Вирок № 42732863, 16.02.2015, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/7275/13-к

1-кп/215/92/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАїНИ

16 лютого 2015 року Тернівський районий суд м. Кривого Рогу

в складі: головуючого, судді - Демиденка Ю.Ю.

за участю секретаря - Зоріної А.В.

прокурора - Сопільника А.Г.

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника, адвоката - ОСОБА_2

потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4

представника потерпілих, адвоката - ОСОБА_5

цивільного відповідача ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №1 в м. Кривому Розі кримінальне провадження №12013040220000736 щодо кримінального правопорушення відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Жовті Води, Дніпропетровської області, громадянина України, освіта середня-спеціальна, перебуваючого в шлюбі, має на утриманні малолітню доньку 2004 р.народження, раніше не судимого, проживаючого та зареєстрованого в АДРЕСА_1

за ст. 286 ч.2 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

02.05.2013 року приблизно о 01-00 годині, ОСОБА_1 керуючи технічно справним автомобілем марки «Фольксваген Т5», р/н НОМЕР_1, слідував по автодорозі вул.Петровського з боку вул.Івана Богуна в напрямку вул.Кропоткіна в м.Жовті Води Дніпропетровської області. Водій ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, рухаючись зі швидкістю 80 км/год., грубо порушуючи правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її зміною, які він об'єктивно міг виявити і для нього не було перешкод технічного характеру, які не дозволили б йому побачити пішохода, під'їжджаючи до автобусної зупинки по вул.Петровського в м.Жовті Води, допустив зіткнення з пішоходом ОСОБА_8, який перетинав проїжджу частину по вул.Петровського, зліва направо відносно руху автомобіля.

Своїми діями ОСОБА_1 грубо порушив вимоги п.п.1.3, 2.3, 2.9 а, 12.4 і 12.9 (б) Правил дорожнього руху України, які говорять:

п.1.3 «Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху, а також бути взаємно ввічливими»;

п.2.3(б): «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

п.2.9 Водієві забороняється:

а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин;

п.12.4 «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год»;

п.12.9 (б) Водієві забороняється:

«перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6 та 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31 або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил», які знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди.

Невиконання вищезгаданих пунктів Правил дорожнього руху України призвело до дорожньо-транспортної події, в результаті якої пішоходу ОСОБА_8 заподіяно тілесні ушкодження від яких настала його смерть на місці пригоди, що підтверджується висновком судово-медичної експертизи №75 від 03.06.2013 року.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винуватим себе визнав частково, пояснив, що 02.05.2013 року опівночі, після відпочинку в кафе з друзями, разом з пасажиром ОСОБА_9 рухався за кермом автомобіля «Фольксваген Т5» по вул.Петровського в напрямку вул.Кропоткіна в м.Жовті Води, зі швидкістю не більше 60 км. на год. По ходу його руху, ліворуч була паркова зона, росли ялинки, гилки яких затуляли огляд, також міське освітлення було недостатнім. Коли він рухався на відстані близько 2-х метрів від лівого краю дороги раптово побачив тінь або силует, та стався удар з лівої сторони автомобілю. Після удару він зупинився, приїхали працівники ДАІ та з'ясувалося, що він збив людину. Вважає що порушив Правила дорожнього руху не врахував дорожню обстановку, мав можливості уникнути ДТП рухаючись ще повільніше в даних умовах недостатньої видимості. Винуватим себе визнає частково, оскільки потерпілий вийшов на проїзну частину дороги в невстановленому місці де відсутній пішохідний перехід, вихід потерпілого який перебував в стані алкогольного сп'яніння на проїзну частину був раптовий. Крім того автомобілем «Фольксваген Т5» він не керував в стані алкогольного сп'яніння, спиртного в кафе перед тим як сісти за кермо не вживав. Втім випив коньяку, який йому принесла сестра, вранці 02.05.2013 р. у дворі Жовтоводського міськвідділу, після чого приблизно о 09.00 год. ранку був затриманий в порядку ст.208 КПК України, а медичний огляд на предмет стану алкогольного сп'яніння проводився в Криворізькому КПНД близько 14.00 год. в порушення Інструкції по якій огляд повинен бути проведений не пізніше 2-х годин з часу події ДТП.

