Рішення № 42741800, 11.02.2015, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/10502/14-ц

Провадження №2/592/164/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2015 року м.Суми Ковпаківський районний суд м. Сум в складі головуючого Костенко В.Г.

секретар Шушура А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод та встановлення сервітуту

ВСТАНОВИВ:

Позивачі свої вимоги мотивують тим, що їм з відповідачем на праві спільної часткової власності належало домоволодіння по АДРЕСА_1 у м.Суми на приватизованій земельній ділянці загальною площею 0,0904 га. Рішенням суду проведений поділ домоволодіння з припиненням права спільної власності. Позивачам було виділено частину будинку літ. «А-І» по АДРЕСА_1 у м.Суми та земельну ділянку площею 0,0398 га. Відповідачу виділено частину будинку літ. «А-І» і будинок літ. «К» з гаражем літ. «Ж» і земельну ділянку площею 0,0506 га. Втім при поділі домоволодіння частина стіни з вікнами, що належать позивачам, виходить у подвір'я відповідача. Відповідач в літку 2014 року самовільно здійснив надбудову над гаражем з 1,3 м до 2 м, встановив паркан на своїй ділянці, від чого стали затемнені кімнати будинку позивачів. Відповідач заблокував забором хвіртку для виходу у його двір. Тому позивачі просять зобов'язати відповідача зменшити висоту стіни гаражу «Ж» до 1,30 м., зменшити висоту огорожі між кутами житлового будинку «А-І» до 1 м., знести частину огорожі від кута житлового будинку «А-І» з городу біля хвіртки, надавши можливість вільного доступу до земельної ділянки за житловим будинком, встановити безоплатний безстроковий сервітут на земельну ділянку площею 11 кв.м. для обслуговування стіни.

В судовому засіданні позивачі та представник заявлені вимоги підтримали.

Представник відповідача позов не визнав та зазначив, що стосунки з позивачами є неприязними. Через постійні нападки з боку позивачів вимушений огородити парканом територію свого двору вздовж стіни позивачів. Також вказав, що гараж був придбаний у тому вигляді, який є. Лише поміняв дах, замінив частину цегляної кладки. Не бажає, щоб позивачі мали вільний доступ до його ділянки. Його не влаштовує, що позивачі мають вільний прохід на його ділянку. Тому просить відмовити у задоволенні позову.

Суд, вислухавши пояснення учасників розгляду, які з'явилися, вивчивши матеріали справи 592/10502/14, цієї справи, вважає, що позов обґрунтований, але підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що позивачам і відповідачу на праві спільної часткової власності належало домоволодіння по АДРЕСА_1 у м.Суми, яке розташоване на приватизованій земельній ділянці площею 0,0904 га.

При цьому відповідач набув права власності на частину домоволодіння за договором купівлі продажу від 03.04.1996 року. За цим договором, зокрема, було придбано споруду гараж «Ж».

Рішенням Ковпаківського районного суд м.Суми, справа № 592/10502/14, від 29.04.2014 року проведений поділ домоволодіння з припиненням спільної власності. Позивачам виділена частина будинку літ. «А-І» та земельну ділянку площею 0,0398 га, відповідачу - частину будинку літ. «А-І» і будинок літ. «К» з гаражем літ. «Ж» та земельну ділянку площею 0,0506 га.

Розподіл земельної ділянки проведений відповідно до варіанту другого висновку комісійної судової будівельно-технічної експертизи №105 від 27.01.2014 року. Цим же варіантом експертом пропонувалося встановлення сервітуту площею 11 кв.м. (0,0011 га) для обслуговування стіни частини будинку літ. «А-І».

Між сторонами немає згоди щодо користування зазначеною частиною земельної ділянки. Більше того у ході судового розгляду сторони не приховували неприязних стосунків між собою. /а.с.138, 139/

Встановлені факти визнаються сторонами та підтверджуються довідкою КП «Сумське БТІ», державним актом на земельну ділянку, зазначеним рішенням суду, висновком експерта /справа № 592/10502/14 а.с.9, 45-74, 145-149/.

Спірні правовідносини між сторонами є земельними і цивільними та врегульовані ст.ст. 401-404 ЦК України, ст.ст. 98-101 ЗК України.

