Ухвала суду № 42741570, 11.02.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1768/15

Головуючий у першій інстанції Раца В. А.

Доповідач Драгомерецький М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Драгомерецького М.М.

суддів: Панасенкова В.О.,

Парапана В.Ф.,

при секретарі: Добряк Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Болградського районного суду Одеської області від 22 жовтня 2014 року за позовом ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про витребування майна із чужого незаконного володіння,-

В С Т А Н О В И Л А:

12 вересня 2014 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулись до суду із позовом, який у подальшому був ними уточнений, до ОСОБА_3 про витребування майна із чужого незаконного володіння.

Мотивуючи свої позовні вимоги тим, що відповідно до договору оренди від 12.08.2013 року позивачі проживали в домоволодінні по АДРЕСА_1, власником якого є відповідач ОСОБА_3 і проживали в ньому до серпня 2014 року.

Звільнивши орендоване житло, позивачі не забрали належне їм майно, а саме: шафу-купе, дитячу шафу-купе, дитячу софу "Орхідея", потолочні люстри - 3 шт., лінолеум 4,5 кв.м., холодильник "Samsung", газо-електричну плиту "Hansa", набір кухонної мебелі "Галактика", садовий інвентар, газовий балон, кухонну шафу, картину з рамою золотистого кольору, що знаходяться в домоволодінні по АДРЕСА_1.

Відповідач ОСОБА_3 не віддає належне позивачам майно, на підставі чого вони звернулись до суду із вказаним позовом та просили його задовольнити з наведених у позовній заяві правових підстав.

В судовому засіданні ОСОБА_3 позов не визнала, пояснивши, що дійсно майно, яке належить позивачам і зазначено в позові знаходиться у неї вдома, але віддасть вона його лише після відшкодування шкоди, завданої позивачами під час оренди зазначеного домоволодіння.

Рішенням Болградського районного суду Одеської області від 22 жовтня 2014 року позов задоволено у повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення місцевого суду та ухвалити нове, яким направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

У судове засідання апеляційної інстанції сторони по справі не з'явились, але про розгляд справи вони сповіщались належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про отримання ними судових повісток. Крім того, від позивачів ОСОБА_5 та ОСОБА_4 надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності. Тому у відповідності до ч. 2 ст. 305 ЦПК України неявка зазначених осіб до апеляційного суду не перешкоджає подальшому розглядові справи.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Згідно ст. 10 п.3 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст.11 п.1 ЦПК України розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції у своєму рішенні послався на положення ст. 387 ЦПК України відповідно до якої власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Таким чином, на підставі ст. 387 ЦК України вказані позивачами у позовній заяві підстави повинні підтверджувати їх право власності, факт вибуття майна з їх володіння, наявність майна у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном.

Вказані обставини визнані під час розгляду справи у місцевому суді відповідачем ОСОБА_3, а тому доказуванню, відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України не підлягають.

Отже, розглядаючи спір, місцевий суд вірно послався на норми закону, що регулюють правовідносини, які виникли між сторонами.

Суд перевірив усі докази, які навели позивачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у підтвердження своїх вимог, а відповідачка ОСОБА_3 - у підтвердження своїх заперечень, навів у рішенні фактичні обставини, які були встановлені судом при розгляді справи, вірно застосував правові норми, що регулюють ці правовідносини, та зробив вірний висновок про задоволення позовних вимог.

Посиласилання ОСОБА_3 в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції не прийняв до уваги тих обставин, що позивачі не розрахувались із нею за договором оренди від 12.08.2013 року та відмовив в об'єднанні її зустрічного позову із первісним позовом ОСОБА_4 та ОСОБА_5, не приймається судовою колегією до уваги. Оскільки заявлені відповідачем вимоги зустрічної позовної заяви не взаємопов'язані із первинним, вони не виникають з одних правовідносин та задоволення зустрічного позову не може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Крім того, ОСОБА_3 має право звернутись з вимогами, які зазначені у зустрічному позові до суду на загальних підставах.

Отже, доводи відповідача ОСОБА_3 в апеляційній скарзі про те, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам закону і підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі, не заслуговують на увагу, оскільки наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду і не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм права, які привели до неправильного вирішення справи.

Таким чином, судова колегія дійшла до висновку, що суд першої інстанції в межах заявлених вимог повно і всебічно розглянув справу, дав належу оцінку наданим доказам, постановив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що законних підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. 303,307 ч.1 п.1, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, рішення Болградського районного суду Одеської області від 22 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак вона може бути оскаржена на протязі двадцяти днів з дня її проголошення до суду касаційної інстанції.

Судді апеляційного суду Одеської області: М.М. Драгомерецький

В.О. Панасенков

В.Ф. Парапан