Рішення № 4274422, 03.08.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.07.09р.

Справа № 17/51-09

За позовом Державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Комунального підприємства "Надія", с. Степове Широківського району Дніпропетровської області

про стягнення 12 601 грн. 85 коп.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Миколюк Д.О., довір. № 16-ОА-2098 від 28.07.09р.;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Державне промислове підприємство „Кривбаспромводопостачання” (надалі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Комунального підприємства "Надія" (надалі - відповідач) суму заборгованості у розмірі 12 601 грн. 85 коп. в результаті несплати за надані послуги з централізованого питного водопостачання згідно укладених договорів № 35 від 12.12.05р., № 35 від 01.12.06р., № 29 від 15.12.07р. і № 30 від 15.12.08р.

Представником позивача у судовому засіданні 30.07.09р. надано заяву про уточнення позовних вимог в результаті часткової сплати відповідачем 675 грн. 00 коп. основної заборгованості після подання позову до суду, в зв’язку із чим просить суд стягнути з останнього 8 342 грн. 39 коп. основного боргу, 1 006 грн. пені, 2 339 грн. 21 коп. індексу інфляції, 239 грн. 20 коп. 3% річних та судові витрати.

Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не надав. В призначене судове засідання не з'явився. Про причини неявки суд не повідомив.

Справа розглядається за наявними матеріалами, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності представника відповідача, оскільки наявна достатність матеріалів справи для винесення рішення у справі, а ухвали суду направлялись на юридичну адресу відповідача вказану у позовній заяві. До того ж, в матеріалах справи наявні докази про належне повідомлення останнього про час та місце судового засідання.

В порядку ст. 85 ГПК України, за згодою представника позивача, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

Між позивачем (виробник) та відповідачем (споживач) укладено договори № 35 від 12.12.05р. та від 01.12.06р., № 29 від 15.12.07р. і № 30 від 15.12.08р. на централізоване питне водопостачання з 2006 року по 2009 рік (далі - Договори), у відповідності з умовами яких предметом договорів є зобов’язання виробника у договірних обсягах надати централізоване питне водопостачання відповідачу, а останній, в свою чергу, на підставі актів про обсяг водопостачання, в узгодженні строки та в повному обсязі оплатити надані послуги.

Згідно п. 4.5 договору № 35 від 12.12.05р. та пунктів 4.6 вищевказаних Договорів розрахунок за фактично отриману воду повинен бути здійснений споживачем в повному розмірі до 20-го числа місяця та до 10-го числа місяця відповідно, наступного за розрахунковим, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виробника.

Відповідно до умов Договорів на централізоване питне водопостачання, позивачем належним чином поставлено відповідачу у період з липня 2006 року по травень 2009 року включно 63793 м3 питної води на суму 22 808 грн. 55 коп., яка частково сплачена споживачем в розмірі 13 791 грн. 16 коп.

На протязі вище вказаного періоду з питного водопостачання свої Договірні зобов’язання позивач виконав у повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи двосторонніми актами про кількість спожитої води.

Заборгованість відповідача підтверджується: Договором, обґрунтованим розрахунком позовної суми за подану та спожиту воду, копіями актів про фактично надані послуги з водопостачання та станом на 15.06.09р. становить 9 017 грн. 39 коп.

Пунктом 8.1 Договорів та п. 7.1 договору № 35 від 12.12.05р. передбачено, що у разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію відповідач зобов'язаний сплатити пеню у розмірі 0,8% та 0,2% відповідно, від суми платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який сплачується пеня.

Згідно розрахунку позивача, станом на 15.06.09р. сума пені становить 1 006 грн. 05 коп.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, позивач нарахував відповідачу суму 2 339 грн. 21 коп. –індексу інфляції за спірний період, а також суму 239 грн. 20 коп. –3% річних.

На час розгляду справи, доказів повного погашення заборгованості відповідача перед позивачем не надано.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

За умовами ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписи ст. 526 Цивільного кодексу України вказують, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст.ст. 216-217, 230-231 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Отже, внаслідок вищенаведених вимог кодексу та наданих позивачем доказів до позову, у сторін по справі існують договірні зобов’язання за невиконання чи недотримання яких несуть цивільну відповідальність.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України вказано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов’язання.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

Разом з тим, позивачем були надані докази про сплату відповідачем вартості спожитої води в сумі 675 грн. 00 коп. після подання позову до суду, ці його грошові зобов’язання, в силу положень ст. 202 Господарського кодексу України, на час розгляду справи судом є припиненими, а тому між сторонами відсутній предмет спору щодо стягнення цих грошових коштів і провадження у справі в цій частині підлягає припиненню, згідно приписів ст. 80 ч. 1 п. 1-1 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, відповідач неналежним чином виконав свої Договірні (майново-господарські) зобов’язання перед позивачем з оплати спожитої питної води, чим порушив умови укладеного із позивачем Договору та вищевказані приписи діючого законодавства, тому уточнені позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача суми 8 342 грн. 39 коп. основного боргу, 1 006 грн. 05 коп. пені, 2 339 грн. 21 коп. індексу інфляції та 239 грн. 20 коп. 3% річних –є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 4, 32-33, 36, 43, 45, 49, 75, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Надія" (53733, с. Степове Широківського району Дніпропетровської області, вул. Центральна, 12; р/р 260028268 у Райффайзен Банк "Аваль" у м. Київ, МФО 380805, ЄДРПОУ 31188019) на користь Державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання" (50007, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, пр. Миру, 15а; р/р 26000304141220 в Дзержинському безбалансовому відділенні філії Центрально-Міського відділення ПІБ, МФО 305493, ЄДРПОУ 00191017) 8 342 грн. 39 коп. (вісім тисяч триста сорок дві грн. 39 коп.) –основної заборгованості, 1 006 грн. 05 коп. (одна тисяча шість грн. 05 коп.) –пені, 2 339 грн. 21 коп. (дві тисячі триста тридцять дев'ять грн. 21 коп.) –індексу інфляції, 239 грн. 20 коп. (двісті тридцять дев'ять грн. 20 коп.) –3% річних, 126 грн. 02 коп. (сто двадцять шість грн. 02 коп.) –витрат по сплаті державного мита, 315 грн. 00 коп. (триста п’ятнадцять грн. 00 коп.) –витрат по сплаті інформаційно-технічних послуг.

В решті позовних вимог провадження припинити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя

А.В. Суховаров

Рішення підписано-31.07.09р.