Постанова № 42747448, 28.01.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2015 року м. ПолтаваСправа №816/4919/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Петрової Л.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лисака С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

11 грудня 2014 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправною відмови, викладеної у листі від 04 грудня 2014 року вих. №11172/Д, у списанні податкового боргу, визначеного у податковій вимозі від 21 травня 2013 року №472-19/112 у сумі 24295,61 грн як безнадійного; зобов'язання здійснити списання податкового боргу, визначеного у податковій вимозі від 21 травня 2013 року №472-19/112 у сумі 24295,61 грн як безнадійного.

В обґрунтування своїх вимог зазначав, що 03 грудня 2014 року позивач звернувся до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції із заявою про списання безнадійного податкового боргу на підставі статей 101, 102 Податкового кодексу України. Зазначає, що борг у сумі 24295,61 грн виник ще 01 лютого 2010 року. Вважає, що відмова відповідача у визнанні безнадійним податкового боргу є протиправною.

Позивач у судове засідання не з'явився, хоча у матеріалах справи наявні докази про те, що він належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суду не повідомив /а.с. 41/.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, надіслав клопотання про розгляд справи без участі представника /а.с. 42/.

У своїх письмових запереченнях відповідач зазначав, що сума грошового зобов'язання у розмірі 24295,61 грн набула статусу узгодженої 10 квітня 2013 року, після прийняття рішення Харківським апеляційним адміністративним судом про часткове скасування податкового повідомлення-рішення від 15 січня 2010 року №0000021702/0/20. Таким чином, строк позовної давності на стягнення зазначеної суми почав відліковуватися з 20 квітня 2013 року. З огляду на викладене вважає, що зазнаний податковий борг не є безнадійним, а тому вимога про його списання є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

З урахуванням даної явки сторін, суд звертає увагу на приписи частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства, відповідно до якої адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення справи, зважаючи на те, що норма частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України є імперативною і підлягає застосуванню судом, а позивач звернувся з позовом до суду 11 грудня 2014 року, суд вважає за можливе розглядати справу за даної явки у судове засідання осіб, які беруть участь у справі.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець 14 травня 2003 року, свідоцтво серії В02 №300839 /а.с. 8, 9/.

03 грудня 2014 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області із заявою про списання безнадійного податкового боргу /а.с. 11-12/.

Листом від 04 грудня 2014 року №11172/Д позивачу повідомлено, що Кременчуцька ОДПІ не має законних підстав для прийняття рішення про списання податкового боргу у розмірі 24295,61 грн як безнадійного, оскільки строк позовної давності на стягнення зазначеної суми почав відліковуватися з 20 квітня 2013 року /а.с. 10/.

Позивач не погодився відмовою у списанні податкового боргу, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи обґрунтованість зазначених позовних вимог суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що 15 січня 2010 року Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Полтавської області Державної податкової служби прийняте податкове повідомлення-рішення №0000021702/0/20, відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 5042044 грн (2521022,00 - за основним платежем, 2521022,00 штрафні (фінансові) санкції).

01 лютого 2010 року відповідачем виставлено ФОП ОСОБА_1 податкову вимогу №1/65/63, згідно якої станом на 01 лютого 2010 року сума узгодженого податкового зобов'язання становить 5035808,00 грн /а.с. 14/

Матеріалами справи /а.с. 43/ підтверджено, що 29 жовтня 2010 року фізична особа- підприємець ОСОБА_1 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 15 січня 2010 року №0000021702/0/20.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 01 червня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2011 року, позовні вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 15 січня 2010 року №0000021702/0/20 задоволено.

Тобто, станом на 08 грудня 2011 року у відповідача не було підстав для стягнення суми податкового боргу за скасованим податковим повідомленням-рішенням від 15 січня 2010 року №0000021702/0/20.

Згідно пункту 60.4. статті 60 Податкового кодексу України у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.

Відповідно, в силу вимог пункту 60.4 статті 60 Податкового кодексу України податкова вимога від 01 лютого 2010 року вважається відкликаною.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 жовтня 2012 року постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01 червня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2011 року скасовано, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції /а.с. 43/.

