Рішення № 4274236, 21.07.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2/204

21.07.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАРЄВ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «О’КЕЙ УКРАЇНА»

про стягнення 207373 грн. 21 коп.

Суддя Домнічева І.О.

Представники:

Від позивача Кобзаренко Т.В., Мергут Ж.С.

Від відповідача не з’явився

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАРЄВ»до Товариства з обмеженою відповідальністю «О’КЕЙ УКРАЇНА»про стягнення суми заборгованості в розмірі 207373 грн. 21 коп.

Ухвалою від 26.06.2009 суд порушив провадження у справі та призначив судове засідання.

В зв’язку з неявкою відповідача ухвалою від 07.07.2009 справу було перенесено на 21.07.2009.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року” (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Сторони були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Позивач у судових засіданнях підтримував викладені у позові обставини, та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судові засідання не з’являвся, клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило. Про поважні причини неявки в судові засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Відзив на позов відповідач не подав.

За таких обставин рішення по справі винесено на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього представника позивача, оглянувши надані позивачем оригінали документів, на які він посилається, як на підставу своїх вимог, та копії яких долучені до матеріалів справи, суд –

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «О’КЕЙ УКРАЇНА»отримував в період березня –квітня 2009 року у позивача продукцію з метою подальшої реалізації в мережі магазинів. У відповідності до накладних доданих до позовної заяви, які відповідач підписав, товар отриманий на загальну суму 207373,21 грн., що також підтверджується Актом звірки стану розрахунків заборгованості станом на 30 квітня 2009 р. підписаного уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України «За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає і зобов’язується сплатити за нього певну грошову суму».

У відповідності до ст. 692 Цивільного кодексу України «Покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього».

У відповідності до ст. 530 Цивільного кодексу України «Якщо строк виконання боржником не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства».

05 червня відповідачу була направлена вимога за № 2302/09 про зобов’язання сплатити борг за отриманий товар в сумі 207373,21 грн. Відповіді на претензію позивач не отримав.

Згідно з вимогами ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином у відповідності з умовами договору, одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов не допускається.

Відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості, а також не надано доказів на спростування фактів викладених в позові.

Згідно з ч.1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, що складає 3927 грн.55 коп.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «О’КЕЙ УКРАЇНА»(м. Київ, бул. Т. Шевченка, 33, поверх 13; код 34356884; рахунок № 26007201309185 в ЗАТ «ОПТ Банк», МФО 300528) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАРЄВ»(м. Київ, вул. Сім’ї Хохлових, 11/2; код 19479382; рахунок № 2600810199001 в АБ «Київська Русь», МФО 319092) суму основного боргу в розмірі 207373 (двісті сім тисяч триста сімдесят три) грн.21 коп. та суму інфляції в розмірі 3927 (три тисячі дев’ятсот двадцять сім) грн. 55 коп., 2074 (дві тисячі сімдесят чотири) грн. держмита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя

І.О.Домнічева