Рішення № 42746595, 17.02.2015, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2015 р. Справа № 917/120/15

За позовом Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б.Хмельницького, буд. 6, м. Київ, 01001)

до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (вул. Комарова, буд. 2а, м. Полтава, 36008)

про стягнення 50548,21 грн.

Суддя Безрук Т. М.

Представники:

від позивача - Данилевський О.М.

від відповідача - Данілова Н. Н.

Розглядається позовна заява про стягнення 50548,21грн., у тому числі 39179,17 грн. пені, 3533,20 грн. інфляційних та 7835,83 грн. - 3% річних, за несвоєчасну оплату природного газу згідно договору купівлі-продажу № 13/3192-БО-24 від 28.12.2012р.

Відповідач у відзиві на позов повідомив про те, що прострочення оплати за природний газ виникло не з його вини, кошти за природний газ списувалися з поточного рахунку зі спеціальним режимом використання відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2008р. № 1082; відповідачем вживалися всі заходи для погашення заборгованості в прострочення оплати не перевищувало декількох днів; позивачем невірно проведено розрахунок пені та річних.

Відповідач надав клопотання про зменшення розміру пені на 50 відсотків - до 12539,07 грн.

В судовому засіданні 17.02.2015р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (позивачем) та Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" був укладений договір купівлі-продажу природного газу № 13/3192-БО-24 від 28.12.2012р.(далі - Договір); (а.с.15-20).

Згідно п.1.1 Договору позивач як продавець зобов'язався передати у власність відповідачу (покупцеві) природний газ, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити цей газ на умовах цього договору.

В Додатковій угоді № 1 від 19.07.2013р. сторони визначили ціну природного газу, що постачається, та порядок визначення цієї ціни (а.с.21).

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу впродовж січня - листопада 2013р. природний газ на загальну суму 84500484,77 грн. Зазначене підтверджується двостороннє підписаними актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2013р. на суму 20284621,18 грн., від 28.02.2013р. на суму 18944670,43 грн., від 31.03.2013р. на суму 16413846,59 грн., від 30.04.2013р. на суму 11424702,88 грн., від 31.05.2013р. на суму 327752,67 грн., від 31.05.2013р. на суму 150471,51 грн., від 30.06.2013р. на суму 364934,68 грн., від 31.07.2013р. на суму 242192,11 грн., від 31.08.2013р. на суму 221731,83 грн., від 30.09.2013р. на суму 359360,37 грн., від 31.10.2013р. на суму 6203480,42 грн., від 30.11.2013р. на суму 9562720,10 грн. (а.с.22-33).

Відповідно до п. 6.1. Договору оплата за газ, здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідач свої зобов'язання за Договором щодо оплати природного газу виконав, сплативши 84500484,77 грн., але при цьому відповідач порушив строки оплати, встановлені пунктом 6.1 Договору, за зобов'язаннями січня, лютого та квітня 2013 року. Зазначене підтверджується бухгалтерською випискою з балансового рахунку сальдо по підприємству та випискою по операціях, випискою з журналу-ордеру за 2013 рік (а.с.34-37).

Пунктом 7.2 Договору встановлено, що в разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього Договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу.

Згідно п. 9.3. Договору строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим Договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 (п'ять) років.

Згідно ст. 259 ЦК України позовна давність встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

За прострочення оплати природного газу, поставленого у січні, лютому та квітні 2013 року, позивач нарахував відповідачу 39179,17 грн. пені, 3533,20 грн. інфляційних та 7835,83 грн. - 3% річних. Дані нарахування проведені позивачем за період 14.02.2013р. - 15.02.2013р. - за несвоєчасну оплату газу поставленого в січні 2013р., за період 14.03.2013р. - 19.03.2013р. - за несвоєчасну оплату газу поставленого в лютому 2013р., за період 14.05.2013р. - 22.05.2013р. - за несвоєчасну оплату газу поставленого в квітні 2013р. (а.с.10, 11).

Статтею 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст. 193 ГК України.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Заперечення відповідача проти позову з тих мотивів, що прострочення платежу відбулося не з його вини судом відхиляються, так як частиною першою ст.. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України не допускається відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Судом встановлено, що при розрахунку позивач безпідставно в період нарахування пені та річних включив день оплати відповідачем природного газу. Позивачем не було враховано, що в день оплати платежу прострочення виконання зобов'язання було вже відсутнє.

В п. 1.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. за № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» роз'яснено, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахування та пені.

З огляду на викладене, правомірними є вимоги про стягнення 25078,16 грн. пені та 5015,63 грн. - 3 % річних, нарахованих за період 14.02.2013р. - 14.02.2013р. за прострочення оплати газу поставленого в січні 2013р., за період 14.03.2013р. - 18.03.2013р. за прострочення оплати газу поставленого в лютому 2013р., за період 14.05.2013р. - 21.05.2013р. за прострочення оплати газу поставленого в квітні 2013р. (розрахунок суду - залучено до справи). Позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

В іншій частині вимоги про стягнення пені та річних слід відхилити за безпідставністю.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної в листі N 62-97р від 03.04.1997р. «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», слід прийняти до уваги, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць.

В п.3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» роз'яснено, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

За прострочення оплати газу, поставленого в квітні 2013р., позивач нарахував інфляційні за місяць травень 2012 року (а.с.11).

Проте, прострочення виконання зобов'язання тривало лише в період 14.05.2013р. - 21.05.2013р., тобто 8 днів.

Оскільки індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць прострочення, період прострочення становив лише 8 днів, підстави для нарахування інфляційних у даному випадку відсутні.

Отже, позовні вимоги про стягнення 3533,20 грн. інфляційних задоволенню не підлягають.

Відповідачем надано клопотання про зменшення розміру пені до 12539,07 грн. з тих мотивів, що вартість газу оплачена повністю, збитки у позивача відсутні, прострочення оплати виникло внаслідок неможливості відповідача впливати на своєчасність розрахунків з контрагентами.

Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Згідно з ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Клопотання відповідача про зменшення пені судом відхиляється, оскільки викладені в ньому обставини документально не підтверджені, належний до стягнення розмір пені не є надмірно великим.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

В разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (вул. Комарова, буд. 2а, м. Полтава, 36008; ідентифікаційний код 03338030) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б.Хмельницького, буд. 6, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код 20077720) 25078грн. 16 коп. пені, 5015грн. 63 коп. річних, 1827грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

3. В іншій частині - у позові відмовити.

Повне рішення складено та підписано: 18.02.2015р.

Суддя Безрук Т. М.