Рішення № 4273743, 28.07.2009, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "28" липня 2009 р.

Справа № 8/291

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Давидюка В.К.

судді

за участю представників сторін

від позивача Возничко Р.М. - дов. №346 від 25.03.09р.

від відповідача Іванченко В.А. - дов. №0908/40 від 25.09.08р.

Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" (м. Львів)

до Відкритого акціонерного товариства "Лезниківський кар'єр" (с.Червоногранітне Володарсько-Волинського району)

про стягнення 91736,62 грн.

Спір розглядається в більш тривалий термін, ніж передбачено ч.1 ст. 69 ГПК України за погодженням сторін у відповідності до ч.4 ст. 69 ГПК України.

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 91736,62 грн. боргу по лізингових платежах згідно договору оперативного лізингу №456/0808 від 22.08.08р.

Ухвалою господарського суду м.Києва від 17.02.2009 р. дану справу направлено за підсудністю до господарського суду Житомирської області (а.с. 29).

Ухвалою суду від 02.03.09р. справу №8/291 прийнято до свого провадження та призначено судове засідання для її розгляду.

В процесі судового розгляду справи позивач декілька раз уточнював позовні вимоги. Згідно останньої заяви про уточнення позовних вимог №596 від 03.06.09р., яка надійшла до суду 04.06.09р., позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 118516,91 грн. боргу по лізингових платежах, 4472,96 грн. інфляційних, 2277,24 грн. 3% річних та 5565,11 грн. пені (а.с.64-65).

Представник позивача в судовому засіданні надав довідку №755 від 27.07.09р. про заборгованість відповідача станом на день розгляду справи в суді, згідно якої розмір основного боргу становить 27016,91 грн., оскільки відповідач частково оплатив лізингові платежі після подачі позову до суду. Позовні вимоги щодо основного боргу підтримав, виходячи з наданої довідки про стан заборгованості, а також просив стягнути з відповідача 3% річних та інфляційні відповідно до заяви про уточнення позовних вимог. Крім того, не заперечував проти зменшення розміру пені на 50% на підставі ст. 83 ГПК України.

Представник відповідача в засіданні суду позовні вимоги в частині стягнення 27016,91 грн. боргу по лізингових платежах визнав. Просив суд зменшити розмір пені у відповідності до ст. 83 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

22 серпня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" (позивач) та Відкритим акціонерним товариством "Лезниківський кар'єр" (відповідач) було укладено договір оперативного лізингу №456/0808 від 22.08.08р. (а.с.9-11), відповідно до умов якого позивач (лізингодавець) передає відповідачу (лізиногоодержувачу), а лізингоодержувач отримує від лізингодавця в платне користування на умовах оперативного лізингу (надалі-лізинг) майно, а саме: Екскаватор гідравлічний HYUNDAI R320LC-7, скальний ківш з зубцями об'ємом по SAE - 1,73 м. куб. (п.1.1 договору).

Згідно з п.4.1 договору лізингоодержувач за користування майном вносить періодичні лізингові платежі.

Відповідно до п.4.2 договору лізингові платежі включають суму, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості майна; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; інші витрати лізингодавця, передбачені договором лізингу.

Пунктом п.4.5 договору передбачено, що розміри, спосіб, форма і строки внесення лізингових платежів визначаються у графіку платежів, викладеному у додатку №3 до цього договору, який з моменту підписання обома сторонами стає його невід'ємною частиною.

Згідно з п.4.6 зазначеного договору, сплата лізингових платежів здійснюється лізингоодержувачем шляхом перерахування належних до сплати сум на розрахунковий рахунок лізингодавця.

Відповідно до п.6.2 договору, відповідач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі за графіком, погодженим з лізингодавцем, сплачувати лізингові платежі відповідно до умов договору.

02.10.08р. між сторонами було укладено додаткову угоду до договору оперативного лізингу №456/0808 від 22.08.08р. (а.с.53), згідно якої сторони погодили діючим вважати додаток №3/1 від 02.10.08р. (а.с.54) до договору оперативного лізингу №456/0808 від 22.08.08р., яким передбачено графік здійснення платежів, а додаток №3 до договору вважати таким, що втратив чинність.

На виконання умов договору оперативного лізингу, 28.08.08р. позивач передав, а відповідач отримав вищезазначене майно, що підтверджується актом прийому - передачі від 28.08.08р. (а.с.13).

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної сплати лізингових платежів виконав частково, внаслідок чого станом на 16.03.09р. в останнього утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 118516,91 грн. Факт наявності заборгованості відповідача на час звернення позивача до суду, вбачається і з підписаного сторонами, акту звірки взаєморозрахунків (а.с.68).

Разом з тим, під час розгляду справи в суді відповідач провів часткові розрахунки з позивачем на суму 91500,00 грн., врезультаті чого основний борг станом на день розгляду справи в суді становить 27016,91 грн., що підтверджується наданою позивачем довідкою №755 від 27.07.09р. та не заперечується відповідачем.

Відповідно до п.1-1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення 91500,00 грн. боргу за відсутністю предмету спору на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Згідно зі ст. 806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 27016,91 грн. обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню., а в частині стягнення 91500,00 грн. боргу суд припиняє провадження у справі за відсутністю предмету спору.

Крім того, позивач в заяві про зміну розміру позовних вимог №596 від 03.06.09р. на підставі п. 9.2 договору та ст. 625 ЦК України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 3% річних в сумі 2277,24 грн., інфляційні в розмірі 4472,96 грн. та 5565,11 грн. пені.

Відповідно до п.9.2 договору, за порушення термінів сплати лізингових платежів відповідач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,15%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Згідно з вимогами ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок вказаних зобов'язань, суд вважає, що 3% річних, інфляційні та пеня нараховані правильно та відповідно до вимог чинного законодавства.

Проте, суд приходить до висновку про зменшення розміру пені, враховуючи наступне:

Відповідно до ч.1 ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з врахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій (ч.2 ст.233 ГК України).

Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України, теж розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що збитків позивачеві не причинено у зв'язку з несвоєчасною сплатою боргу, частину основної суми боргу сплачено під час розгляду справи в суді, позивач не заперечує проти зменшення розміру пені, суд приходить до висновку про зменшення розміру пені до 2782,55 грн. (на 50%) на підставі п.3 ст.83 ГПК України.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів повного розрахунку з позивачем суду не надав, в судовому засіданні суму основного боргу визнав.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 27016,91 грн. основного боргу, 4472,96 грн. інфляційних, 2277,24 грн. 3% річних та 5565,11 грн. пені є обгрунтованими, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи і підлягали би задоволенню. Проте, суд зменшує розмір пені, що підлягає стягненню, а саме: до 2782,55 грн. (на 50%), про що зазначав вище і припиняє провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 91500,00 грн. за відсутністю предмету спору на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

На підставі ст.ст. 509, 525, 526, 549, 551, 625, 806 ЦК України, ст.ст. 193, 233 ГК України, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, п. 1-1 ст.80, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зменшити розмір пені, що підлягає стягненню, до 2782,55 грн.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Лезниківський кар'єр", 12135, Житомирська область, Володарсько-Волинський район, селище Червоногранітне, вул. Леніна, буд.1, код 00292468

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім", 79057, м.Львів, вул. Коновальця, 103/605, код 31730064

- 27016,91 грн. - основного боргу;

- 2782,55 грн. - пені,

- 4472,96 грн. - інфляційних;

- 2277,24 грн. - 3% річних;

- 1308,32 - витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита;

- 118,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Припинити провадження у справі в частині стягнення 91500,00 грн. основного боргу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя

Давидюк В.К.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу