Рішення № 4274479, 28.07.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.09 Справа№ 11/150

Суддя Сало І.А.

Секретар судового засідання Легуцький І.Б.

По справі:

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Алкогольна Традиція” в особі Філії „Карат” Товариства з обмеженою відповідальністю „Алкогольна Традиція”, м.Дніпропетровськ

До відповідача: Приватного підприємства „Левант-Інвест-Сервіс”, м.Моршин Львівської області

Про стягнення 2578,28грн.

У відкритому судовому засіданні взяли участь представники:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача: не з’явився

Суть позову: Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Алкогольна Традиція” в особі Філії „Карат” про стягнення із Приватного підприємства „Левант-Інвест-Сервіс” 2578,28грн. боргу з яких 2317,89грн. - сума основного боргу та 260,39грн. - пеня.

Ухвалою господарського суду від 16.07.2009року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 28.07.2008року.

Представники сторін в засідання суду 28.07.2009року не з’явилися.

Відповідно до статті 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності сторін, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне:

09 листопада 2007року між ПП „Левант-Інвест-Сервіс” та ТОВ „Алкогольна традиція” в особі Філії „Карат” був укладений договір поставки № ЛВ/11-120034 відповідно до якого постачальник (позивач по справі) зобов’язався поставити і передати у власність товар, відповідно до накладних, які є невід’ємною частиною договору, а покупець (відповідач по справі) прийняти лікеро-горілчану продукцію та оплатити її на умовах і в порядку визначених даним договором.

На виконання умов договору позивач за період з 26.01.2008року по 07.07.2008року поставляв відповідачу продукцію на загальну суму 2317,89грн, що підтверджується видатковими накладними, копії яких долучено до матеріалів справи.

Відповідно до п.5.2 договору покупець повинен був розрахуватися із постачальником за поставлений товар на протязі 30 календарних днів з моменту отримання покупцем.

Остання поставка була здійснена 07.07.2008року.

Внаслідок невиконання відповідачем умов договору щодо оплати, на момент подання позову за ним числиться заборгованість в сумі 2317,89грн.

На дану суму позивачем на підставі п.7.2 договору нарахована пеня за невиконання умов договору в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день затримки платежу. Розмір пені складає 260,39грн.

Таким чином, загальна сума позову складає 2578,28грн.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги підтвердженими матеріалами справи та такими що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне:

На підставі укладеного між сторонами договору поставки № ЛВ/11-120034 від 09.11.2007року позивач в період з 26.01.2008року по 07.07.2008року здійснював постачання лікеро-горілчаної продукції відповідачу на загальну суму 2317,89грн.

Дану суму відповідач не оплатив.

Згідно частини 2 ст.509 ЦК України, зобов’язання виникають з підстав, вказаних у ст. 11 ЦК України, у тому числі з угод, передбачених законом, а також із угод, хоча і не передбачених законом, але не суперечних йому. Виникнення прав та обов’язків пов’язано з юридичними фактами, які підтверджують виникнення між сторонами правовідносин. Таким чином, між сторонами виникли правовідносини, у силу яких позивач поставив відповідачу товар, а відповідач зобов’язався провести оплату у визначений договором строк.

Факт поставки позивачем товару підтверджений відповідними видатковими накладними, копії яких долучено до матеріалів справи.

Згідно статті 193 ч. 7 ГК України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.263 Господарського кодексу України, господарсько-торгівельною діяльністю є діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання у сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних послуг. Ч.1 ст. 264 зазначає, що матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного так і придбаних у інших суб»єктів господарювання, здійснюється суб»єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

Згідно приписів ч.1 ст. 665 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов”язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов”язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму в розмірі, встановленому домовленістю, відповідно до ст. 632 ЦКУ. Моментом виконання обов”язку продавця передати товар покупцеві є накладна, яка є і доказом отримання останнім товару. Ст. 692 ЦК України покладає на покупця обов”язок оплатити товар після його прийняття. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплату товару.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а ст. 525 ЦК України не допускає односторонньої відмови від виконання договору чи зміни умов його виконання.

Відповідно до п.5.2 договору покупець повинен був розрахуватися із постачальником за поставлений товар на протязі 30 календарних днів з моменту отримання покупцем.

З огляду на те, що відповідач за отриманий товар не розрахувався вчасно, а термін оплати сплив, позивач звернувся до суду із позовом про примусове стягнення заборгованої суми, що складає 2317,89грн.

Дана сума підтверджена відповідачем шляхом підписання акту звірки розрахунків за період з 22.05.2008року по 01.07.2009року, долученим до матеріалів справи.

В розумінні статті 20 ГК України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Одним із переліку, якими можуть бути захищенні права та інтереси даних суб'єктів є відшкодування збитків.

Стаття 224 ГК України встановлює, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані ним збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22 листопада 1996 року за №543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст.1).

Відповідно до п.7.2 договору сторони передбачили нарахування пені за невиконання умов договору в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день затримки платежу.

З огляду на викладене, позивач правомірно звернувся до суду із позовом про стягнення 2317,89грн. основного боргу та 260,39грн. пені.

Відповідач при наданих йому правах та можливостях позовні вимоги не заперечив, доказів оплати не подав.

Судові витрати покласти на відповідача, оскільки спір виник з вини відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-84, 116 ГПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов задоволити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства „Левант-Інвест-Сервіс”, Львівська область, м.Моршин, вул.Л.Українки, 1 (код ЄДРПОУ 34119310) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Алкогольна Традиція” в особі Філії „Карат”, м.Дніпропетровськ, вул. Маршала Малиновського, 14-А (код ЄДРПОУ 35394894) 2317,89грн. основного боргу, 260,39грн. пені, 102,00грн. держмита та 315,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя Сало І.А.