Постанова № 42743003, 17.02.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2015 року Справа № 925/1269/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Малетича М.М.

суддів Мамонтової О.М.

Круглікової К.С.

За участю представників сторін:

від позивача Сіндряков О.В. (дов. № 14-104 від 18.04.14р.)

від відповідача Бунякін М.М. (дов. від 12.01.15р.)

розглянувши касаційну скаргу ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Черкаської області від 07.10.14р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.12.14р.

у справі № 925/1269/14

за позовом ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго", м. Черкаси

про стягнення 23330520, 51 грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Черкаської області від 07.10.14р. у справі № 925/1269/14 (суддя Анісімов І.А.) позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 16502344,95 грн. боргу, 1450864,20 грн. пені, 635115,95 грн. 3 % річних та 424909,46 грн. інфляційних втрат, в частині стягнення 3695487 грн. основного боргу провадження припинено; в решті позову - відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.12.14р. (головуючий Руденко М.А., судді Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю.) вказане рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить рішення від 07.10.14р. та постанову від 23.12.14р. скасувати в частині відмови у стягненні 621798, 95 грн. пені, в цій частині прийняти нове рішення, яким вимоги про стягнення пені задовольнити повністю. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судами норм матеріального і процесуального права, зокрема, ст. ст. 216, 236, 526, 536, 549, 599, 610, 611, 624 ЦК України, ст.ст. 174, 193, 230, 231, 232, 233 ГК України, ст. ст. 4, 42, 83 ГПК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, в межах поданої скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на слідуюче.

28.12.12р. між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (Продавець) та КП теплових мереж "Черкаситеплоенерго" (Покупець) укладено договір № 13/3478-ТЕ-36 купівлі - продажу природного газу, згідно якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю з 01.01.13р. по 31.12.13р. природний газ обсягом до 36874 тис. м3, а покупець - прийняти та оплатити газ на умовах цього договору.

Строк дії договору в частині реалізації газу встановлений до 31.12.13р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11.1).

Газ, що продається за договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями та національними творчими спілками та ії регіональними осередками (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності) (п. 1.2).

Згідно п. 6.1, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно п. 7.2, у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 договору, він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

У виконання умов договору позивач поставив відповідачу у січні-грудні 2013 року природний газ в обсязі 33589,222 тис м3 разом із послугами по транспортуванню на загальну суму 43975009,46 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу (а.с. 16-34).

24.07.14р. ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося з позовом до Комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" про стягнення 20197831, 95 грн. основного боргу, 2072663, 15 грн. пені, 635115, 95 грн. 3 % річних та 424909. 46 грн. інфляційних втрат.

Відповідач частково сплатив суму основного боргу в розмірі 3695487 грн. після порушення судом провадження у даній справі, що підтверджується актом звірки розрахунків від 31.08.14р. та не заперечується позивачем, в зв'язку з чим судом першої інстанції припинено провадження в цій частині на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

23.09.14р. відповідач звернувся до суду з клопотанням про зменшення розміру пені на 30 % з огляду на несвоєчасне перерахування субвенцій з Державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що постачається населенню та несвоєчасне фінансування пільг і субсидій.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 07.10.14р. у справі № 925/1269/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.12.14р., позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 16502344,95 грн. боргу, 1450864,20 грн. пені, 635115,95 грн. 3 % річних та 424909,46 грн. інфляційних втрат, в решті позову - відмовлено.

Відповідно ч. 1 і 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною першою ст. 233 ГК України передбачено, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, господарський суд приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Як зазначено судами, відповідач оплатив поставлений позивачем у січні-грудні 2013 року за договором № 13/3478-ТЕ-36 від 28.12.12р. природний газ з порушенням встановленого строку, в зв'язку з цим у відповідності до п. 7.2 договору йому було нараховано крім інфляційних і 3% річних, 2072663,15 грн. пені, розрахованої по кожному акту.

Судами встановлено, що на момент прийняття рішення у справі основний борг частково сплачений, відповідач є комунальним підприємством, яке постачає теплову енергію населенню, бюджетним установам та організаціям, заборгованість виникла через несвоєчасне перерахування з Державного бюджету субвенцій на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, яка на 01.09.14р. становила 30403501,61 грн. За таких обставин, на думку колегії, місцевий господарський суд обґрунтовано задовольнив клопотання відповідача від 23.09.14р. і зменшив розмір пені заявленої до стягнення на 30%, керуючись приписами вищенаведених норм.

Враховуючи зазначене, колегія вважає, що оскаржені рішення і постанова прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для їх часткового скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Черкаської області від 07.10.14р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.12.14р. у справі № 925/1269/14 залишити без змін.

Головуючий суддя М.М. Малетич

Судді: О.М.Мамонтова

К.С. Круглікова