Свідок ОСОБА_9 підтвердив пояснення ОСОБА_1 в частині того, що він їхав як пасажир в салоні автомобіля «Фольксваген Т5», але був сильно п'яний, не може сказати як і з якою швидкістю рухався обвинувачений. Після того як ОСОБА_1 збив людину, він пішов додому з місця ДТП. Разом з тим він відпочивав в кафе разом з ОСОБА_1 та друзями перед поїздкою, святкуючи першотравень та не бачив щоб ОСОБА_1 вживав спиртне.

Не зважаючи на не визнання своєї вини обвинуваченим, суд критично ставиться до пояснень обвинуваченого і свідка ОСОБА_9, які спростовуються сукупністю досліджених доказів, та вважає винуватість обвинуваченого доведеною.

Винуватість ОСОБА_1 підтверджується поясненнями потерпілих ОСОБА_3, яка працювала за 300 метрів від місця події, та ОСОБА_4, які пояснили, що прибули на місце практично одразу, автомобіль обвинуваченого стояв на проїзній частині приблизно через 40 метрів від того місця, де лежало тіло їх сина ОСОБА_8 Туфлі сина, його мобільний телефон та інші сліди зіткнення були розкидані не великій відстані одне від одного, що свідчить про велику швидкість автомобіля водія ОСОБА_1 В місці ДТП було зовнішнє вуличне освітлення, а насадження зліва не закривають водіям огляд. Водій ОСОБА_1 перебував в сильному ступені алкогольного сп'яніння, перевищив швидкість, з за чого і сталося ДТП. Також зазначають, що ОСОБА_1 постійно змінює пояснення, оскільки при першому розгляді кримінальної справи, в суді підтверджував, що до поїздки вживав спиртне, та керував автомобілем в п'яному вигляді.

Поясненнями свідка ОСОБА_10, який пояснив, що бачив як 01.05.2013 року біля літнього майданчику кафе-відпочинку, що розташований по пров.Дворцовому в м.Жовті Води, приблизно до 24.00 год. стояв білий мікроавтобус «Фольксваген Т5».

Поясненнями свідків ОСОБА_11 і ОСОБА_12 інспекторів державтоінспекції за якими в ніч з 01.05.2013р. на 02.05.2013р. на автомобілі «Опель» вони патрулювали вулиці міста Жовті Води. 02.05.2013 р. приблизно о 01.00 год. побачили як з провулка Дворцового на вул.Кропоткіна, виїхав білий мікроавтобус, який в порушення Правил дорожнього руху виїхав на зустрічну смугу автомобіля «Опель». Після цього, вони вирішили подивитися куди їде вказаний мікроавтобус, розвернулися та поїхали за ним. Проїхавши перехрестя вулиць, мікроавтобус почав збільшувати швидкість руху, на перехресті навіть не зменшив швидкості, рухався по лівій зустрічній стороні проїзної частини вул.Петровського, вони рухались слідом на відстані приблизно 100 метрів, та ОСОБА_11 почув хлопок, побачили куряву пилу, зрозумівши що авто можливо збило людину. Після зіткнення автомобіль проїхав ще приблизно 40-50 метрів та зупинився по центру проїзної частини. Коли ОСОБА_11 підійшов до автомобіля, то водій намагався запустити двигун, був в сильному ступені алкогольного сп'яніння, навіть не міг пояснити обставин ДТП. Швидкість автомобіля під керуванням ОСОБА_1 складала приблизно 80 км. на год., оскільки вони рухались за ним, співставляючи швидкість з приладами свого автомобіля. В ході досудового слідства проводився слідчий експеримент, в тому числі була встановлена швидкість руху порушника в 80 км.год. В місці ДТП ліхтарі зовнішнього освітлення були ввімкнені через один, освітлення було достатнім, ніяких перешкод для огляду водію не було. Тіло потерпілого лежало біля бордюри з лівого краю проїзної частини. Свідки в тому числі друзі загиблого, показували місце де ОСОБА_8 вийшов з доріжки на проїзну частину.