Таким чином, з 11 жовтня 2012 року сума податкового боргу за податковим повідомленням-рішенням від 15 січня 2010 року №0000021702/0/20 набула статусу неузгодженого.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 22 січня 2013 року у справі №2а-1670/7178/12 /а.с. 43-46/, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2013 року /а.с. 16-20/ адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної держаної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби №0000021702/0/20 від 15 січня 2010 року в частині основного платежу в розмірі 2505903,95 грн. та в частині штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2505903,95 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог.

Таким чином, станом на 10 квітня 2013 року сума податкового боргу за податковим повідомленням-рішенням від 15 січня 2010 року №0000021702/0/20 набула статусу узгодженого.

Відповідно до вимог пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

З огляду на викладене, суд погоджується з доводами відповідача, що строк позовної давності на стягнення суми боргу за податковим повідомленням-рішенням від 15 січня 2010 року №0000021702/0/20 почав відліковуватися з 20 квітня 2013 року.

В силу вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, 21 травня 2013 року відповідачем прийнято податкову вимогу №472-19/112, яка містить зменшену суму грошового зобов'язання у зв'язку з ухваленням рішення суду, що набрало законної сили, яким зменшено суму грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу від 15 січня 2010 року №0000021702/0/20, у розмірі 24295,61 грн /а.с. 13/.

Згідно пункту 101.1 статті 101 Податкового кодексу України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Підпунктом 101.2.3. пункту 101.2. статті 101 цього ж Кодексу встановлено, що під терміном "безнадійний" розуміється податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом;

Відповідно до пункту 102.1. статті 102 зазначеного Кодексу контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Абзацом 4 пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Сума грошового зобов'язання набула статусу узгодженої 10 квітня 2013 року, а саме в момент прийняття рішення Харківським апеляційним адміністративним судом про часткове скасування податкового повідомлення-рішення №0000021702/0/20 від 15 січня 2010 року.

У зв'язку з тим, що позивачем відповідно до статті 57 Кодексу сума узгодженого грошового зобов'язання у розмірі 24295,61 грн протягом 10 днів з дня узгодження сплачена не була, остання набула статусу податкового боргу.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Оскільки позивач самостійно не виконав обов'язку зі сплати податкового боргу, а 1095-денний строк позовної давності станом на дату звернення ФОП ОСОБА_1 із заявою про списання податкового боргу не минув, суд вважає, що 24295,61 грн не є безнадійною заборгованістю і списанню не підлягає.

З огляду на викладене, суд не вбачає протиправності у відмові Кременчуцької ОДПІ у списанні податкового боргу, строк позовної давності на стягнення якого не сплинув.

Таким чином, позовна вимога про визнання протиправною відмови, викладеної у листі від 04 грудня 2014 року вих. №11172/Д, у списанні податкового боргу, визначеного у податковій вимозі від 21 травня 2013 року №472-19/112 у сумі 24295,61 грн як безнадійного є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Позовна вимога про зобов'язання здійснити списання податкового боргу, визначеного у податковій вимозі від 21 травня 2013 року №472-19/112 у сумі 24295,61 грн як безнадійного є похідною від попередньої та задоволенню також не підлягає.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною першою статті 71 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми права, суд дійшов висновку, що позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є необґрунтованими, письмовими доказами не підтвердженими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до положень частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено 10% суми судового збору, що становить 182,70 грн, таким чином, позивач має сплатити 90% недоплаченої суми пропорційно відхиленої суми вимог, що становить 1644,30 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинити дії відмовити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державного бюджету України (на розрахунковий рахунок: 31213206784002, отримувач коштів: УДКСУ у м. Полтаві Полтавської області, 22030001; Банк отримувача: ГУДКСУ у Полтавській області, МФО: 831019; Код ЄДРПОУ: 38019510; Код класифікації доходів бюджету: 22030001; Призначення платежу: судовий збір, за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Полтавський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 35521510) судовий збір у розмірі 1644,30 грн /одна тисяча шістсот сорок чотири гривні сорок чотири копійки/.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 31 січня 2015 року.

Суддя Л.М. Петрова