Відповідно ст.ст. 98-101 ЗК України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут). Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. Дія земельного сервітуту зберігається у разі переходу прав на земельну ділянку, щодо якої встановлений земельний сервітут, до іншої особи.

Таким чином, суд вважає за необхідне встановити безоплатний безстроковий сервітут площею 0,0011 га на право вільного проходу на земельну ділянку площею 0,0506 га. Відтак позов у цій частині підлягає задоволенню. При цьому сервітут слід встановити для позивачів як для власників сусідньої земельної ділянки, а не як особистий сервітут. Тому сервітут слід зазначити без імені позивачів.

Відповідно до положень ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Так відповідно до ст.ст. 16, 319, 321, 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Право власності є непорушним. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Розглядаючи позов в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін судом також встановлено, що вікна трьох приміщень 2-1, 2-4, 2-7 частини будинку позивачів літ. «А-І» виходять у подвір'я відповідача. Вікно приміщення 2-4 виходить до гаражу відповідача літ. «Ж».

Відповідач на території своєї ділянки влаштував паркан від будинку літ. «А-І» до кута гаражу літ. «Ж» та паркан від кута гаражу літ. «Ж» до паркану по межі з ділянкою позивачів.

У паркані між ділянками сторін та житловим будинком позивачів літ. «А-І» та спорудою літ. «Д» встановлено хвіртку. Через зазначену хвіртку позивачі мають вільний доступ до ділянки відповідача та частини ділянки запропонованого сервітуту, що підтверджено самими позивачами, висновком спеціаліста, наданим під час розгляду. Тобто вони самі підтерли вільний прохід на ділянку відповідача за його відсутності.

Вікно приміщення позивачів №2-4 виходить у подвір'я відповідача на стіну гаражу літ «Ж». Виміри природного освітлення кімнати не відповідають вимогам ДБН В. 2.5-28-2006 0,38 замість належних 0,5.

Встановлене визнається сторонами та підтверджується технічним паспортом /а.с.13-14, 83-90/, інвентаризаційною справою на домоволодіння, протоколом №319 від 15.10.2014 року ДУ «Сумський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України». /а.с.38/

Разом з цим позивачами всупереч положенням ст.ст. 59-60 ЦПК України не надано належних і переконливих доказів в обґрунтування позову щодо створення відповідачем перешкод у користуванні будинком.

Позивачами не доведено, що відповідач у 2014 році збільшив висоту стіни гаражу «Ж» з 1,3 м до 2 м. Не доведено, що огорожа між кутами житлового будинку «А-І» і гаражем «Ж» та між гаражем «Ж» і парканом позивачів створює позивачам перешкоди у користуванні кімнатою № 2-1 і кімнатою №2-7, створює затемнення. Так не надано доказів про невідповідність освітлення кімнати санітарним нормам, тощо. Позивачами не доведено, що зменшення висоти огорожі до 1 м. може відновити рівень освітлення, тобто усунути можливі перешкоди.

Також позивачами не доведено, що існує паркан, який перешкоджає позивачам відкриттю хвіртки для проходу на територію сервітуту.

В обґрунтування позову позивачі просили допитати свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_5. Позивачами надані копії звернень та відповіді на них з контролюючих органів: Інспекції ДАБК у Сумській області, Головного державного санітарного лікаря м.Суми, Управління архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області.

Втім переписка з органами не підтверджує створення перешкод позивачам відповідачем. Лист Управління архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області №7/18-298 від 12.12.2014 року містить інформацію про невідповідність освітлення у кімнатах №2, №4, що встановлено протоколом №319 від 15.10.2014 року. Втім, як встановлено, вище зазначений протокол містить висновок лише щодо однієї кімнати №2-4. /а.с.17, 19-20, 39, 60/

Свідок ОСОБА_4 підтвердив, що спілкувався з представником відповідача з приводу користування сервітутом, щоб з двору можна було вільно заходити. Той пропонував заходити через хвіртку з вулиці. Свідок спростував існування забору перед хвірткою позивача, що влаштована між земельними ділянками сторін. Також вказав, що гараж з самого початку будівництва був висотою не більше людського зросту, дах був прямий з нахилом у бік городу. Відповідач перебудував гараж, довівши висоту стін більше двох метрів.

