Ухвала суду № 42746870, 17.02.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"17" лютого 2015 р. Справа №911/5132/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Регіональні електричні мережі"

на ухвалу господарського суду Київської області від 02.02.2015р.

у справі № 911/5132/14 (суддя - Подоляк Ю.В.)

за позовом Дочірнього підприємства "Житомирська механізована колона" Публічного акціонерного товариства "Київсільелектро", м. Житомир

до Державного підприємства "Регіональні електричні мережі", м. Вишгород

про стягнення 1104136,57 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.02.2015р. зустрічну позовну заяву Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" і додані до неї документи повернуто заявнику без розгляду.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, Державне підприємство "Регіональні електричні мережі" звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 02.02.2015р., справу №911/5132/14 передати на розгляд господарського суду Київської області.

Крім того, в апеляційній скарзі Державним підприємством "Регіональні електричні мережі" заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Київської області від 02.02.2015р. у справі №911/5132/14.

Згідно ч. 3 ст. 94 ГПК України до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 8 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної та касаційної скарги на ухвали суду судовий збір становить 0,5 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2015 рік", розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2015 р. складає 1218 грн.

З урахуванням зазначених приписів закону, судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Київської області від 02.02.2015р. становить 609,00 грн. (1218:2=609).

Проте, в матеріалах апеляційної скарги відсутні докази, що підтверджують сплату судового збору у загальному розмірі 609,00 грн. за подання апеляційної скарги.

Як зазначалось раніше, скаржник в заявленому до апеляційної скарги клопотанні просить суд на підставі ст. 8 Закону України "Про судовий збір" звільнити його від сплати судового збору, у зв'язку із тим, що Державне підприємство "Регіональні електричні мережі" знаходиться в скрутному майновому становищі через низьку платоспроможність вугледобувних підприємств, основна частина яких знаходиться на територіях Донецької та Луганської областей, які є споживачами послуг підприємства, а також на рахунки ДП "Регіональні електричні мережі" накладено арешт, що підтверджується копією постанови відділу державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції від 17.01.2015р. про арешт коштів боржника.

Згідно ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Пунктом 12 Інформаційного листа Вищого Господарського Суду України N01-06/1175/2011 в редакції від 04.03.2013 року визначено, що єдиною підставою для вчинення судом дій зазначених у ст. 8 Закону України "Про судовий збір" є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

Відповідно до п. 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

З постанови відділу державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції від 17.01.2015р. про арешт коштів боржника, на яку заявник посилається в якості доказу, який підтверджує його скрутне майнове становище, вбачається, що арешт на кошти Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" накладено у межах суми, яку стягнуто з останнього за рішенням господарського суду Київської області по справі № 19/017-07.

В той же час, доказів того, що у Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" немає інших коштів, аніж тих в межах яких накладено арешт, а також відсутність у підприємства інших рахунків, аніж ті, що вказані у постанові ВДВС, не надано та в клопотанні про звільнення від сплати суду збору не зазначено.

Відповідно частини 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки сума судового збору є незначною та враховуючи те, що скаржником не надано суду належного доказу майнового стану відповідача, який би свідчив про неможливість сплатити судовий збір, колегія суддів вважає заявлене клопотання необґрунтованим та безпідставним, а тому відмовляє скаржнику у звільненні від сплати судового збору.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

За таких обставин, апеляційна скарга повертається заявникові.

Водночас, судова колегія зазначає, що згідно ч. 4 ст. 97 ГПК України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.

Керуючись ст. 86, п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. У клопотанні Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги відмовити.

2. Не приймати до розгляду апеляційну скаргу Державного підприємства "Регіональні електричні мережі"на ухвалу господарського суду Київської області від 02.02.2015р. у справі №911/5132/14 та повернути її заявникові.

3. Матеріали справи №911/5132/14 повернути до господарського суду Київської області.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді С.І. Буравльов

В.В. Шапран