Поясненнями свідка ОСОБА_13 за якими 01.05.2013 року разом із ОСОБА_8 та ОСОБА_14 відзначали свято, гуляли у парку «Слави», вживали алкогольні напої. Близько 01.00 год. 02.05.2013 року по вул.Петровського ОСОБА_8 попрощався з ними, щоб іти додому, тому вони пішли у різні сторони. Після цього, через кілька секунд, він почув удар та разом із ОСОБА_14 побігли в ту сторону, де розпрощалися з ОСОБА_8 Підбігши до місця пригоди, вони побачили, як тіло ОСОБА_8 лежить біля бровки з лівої сторони проїзної частини, по ходу руху автомобіля ОСОБА_1, який стояв посередині дороги, на відстані приблизно 50 м. від тіла. На вулиці було зовнішнє освітлення, горіли фонарі, але через один. Він підбіг до ОСОБА_8, а ОСОБА_14 побіг до автомобіля «Фольксваген Т5», на місці вже була машина ДАІ. Вони відійшли від того місця, де розсталися з ОСОБА_8 приблизно на 5-10 метрів, звука гальмів він не чув. Водій вів себе агресивно, було чути від водія сильний запах алкоголю. ОСОБА_8 пішов по асфальтованій доріжці яка виходила на вул.Петровського щоб перейти проїзну частину. Від тротуару на якому вони всі втрьох стояли до проїзної частини, відстань складала приблизно 5-7 метрів.

Поясненнями свідка ОСОБА_14, який в судовому засіданні пояснив, що 01.05.2013 року близько 19.00 год. він зустрівся з ОСОБА_8 та ОСОБА_13, вони всі разом гуляли, вживали алкогольні напої. 02.05.2013 року близько 01.00 год., на вул. Петровського в м.Жовті Води вони попрощалися з ОСОБА_8, який пішов додому на доріжку для переходу вулиці Петровського. Пройшовши 10-20 метрів, вони почули удар, підбігли до проїзної частини та побачили ОСОБА_8, який лежав на боку біля лівого краю дороги по ходу руху автомобіля «Фольксваген Т5», який стояв по центру дороги, відразу підійшли працівники ДАІ. На вулиці було зовнішнє освітлення, горіли ліхтарі, ніяких перешкод на дорозі не було.

Поясненнями свідків, працівників міліції - ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, які в судовому засідання пояснили, що входили в слідчу групу за фактом ДТП, прибули на місце події, зліва, по ходу руху автомобілю «Фольксваген Т5» лежало тіло потерпілого на відстані 1-1,5м. від бровки, труп лежав на спині. Було освітлення проїзної частини від електроопори. Біля потерпілого на дорозі лежав мобільний телефон, один туфель загиблого лежав посередині проїзної частини, другий був у сквері. Місце удару знаходилося на відстані за 20-30м. до трупа, місце удару було визначено від пошкоджень,та слідів - фрагментів бампера автомобіля, уламків скла які були на дорозі.

Протоколом огляду місця події від 02.05.2013 р., з схемою ДТП та фото таблицями слідчого ОСОБА_15 за участю ОСОБА_16 і спеціаліста ОСОБА_17, т.1, а.с.7-29, 31-37, згідно яких огляд проводився 02.05.2013р. з 01.35 год. до 04.00 год., ширина дороги складає 9,1 м., призначена для руху у двох напрямках, має дві смуги для руху, до проїзної частини з права та зліва примикають бордюрні камені. ДТП сталося в темний час доби, на момент огляду, ділянка дороги, де сталася пригода, міським електроосвітленням не освітлювалася. На автомобілі «Фольксваген Т5» д/н НОМЕР_2 виявлено пошкодження переднього лобового скла зліва, пошкодження передньої лівої фари, капоту зліва, лівого крила. Труп ОСОБА_8 знаходився на проїзній частині навпроти буд. 96 по вул.Петровського в м.Жовті Води. На місці події виявлено осип скла на відстані 1,9 м. від лівого краю проїзної частини та пластмасовий уламок від автомобілю на відстані 0,1м. від лівого краю проїзної частини, по ходу руху автомобілю «Фольксваген Т5». Також на відстані 1,3 м. від лівого краю проїзної частини, по ходу руху автомобілю «Фольксваген Т5» виявлені фрагменти фарби.

Висновком судово-медичного експерта за № 75, т.1, а.с.41-48, згідно якого, причиною смерті ОСОБА_8 є поєднана травма: закрита тупа травма грудної клітки з повним переломо-вивихом грудного відділу хребта, з повним розривом оболонок і речовини спинного мозку, та з множинними закритими переломами ребер правої половини грудної клітки, множинних розривів тканини печінки. Тілесні ушкодження, в їх сукупності, могли бути спричинені при ДТП, при наїзді (зіткненні) автомобіля, який рухався на пішохода, при ударі виступаючими частинами корпуса автомобіля. При судово-токсилогічному дослідженні встановлено, що потерпілий перебував в сильному ступені алкогольного сп'яніння.

Протоколом огляду транспортного засобу «Фольксваген Т5», від 02.05.2013р., з фототаблицями до нього, та від 31.07.2013р.,т.1, а.с.57-64, т.2, а.с.154-155, згідно якого автомобіль має вм'ятини та тріщини на лівій частині лобового скла, вм'ятини на нижній частині капоту зліва, пошкоджено скло лівої фари, пошкоджена ліва протитуманна фара, біля вказаної фари відсутній фрагмент бамперу, на місці пошкодження капоту частково відсутнє лакофарбове покриття. На лобовому склі автомобіля виявлені в області вм'ятин фрагменти волосся темного кольору.

Протоколом проведення слідчого експерименту від 12.07.2013 р., з фототаблицями до нього, т.2, а.с.1-8, який проведено за участю свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14, згідно якого встановлено місце, де вказані свідки розсталися з потерпілим ОСОБА_8, встановлено темп руху ОСОБА_8 по асфальтній доріжці до проїзної частини де сталося зіткнення. Місце, де свідки розсталися з ОСОБА_8 розташоване на відстані 5,4 м. від початку газону. Початок асфальтованої доріжки в місці виходу на проїзну частину вул.Петровського знаходиться на відстані 4,5м. відносно електроопори № 126.

Протоколом проведення слідчого експерименту від 12.07.2013р., з фототаблицями до нього, т.2, а.с.12- 16, який проведено за участю свідка ОСОБА_9, згідно якого встановлено, що відстань від лівого краю проїзної частини до лівої бокової поверхні автомобілю склала 2,8 м., відстань від передньої частини автомобілю до електроопори № 126 склала 6,8 метра.

Протоколом проведення слідчого експерименту від 15.07.2013 р. т.2, а.с.21-26, який проведено за участю свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12, та підозрюваного ОСОБА_1 згідно якого встановлено, що місце наїзду на пішохода розташоване на відстані 3-х метрів від лівого краю проїзної частини за напрямком руху автомобілю «Фольксваген Т5», відстань, яку подолав пішохід з моменту виходу на проїзну частину до моменту наїзду складає 3,4 м. Автомобіль «Фольксваген Т5», до моменту наїзду на пішохода, рухався з боковим інтервалом 2,8 м. до лівого краю проїзної частини. Швидкість пішохода становила 5,3 км. на год., швидкість автомобіля становила 80 км. на год. В повздовжньому напрямку, місце наїзду на пішохода знаходиться на відстані 5,4 метри перед електроопорою № 126, відстань видимості пішохода складає 67 метрів. В момент виходу пішоходу на дорогу, відстань між автомобілем та місцем наїзду складала 51,3 м. За показами водія ОСОБА_1 було встановлено, що відстань від автомобілю до лівого краю проїзної частини складала 1,9 м.

Висновком судово-трасологічної експертизи № 30/02-71 від 29.07.2013 року т.2, а.с.42-47, згідно якого, на поверхні підошви взуття, які належали ОСОБА_8, маються сліди тертя у виді груп трас не властиві ходьбі. Даний механізм утворення міг мати місце при ДТП, внаслідок удару великої потужності в тіло людини в напрямку від її лівої сторони до правої.

Висновком автотехнічної експертизи від 18.07.2013 р., т.2, а.с.60- 62, згідно якої, водій автомобіля «Фольксваген Т5» ОСОБА_1 при своєчасному гальмуванні не мав технічної можливості уникнути наїзду на пішохода при заданих вихідних даних. При заданому механізмові пригоди, дії водія автомобіля «Фольксваген Т5» ОСОБА_1 не відповідали вимогам п.п.12.4 та 12.9(«б») Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору знаходиться в причинному зв'язку з настанням даної ДТП.