Свідок ОСОБА_5 вцілому дав аналогічні покази з показами ОСОБА_4. Також вказав, що в кухні (приміщення №2-4) стало темно влітку 2014 року після встановлення забору і влаштування даху гаражу відповідачем. Спальня (приміщення №2-1) стала темною після влаштування відповідачем теплотраси над вікном.

Також позивачі надали звіт спеціаліста про проведення технічного обстеження побудованих будівель, складений ОСОБА_7./а.с.110-119/. У звіті спеціалістом зазначено, що у 2014 році ОСОБА_8 виконав реконструкцію гаражу, а саме зміну покрівлі з надбудовою зовнішніх стін на висоту біля 1,2 м., тим самим погіршив освітлення кімнат позивачів № 2 та №4. Покази освітлення занижені. Відповідно до висновку спеціаліст пропонував демонтувати цегляну кладку на гаражі на висоту 1,2 м. до попередньої висоти. Також пропонував демонтувати сайдінговий короб, який закриває вікно. Огородження суцільне пропонується демонтувати і поставити сітчасте висотою 1,5 м./а.с.110-120/ Втім відповідно до положень ст.ст. 64, 66 ЦПК України цей звіт є недопустимим доказом, оскільки не є висновком експерта та не є документом. Більше того цей звіт не містить будь-яких об'єктивних даних, з яких можна зробити висновок, що гараж перебудовувався з висоти 1,2 м. Неможливо встановити з яких міркувань зазначений висновок про занижене освітлення. Неможливо встановити з яких міркувань спеціаліст дійшов висновку, що мала місце надбудова гаражу у 2014 році.

Окрім того зазначені докази цілком спростовуються доказами, наданими представником відповідача.

Так технічний паспорт на домоволодіння та інвентарна справа на домоволодіння вказують на те, що починаючи з 1982 року гараж «Ж» існував. Його розміри не змінювалися з часу побудови, або з часу придбання відповідачем 03.04.1996 року.

Більше того особисті відеозаписи та фотокартки представника відповідача містять зображення гаражу відповідача, починаючи з 1996 року. Зі старих зображень та нових неможливо встановити істотної різниці у конфігурації гаражу. Зокрема не вбачається, що гараж мав кришу з нахилом у бік городу. /а.с.136/

З акту поточних змін, складеного 10.08.2010 року техніком КП «Сумське міське бюро технічної інвентаризації», вбачається, що змін у домоволодінні не виявлено./а.с.137/

Представником відповідача наданий висновок №4 експертного будівельно-технічного дослідження від 27.01.2015 року, складений експертом ТОВ «СУМИ-ЕКСПЕРТ МС». З висновку вбачається, що конфігурація та розміри гаражу літ. «Ж» не змінювалися в порівняні з обстеженням, проведеним в січні 2014 року. Обстеження у січні 2014 року проводилося експертами зазначеного товариства у справі №592/12106/13-ц при підготовці висновку №105 комісійної судової будівельно-технічної експертизи від 27.01.2014 року /справа №592/12106/13-ц а.с.45-74/

Відтак заявлений позов у частині зобов'язання відповідача вчинити дії не підлягає задоволенню за необґрунтованістю.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 і ОСОБА_2 задовольнити частково.

Встановити безоплатний безстроковий сервітут площею 0,0011 га, який проходить вздовж житлового будинку літ. «А-І» та гаражем літ. «Ж» по АДРЕСА_1 у м.Суми., власнику земельної ділянки площею 0,0398 га, що розташована за адресою м.Суми АДРЕСА_1, на право проходу на земельну ділянку площею 0,0506 га., що розташована за адресою м.Суми АДРЕСА_1, для обслуговування стіни житлового будинку літ. «А-І»

Відмовити за необґрунтованістю у задоволенні позову ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у іншій частині.

Рішення суду може бути оскаржено до Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м. Сум шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення суду. Особою, яка була відсутня у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - в десятиденний строк з моменту отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.Г. Костенко