Ухвала суду № 42742355, 13.02.2015, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження №22-ц/791/207/15 Головуючий в І інстанції Корецький Д.Б.

Категорія 27 Доповідач: Ігнатенко П.Я.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2015 року лютого місяця 13 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:Стародубця М.П.Суддів:Воронцової Л.П. Ігнатенко П.Я.При секретарі:Цулукіані І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Суворовського районного суду міста Херсона від 01 вересня 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Суворовської районної у місті Херсоні ради, про звернення стягнення та виселення,

В С Т А Н О В И Л А:

В березні 2014 року публічне акціонерне товариство комерційного банку "ПриватБанк" ( далі - ПАТ КБ "ПриватБанк" або банк) звернулося до суду із вказаним вище позовом, посилаючись на те, що 08 червня 2007 року із ОСОБА_5 укладено кредитний договір, за умовами якого остання отримала кредит в розмірі 25000,00 дол.США зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 11,04 % річних строком повернення до 08 червня 2017 року. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_5 12 червня 2007 року укладено договір іпотеки, згідно якого передано в іпотеку нерухоме майно, а саме: АДРЕСА_1, що належить відповідачці на підставі договору дарування від 30 грудня 2004 року.

У зв'язку з порушенням боржником зобов'язань за вказаним договором, станом на 11 березня 2014 року виникла заборгованість у розмірі 88302,08 доларів США. На підставі викладеного, банк просив суд, в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки - будинок загальною площею 70,7 кв.м. за вказаною вище адресою, шляхом продажу ПАТ КБ "Приват Банк" з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем з наданням позивачу всіх необхідних прав для реалізації предмету іпотеки вказаним способом; виселити відповідачів та інших осіб, як зареєстровані та/або проживають у цьому будинку.

Рішенням Суворовського районного суду міста Херсона від 01 вересня 2014 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ "ПриватБанк", посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування своїх доводів вказує на те, що судом не з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а саме наявність підстав для застосування Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті". Окрім того, на думку апелянта, дія вказаного вище Закону на стягнення майна, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, не поширюється на дані правовідносини. Закон не скасовує та не зупиняє дію нормативних актів, що встановлюють підстави звернення стягнення, а застосовується тимчасово лише на стадії примусового виконання рішення.

Письмові заперечення на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходили.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з наявності підстав передбачених Законом України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" від 03.06.2014 року для відмови в задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, оскільки суд дійшов до нього на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, та наявних в ній доказів, яким дана відповідна оцінка.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит на сплатити проценти.

Згідно ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 ЗУ "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" від 03.06.2014 року протягом дії цього Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

З матеріалів справи вбачається, що згідно договору №HECFGA00001913 від 08 червня 2007 року укладеного між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_5, останній надано кредит в розмірі 25000,00 дол.США зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 11,04 % річних строком повернення до 08 червня 2017 року (а.с.15-17).

З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_5 укладено договір іпотеки, предметом якого є житловий будинок загальною площею 70,7 кв.м., житловою площею 49,4 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.19-21).

Предмет іпотеки є приватною власністю іпотекодавця на підставі договору дарування від 13.12.2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу та зареєстрованим в реєстрі за №6760 (а.с.22)

Судом правильно встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання, надавши кредитні кошти в повному розмірі, проте, відповідач ОСОБА_5 свої зобов'язання по поверненню кредиту належним чином не виконала, внаслідок чого станом на 11 березня 2014 року виникла заборгованість у розмірі 88302,08 доларів США, що підтверджується наданим банком розрахунком заборгованості (а.с.7-10).

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неможливості задоволення позову ПАТ КБ "ПриватБанк" про звернення стягнення на іпотечне майно, оскільки на момент розгляду спору та ухвалення рішення суду Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" забороняє здійснення стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок, загальна площа якого, не перевищує 250,00 кв.м. до набрання чинності законом, який врегульовує питання особливостей погашення основної суми заборгованості, вираженої в іноземній валюті, а також списання пені та штрафів, які нараховуються (були нараховані) на основну суму заборгованості.

Судом першої інстанції правильно взято до уваги, що протягом дії вказаного вище Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" інші Закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.

Так, умовами кредитного договору передбачено, що кошти ОСОБА_5 отримала як споживчий кредит в іноземній валюті. Відповідачі зареєстровані та постійно проживають в житловому будинку АДРЕСА_1 загальною площею 70,7 кв.м, що є предметом іпотеки (а.с.59)

Іншого нерухомого майна ОСОБА_5 у власності не має, що підтверджується інформацією наданою реєстраційною службою Комсомольського районного управління юстиції у м.Херсоні та Херсонським державним бюро технічної інвентаризації (а.с.199-202).

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, оскільки між сторонами був укладений споживчий кредит, який видавався в іноземній валюті, а предмет іпотеки, який має загальну площу 70,7 кв м, є єдиним місцем постійного проживання відповідачки та членів її сім'ї, іншого нерухомого майна у власності не знаходиться, а отже до спірних правовідносин підлягає застосуванню Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", який на час ухвалення судового рішення є чинним та встановлює тимчасову заборону щодо звернення стягнення на предмет іпотеки.

Доводи апелянта висновки суду першої інстанції не спростовують і не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленого у справі рішення, а тому підлягають відхиленню.

Оскільки порушень норм матеріального і процесуального права, що можуть слугувати підставою для скасування чи зміни судового рішення, колегією суддів не встановлено, то підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається, рішення законне та обґрунтоване і має бути залишено без змін.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" відхилити.

Рішення Суворовського районного суду міста Херсона від 01 вересня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно з моменту її проголошення та з цього часу може бути оскаржена протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: