Ухвала суду № 42742926, 16.02.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

16 лютого 2015 року Справа № 908/1188/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Дерепи В.І.,суддівБондар С.В. (доповідач), Кривди Д.С.,розглянувши матеріали касаційної скарги Запорізької митниці Міндоходівна рішенняГосподарського суду міста Києва від 08.09.2014 рокута постановуКиївського апеляційного господарського суду від 04.11.2014 рокуу справі№ 908/1188/14за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Транском"до 1. Запорізької митниці Міндоходів, 2. Державної казначейської служби Українипро відшкодування збитків у розмірі 53 218,23 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Вищого господарського суду України від 12.12.2014 року касаційну скаргу Запорізької митниці Міндоходів на рішення Господарського суду міста Києва від 08.09.2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2014 року у даній справі повернуто скаржнику на підставі пункту 4 частини 1 статті 111-3.

Запорізька митниця Міндоходів повторно звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на згадані рішення та постанову.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає поверненню скаржнику з огляду на наступне.

Згідно з частиною 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Відповідно до пункту 2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Враховуючи викладене, додана Запорізькою митницею Міндоходів до касаційної скарги ксерокопія квитанції № QS000057903401 від 26.12.2014 року про сплату судового збору у розмірі 913,50 грн. (копія залучена до матеріалів справи) не може бути належним доказом сплати судового збору, тому касаційна скарга підлягає поверненню на підставі пункту 4 частини 1 статті 111-3 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, згідно зі статтею 110 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Оскаржувана постанова була прийнята 04.11.2014 року, двадцятиденний строк на її оскарження закінчився 24.11.2014 року. Відбиток штампу поштового зв'язку на конверті свідчить про те, що повторно скаржник подав касаційну скаргу 29.12.2014 року, тобто з пропуском строку на її подання, чим порушив зазначену вище норму Господарського процесуального кодексу України (копія поштового конверту залучена до матеріалів справи).

У тексті касаційної скарги міститься клопотання про відновлення пропущеного строку, яке мотивоване тим, що строк пропущено не з вини скаржника, а у зв'язку з поверненням касаційної скарги Вищим господарським судом України, яка була подана без пропуску строку.

Частиною першою статті 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

Недодержання вимог діючого процесуального законодавства не можна визнати поважною причиною для поновлення строку для подачі касаційної скарги.

Пунктом 5 статті 111-3 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Враховуючи наведене та приписи пункту 5 частини першої статті 111-3 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку, що клопотання про відновлення пропущеного строку на подання касаційної скарги задоволенню не підлягає, а касаційна скарга повинна бути повернута скаржнику.

На підставі викладеного, керуючись статтями 86, 110, 111, пунктами 4 та 5 частини 1 статті 111-3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Запорізької митниці Міндоходів про відновлення пропущеного строку на подання касаційної скарги відмовити.

2. Касаційну скаргу Запорізької митниці Міндоходів на рішення Господарського суду міста Києва від 08.09.2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2014 року у справі № 908/1188/14 не приймати до розгляду та повернути скаржнику.

Головуючий В. І. Дерепа

Судді С. В. Бондар

Д. С. Кривда