Висновком судової - автотехнічної експертизи за № 70/29-539 від 29.07.2013р., т.2, а.с. 81-82, згідно висновків якої, місце наїзду на пішохода в повздовжньому напрямку знаходиться на деякій відстані перед розташуванням фарби, але на якій конкретно відстані перед ними, встановити експертним шляхом не можливо. Через те, що напрямок і відстань, на яку дані об'єкти могли бути відкинуті при ударі, залежать від багатьох факторів, вплив яких врахувати неможливо, то встановити розташування місця наїзду на пішохода в поперечному напрямку експертним шляхом не надається можливим. По розташуванню окремих предметів, що відділилися при ударі від ТЗ не можна визначити місце наїзду навіть приблизно, тому що напрямок і відстань на яку вони можуть бути відкинуті при ударі, залежать від багатьох факторів, вплив яких врахувати неможливо.

Протоколом проведення слідчого експерименту від 27.07.2013р., із схемою та фототаблицями до нього, т.2, а.с.87-96, за участю обвинуваченого ОСОБА_1, згідно якого, ОСОБА_1 показав місце розташування автомобілю, на якому він рухався на проїзній частині безпосередньо до та в момент наїзду на пішохода. Було встановлено відстань від лівого краю проїзної частини вул. Петровського в напрямку вул. Кропоткіна, до вісі лівого переднього лівого колеса - 2,7 метра, та до вісі лівого заднього колеса -2,65 метра. ОСОБА_1 також вказав місце наїзду на пішохода, було встановлено видимість пішохода на дорозі, яка становить 51,8 метри, видимість елементів дороги з місця водія становить 62,0 метри. Як рухався пішохід по дорозі, ОСОБА_1 не бачив, пояснив, що бачив тільки силует пішохода перед наїздом. ОСОБА_1 також вказав, що рухався зі швидкістю 60 км. на год., пішохід рухався зліва на право відносно руху його автомобілю.

Висновком судової - автотехнічної експертизи № 70/27-545 від 30.07.2013р., т.2, а.с.132-134 встановлено, що відстань, на якій автомобіль «Фольксваген Т5» знаходився від місця наїзду на пішохода в момент виходу пішохода на проїзну частину дороги, менша за відстань зупиночного шляху автомобілю «Фолькваген Т5» при екстреному гальмуванні в умовах місця пригоди,та заданої швидкості, тому водій ОСОБА_1 при своєчасному гальмуванні не мав технічної можливості зупинити автомобіль до місця наїзд на пішохода. При заданому механізмові пригоди, дії водія автомобіля «Фольксваген Т5» ОСОБА_1 не відповідали вимогам п.п.12.4 та 12.9(«б») Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору знаходиться в причинному зв'язку з настанням даної ДТП.

Згідно п.12.2, 12.3 Правил дорожнього руху України у темну пору доби та умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги. У разі виникнення перешкоди або небезпеки для руху, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості, аж до зупинки транспортного засобу.

За матеріалами кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_1 не застосовував гальмування на місці пригоди, на проїзній частині гальмівний шлях був відсутній згідно протоколу огляду, але навіть при своєчасному гальмуванні, ОСОБА_1 не мав технічної можливості зупинити автомобіль, який рухався зі швидкістю 80 км. на год. до місця наїзду на пішохода, оскільки відстань, на якій автомобіль знаходився від місця наїзду, в момент виходу пішохода на проїзну частину дороги - 40,7 м., менша за відстань зупиночного шляху автомобіля «Фольксваген Т5» при екстреному гальмуванні в умовах пригоди яка становить 60,8…57,9 м.

Тому швидкість руху автомобіля ОСОБА_1 повинна була бути не більше 60 км.год. в населеному пункті, а в даних дорожніх умовах недостатньої видимості ще меншою. Оскільки швидкість автомобіля під керуванням ОСОБА_1 значно перевищувала дозволену швидкість руху в населеному пункті, обвинувачений був позбавлений можливості зупинити автомобіль до місця наїзду на пішохода, саме перевищення водієм ОСОБА_1 дозволеної швидкості руху, з технічної точки зору знаходиться в причинному зв'язку з настанням даної ДТП.

Суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 рухався зі швидкістю 80 км. на год., що встановлено поясненнями свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 в судовому засіданні та матеріалами кримінального провадження. Вказані свідки їхали на своєму службовому автомобілі, позаду автомобіля ОСОБА_1 та мали змогу спостерігати за приборами швидкості руху, які знаходяться в їх автомобілі, та мали змогу спостерігати за швидкістю руху автомобілю ОСОБА_1

З цих же підстав суд критично оцінює наданий захистом як доказ, висновок авто технічної експертизи від 25.09.2013 р. проведений за клопотанням підозрюваного на той час ОСОБА_1 а.с.55-62 т.4, згідно якого водій ОСОБА_1 не мав технічної можливості запобігти зіткненню з пішоходом як при швидкості 60 км.год., так і при швидкості 80 км.год., а порушення ним п.п.12.4., 12.9 «б» не знаходяться в причинному зв'язку з наслідками наїзду. Вихідні дані надані експерту не відповідали фактичним обставинам на місці ДТП: обмеженість обзорності проїзної частини для водія ялинкою, з за якої вийшов пішохід, час руху пішохода до місця наїзду становить 1,14-1,18 сек. при швидкості руху відстань на проїзній частині яку подолав пішохід становить 1,9 метра. Як встановлено судом пішохід подолав відстань 3,4 метра по проїзній частині до зіткнення, для водія були відсутні будь-які перешкоди для видимості, з цього часу для водія ОСОБА_1 виникла небезпека для руху, яку обвинувачений міг виявити, та запобігти зіткненню якби був уважним, та рухався з дозволеною в даних дорожніх умовах видимості швидкістю.

Суд вважає, що проведення слідчого експерименту одночасно з декількома свідками не суперечить закону. Згідно ч.1 ст. 240 КПК України, з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події.

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 15.07.2013 р. експеримент проводився за участю свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_1 Свідки їхали разом в одній машині та мали змогу одночасно спостерігати за подіями, які відбувалися попереду них, тому проведення слідчого експерименту одночасно з двома свідками суперечить закону, та на думку суду сприяє лише повноті вказаної слідчої дії. Факт проведення слідчого експерименту по такій формі підтвердила свідок ОСОБА_18

Аналогічний за формою слідчий експеримент проводився зі свідками ОСОБА_13 і ОСОБА_14.

Суд вважає доведеним факт скоєння ОСОБА_1 кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння:

1.В ході розгляду справи судом, до скасування вироку, даючи пояснення як обвинувачений, ОСОБА_1 визнавав, що незадовго до події ДТП вживав алкогольні напої, відпочиваючи в кафе з друзями. Вказані відомості викладені в ході допиту обвинуваченого є доказом відповідно до ст.351 КПК України. Під час досудового слідства ОСОБА_1 як підозрюваний а.с.93-94 т.1, в присутності захисника ОСОБА_19 визнавав скоєння ДТП в стані алкогольного сп'яніння, вказував що випив 200-300 гр. горілки та півтора літри пива.

2. В ході досудового слідства а.с.54 т.1 через годину та 10 хвилин після ДТП, тобто 02.05.2013 р. о 02.10 год. ОСОБА_1 був оглянутий лікарем ДЗ «Спеціалізована медико-санітарна частина №9 МОЗ України», куди був доставлений інспектором ВДАІ ОСОБА_12 о 01 год. 40 хв., була встановлена відмова від проходження огляду. При огляді вказаного висновку ОСОБА_1 підтвердив свій підпис на ньому.

Оглянутий судом за клопотанням прокурора і сам акт медичного огляду №72 від 02.05.2013 р. о 02.10 год., яким лікар засвідчив, що ОСОБА_1 має хитку ходу, різкий запах алкоголю, від проведення вправ та огляду відмовився. Згідно спільного Наказу №400/666 від 09.09.2009 р. МВС та МОЗ України « Про затвердження Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», п.п. 1.1, 1.8., 2.9., 3.15. - вказана Інструкція регулює процедуру проведення огляду, який є обов'язковим в закладі охорони здоров'я у разі дорожньо-транспортної пригоди. Дійсно на підставі огляду, який повинен бути проведений протягом 2-х годин, лікар повинен встановити діагноз.

