Рішення № 4273761, 03.06.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 15/178

03.06.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" про стягнення 106 191,40 грн.

Суддя Хоменко М.Г. Представники:

від позивача –Кошовець М.М.

від відповідача –Намчук О.В.

У судовому засіданні 03.06.2009 за згодою присутніх представників сторін судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" 106 191,40 грн. (74 950,68 грн. основного боргу, 3 545,37 грн. пені, 443,16 грн. 3% річних, 3 552,19 грн. інфляційних нарахувань та 23 700,00 грн. штрафу) за договором фінансового лізингу.

Позовну заяву 16.03.2009 прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 15/178 та призначено розгляд справи на 14.04.2009.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2009 розгляд справи відкладено на 13.05.2009.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2009 продовжено строк розгляду спору у справі № 15/178 до 30.09.2009 та відкладено розгляд справи на 03.06.2009.

У судовому засіданні 03.06.2009 позивач надав суду письмову заяву про розмір заявленої до стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу № 080129-33/ФЛ-Ю-С від 29.01.2008, у якій зазначає, що станом на 03.06.2009 заявлена у позовній заяві основна заборгованість в сумі 74 950,68 грн. погашена в повному обсязі.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву, документи, що підтвержують заперечення проти позову, а також контррозрахунок сум пені, трьох процентів річних, інфляційних нарахувань та штрафу, які заявлені до стягнення позивачем, суду не надав, проте у судовому засіданні 03.06.2009 усно заявив, що штрафні санкції не визнає.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно й повно дослідивши обставини справи, оцінивши подані докази в їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

29.01.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інфокс" було укладено договір № 080129-33/ФЛ-Ю-С фінансового лізингу (далі –Договір), відповідно до умов якого позивач зобов’язався надати відповідачу в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу майно, найменування, модель, ціна одиниці, кількість і загальна вартість на момент укладення Договору якого наведена в Специфікації (Додаток № 2 до Договору), а відповідач зобов’язався прийняти майно, своєчасно сплачувати періодичні лізингові платежі у порядку та строки, передбачені Договором.

На виконання умов Договору позивач передав в користування відповідачу майно, яке є предметом лізингу, що підтверджується підписаним сторонами актом прийому-передачі майна в користування за Договором від 21.02.2008.

Згідно з п. 3.1. Договору відповідач виплачує позивачу лізингові платежі відповідно до Графіку сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до Договору) та пунктів 3.4.1.-3.4.5. Договору.

Проте відповідач свої зобов’язання за Договором щодо сплати періодичних лізингових платежів виконував не в повному обсязі.

На дату подання позову до суду заборгованість відповідача перед позивачем становила 74 950,68 грн., що не заперечується відповідачем.

Під час розгляду справи вказану заборгованість було повністю сплачено відповідачем, що вбачається із заяви позивача про розмір заявленої до стягнення заборгованості за Договором, наданої у судовому засіданні 03.06.2009.

Враховуючи викладене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 74 950,68 грн., які були заявлені у позовній заяві, задоволенню не підлягають.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Оскільки відповідач суму основного боргу погасив з простроченням виконання грошового зобов’язання, позивач заявив про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань та трьох процентів річних від простроченої суми.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

На підставі викладеної норми та розрахунку позивача з відповідача підлягає стягненню 3 552,19 грн. інфляційних нарахувань та 443,16 грн. трьох процентів річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки (штрафу, пені).

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені за порушення обов’язку зі своєчасної сплати лізингових платежів, сплата якої передбачена п. 11.2.1. Договору в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період прострочки, від непогашеної заборгованості за лізинговими платежами за кожен день прострочки.

Крім того, позивачем заявлено про стягнення з відповідача 23 700,00 штрафу згідно з п. 11.2.3. Договору, яким передбачено, що за використання майна не за призначенням, невиконання обов’язку з утримуванням його у відповідності до технічних умов, правил технічної експлуатації та інструкції виробника майна, неподання інформації про стан та місцезнаходження майна згідно п. 8.2.1. Договору, порушення умов п. 14.7. Договору відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі одного відсотка від загальної вартості майна на момент укладення Договору за кожен випадок такого порушення.

Відповідно до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Згідно з ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

З огляду на те, що відповідач під час розгляду справи добровільно сплатив суму основного боргу, а також те, що заявлені суми пені та штрафу надмірно великі порівняно із збитками позивача, суд вважає за доцільне зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача, до 1 000,00 грн., а розмір штрафу - до 10 000,00 грн.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 14 995,35 грн. (3 552,19 грн. інфляційних нарахувань, 443,16 грн. трьох процентів річних, 1 000,00 грн. пені та 10 000,00 грн. штрафу).

Згідно з вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню також 1 061,91 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" (04111, м. Київ, вул. Мельникова, 46, код ЄДРПОУ 14289688, п/р 28008001300123 у ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 300528), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21-г, код ЄДРПОУ 33880354, п/р 26005300115839 в ПКФ ВАТ "ВіЕйБі Банк" в м. Києві, МФО 321637) 3 552 (три тисячі п’ятсот п’ятдесят дві) грн. 19 коп. інфляційних нарахувань, 443 (чотириста сорок три) грн. 16 коп. трьох процентів річних, 1 000 (одну тисячу) грн. 00 коп. пені, 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. штрафу, 1 061 (одну тисячу шістдесят одну) грн. 91 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя М.Г. Хоменко

Дата підписання рішення –17.07.2009