Рішення № 4274418, 23.07.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.09 Справа № 17/130

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія 3000», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лугінком», м. Луганськ

про стягнення 27 422 грн. 40 коп.

Суддя Фонова О.С.

Представники:

від позивача: Волощенко Д.В. - комерційний директор, довіреність № 3 від 21.07.2009;

від відповідача: Іващенко І.А.- представник, довіреність № 000029 від 20.07.2009.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 27422,40 грн., згідно договору поставки № 0403/09 від 04.03.2009.

Представником відповідача у судовому засіданні 23.07.2009 було надано відзив на позовну заяву, в якому відповідач підтверджує наявність заборгованості перед позивачем у сумі 27422,40 грн. та зазначає, що поставка за накладною № РН-0000028 від 15.04.2009 здійснена за договором № 0403/09 від 04.03.2009. Інших договорів між сторонами укладено не було.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представників сторін, що прибули у судове засідання, суд

в с т а н о в и в:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Імперія 3000»(позивач у справі), як Постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лугінком»(відповідач у справі), як Покупцем, укладено договір поставки № 0403/09 від 04.03.2009 (далі –Договір).

Пунктами 1.1-1.2 Договору передбачено, що Постачальник зобов’язується поставити товар, найменування, асортимент та вимоги якості якого, зазначені у специфікації, що є невід’ємною частиною цього Договору з моменту її підписання повноважними представниками Сторін, а Покупець прийняти вказаний товар та своєчасно сплатити за нього відповідно до умов цього Договору.

Загальна сума цього Договору складає суму всіх накладних, на підставі яких

здійснюється поставка товару. Ціна на товар встановлюється на рівні цін Постачальника, зафіксованих у прайс-листах, які діють на день поставки товару. Конкретна ціна та вартість товарів на кожну партію вказуються в накладних на момент здійснення поставки.

Згідно пункту 3.3 Договору, поставка вважається такою, що здійснена з моменту передачі товару і підписання видаткової накладної. Датою поставки є дата вказана у видатковій накладній.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що розрахунок за кожну партію товару, що постачається, здійснюється Покупцем з відстрочкою платежу на термін до 21 дня з дати поставки, що зазначена у видатковій накладній, шляхом перерахування коштів на поточний розрахунковий рахунок Постачальника. Під партією товару слід розуміти обсяг Товару, що відвантажений в один день. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний розрахунковий рахунок Постачальника.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачеві продукцію на загальну суму 27422,40 грн.

Відповідачем в порушення умов договору поставлена продукція оплачена не була. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 27422,40 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Відповідач відзивом на позовну заяву підтверджує наявність заборгованості перед позивачем у сумі 27422,40 грн. та зазначає, що поставка за накладною № РН-0000028 від 15.04.2009 здійснена за договором № 0403/09 від 04.03.2009. Інших договорів між сторонами укладено не було. Теж саме пояснює і позивач.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ними докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного між сторонами Договору позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 27422,40 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000028 від 15.04.2009 та довіреністю на отримання матеріальних цінностей серія ЯПО № 314586 від 14.04.2009 (а.с.1-94).

Факт наявності боргу в сумі 27422,40 грн. підтверджується матеріалами справи та визнається відповідачем.

Приймаючи до уваги наведене, а також те, що вказана сума заборгованості підтверджена матеріалами справи та не спростована відповідачем, позовні вимоги слід задовольнити з віднесенням судових витрат на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

Відповідно до пункту «а»частини 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»№ 7-93 від 21.01.1993, державне мито з заяв майнового характеру, що подаються до господарського суду, сплачується у розмірі 1 відсотка від ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ціна позову складає 27422,40 грн., отже державне мито складатиме 274,22 грн., тоді як позивачем сплачено 247,22 грн. У зв’язку з викладеним, державне мито у сумі 27,00 грн. слід достягнути з позивача в доход Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 78, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лугінком», м. Луганськ, вул. Дзержинського, буд. 35, поштова адреса: м. Луганськ, кв. Димитрова, буд. 33а, офіс 27, ідентифікаційний код 21772882 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія 3000», м. Київ, вул. Лайоша Гавро, буд. 20а, ідентифікаційний код 36025564, заборгованість у сумі 27422,40 грн., витрати по оплаті держмита у сумі 274,22 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312,50 грн., видати наказ.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія 3000», м. Київ, вул. Лайоша Гавро, буд. 20а, ідентифікаційний код 36025564, в доход Державного бюджету України на поточний рахунок 31118095700006, МФО 804013, ОКПО 24046582, одержувач –УДК у м. Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, банк –ГУДКУ в Луганській області, код бюджетної класифікації 22090200 - державне мито в сумі 27,00 грн., видати наказ.

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 27.07.2009.

Суддя О.С. Фонова