Ухвала суду № 42744070, 11.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

11 лютого 2015 року м. Київ В/800/132/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів Зайця В.С. (суддя-доповідач), Гончар Л.Я., Маслія В.І., Мороз Л.Л., Черпіцької Л.Т., перевіривши заяву комунальної установи "Веселківський психоневрологічний інтернат" Запорізької обласної ради про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 24 жовтня 2014 року, постановленої за результатами розгляду касаційної скарги комунальної установи "Веселківський психоневрологічний інтернат" Запорізької обласної ради на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року у справі за позовом Державної фінансової інспекції в Запорізькій області до комунальної установи "Веселківський психоневрологічний інтернат" Запорізької обласної ради про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року, позов задоволено. Зобов'язано комунальну установу "Веселківський психоневрологічний інтернат" Запорізької обласної ради виконати пункт 2 вимоги Державної фінансової інспекції в Запорізькій області від 13 грудня 2012 року № 08-04-14-14/11035.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 жовтня 2014 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою комунальної установи "Веселківський психоневрологічний інтернат" Запорізької обласної ради на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням комунальна установа "Веселківський психоневрологічний інтернат" Запорізької обласної ради подала до Вищого адміністративного суду України заяву про перегляд судових рішень Верховним Судом України та просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 24 жовтня 2014 року з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, посилаючись на неоднакове застосування судами касаційних інстанцій одних і тих самих норм матеріального права, що, на його думку, потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 січня 2015 року заяву комунальної установи "Веселківський психоневрологічний інтернат" Запорізької обласної ради про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 24 жовтня 2014 року залишено без руху, надано строк до 10 лютого 2015 року для усунення недоліків заяви, зокрема додати копії заяви відповідно до кількості осіб, які брали участь у справі, а також додати копії різних за змістом судових рішень, в яких має місце неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Відповідно до статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом; порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 171-1 цього Кодексу.

Пленум Вищого адміністративного суду України у пункті 4 постанови від 13 грудня 2010 року № 2 "Про судову практику застосування статей 235 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України" роз'яснив судам, що заява про перегляд рішення з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах може бути подана за наявності таких складових: неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, ухвалення різних за змістом судових рішень; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

Під неоднаковим застосуванням одних і тих самих норм матеріального права необхідно розуміти, зокрема, різне тлумачення змісту і сутності правових норм, на підставі якого зроблено висновок про різний зміст суб'єктивних прав і обов'язків учасників відповідних правовідносин, у тому числі про наявність та обсяг прав і/або обов'язків осіб, які беруть участь у справі, різне застосування правил конкуренції правових норм при вирішенні колізій між ними з урахуванням ієрархії цих правових норм, а також дії норм у часі, просторі та за колом осіб, тобто різне незастосування закону, який підлягав застосуванню, різне визначення предмета регулювання правових норм, зокрема застосування різних правових норм для регулювання одних і тих самих відносин або поширення дії норми на певні правовідносини в одних випадках і незастосування цієї самої норми до аналогічних відносин в інших випадках, тобто різне застосування закону, який не підлягав застосуванню, різне застосування правил аналогії права чи закону в подібних правовідносинах.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Водночас, згідно зі статтею 2391 Кодексу адміністративного судочинства України, до заяви про перегляд судових рішень мають бути додані копії різних за змістом судових рішень, в яких має місце неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

27 січня 2015 року заявником на виконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 січня 2015 року надіслано копію заяви про перегляд Верховним Судом України судових рішень. Копії різних за змістом судових рішень, в яких має місце неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах і які зазначені в заяві про перегляд не додано. Отже ухвала про залишення заяви про перегляд судових рішень без руху не виконана в повному обсязі.

Заявник в підтвердження неоднакового застосування норм матеріального права надав копії ухвали Вищого адміністративного суду України від 11 вересня 2014 року № К/800/47412/14 та постанови Верховного Суду України від 01 жовтня 2012 року.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 11 вересня 2014 року № К/800/47412/14 суддя-доповідач з посиланням на пункт 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної фінансової інспекції в Запорізькій області на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 28 березня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2014 року у справі за позовом Державної фінансової інспекції в Запорізькій області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Вільнянському районі Запорізької області про зобов'язання вчинити певні дії, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки скаржник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального чи процесуального права, тому підстав для відкриття касаційного провадження не було.

При цьому суд першої інстанції, залишаючи позов без розгляду, з яким погодився суд апеляційної інстанції, прийшов до висновку, що Державною фінансовою інспекцією у Запорізькій області пропущено строк звернення до суду встановлений частиною 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними судом не встановлено.

Отже при розгляді зазначеної справи судами попередніх інстанцій застосовано норми процесуального права, а не норми матеріального права.

В судовому рішенні від 01 жовтня 2012 року Верховний Суд України, посилаючись на статті 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, відмовив у задоволенні заяви Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 28 липня 2011 року з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Слід зазначити, що відповідно до частини 5 пункту 5 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 2 "Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України", рішення Верховного Суду України, ухвалені після 30 липня 2010 року, не відносяться до судових рішень, які є підставою для перегляду Верховним Судом України рішень, ухвалених Вищим адміністративним судом України.

Оскільки у встановлений строк недоліки заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 січня 2015 року повністю не усунуто, додані судові рішення не свідчать про неоднакове застосування судами касаційних інстанцій одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а тому у задоволенні заяви про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 24 жовтня 2014 року слід відмовити.

Враховуючи наведене, обговоривши доводи заяви та виходячи з мети судового перегляду, колегія суддів не знаходить підстав для допуску заяви до провадження.

Керуючись статтями 236 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

В допуску до перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 24 жовтня 2014 року, постановленої за результатами розгляду касаційної скарги комунальної установи "Веселківський психоневрологічний інтернат" Запорізької обласної ради на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року у справі за позовом Державної фінансової інспекції в Запорізькій області до комунальної установи "Веселківський психоневрологічний інтернат" Запорізької обласної ради про зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: