Рішення № 42731325, 04.02.2015, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/25839/14-ц

2-452/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

04 лютого 2015 року м. Київ

Солом'янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Українця В.В.

при секретарі Кошар Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа Головне управління юстиції у м. Києві про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,

в с т а н о в и в:

28 листопада 2014 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Київської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.

Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3, яка за життя, а саме - 23 січня 2014 року склала заповіт. На випадок своєї смерті все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті, і на що вона за законом матиме право заповіла їй - ОСОБА_1

Заповіт ніким не змінювався і не оспорювався, тому після смерті спадкодавця вона звернулася до П'ятої Київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.

Зазначає, що серед майна, належного спадкодавцю є квартира АДРЕСА_1. Відповідно до довідки за № 2 від 18 грудня 2012 року, виданої ЖБК "Каштан", ОСОБА_3 є членом кооперативу й сума пайового внеску за квартиру АДРЕСА_1 в розмірі 2267 рублів виплачена в повному обсязі 01 січня 1981 року, та є сумою паєнакопичення.

За даними Київського міського бюро технічної інвентаризації квартира зареєстрована за ОСОБА_3 на праві особистої власності на підставі довідки ЖБК "Каштан" № 71 від 20 січня 1994 року, що записано в реєстрову книгу за № 741/3396.

Разом з тим, 24 вересня 2014 року П'ята Київська державна нотаріальна контора листом повідомила її про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 у зв'язку з тим, що до нотаріальної контори не подано оригіналу правовстановлюючого документу та Витягу з реєстру прав власності.

Вона є спадкоємцем, проте у неї відсутній оригіналу правовстановлюючого документу та витягу з реєстру, тому просить суд ухвалити рішення яким визнати за нею право власності на квартиру.

Сторона позивача в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялась. Позивач подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, зазначила, що пред'явлений позов підтримує та не заперечує проти ухвалення заочного рішення в справі (а.с. 50).

Відповідач Київська міська рада в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялась. Направила до суду письмові пояснення, просить прийняти рішення згідно чинного законодавства та слухати справу у відсутності її представника (а.с. 44-45).

Третя особа в судове засідання не з'явилась, про час та про час та місце розгляду справи повідомлялась. Направила пояснення, в яких зазначено, що при вирішенні спору покладається на розсуд суду та просить розглядати справу без участі її представника (а.с. 48-49).

Суд за письмовою згодою сторони позивача ухвалив постановити заочне рішення згідно положень ч. 1 ст. 224 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданим Відділом реєстрації смерті у м. Києві 25 лютого 2014 року (а.с. 5).

23 січня 2014 року ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за № 78. На випадок своєї смерті вона все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті, і на що вона за законом матиме право, заповіла позивачу ОСОБА_1 (а.с. 6).

У визначений законом строк ОСОБА_1 подала до П'ятої Київської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_3 від 07 березня 2014 року, яка отримана нотаріальною конторою 14 червня 2014 року (а.с. 26).

Державний нотаріус П'ятої Київської державної нотаріальної контори Кононова К.В. повідомила про неможливість видачі позивачу Свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3, оскільки у спадкоємця відсутній оригінал правовстановлюючого документа на квартиру АДРЕСА_1 та витягу з реєстру права власності (а.с.35).

У силу ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Частиною 1 ст. 1298 ЦК України передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Відповідно до довідки за № 2 від 18 грудня 2012 року, виданої ЖБК "Каштан" ОСОБА_3 є членом ЖБК "Каштан" на підставі рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 21 серпня 1978 року та є власником кооперативної квартири АДРЕСА_1. Сума пайового внеску за квартиру в розмірі 2237 рублів сплачена 01 січня 1981 року в повному обсязі, що складає суму паєнакопичення. Заборгованості по внесках на експлуатацію та ремонт будинку немає (а.с. 9).

Згідно Реєстраційного посвідчення Київського міського бюро технічної інвентаризації від 24 лютого 1994 року кооперативна квартира АДРЕСА_1 зареєстрована за ОСОБА_3 на праві особистої власності на підставі довідки ЖБК "Каштан" № 71 від 20 січня 1994 року та записано в реєстрову книгу за № 741/3396 (а.с. 100).

Зазначене також підтверджується інформаційною довідкою Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 12 лютого 2014 року.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Зі змісту цієї статті вбачається, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Враховуючи те, що у позивача існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку в зв'язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів, тому суд вважає за можливе визнати за ОСОБА_1 право власності на спадщину - квартиру АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_3, у порядку спадкування за заповітом.

З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 16, 392, 1216-1218, 1220, 1223, 1298 ЦК України, статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 218, 223-226 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа Головне управління юстиції у м. Києві про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 27,24 кв. метри, жилою площею 14,9 кв. метри.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: