Ухвала суду № 42730868, 17.02.2015, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/3376/15-ц

У х в а л а

Іменем України

"17" лютого 2015 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва БАРТАЩУК Л.П., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання права власності на майно як на частку в спільній сумісній власності та виключення його із спадкового майна,-

в с т а н о в и в :

До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява.

Згідно ст. 122 ЦПК України, суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому ЦПК України.

Ознайомившись з позовною заявою, встановлена її невідповідність вимогам ст. 119 ЦПК України.

Зокрема, позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 119, 120 ЦПК України ( позовна заява має містити зміст позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування).

У позовній заяві зазначено, що після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1, при цьому, відсутні дані про те, що право власності на дану квартиру зареєстроване за спадкодавцем і вказана квартира є предметом заповіту, складеного на користь відповідача.

Як зазначає позивач, вони зі спадкодавцем ОСОБА_4 спільно брали участь у ремонті вказаної квартири, несли спільні витрати щодо покращення умов проживання у вказаній квартирі, зокрема, придбали рухоме майно: телевізор «Samsung Lcd 29», холодильник «Whirlpool» 2-х камерний, мікрохвильову піч «Samsung», пароварку, пилосос та диван.

Обставини в обґрунтування того, що позивач спільно зі спадкодавцем придбав вказану квартиру ( у якому році, за які кошти, мотиви для прийняття рішення про оформлення права власності на ОСОБА_4), у позовній заяві не наведені, також не зазначено, на підставі чого виникло право власності на вказану квартиру (купівля-продаж, обмін, приватизація, дарування або інше), тобто, відсутні посилання на докази, які це підтверджують як і не зазначено підстави для звільнення позивача від такого доказування, відсутні.

Прохальна частина позовної заяви містить вимоги про: визнання права власності на майно (не зазначено на рухоме/нерухоме майно; відсутній опис майна; не наведені його характеристики; не зазначена оціночна вартість рухомого/нерухомого майна тощо), як частку в спільній сумісній власності; визнати за позивачем право приватної власності на ? частину майна, набутого за період спільного проживання; виключення майна із спадкового майна.

Позивач, крім іншого, зазначає, що спадковим майном є будинок, який знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Вороньків, вул. Леніна, 7, в якому він зі спадкодавцем спільно проживали, проте, знову ж не наводить всіх тих обставин, про які зазначено вище стосовно квартири.

Не обґрунтовано позивачем і його вимога в прохальній частині позовної заяви про визнання його спадкоємцем першої черги за законом, оскільки черговість спадкування та законом і перелік осіб, які відносяться до першої-п»ятої черг спадкування за законом визначаються не рішенням суду, а чинним Цивільним кодексом України.; особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім»єю не менш як 5 років до часу відкриття спадщини мають право на спадкування за законом у четверту чергу, проте, і спадкування за законом матиме місце у випадку відсутності заповіту або визнання заповіту недійсним.

Згідно з ч. 5 ст. 119 ЦПК України, - до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату позивачем судового збору.

Згідно наданої до позовної заяви квитанції убачається, що сплачений позивачем судовий збір в розмірі 243, 60 грн.

Проте, вимоги позивача мають як немайновий, так і майновий характер (визнання права власності на майно)

Відповідно до п. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно документів, доданих до позовної заяви, - ціна позову позивачем взагалі не визначена.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», - у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Таким чином, якщо позивач самостійно не визначить ціну позову, суд наділений правом попередньо визначити розмір судового збору в межах максимальної ставки, встановленої Законом України «Про судовий збір» з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Враховуючи вищенаведені недоліки позовної заяви, які перешкоджають відкрити провадження у справі, вважаю, що доцільно встановити позивачу строк для їх усунення.

У відповідності до ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених в ст. 119, 120 ЦПК України, постановляє ухвалу, зазначаючи підстави для залишення позову без руху, встановлює строк для усунення недоліків, про що повідомляє позивача.

З урахуванням викладеного та керуючись ст. ст. 119, 120, 121, ст. 208 - 210, 293, 294 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання права власності на майно як на частку в спільній сумісній власності та виключення його із спадкового майна - залишити без руху.

Строк для усунення недоліків не може перевищувати 3-х днів з дня отримання даної ухвали.

Роз'яснити позивачу, що у випадку не виконання вимог даної ухвали в строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ: