Рішення № 42739119, 20.01.2015, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 595/1177/14-ц Головуючий у 1-й інстанції Гордєєв В.О. Провадження № 22-ц/789/39/15 Доповідач - Ткач О.І.Категорія - 27

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2015 р. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Ткач О.І.

суддів - Бахметова В. Х., Гірський Б. О.,

при секретарі - Майка Р.Ю.

з участю - представника апелянта

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ПАТ "Дельта Банк" на рішення Бучацького районного суду від 12 серпня 2014 року у цивільній справі за позовом ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИЛА:

В червні 2014 року ПАТ "Дельта Банк" звернувся із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором посилаючись на те, що 10.03.2007 року Банком надано відповідачу кредит в сумі 849 грн. терміном на 12 місяців.

Рішенням Бучацького районного суду від 12 серпня 2014 року, у задоволенні вищевказаного позову - відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ "Дельта Банк" просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального права, невірну оцінку обставин справи.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги та межах позовних вимог, заслухавши представника апелянта, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що рішення суду слід скасувати та ухвалити нове.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем своєчасно погашена заборгованість, посилаючись на долучені до матеріалів справи квитанції.

Однак вказаний висновок суперечить обставинам і доказам у справі.

Згідно ч. 1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом першої інстанції встановлено, що 10 березня 2007 року між ТзОВ "Комерційний банк "Дельта" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 001-19034-100307, відповідно до умов якого банк надав йому у тимчасове користування грошові кошти в сумі 849 гривень на придбання товару на 12 місяців (а.с. 4-5).

З долученого до матеріалів справи кредитного договору, а саме пункту 2.8. вбачається, що починаючи з місяця, що слідує за місяцем, в якому наданий кредит, позивальник щомісячно не пізніше 10 (десятого) числа кожного місяця сплачує кредитору рівними частинами суму грошових коштів, яка включає заборгованість за кредитом, заборгованість по сплаті процентів та плати за ведення кредитної справи, в розмірі 112 грн., надалі за текстом - "Платіж". В місяці, на який припадає закінчення терміну користування кредитом, зазначений в п. 1.2, Платіж повинен бути сплачений позичальником не пізніше кінцевого терміну повернення кредиту. У випадку, якщо день сплати платежу припадає на вихідний, святковий або календарний день, котрий у поточному місяці відсутній (29, 30 або 31 число), то позичальник зобов'язаний сплатити платіж у попередній робочий день (а.с. 4).

Згідно п. 2.2. договору, моментом погашення кредиту вважається день зарахування на відповідні рахунки кредитора в повному обсязі: суми кредиту, нарахованих процентів за його користування, всіх інших плат, передбачених цим Договором, та можливих штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання позичальником умов цього Договору.

Відповідно до п. 3.1. Договору, позичальник зобов'язаний щомісяця сплачувати платежі в строки, визначені цим договором. У разі, якщо дата сплати чергового платежу припадає на вихідні, святкові або календарні дні котрі у місяці сплати чергового платежу відсутні (29,30,31 числа) то позичальник зобов'язаний сплатити платіж у попередній робочий день.

З долучених до матеріалів справи квитанцій, вбачається що ОСОБА_1 погашення заборгованості проводив шляхом внесення коштів в інші банківські фінансові установи (Укрпошта та Ощадбанк) і в другій декаді місяців: 11.04.2007 року - 130 грн., 08.06.2007 року - 300 грн., 10.07.2007 р. - 200 грн., 11.09.2007 р. - 150 грн., 11.10.2007 р. - 150 грн., 11.12.2007 р. - 411 грн. на загальну суму 1341 грн.(а.с. 29-38)., тобто з порушенням вищезазначеного Договором порядку.

Аналізуючи в сукупності положення Договору та дати фактичного внесення платежів, суд приходить до висновку, що у відповідача виникла заборгованість, яка підлягає стягненню, оскільки відповідачем не заявлено клопотання про застосування позовної давності.

Згідно ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:

неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом, участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою, ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу.

Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, рішення слід скасувати і ухвалити нове, яким задовольнити вимоги позивача.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати...

Враховуючи те, що позивачем при зверненні до суду було оплачено судовий збір в розмірі 243, 60 грн, а при подачі апеляційної скарги 121,80 грн., тому із відповідача слід стягнути судовий збір в розмірі 365,40 грн. в користь банку.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 88 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу ПАТ "ДельтаБанк" - задовольнити..

Рішення Бучацького районного суду від 12 серпня 2014 року скасувати та ухвалити нове, яким стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1 на користь ПАТ "Дельта Банк" інд. код. за ЄДРПОУ - 34047020 - 1 123,18 грн; із яких 797,50 грн. заборгованості за кредитом, 44.03 грн. заборгованості за відсотками та 281,65 грн. комісійної заборгованості на р\р № 29094000580157 МФО 380236 та 365,40 грн. судового збору на р\р № НОМЕР_2 МФО 380236.

Рішення набирає чинності з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області О.І. Ткач