Ухвала суду № 42741311, 12.02.2015, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №1522/26674/12

Провадження № 2/522/3752/13

Заява № 2п/522/53/15

У Х В А Л А

Іменем України

«12» лютого 2015 року

Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Погрібного С.О.,

за секретаря судового засідання Мітяєвої А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі заяву представника відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від «4» березня 2013 року в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Порто-Франко» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від «4» березня 2013 року, ухваленим у справі за вказаним позовом, вимоги позивача задоволені, стягнуто солідарно з ОСОБА_2 (ІН НОМЕР_1), ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Порто-Франко» (вул. Пушкінська, буд. 10, м. Одеса, 65026, рахунок № 29092954 в АБ «Порто-Франко», МФО 328027, код за ЄДРПОУ 13881479), заборгованість за кредитним договором № 115/1-11 від 18.03.2011 року та за кредитним договором №172/2-11 від 28.04.2011року в сумі 2321395, 05 гривень (два мільйона триста двадцять одна тисяча триста девяносто пять гривень 05 коп) та стягнуто в рівних частках з ОСОБА_2 (ІН НОМЕР_1), ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Порто-Франко» (вул. Пушкінська, буд. 10, м. Одеса, 65026, рахунок № 29092954 в АБ «Порто-Франко», МФО 328027, код за ЄДРПОУ 13881479) судові витрати у сумі 3219,0 гривень за сплачений судовий збір.

Представник відповідача ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд ухваленого у справі заочного рішення, посилаючись на те, що при постановленні рішення судом не дотримано вимог процесуального та матеріального закону.

Відповідачі та представник відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_3 в судове засідання зявилися, заяву про перегляд заочного рішення підтримали у повному обсязі, просили суд її задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_4 в судове засідання зявився, проти задоволення вимог вказаної заяви заперечував, вказуючи на їх безпідставність та необґрунтованість.

Заслухавши пояснення сторін, їх представників, дослідивши матеріали справи, суд визнає заяву такою, що не підлягає задоволенню з наступних причин.

Відповідно до правила ст. 228 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Згідно із ч. 1 ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином підставою для скасування заочного рішення є дві одночасно наявні умови поважність причин неявки відповідача у судове засідання та представлення доказів, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. За змістом наведеного правила ці докази повинні мати таке істотне значення для вирішення справи, аби їх врахування мало б змінити рішення суду по суті.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачі про дату, час та місце судових засідань повідомлялися належним чином, про що свідчать відповідні повідомлення про вручення поштового відправлення, наявні в матеріалах справи, які, у відповідності до положення ч.5 ст.74 ЦПК України є доказами належного повідомлення сторони.

Щодо тверджень ОСОБА_1 про неотримання поштової кореспонденції та необізнаність про постановлене рішення у цій справі.

Відповідач ОСОБА_1 повідомлялася про судовий розгляд до постановлення зазначеного заочного рішення судом за тією самою адресою, яку вона зазначила й в заяві про перегляд ухваленого в цій справі заочного рішення: АДРЕСА_1. За цією самою адресою ця відповідачка неодноразово повідомлялася про наступні час та дату розгляду справи.

Як повідомлено іншим відповідачем ОСОБА_2, останній перебував у фактичних шлюбних відносинах з відповідачкою ОСОБА_1, регулярно з нею спілкувався. При цьому, відповідач ОСОБА_2 в розгляді цієї справи участь брав через свого представника, який у судові засідання зявлявся, мав можливість скористатися усіма належними процесуальними правами, чого не вчинив належним чином та добросовісно.

З поштових повідомлень, які неодноразово направлялися відповідачці ОСОБА_1 та повернулися до суду з відповідними відмітками співробітників пошти та курєрської служби (а.с. 66, 75), вбачається що за зазначеною адресою відповідач проживав.

Відповідно до листа № 3841/13 від 05 лютого 2013 року ТОВ «КСД ПІВДЕНЬ» також вбачається, що ОСОБА_1 проживає за вказаною адресою, їй було повідомлено у телефоном про наявність документів, що надіслані на її адресу Приморським районним судом м. Одеси та про необхідність їх отримання (а.с 64).

Як вбачається зі змісту цього листа ОСОБА_1 мала змогу отримати вказану поштову кореспонденцію за адресою: АДРЕСА_2, до восьмої години ранку та після восьмої години вечора, проте заяв чи клопотань з цього приводу відповідач суду не надала.

Відповідно до ч. 1 ст.77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

В порушення вимог ч. 1 ст. 77 ЦПК України відповідач не надав суду інших відомостей про своє місцезнаходження чи перебування тому поштова кореспонденція надіслана на його адресу вважається доставленою.

З огляду на вказане та враховуючи обізнаність про необхідність отримання поштової кореспонденції, про існування цього спору між сторонами та його розгляд у Приморському районному суді м. Одеси (а.с. 54, 64), суд критично відноситься до пояснень ОСОБА_1 про її неналежне сповіщення.

Щодо другої обовязкової обставини для перегляду заочного рішення судом враховано наступне.

Як вбачається з поданої заяви про перегляд заочного рішення, представник відповідача не посилається на жоден новий доказ, про який не було відомо суду під час попереднього слухання справи. При цьому, до самої заяви не додано жодного доказу, що має істотне значення для правильного вирішення справи.

Окрім наведеного для розгляду заяви про перегляд мають істотне значення такі обставини: на час ухвалення рішення судом проведено дослідження всіх заявлених сторонами доказів, причому суду сторонами не повідомлялось про наявність інших.

Отже, представником відповідача не представлено доказів, що могли бути істотними для справи та не були відомі судові під час розгляду справи та до постановлення заочного рішення; у своїх аргументах про скасування рішення відповідач посилався на наявні в матеріалах справи докази, яким судом вже була дана оцінка та які стали підставою для ухвалення заочного рішення.

Посилання заявника на незастосування судом строків позовної давності не відповідають правилам частини 3 статті 267 ЦК України, за якими позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Доводи заявника на припинення договору поруки, за своєю правовою природою, є позовними вимогами, на подання яких відповідачі мали право як в цьому провадженні, так й в іншому, чим не скористалися з власної ініціативи. Це саме стосується посилання на введення відповідачів в оману позивачем, що також мало бути оформлене в якості окремого позову, що є способом захисту такого порушеного цивільного права.

Таким чином, у суду відсутні підстави для задоволення заяви про перегляд заочного рішення, оскільки представник відповідача не надав жодного нового доказу, що міг би істотно вплинути на розгляд справи та на рішення суду в цілому.

При цьому, суд застерігає, що відсутність хоча б однієї з підстав для скасування заочного рішення тягне за собою безумовну відмову у задоволенні такої заяви, оскільки, в іншому випадку, суд порушуватиме вимоги ст. 232 ЦПК України.

Додатково судом враховано, що представник заявника ознайомився з матеріалами справи 16 грудня 2014 року, проте з заявою про перегляд заочного рішення відповідач звернувся до суду лише 06 січня 2015 року, тобто зі спливом процесуального строку для звернення до суду з вказаною заявою.

При постановленні ухвали суд виходить з принципу недопустимості скасування рішення суду за відсутності достатніх та законних підстав для того, а також з формальних міркувань.

У відповідності із п. 1 ч. 3 ст. 231 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.

Керуючись ст. ст. 231, 232 Цивільного процесуального кодексу України, СУД

У Х В А Л И В :

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від «4» березня 2013 року в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Порто-Франко» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Рішення суду від «4» березня 2013 року, постановлене у цій справі, може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

СУДДЯ С.О. ПОГРІБНИЙ

12.02.2015