Рішення № 4274065, 28.07.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.07.09 р. Справа № 4/149

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю.

при секретарі судового засідання Кужель А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача – Михальчук С.Г. – довір. від 10.06.09р., Коротин Р.В. – довірен. від 20.07.09р.,

від відповідача – Запорощенко С.Ю.(не явився),

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛАКК” м. Луганськ

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Сталь-Конструкція” м. Курахове

про стягнення 88754,10грн.,

в с т а н о в и в :

Позивач 03.06.09р. звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою про стягнення з відповідача 112393,31грн. Після зміни позовних вимог, викладених у заяві від 28.07.09р. сума позову складає 88754,10грн., з яких: 37721,40грн. - заборгованість, 45265,97грн. – пеня за порушення строку поставки, 5766,73грн. – проценти за користування чужими коштами.

В підтвердження позову позивач посилається на укладений з відповідачем договір на виготовлення та поставку продукції №11 від 25.02.2008року з додатковою угодою, рахунок-фактуру №4 від 04.04.2008року на суму 69970,60грн. виставлений позивачу для оплати, видаткову накладну №4 від 04.04.2008року на суму 69970,60грн., по якій отриманий товар позивачем, платіжні доручення №337 від 26.02.2008року на суму 79704,00грн., №705 від 08.04.2008року на суму 27988,00грн., якими перерахована сума попередньої оплати, претензію №7 від 17.02.2009року, яка направлена відповідачу з вимогою повернення коштів та розірвати договір.

Відповідач не надав суду письмового відзиву на позов, не надано ним і заперечення стосовно пред’явлених вимог. На першому судовому засіданні представник позивача, підтвердив факт одержання від позивача попередньої оплати.

Господарський суд не позбавлений права вирішити спір без участі представника сторони за достатністю документів для вирішення спору на підставі ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено, що між сторонами підписаний договір на виготовлення та поставку продукції №11 від 25.02.2008року з додатковою угодою, в якому передбачені всі істотні умови, тому він вважається судом укладеним.

За цим договором відповідач взяв на себе зобов’язання виготовити та поставити у відповідності з проектною документацією – проект КМ шифр 240.03.07, який розроблений МПП “Пілон” та вимогами СНіП ІП-18-75, металоконструкції “Центр по продажу та технічному обслуговуванню автомобілів за адресою: місто Луганськ, вулиця Оборонна, 72б” (п. 1.1 договору).

Згідно п.2.1 договору сторони узгодили, що номенклатура і кількість металоконструкцій складає 16,2 тони. Ціна однієї тони металоконструкцій за п.3.1.1 складає 8200,00грн.

Покупець, він же позивач, зобов’язався проводити оплату наступним чином за умовами п.3.6 договору:

- перерахувати відповідачу авансовий платіж в розмірі 60% від загальної вартості договору, що складає 79704,00грн. з ПДВ протягом 2-х банківських днів з моменту підписання договору;

- в подальшому розрахунок за кожну партію поставлених металоконструкцій здійснюється протягом 2-х банківських днів з моменту здійснення поставки партії металоконструкцій на підставі виставлених постачальником рахунків-фактур за умови передачі покупцю комплекту приймально-

2

- здавальних документів з урахуванням пропорційного вирахування раніше перерахованого авансового платежу;

- кінцевий розрахунок здійснюється по факту виготовлення завершальної партії металоконструкцій до їх відвантаження з заводу-виготовлювача протягом 3-х робочих днів з моменту повідомлення постачальника (по факсимільному зв’язку), що підтверджує наявність готової партії металоконструкцій, на підставі виставлених рахунків-фактур.

Відповідно до ст.693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов’язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором.

Позивач платіжними дорученнями №337 від 26.02.2008р. перерахував відповідачу в якості 60% авансового платежу 79704,00грн., тобто виконав свої зобов’язання, викладені у п.3.6.1 договору, належним чином.

Суд вважає, що ці кошти перераховані саме за умовами договору, так як у рахунку є посилання на договір № 11 від 25.02.2008р.

У відповідності з п. 4.1 договору постачальник, він же відповідач, зобов’язався виготовити та поставити до місця призначення в повному обсязі металоконструкції до 28.03.2008року за умови своєчасного та повного виконання покупцем оплати як передбачено пп. 3.6.1 та 5.1 договору. Відлік строку виконання зобов’язань постачальника починається з моменту настання першого з вищезазначених п.3.6 договору дій за умови першочергового передання покупцем постачальнику проектної документації – проекту КМ з грифом покупця “У виробництво робіт”. (не надано доказів передачі документації). Таким чином, сторонами визначений конкретний строк передачі товару.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає виконання зобов’язань сторонами належним чином, тобто відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства і у строки, передбачені сторонами чи законом.

Норми статей 662,663 Цивільного кодексу України також зазначають, що продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, визначений договором і у строк, встановлений цим договором.

Відповідач не довів суду, що ним виконанні зобов’язання по поставці металоконструкцій у встановлені пунктом 4.1 договору строки – до 28.03.2008р.

Відповідно до статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” накладні являються первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності. Ці документи повинні конкретно ідентифікувати господарську проведену діяльність. Для цього, в затвердженому Міністерством статистики України бланку видатковій накладній (товарної) передбачена графа “підстава”, в якої повинні бути вказані підстави, по яких проведена та чи інша поставка за цією накладною.

До матеріалів справи сторонами не надано жодного документу, які би підтвердили поставку металоконструкцій саме за укладеним сторонами договором №11 від 25.02.2008року.

За пунктом 2 ст.693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Посилання позивача на виставлений відповідачем рахунок-фактуру № 4 від 04.04.2008р., за яким здійснена поставка по видатковій накладній №4 від 04.04.2008року на суму 69970,60грн. не приймається судом в підтвердження виконання договору №11 від 25.02.2008року, так як відсутнє посилання на цей договір як на підставу виконання договору.

Відсутній і доказ оплати позивачем виставленого рахунку - фактури № 4 від 04.04.2008р. Ця поставка являється позадоговірною, а тому всі спори, пов’язані з її виконанням мають розглядатися за загальними правилами діючого законодавства.

Факт позадоговірної передплати позивачем 27988,00грн. за платіжним дорученням № 705 від 08.04.08р. підтверджується окрім відсутності посиланням на укладений договір ще і податковою накладною № 3 від 08.04.08р., пред’явлений позивачем як підстава оплати, в якої вказана умова оплати - рахунок № 3 від 07.04.2008р., який взагалі, як вказує позивач, не існує, тому не приймається судом як доказ позивача в підтвердження виконання умов договору №11 від 25.02.2008р.

3

Перерахована сума за платіжним дорученням № 705 від 08.04.08р. і не отоварена може теж бути розглядом спору за загальними правилами Господарського процесуального кодексу України та діючого матеріального права. Однак, позивач має право включити позадоговірну поставку в рахунок сплаченої ним попередньої оплати.

Сторонами пунктом 7 договору передбачено досудове врегулювання спору.

Позивач направив відповідачу претензію №7 від 17.02.2009року з вимогою повернення коштів в сумі 37721,40грн. (з урахуванням оплачених за договором 79704,00грн. платіжним дорученням № 337 від 26.02.2008р. та позадоговором 27988,00грн. платіжним дорученням № 705 від 08.04.08р. і поставленої відповідачем металопродукції на суму 69970,60грн.) та розірвати договір. Претензія відповідачем залишена без відповіді та задоволення.

Приймаючи до уваги, що позивач довів факт заборгованості відповідача в сумі 37721,40грн., господарський суд задовольняє вимогу в частині стягнення доведеної суми загального боргу.

