Рішення № 42745931, 11.02.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2015Справа №910/21754/14

За позовомКомунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» до Публічного акціонерного товариства «Київенерго» треті особи, які заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача1) Дніпровське районне управління ГУМВС України в м. Києві 2) Головне управління СБУ України в м. Києві та Київської області 3) Дніпровський районний у м. Києві військовий комісаріат 4) Прокуратура міста Києва провизнання правовідносин припиненими Судді Смирнова Ю.М. - головуючий

Ващенко Т.М.

Головатюк Л.Д.

від позивача Григор'єв Д.Г. - представник Хлівнюк М.М. - представниквід відповідача Савчук Л.А. - представниквід третьої особи-1не з'явивсявід третьої особи-2Коломієць І.В. - представниквід третьої особи-3не з'явивсявід третьої особи-4не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про визнання господарських правовідносин по договору про постачання електричної енергії від 27.03.1992 №477 (ОР 3510477) припиненими з 31.12.2013 внаслідок внесення змін до договору в частині виключення з переліку об'єктів електропостачання нежилого приміщення за адресою: м. Київ, вул. Лебедєва, 14-А.

Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок передачі нежилих приміщень за адресою: м. Київ, вул. Лебедєва, 14-А у фактичне користування третім особам, у позивача відпала необхідність в отриманні електроенергії за вказаним об'єктом. У зв'язку з чим позивач неодноразово звертався до відповідача щодо виключення даного об'єкта з договору від 27.03.1992 № 477 та припинення електропостачання за договором. Проте відповідач продовжує виставляти позивачу нараховувати плату та виставляти рахунки за електричну енергію.

Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що договором про постачання електричної енергії, укладеним між позивачем та відповідачем, передбачено забезпечення електричною енергією місць загального користування будівлі за адресою: м. Київ, вул. Лебедєва, 14-А, тому відключення вказаних об'єктів від електропостачання призведе до ризиків, пов'язаних з поточною діяльністю структур, які орендують приміщення за цією адресою. Також відповідач зазначає, що за результатами наради, проведеної для вирішення спірного питання, у тому числі, за участю представників позивача та третіх осіб, вирішено вважати продовженим договір постачання електричної енергії у редакції запропонованих протоколом змінта оплату за спожиту електроенергію до 01.05.2013 віднесено до зобов'язань позивача.

Третя особа-2 проти позову заперечує та зазначає, що за результатами спільної наради електричну енергію враховану засобами обліку, які належать позивачу, вирішено розділити між користувачами будівлі у відсотковому співвідношенні до займаної площі приміщень.

Третя особа-3 надала письмові пояснення, в яких просила розглядати справу без участі її представника.

Треті особи-1,4 письмових пояснень по справі не надали, своїм процесуальним правом не скористались.

В судовому засіданні 11.02.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, Господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В :

27.03.1992 між Підприємством Київські кабельні мережі ВЕО «Київенерго», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Київенерго» (енергопостачальна організація) та Підприємством спеціалізованих робіт Шевченківської районної ради народних депутатів (споживач) підписано Договір № 477 на користування електричною енергією (надалі - Договір).

Станом на момент укладення Договору підприємство спеціалізованих робіт Шевченківської районної ради народних депутатів входило до складу виробничого житлово-ремонтного об'єднання міської державної адміністрації.

Відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації «Про Головне управління житлового господарства та майна міста Київської міської державної адміністрації» № 1397 від 04.09.1996 Державне комунальне виробниче житлово-ремонтне об'єднання міської державної адміністрації шляхом перетворення реорганізовано в Державне комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація» Київської міської державної адміністрації, яке є правонаступником Виробничого житлово-ремонтного об'єднання міської державної адміністрації.

Згідно з п. 1.1 Статуту Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» останнє є правонаступником Державного комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація».

31.08.2010 між Акціонерною енергопостачальною організацією «Київенерго», правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство «Київенерго», (постачальник) та Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація» (споживач) підписано Додаткову угоду до Договору № 477 від 27.03.1992, якою Договір № 477 викладено в новій редакції згідно Додатку 1.

Згідно з п. 1 Договору в редакції Додаткової угоди від 31.08.2010 постачальник (відповідач) продає електричну енергію споживачу (позивачу) для забезпечення потреб електроустановок споживача за об'єктами споживача згідно з умовами цього Договору та Додатків до Договору, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі з умовами цього Договору та додатків до Договору.

До переліку об'єктів споживача за вказаним Договором віднесена адміністративна будівля, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лебедєва, 14-А.

Згідно з п. 2.2 Договору в редакції Додаткової угоди від 31.08.2010 постачальник зобов'язується постачати споживачу електроенергію як різновид товару:

- в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (додаток «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу»);

- згідно з категорією струмоприймачів споживача відповідно до правил улаштування електроустановок чинної редакції та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін»;

- з дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами.

Пунктом 2.3.3 Договору в новій редакції споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків «Порядок розрахунків» та «Графік зняття показників засобів обліку електричної енергії»; здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електроустановками постачальника та електроустановками споживача згідно з додатками «Порядок розрахунків» та «Графік зняття показників засобів обліку електричної енергії».

Відповідно до пункту 9.4 Договору в новій редакції договір набуває чинності з дня його підписання та укладається на строк до 31.12.2010. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Позивач звернувся до відповідача з листом № 155/1/11-4671 від 31.10.2011, в якому повідомив останнього про відмову від пролонгації (продовження) Договору на використання електричної енергії № 477 від 27.03.1992 та його розірвання з 31.12.2011 в частині, що стосується забезпечення електроенергією адмінбудівлі за адресою: м. Київ, вул. Лебедєва, 14-А (о/р №3510477), у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем. Вказаний лист отримано відповідачем 03.11.2011, що підтверджується копією повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення.

У відповідь на вказаний лист відповідач направив позивачу та третім особам відповідні листи від 10.11.2011, в яких просив вирішити питання укладення договору про постачання електроенергії до місць загального користування вказаної адмінбудівлі або вжити заходи для продовження проведення КП «Київжитлоспецексплуатація» розрахунків за спожиту електроенергію, а також повідомив про припинення електропостачання струмоприймачів адмінбудівлі по вул. Лебедєва, 14-А, починаючи з 10:00 03.01.2012.

Також листом № 048/64666 від 24.01.2012 відповідач повідомив позивача про те, що у зв'язку із вимогами, викладеними у його листі від 31.10.2011, відповідно до п. 7.5 Правил користування електричною енергією постачання електричної енергії до місць загального користування адмінбудівлі за адресою: вул. Лебедєва, 14-А буде припинено 30.01.2012 з 09:00.

Проте, фактично відповідач електропостачання до місць загального користування у вищевказаній адміністративній будівлі не припинив, продовжує виставляти позивачу рахунки за електричну енергію, у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду та просить визнати господарські правовідносини по договору про постачання електричної енергії від 27.03.1992 № 477 (ОР 3510477) припиненими з 31.12.2013 внаслідок внесення змін до договору в частині виключення з переліку об'єктів електропостачання нежилого приміщення за адресою: м. Київ, вул. Лебедєва, 14-А.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення.

Частиною 2 ст. 20 Господарського кодексу України визначено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Згідно з положеннями ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про електроенергетику» споживачі енергії - суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.

Пунктом 1.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (далі - Правила) визначено, що споживач електричної енергії - це юридична або фізична особа, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору. Електрична енергія - енергоносій, який виступає на ринку як товар, що відрізняється від інших товарів особливими споживчими якостями та фізико-технічними характеристиками (одночасність виробництва та споживання, неможливість складування, повернення, переадресування), які визначають необхідність регулювання та регламентації використання цього товару.

Відповідно до 6.18 Правил у разі звільнення займаного приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний повідомити постачальника електричної енергії та (у разі наявності відповідного договору) електропередавальну організацію або основного споживача не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договору, і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно.

Постачальник електричної енергії зобов'язаний припинити постачання електричної енергії за договором, а електропередавальна організація (основний споживач) - передачу електричної енергії (спільне використання технологічних електричних мереж) з заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією.

У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем постачальника електричної енергії та (у разі наявності відповідного договору) електропередавальну організацію або основного споживача про звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний здійснювати оплату спожитої на таких об'єктах електричної енергії та інших платежів, виходячи з умов відповідних договорів.

Як вбачається з матеріалів справи, нежилі приміщення, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Лебедєва, 14-А, були передані та перебувають в користуванні третіх осіб: Дніпровського районного управління ГУМВС України в м. Києві, Головного управління СБУ України в м. Києві та Київської області, Дніпровського районного у м. Києві військового комісаріату, Прокуратури міста Києва. У зв'язку з чим, між відповідачем (постачальником) та третіми особами (споживачами) були укладені окремі договори про постачання електричної енергії (копії в справі), і вилучені відповідні точки обліку, які використовуються третіми особами, з Договору, укладеного з позивачем.

При цьому, забезпечення електричною енергією місць загального користування адміністративної будівлі за адресою: м. Київ, вул. Лебедєва, 14-А на даний час здійснюється за Договором, укладеним між позивачем та відповідачем, хоча Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація» станом на даний час не є користувачем приміщень та місць загального користування в зазначеній адміністративній будівлі, а є лише її балансоутримувачем.

Оскільки Правилами користування електричною енергією не передбачено безумовного обов'язку балансоутримувача відшкодовувати вартість використаної електричної енергії, у тому числі у місцях загального користування, у разі перебування приміщення на відповідних правових підставах у користуванні інших осіб, суд приходить до висновку, що позивач не є споживачем електричної енергії у вищевказаній адмінбудівлі в розумінні п.1.2 Правил.

16.05.2014 для вирішення ситуації, що склалась, між представниками позивача, відповідача та третіх осіб було проведено нараду, результати якої оформлені протоколом №152 засідання наради від 16.05.2014.

За результатами вказаного засідання наради вирішено вважати продовженим договір постачання електричної енергії у редакції запропонованих протоколом змін, а відповідача зобов'язано підготувати відповідні зміни до договорів про постачання електричної енергії та надати споживачам на підписання; оплату за спожиту електроенергію до 01.05.2013 віднесено до зобов'язань позивача.

Однак, на даний час сторонами не були погоджені відповідні зміни до Договору, відповідні додаткові угоди до договорів про постачання електричної енергії зі споживачами також укладені не були.

Враховуючи, що позивач не є споживачем електричної енергії в адміністративній будівлі за адресою: м. Київ, вул. Лебедєва, 14-А, приміщення перебуває у користуванні третіх осіб, позивач у передбачені договором та законодавством порядку заявив про припинення договірних правовідносин та користування електричною енергією у вказаному приміщенні, господарські правовідносини по договору про постачання електричної енергії від 27.03.1992 №477 (ОР 3510477) підлягають визнанню припиненими на майбутній час з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Вимога про визнання припиненими правовідносин з 31.12.2011 задоволенню не підлягає, оскільки за результатами засідання наради від 16.05.2014 позивачем прийнято на себе зобов'язання щодо оплати за спожиту електроенергію до 01.05.2013, договір постачання електричної енергії належить до категорії договорів, за яким відновити сторони в первинне становище практично неможливо, оскільки споживання електричної енергії - річ безповоротна, тобто повернути спожиту електроенергію в натурі неможливо, отже у такій ситуації припинення правовідносин відбувається на майбутній час з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати припиненими господарські правовідносин по договору про постачання електричної енергії від 27.03.1992 № 477 (ОР 3510477), укладеному між Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація» та Публічним акціонерним товариством «Київенерго».

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариству «Київенерго» (01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А, ідентифікаційний код 03366500) судовий збір у розмірі 609 (шістсот дев'ять) грн 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 16.02.2015

Головуючий суддя Ю.М. Смирнова

Суддя Т.М. Ващенко

Суддя Л.Д. Головатюк