3. Свідки ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_14, потерпілоі ОСОБА_8 та ОСОБА_8 які були на місці ДТП підтвердили в суді, що ОСОБА_1 знаходився в сильному ступені алкогольного сп'яніння.

4. Згідно висновку обласного комунального закладу «Психоневрологічний диспансер м.Кривий Ріг», від 02.05.2013 р., т.1, а.с.75, згідно якого ОСОБА_1 був оглянутий 02.05.2013 р. о 12.35 год., та перебуває в стані алкогольного сп'яніння.

Таким чином суд приходить до висновку що обвинувачений був оглянутий протягом 2-х годин в закладі охорони здоров'я, той факт, що лікар не встановив ОСОБА_1 діагноз в порушення вимог вказаної Інструкції, не спростовує факту керування ОСОБА_1 автомобілем в стані алкогольного сп'яніння. Зазначений факт підтверджувався самим обвинуваченим, свідками, ознаки сп'яніння зазначені в акті, крім того зазначені ознаки сп'яніння збереглися і через значно більший з часу ДТП проміжок часу, близько 12 годин після події.

Вказані докази спростовують твердження ОСОБА_1 про вживання спиртного вранці 02.05.2013 р. до офіційного затримання в порядку ст.208 КПК України о 09.40 год. а.с.208-209 т.1. Сам факт такого вживання нічим крім пояснень обвинуваченого не підтверджується, та є малоймовірним, в умовах знаходження обвинуваченого в Жовтоводському МВ КМУ, та необхідності проведення медогляду в подальшому.

Аналізуючи зібрані по справі докази, суд вважає що поясненнями потерпілих, свідків обвинувачення опитаних судом, висновком експертиз, протоколами слідчих дій судом встановлено, що зібрані обвинуваченням докази в їх сукупності є достовірними, та достатньою мірою підтверджують винуватість обвинуваченого в кримінальному правопорушенні за ст.286 ч.2 КК України за ознаками порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.

Потерпілими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заявлено цивільний позов 15.05.2013 р. та 13.11.2013р. уточнено в останній редакції, до обвинуваченого та до власника автомобіля ОСОБА_6, яким просять стягнути з відповідачів солідарно на користь ОСОБА_4 завдану матеріальну шкоду в сумі 15 723,85 грн. та 450 000 грн. моральної шкоди. Також просять стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_6 солідарно на користь ОСОБА_3 завдану матеріальну шкоду в сумі 15 723,85 грн. та 450 000 грн. моральної шкоди.

В обґрунтування вказують, що внаслідок ДТП загинув їх син ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6. На поховання сина ними було витрачено загалом 7089,20 грн. Для виготовлення пам'ятника та проведення робіт із його встановлення, необхідно витратити 24172 грн. За послуги Жовтоводського бюро судово-медичної експертизи ними було сплачено 186,50 грн. Крім матеріальної шкоди, діями відповідачів їм завдано моральної шкоди, яку вони оцінюють в 900 000 грн., тобто по 450 000 грн. на користь кожного позивача. Оскільки вони втратили сина, який був для них підтримкою, вони зазнали невідновних моральних втрат, пережили і переживають сильний стрес.

Обвинувачений визнав заявлений позов в частині витрат на поховання в сумі 15723, 85 грн.

Представник відповідача ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_20 направив до суду письмові заперечення на позов, вказує що ОСОБА_6 надала довіреність на ім'я ОСОБА_1 з правом керування та розпорядження належним їй транспортним засобом «Фольксваген Т5», яким на час ДТП керував ОСОБА_1, тому вважає, що ОСОБА_6 не може нести відповідальність за даним цивільним позовом.

Суд вважає, що заявлений цивільний позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно ч.2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно довіреності від 19.12.2012 року,т.2, а.с.123, ОСОБА_6 уповноважила ОСОБА_1 розпоряджатися від її імені, а також при здійсненні повноважень керувати належним їй на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 31.01.2008 року, автомобілем марки «Фольксваген Т5», 2004 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_2.

Таким чином ОСОБА_1 є належним володільцем джерела підвищеної небезпеки, який і повинен відповідати за позовом.

Згідно ст.ст.1167, 1201 ЦК України, особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, зобов'язана відшкодувати моральну шкоду завдану винними, незаконними діями.

В зв'язку з визнанням позову, в частині витрат на поховання та спорудження пам'ятника, позовні вимоги не підлягають доказуванню відповідно до ст.61 ЦПК України, а суд приймає визнання обвинуваченим заявленого позову, який не суперечить вимогам закону.

Судом встановлена незаконність дій обвинуваченого, потерпілим заподіяні моральні страждання, заподіянням смерті сина, близького родича. Потерпілі пережили та переживають сильний стрес, вказані обставини порушили їх нормальні життєві зв'язки, вимагали та вимагають від потерпілих додаткових зусиль для організації свого життя. Враховуючи характер та ступінь моральних страждань відповідно до наслідків що наступили, суд вважає, що позов про стягнення моральної шкоди підлягає частковому задоволенню в сумі 200 000 грн., тобто по 100 000 грн. на користь кожного потерпілого.

Призначаючи покарання суд враховує, що ОСОБА_1 вчинив злочин в стані алкогольного сп'яніння, раніше не судимий, на утриманні має малолітню дитину 2004 р.народження. З урахуванням ступеню тяжкості скоєного злочину, який згідно ст.12 КК України відносяться до категорії тяжких, вищезазначених обставин що пом'якшують та обтяжують відповідальність відповідно до ст.ст.66, 67 КК України; суд вважає необхідним та достатнім призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі.

Згідно ст.182 ч.11 КПК України - застава, що не була звернена в дохід держави, повертається обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Обвинуваченим ОСОБА_1 згідно ухвали суду від 04.05.2013р. та квитанції № 1/44 від 07.05.2013р. відділення ТВБВ 10003/0490, на депозитний рахунок Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області внесено заставу в сумі 65 000 грн. а.с.121-123 т.1, обвинуваченим не надано згоди на звернення застави на виконання вироку в частині майнових стягнень, тому суд вважає необхідним, заставу в сумі 65 000 грн. повернути ОСОБА_1

Керуючись ст.ст.373-376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні та призначити покарання за ст.286 ч.2 КК України - шість років позбавлення волі в кримінально виконавчій установі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки.

Строк відбування покарання обчислювати з дня затримання в порядку виконання вироку, зарахувати в строк відбування покарання, знаходження ОСОБА_1 під вартою з 02.05.2013р. по 13.05.2013р.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_3 7861,93 грн. завданої матеріальної шкоди та 100 000 грн. завданої моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_4 7861,93 грн. завданої матеріальної шкоди та 100 000 грн. завданої моральної шкоди.

В частині позову ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_6 - відмовити.

Заставу в сумі 65 000 /шістдесят п'ять тисяч/ грн., внесену згідно квитанції № 1/44 від 07.05.2013р. відділення ТВБВ 10003/0490, на депозитний рахунок Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, одержувач платежу: 805012/37312022006709/ 26239738 - повернути ОСОБА_1.

Речові докази:

-посвідчення водія на ім'я ОСОБА_1, серії НОМЕР_3, видане Жовтоводським МРЕВ Дніпропетровської області 23.12.1998 року, яке знаходиться в матеріалах кримінального провадження надіслати до РЕ Центру надання послуг, пов'язаних з використанням транспортних засобів, з обслуговування м.Жовті Води та П'ятихатського району, Дніпропетровської області;

-пару черевик чорного кольору, джинсові брюки темно-синього кольору, з ременем коричневого кольору, футболка чорного кольору, труси, шкарпетки, наручний годинник, фрагменти волосся які знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів при Жовтоводському МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області - знищити;

-автомобіль марки «Фольксваген Т5», білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2, на який накладено арешт ухвалою суду від 01.08.2013 р., зберігати в Жовтоводському МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати на залучення експерта в сумі 2151,60 грн.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Дніпропетровської області через Тернівський районний суд м.Кривого Рогу протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.

СУДДЯ: