Рішення № 4274085, 14.07.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2/183

14.07.09

За позовом Приватного підприємства «Наш молочник»

До Дочірнього підприємства «Продмережа»

про стягнення 20 659,39 грн.

Суддя Домнічева І.О.

Представники:

Від позивача Юрга К.В.

Від відповідача не з’явився

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Приватного підприємства «Наш молочник»до Дочірнього підприємства «Продмережа»про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 20 659,39 грн. за Договором поставки №461 від 01.01.08р.; також позивач просить стягнути з відповідача понесені ним судові витрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2009р. порушено провадження у справі.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Сторони були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Представник Позивача у судових засіданнях підтримував викладені у позові обставини, та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судові засідання не з’являвся, клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило. Про поважні причини неявки в судові засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Відзив на позов відповідач не подав.

За таких обставин рішення по справі виноситься на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши надані оригінали документів, копії яких долучені до матеріалів справи, суд-

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2008 року між Приватним підприємством «Наш молочник»(Позивач) та Дочірнім підприємством «Продмережа»(Відповідач) було укладено Договір № 461 (Договір).

Відповідно до умов вказаного Договору Позивач взяв на себе зобов'язання поставити Відповідачу товар, а Відповідач зобов'язався прийняти та оплатити його вартість.

Позивач повністю та належним чином виконував свої зобов'язання по Договору та здійснював поставку Відповідачу товарів, що підтверджується видатковими накладними.

Відповідно до п. 7.4. Договору сторони погодили, що оплата за Товар здійснюється Відповідачем в українській національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Позивача через 30 (тридцять) днів з моменту приймання-передачі товару та підписання накладної.

Позивач здійснив поставку товару, що підтверджується видатковою накладною НМ-05754 від 21.04.2009р., видатковою накладною НМ-05756 від 21.04.2009 р., видатковою накладною НМ-05774 від 22.04.2009 р., видатковою накладною НМ-05870 від 23.04.2009 р., видатковою накладною НМ-05907 від 24.04.2009 р. видатковою накладною НМ-05955 від 25.04.2009 р., видатковою накладною НМ-05990 від 25.04.2009 р.

Відповідач не скористався своїм правом з’явитися до суду та надати письмові документально та нормативно обґрунтовані заперечення проти обставин, викладених в позові.

Відповідно до п. 1.1. Договору, Відповідач зобов'язався своєчасно оплачувати поставлений Позивачем товар в порядку та на умовах, передбачених Договором.

Згідно з вимогами ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином у відповідності з умовами договору; одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов не допускається.

Як вбачається за матеріалів справи, не зважаючи на те, що строк оплати за товар, поставлений по вищевказаних в рішенні накладних, вже настав, Відповідач не сплатив грошові кошти за отриманий товар, що призвело до порушення умов Договору та виникнення заборгованості.

Суд погоджується та вважає обґрунтованим наданий Позивачем розрахунок заборгованості Відповідача по вищенаведеним в рішенні накладним, відповідно до якого заборгованість відповідача за поставлений товар станом на 26 травня 2009 року становить 20 659 грн. 39 коп.

В матеріалах справи відсутні докази сплати Відповідачем вищенаведеної заборгованості, а тому суд вважає обґрунтованими вимоги про стягнення з Відповідача суми заборгованості за поставлений по Договору та вищенаведеним в рішенні накладним товар в сумі 20 659 грн. 39 коп.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є нормативно та документально обґрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно ст. 49 ГПК України, з Відповідача на користь Позивача стягуються суми витрат по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 16, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Продмережа»(м. Київ, вул. Маршала Рибалка, 10/8, корп. 3; код ЄДРПОУ 30929444) на користь Приватного підприємства «Наш молочник»(м. Київ, вул. Кіквідзе, 13; код ЄДРПОУ 32980350) 20 659 (двадцять тисяч шістсот п’ятдесят дев’ять) грн. 39 коп. основного боргу, 207 (двісті сім) грн. державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя І.О.Домнічева

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення –20.07.2009р.