Постанова № 4274134, 20.07.2009, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2009 року Справа № 17/396

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Стрелець Т. Г. (доповідача),

суддів: Головка В.Г., Логвиненка А.О.

при секретарі судового засідання: Ревкової Г.О.,

Представники сторін:

від позивача: Пастушенко В.А., довіреність № б/н від 30.09.08, представник;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Пастушенко В.А., посвідчення № 072 від 25.05.07р., головний спеціаліст відділу;

від відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: представники у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином;

в судовому засіданні приймав участь - прокурор відділу прокуратури Дніпропетровської області: Дидюк Н.О., посвідчення № 32 від 10.03.2009р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Територіальної громади м. Кіровограда в особі Кіровоградської міської ради, м. Кіровоград та апеляційного подання Прокурора Ленінського району м. Кіровограда на рішення господарського суду Кіровоградської області від 20.05.2009р. по справі № 17/396

за позовом Територіальної громади м. Кіровограда в особі Кіровоградської міської ради, м. Кіровоград (вул. Карла Маркса, 41, м. Кіровоград, 25022)

до Приватного підприємства «Фірма Інгуша», м. Кіровоград (вул. В. Терешкової, 219, м. Кіровоград, 25028)

за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –Виконавчого комітету Кіровоградської міської ради, м. Кіровоград (вул. Карла Маркса, 41, м. Кіровоград, 25022)

за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Житлово-експлуатаційного контори № 1, м. Кіровоград (вул. Гоголя, 61, м. Кіровоград, 25006)

за участю Прокурора Ленінського району м. Кіровограда (вул. 50 років Жовтня, 5а, м. Кіровоград, 25009)

про усунення перешкод в користуванні майном

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2007 року Територіальна громада м. Кіровограда в особі Кіровоградської міської ради (позивач) звернулась до господарського суду Кіровоградської області з позовом до Приватного підприємства «Фірма «Інгуша»(відповідач) про усунення перешкод у користуванні майном.

Позивач уточнював позовні вимоги неодноразово. У судовому засіданні 12.05.2009р. позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, у якій просить зобов’язати відповідача за власний рахунок: відновити демонтовані чотири стіни в міжарочних просторах у стіні, позначеної в технічному паспорті на будинок вісь «Г»у підвальному приміщенні, що належить відповідачу на праві власності у підвальному приміщенні житлового будинку № 31 по вул. Леніна в м. Кіровограді; відновити дві перегородки між віссю «Б»- «Г»та «Г»- «Д»в підвальному приміщенні, що належить відповідачу на праві власності у підвальному приміщенні житлового будинку № 31 по вул. Леніна в м. Кіровограді; посилити фундаменти зовнішніх та внутрішніх стін у підвальному приміщенні житлового будинку № 31 по вул. Леніна в м. Кіровограді (а. с. 83-84, том 3).

01.07.2008р. по справі була призначена повторна судова будівельно-технічна експертиза, проведення якої було доручено Кіровоградській філії Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз.

11.03.2009р. на адресу господарського суду Кіровоградської області надійшов висновок Кіровоградської філії Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз №5147-5148/21 судової будівельно-технічної експертизи по справі № 17/396 від 02.03.2009р. (а. с. 2-20, том 3).

Рішенням господарського суду Кіровоградської області (суддя Макаренко Т.В.) від 20.05.2009р. у задоволенні позовних вимог було відмовлено у повному обсязі.

Рішення обґрунтоване тим, що висновок судової будівельно-технічної експертизи є неточним та неповним, тому не може бути підставою для задоволення позовних вимог. Водночас, на думку господарського суду замовник експертизи, виконаної 22.01.2007р. Державним науково-дослідним та проектно-вишукувальним інститутом НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ щодо технічного стану конструкцій житлового будинку по вул. Леніна, 31 у м. Кіровограді, є зацікавленою фізичною особою, і тому експертиза не може бути належним доказом по справі. Також господарський суд першої інстанції зазначає, що усні посилання позивача на певні документи не можуть розглядатись судом як підстава позовних вимог, оскільки вони не відповідають ст. 54 ГПК України.

Не погодившись з рішенням, позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.06.09р. було прийнято апеляційну скаргу до розгляду та призначено в судовому засіданні на 12 год. 15 хв. 01.07.2009р.

Не погодившись з рішенням, Прокурор Ленінського району м. Кіровограда подав до Дніпропетровського апеляційного господарського суду апеляційне подання, у якому просить суд скасувати рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.06.09р. апеляційне подання прийнято до розгляду одночасно з апеляційною скаргою позивача та призначено в судовому засіданні на 12 год. 15 хв. 01.07.2009р.

При цьому і скаржник, і Прокурор Ленінського району м. Кіровограда обґрунтовують свої вимоги тим, що висновки, викладені в рішенні, не відповідають обставинам справи, а також господарським судом при винесенні рішення порушено норми матеріального та процесуального права, а саме ст. 386 ЦК України, ст. ст. 42, 43 ГПК України, що полягає у ненаведенні господарським судом підстав для відхилення висновку експерта, у необґрунтованому наданні переваги доказам, наданим відповідачем.

Відповідач проти апеляційної скарги заперечує, просить залишити рішення суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, оскільки на його думку рішення винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, при повному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –Житлово-експлуатаційна контора №1 направила до Дніпропетровського апеляційного господарського суду заяву, у якій повідомляє про підтримання апеляційної скарги скаржника та апеляційного подання Прокурора Ленінського району м. Кіровограда, просить розглянути справу без її участі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –Виконавчий комітет Кіровоградської міської ради не скористались своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу або письмових пояснень, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

В судовому засіданні 01.07.2009р. оголошена перерва до 20.07.2009р. на 12 год. 15 хв.

В судовому засіданні 20.07.2009р. за згодою представника позивача та прокурора оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача та прокурора, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга та апеляційне подання підлягають задоволенню частково, рішення має бути скасовано, позовні вимоги мають бути задоволені частково, виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що 06.04.2005р. між позивачем (продавець) і відповідачем (покупець) був укладений договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, відповідно до умов якого продавець продав, а покупець купив вбудоване в житловий будинок нежитлове підвальне приміщення площею 251,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Кіровоград, вул. Леніна, 31 (а.с. 100-103, том 3).

Виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради подано у матеріали справи копію технічного паспорта підвального приміщення за адресою: м. Кіровоград, вул. Леніна, 31, який відображає дані технічної інвентаризації вказаного приміщення станом на 14.12.2004р. і діяв на час укладення договору купівлі-продажу нежитлового приміщення (а. с. 97-99, том 3).

Вказаним технічним паспортом підтверджується наявність у підвальному приміщенні певної кількості стін та перегородок станом на 14.12.2004р.

Позивач є співвласником житлового будинку № 31 по вул. Леніна у м. Кіровограді на підставі реєстраційного посвідчення від 23.12.1950р., а саме володіє 177/200 частинами житлового будинку. Вказане підтверджується довідкою ОКП «Кіровоградське обласне об’єднане бюро технічної інвентаризації»від 07.09.2007р. № 294-3 (а. с. 54, том 1).

Постановою про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування Інспекції ДАБК у Кіровоградській області № 301/2009Кд від 31.03.2009р., Протоколом про правопорушення у сфері містобудування Інспекції ДАБК у Кіровоградській області від 31.03.2009р., Приписом Інспекції ДАБК у Кіровоградській області від 16.03.2009р. (направлений відповідачу 18.03.2009р., отримано відповідачем 20.03.2009р.), Протоколом про правопорушення у сфері містобудування Інспекції ДАБК у Кіровоградській області від 16.03.2009р. підтверджується порушення відповідачем ст. 29 Закону України «Про планування і забудову територій»від 20.04.2000р. № 1699-ІІІ, а саме: відповідачем самочинно без дозволу на виконання будівельних робіт та без затвердженої проектної документації виконувались будівельні роботи з демонтажу монолітного залізобетонного перекриття між підвалом та 1-м поверхом будівлі, виїмка ґрунту з-під несучої стіни будинку в підвальному приміщенні (а. с. 119-128, том 3).

Наявність вказаних документах у матеріалах справи спростовує твердження господарського суду першої інстанції про наявність лише усних посилань позивача на їх існування.

Відповідачем не надано у матеріали справи доказів оскарження, скасування або визнання недійсними вказаних приписів та протоколів.

У Висновку судової будівельно-технічної експертизи № 5147-5148/21, складеному 02.03.2009р., експерт встановив, що всі здійснені у підвальному приміщенні перебудови є такими, що повинні виконуватись на підставі розробленої проектно-кошторисної документації, та виконуватись спеціальною організацією, яка має право та досвід виконання подібних робіт; проведення капітальних робіт в підвальному приміщенні стало основною причиною деформацій будівельних конструкцій (просідання фундаментів), що призвело до виникнення тріщин у будинку по вул. Леніна, 31 у м. Кіровограді; дані технічного паспорту БТІ (1992 рік), наданого відповідачем, не підтверджуються існуючим становищем несучих стін; при здійсненні будівельних робіт у підвальному приміщенні порушені ДБН В.3.1-1-2002, ВСН 61-89 (р), Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджені Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005р. № 7; відбулось перепланування підвалу, порушено первинну функціональну приналежність підвального приміщення, зміну конструкцій без погодження з відповідними організаціями (а. с. 2-7, том 3).

При винесенні рішення господарський суд зазначив, що висновок судової експертизи є неналежним доказом, оскільки у ньому зазначено, що результати обстеження підтверджуються експертним висновком Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ від 22.01.2007р., виконаним на замовлення Попова Я.Н. (а. с. 12, 13, том 1).

Судова колегія не погоджується з вказаними висновками, оскільки з матеріалів справи вбачається, що судовий експерт проводив дослідження стосовно поставлених йому питань самостійно і не підміняв свої висновки висновками Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ від 22.01.2007р., виконаним на замовлення Попова Я.Н., а лише зазначив, що висновки судової експертизи підтверджуються висновками експерта Л.А. Беляковської.

Твердження стосовно неналежності такого доказу, як експертний висновок Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ від 22.01.2007р., оскільки він виконаний на замовлення зацікавленої фізичної особи, спростовуються наявністю в матеріалах справи Експертного висновку про технічний стан конструкцій будівлі житлового будинку по вул. Леніна, 31 у м. Кіровограді від 04.06.2007р., виконаного Державним науково-дослідним та проектно-вишукувальним інститутом НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ (а. с. 46-49, том 3). Вказаний висновок не містить посилань на його замовлення фізичними особами, які можуть бути зацікавлені у його результаті, був наданий у матеріали справи позивачем і підтверджує виникнення тріщин у капітальних несучих стінах внаслідок проведення будівельних робіт у підвальному приміщенні.

Актом постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 01.11.2007р. № 487 встановлений факт порушення відповідачем технічних умов експлуатації підвального приміщення, що створило загрозу виникнення надзвичайної ситуації у сфері життєзабезпечення. (а. с. 121, том 1).

Господарський суд не дослідив і не дав належної оцінки вказаним письмовим доказам, чим порушив ст. 42, 43 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України «Про планування і забудову територій»від 20.04.2000р. № 1699-ІІІ дозвіл на виконання будівельних робіт - документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не були виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд.

Відповідачем не надано у матеріали справи доказів отримання в інспекції ДАБК дозволу на виконання будівельних робіт, а також затвердження проектно-кошторисної документації.

Частиною 2 ст. 386 ЦК України встановлено, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно з п. п. 1.4.1, 1.4.4, 1.4.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005р. № 7, переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства. Переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що призводять до порушення тривкості або руйнації несучих конструкцій будинку, погіршення цілісності і зовнішнього вигляду фасадів, порушення вимог протипожежної безпеки та засобів протипожежного захисту, не допускається. Власник, наймач (орендар) жилого будинку, жилого чи нежилого у жилому будинку приміщення, що припустив самовільне переобладнання або перепланування, що призводить до порушення конструктивних елементів або засобів протипожежного захисту, зобов'язаний за свій рахунок привести це приміщення до попереднього стану.

Частиною 6 ст. 42, частиною 1 ст. 43 ГПК України передбачено, що відхилення господарським судом висновку судового експерта повинно бути мотивованим у рішенні; господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Водночас, у рішенні відсутнє достатнє обґрунтування неврахування висновку експерта при винесенні рішення.

Судова колегія приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджене порушення відповідачем права власності позивача, що виявилось у проведенні будівельних робіт без затвердженої проектно-кошторисної документації і відповідного дозволу.

Посилання відповідача на постанову господарського суду Кіровоградської області від 09.10.2007р. по справі № 2/192, якою було скасовано припис № 2 від 23.01.2007р. інспекції ДАБК виконавчого комітету Кіровоградської міської ради, судом апеляційної інстанції не приймаються, оскільки відповідачем не надано доказів набрання вказаною постановою чинності (а. с. 64-66).

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

З наведеного вбачається, що суд першої інстанції неповно дослідив обставини справи, визнав встановленими недоведені обставини справи, дійшов висновків, що не відповідають дійсним обставинам справи. Вказане призвело до винесення необґрунтованого рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

У відповідності зі ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія приходить до висновку про необхідність скасування рішення, та винесення часткового рішення про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Так, суд апеляційної інстанції вважає, що підлягають задоволенню наступні позовні вимоги: про зобов’язання відповідача за власний рахунок відновити демонтовані чотири стіни в міжарочних просторах у стіні, позначеної в технічному паспорті на будинок вісь «Г»у підвальному приміщенні, що належить відповідачу на праві власності у підвальному приміщенні житлового будинку № 31 по вул. Леніна в м. Кіровограді; відновити дві перегородки між віссю «Б»- «Г»та «Г»- «Д»в підвальному приміщенні, що належить відповідачу на праві власності у підвальному приміщенні житлового будинку № 31 по вул. Леніна в м. Кіровограді.

Відповідно до п. 9 Вищого арбітражного суду України «Про судове рішення»від 10.12.1996р. №02-5/442 у резолютивній частині рішення має бути остаточна відповідь щодо усіх вимог, які були предметом судового розгляду.

Позовні вимоги про зобов’язання відповідача за власний рахунок посилити фундаменти зовнішніх та внутрішніх стін у підвальному приміщенні житлового будинку № 31 по вул. Леніна в м. Кіровограді, задоволенню не підлягають, оскільки у випадку задоволення вказаних вимог неможливо дійти однозначного висновку щодо способу та порядку їх виконання, в той час як рішення має бути однозначним, остаточним і зрозумілим для виконання.

На підставі наведеного судова колегія приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги позивача та апеляційного подання прокурора Ленінського району м. Кіровограда, скасування рішення суду першої інстанції та про необхідність винесення нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Територіальної громади м. Кіровограда в особі Кіровоградської міської ради, м. Кіровоград задовольнити частково.

Апеляційне подання Прокурора Ленінського району м. Кіровограда задовольнити частково.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 20.05.2009р. по справі № 17/396 скасувати.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Зобов’язати Приватне підприємство «Фірма Інгуша», м. Кіровоград (код ЄДРПОУ 13769653) за власний рахунок:

- відновити демонтовані чотири стіни в між арочних просторах у стіні, позначеної в технічному паспорті на будинок вісь «Г»у підвальному приміщенні, що належить ПП «Фірма Інгуша»на праві власності у підвальному приміщенні житлового будинку №31 по вул. Леніна в м. Кіровограді.

- відновити дві перегородки між віссю «Б»- «Г»та «Г»- «Д»в підвальному приміщенні, що належить ПП «Фірма Інгуша»відповідачу на праві власності у підвальному приміщенні житлового будинку №31 по вул. Леніна в м. Кіровограді.

В решіт позовних вимог відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства «Фірма Інгуша»(25028, м. Кіровоград, вул. В. Терешкової, 219, код ЄДРПОУ 13769653) в доход державного бюджету 127,50 грн. державного мита в тому числі за розгляд справи апеляційною інстанцією та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Доручити Господарському суду Кіровоградської області, на виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду - видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суд України протягом одного місяця з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя

Т. Г. Стрелець

Суддя

В. Г. Головко

Суддя

А. О. Логвиненко