Господарський суд враховує, що сторонами п.10.2 договору передбачена можливість розірвання договору за заявою покупця (позивача), якщо той за 15 робочих днів про це повідомив продавця (відповідача по справі).

За статтею 188 Господарського кодексу України, розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Враховуючи, що сторонами прямо передбачена можливість розірвання договору за вимогою однієї із сторін, спірний договір №11 від 25.02.2008року вважається розірваним з 11.03.2009року з урахуванням повідомлення 17.02.209р. позивачем відповідача у своїй претензії № 7.

Відповідно до статей 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватись неустойкою, яка є грошовою сумою або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання за договором.

У випадку порушення зобов’язань сторонами передбачена відповідальність, викладена у пункті 6 договору, зокрема: за порушення постачальником (відповідачем) строку поставки, останній зобов’язався сплатити пеню в розмірі 0,5% за кожен день прострочки від суми простроченого платежу (п.6.4).

Господарський суд при вирішенні спору про стягнення з боржника пені за прострочку строку поставки відповідно до п.6.4 договору в сумі 45265,97грн. враховує той факт, що по-перше, пеня передбачена договором і нарахована за умовами договору, який вважається розірваним з 11.03.2009р., тому кредитор не має права на неустойку в разі відсутності самих підстав для нарахування цієї суми неустойки. І по-друге, суд враховує, що позивач нарахував пеню за період з 07.05.2008р. (а поставка повинна бути здійснена до 28.03.08р.) по 27.09.08р., тобто після спливу встановленого підпунктом 1 пункту 2 ст.258 Цивільного кодексу України спеціального строку позовної давності в один рік з урахуванням строку звернення з позовною заявою - 03.06.09р.

Вирішуючи спір стосовно стягнення з боржника 5766,73грн. процентів за користування чужими грошовими коштами за період з 08.04.2008р. по 22.07.2009р., суд виходить з наступного:.

Незалежно від зобов’язань, які виникли за договором, відповідно до пункту 3 статті 693 Цивільного кодексу України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статі 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.

Що стосується я взагалі застосування позивачем цієї норми до відповідача за неправомірні дії, суд виходить з того, що ця стаття передбачає положення, коли продавець одержав суму попередньої оплати, а при цьому не передав товар покупцю відповідно до умов договору купівлі-продажу у встановлений строк. У такому випадку покупець вправі вимагати від продавця передання оплачених товарів або повернення суми попередньої оплати., що ним і зроблено у заявленій претензії. Тобто у покупця виникає можливість пред’явлення до продавця альтернативних вимог – або передати обумовлені договором купівлі-продажу товари, за які вже була здійснена попередня оплата, або вимагати сплаченої за товар суми. Право вибору при цьому належить покупцеві, чим і скористувався позивач.

На суму попередньої оплати, яка залишилась не отовареною – 37721,40грн. законно нараховані позивачем проценти за користування чужими грошовими коштами від дня, коли товар мав бути переданий до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.

4

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати в розмірі, пропорційно задоволеної судом суми.

На підставі ст.ст.526,530,536,546,550,693,598 Цивільного кодексу України, ст.188,193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49,82,84, 81-1, 85 ГПК України, господарський суд –

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛАКК” м. Луганськ до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сталь-Конструкція” м. Курахове про стягнення 88754,10грн. заборгованості, процентів за користування чужими коштам та пені частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сталь-Конструкція” м. Курахове-85612, Промислова зона №69, ЄДРПОУ 35560696, р/р №26004730101 у філії АБ “Енергобанк” м. Курахове, МФО 335441 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛАКК” м. Луганськ-91047, вул.Оборонна, 72б, ЄДРПОУ 23489498, р/р №2600001005923 у філії ВАТ “Укрексімбанк” у м. Луганську, МФО 304289 суму попередньої оплати 37721,40грн., 5766,73грн. процентів за користування чужими грошовими коштами 434,88грн. державного мита та 312,50грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовити за недоведеністю.

Суддя Гринько С.Ю.