Ухвала суду № 42738780, 09.02.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 464/10988/14 Головуючий у 1 інстанції: Мичка Б.Р.

Провадження № 22-ц/783/1401/15 Доповідач в 2-й інстанції: Шеремета Н. О.

№ 22-ц/783/1399/15

Категорія: 47

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді: Шеремети Н.О.

суддів: Зверхановської Л.Д., Цяцяка Р.П.

при секретарі: Ясиновській Я.М.

з участю: представника Львівської міської ради - Кіндратіва

С.І.,представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Львівської міської ради на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 07 листопада 2014 року та на ухвалу цього суду від 04 грудня 2014 року, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_5 звернулась з позовом Львівської міської ради про визнання права користування земельною ділянкою, що розташована по АДРЕСА_1, визнання незаконною та скасування ухвали сесії Львівської міської ради №1642 від 12.07.2012 року.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 07.11.2014 року заяву ОСОБА_5 про забезпечення позову задоволено частково, заборонено Львівській міській раді чи будь-яким іншим особам приймати рішення чи здійснювати будь-які дії щодо володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, яка розташована по АДРЕСА_1, та перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_5

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 04 грудня 2014 року в задоволенні клопотання представника Львівської міської ради про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 07.11.2014 р., відмовлено.

Ухвали від 07.11.2014 року та від 04.12.2014 року в апеляційному порядку оскаржила Львівська міська рада, апелянт вважає, що ухвали суду постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповно з'ясованих обставинах, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. Покликається на те, що ухвала про вжиття заходів забезпечення позову фактично позбавила ОСОБА_3 права користування земельною ділянкою, яка перебуває у її власності. Зазначає про те, що ОСОБА_5, стверджуючи про те, що земельна ділянка на АДРЕСА_1 належить їй, не надала жодних доказів на підтвердження належності їй спірної земельної ділянки. На думку апелянта суд прийшов до невірного висновку про те, що оскаржуваною ухвалою про забезпечення позову не порушуються права Львівської міської ради.

Також апелянт зазначає, що згідно з рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради депутатів трудящих №683, за будинковолодінням АДРЕСА_2, де проживає ОСОБА_5, закріплено земельну ділянку площею 1200,00 га та визначено площу земельної ділянки, що підлягає вилученню із загальної площі користування і включенню в міськземфонд у розмірі 1890,00 га, а ухвалою Львівської міської ради №3603 від 10.07.2014 р. припинено ОСОБА_6 право користування земельною ділянкою площею 0,0868 га по АДРЕСА_1. А тому посилання ОСОБА_5 на те, що Львівською міською радою не було вилучено з користування спірну земельну ділянку передану на продаж з аукціону, не відповідає дійсності.

Крім цього вказує на те, що позивач не довів того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки однією із позовних вимог є скасування ухвали сесії Львівської міської ради,а відтак дії Львівської міської ради ніяким чином не можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. З наведених підстав просить ухвалу суду від 04.12.2014 року - скасувати, ухвалу суду від 07.11.2014 р. про забезпечення позову скасувати та постановити нову ухвалу, якою скасувати вжиті заходи забезпечення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Львівської міської ради Кіндратів С.І., представника ОСОБА_3- ОСОБА_4 на підтримання доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість ухвал суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити виходячи з наступного.

Забезпечення позову - це заходи припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим, і повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову, які направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення суду.

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У відповідності до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно з п.2 ч.1 ст.152 ЦПК України позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення заборони вчиняти дії.

ОСОБА_5 звернулася з позовом про визнання за нею права користування земельною ділянкою, площею 0,3436 га, по вул. Бережанській у м.Львові, визнання протиправною та скасування ухвали сесії Львівської міської ради від 12 липня 2012 року №1642 "Про внесення змін до ухвали міської ради від 21 травня 2009 року №2683 та затвердження переліку земельних ділянок, призначених для продажу у власність або права оренди на земельних аукціонах" .

З метою забезпечення позову позивачка звернулася із заявою про забезпечення позову шляхом заборони Львівській міській раді, будь-яким особам, відчужувати земельну ділянку по АДРЕСА_1, вчиняти будь-які дії щодо розпорядження, користування цією земельною ділянкою, в тому числі, заходити на вказану земельну ділянку; заборонити Львівській міській раді вчиняти будь-які дії і приймати будь-які рішення щодо погодження місця розташування і надання в оренду чи в інше землекористування земельну ділянку, площею 500м.кв чи змінювати її розміри або адресу, відчужувати, укладати будь-які договори до вступу рішення в законну силу, мотивуючи тим, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення цілісності або відчуження частини ділянки, що може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Враховуючи підстави позову та обставини справи, з яких вбачається, що предметом спірних правовідносин є земельна ділянка, право на яку оспорюється, і яка може бути відчужена, беручи до уваги обгрунтування та аргументованість позивачем заяви про забезпечення позову, вид забезпечення позову, зазначені у заяві причини необхідності забезпечення позову, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що у разі відчуження зазначеної земельної ділянки існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, оскільки невжиття заходів по забезпеченню позову може призвести до незаконного перерозподілу земельної ділянки, її відчуження, внаслідок чого виконання можливого рішення суду про задоволення позову буде суттєво утруднене чи неможливе.

Доводи апеляційної скарги про те, що оскаржуваною ухвалою про забезпечення позову порушуються інтереси Львівської міської ради є безпідставними з огляду на те, що спірна земельна ділянка Львівською міською радою відчужена ОСОБА_3

На думку колегії суддів не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про не співмірність виду забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, оскільки позивачкою оспорюється право на земельну ділянку щодо якої застосовано заходи забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду , яким закінчується розгляд справи по суті.

Частиною 3 ст. 154 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.

Львівська міська рада звернулася до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 07.11.2014 року, мотивуючи тим, що заходи забезпечення позову порушують права Львівської міської ради, а також права нового власника земельної ділянки - ОСОБА_3

Оскаржуваною ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 04.12.2014 року Львівській міській раді відмовлено у скасуванні заходів забезпечення позову

Відмовляючи у скасуванні заходів забезпечення позову, суд першої інстанції, врахувавши обставини справи, виходив з того, що Львівська міська рада не є власником спірної земельної ділянки, провадження у справі не закінчене, а скасування заходів забезпечення позову може призвести до подальшого відчуження земельної ділянки, право на яку оскаржується позивачкою, внаслідок чого виконання можливого рішення суду про задоволення позову буде суттєво утруднене чи неможливе.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеялнта не спростовують правильних висновків суду щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову і відсутності підстав для скасування вжитих заходів забезпечення позову, зазначені в апеляційній скарзі доводи стосуються розгляду справи по суті, встановлення обставин справи, вирішення питання підставності позовних вимог ОСОБА_7, такі не спростовують правильних висновків суду першої інстанції про необхідність вжиття заходів забезпечення позову та відсутності підстав для скасування вжитих заходів забезпечення позову, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновок суду про те, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову у зв"язку з можливістю відчуження земельної ділянки новим власником.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Оскільки оскаржувана ухвала постановлена з додержанням вимог закону, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Керуючись ст. 303, п.1 ч.2 ст. 307, п.1 ч.1 ст. 312, ст. ст. 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу Львівської міської ради - відхилити.

Ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 07 листопада 2014 року та ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 04 грудня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою апеляційного суду законної сили.

Головуюча: Шеремета Н.О.

Судді: Зверхановська Л.Д.

Цяцяк Р.П.