Ухвала суду № 42730006, 12.02.2015, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2015 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі :

головуючого судді - Шимківа С.С.

суддів: - Василевича В.С., Малько О.С.,

секретар судового засідання - Пиляй І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 23 грудня 2014 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів та коштів на утримання дружини, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 23 грудня 2014 року позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів та коштів на утримання дружини задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 500 грн. щомісячно, починаючи з 24.10.2013 р., і до повноліття дитини, а також на користь Рівненського районного суду судові витрати, у розмірі 243 грн. 60 коп..

Вважаючи рішення суду таким, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_3 оскаржив його в апеляційному порядку.

Вказує, що частково задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції не повно і не всебічно з'ясував всі обставини справи.

Пояснює, що давно не працює та не отримує допомоги по безробіттю. Батька немає, а заробітку матері не вистачає на прожиття та догляд за бабою і дідом.

Його донька не хворіє, дружина отримує на неї щомісячну державну матеріальну допомогу. Дружина проживає зі своїми батьками, які мають велике підсобне господарство, від якого отримують значні прибутки.

Зазначає, що не спроможний сплачувати аліменти в розмірі 500 грн., а нарахування призначених судом аліментів поставить його за межу бідності.

На даний час, готовий сплачувати аліменти на утримання доньки в сумі 300 грн..

Просить суд змінити оскаржуване рішення, зменшивши розмір аліментів до 300 грн. щомісячно.

_____________ Справа № 570/262/14 Головуючий в суді І інстанції - Красовський О.О.

Провадження № 22-ц/787/289/2015 Суддя-доповідач - Шимків С.С.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що з 04 листопада 2012 року сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб Серія НОМЕР_1 від 04.11.2012 року (а.с. 3).

ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_5, батьками якої є ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_2 від 16.07.2013 року (а.с. 4).

Сторони спільно не проживають. Відповідач не надав доказів, які б свідчили про надання ним достатньої матеріальної допомоги на утримання малолітньої дитини, яка проживає з позивачкою.

Постановляючи рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем порушені приписи ст. 180 СК України, якою встановлено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Такий висновок місцевого суду відповідає обставинам справи та нормам чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Частиною 1 ст. 184 СК України встановлено, що якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Враховуючи вимоги ст.ст. 180-184 СК України, зважаючи на те, що відповідач має нерегулярний, мінливий дохід, суд дійшов обґрунтованого висновку стосовно встановлення розміру аліментів у твердій грошовій сумі.

У ч. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" встановлено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Встановлюючи розмір аліментів на утримання дитини, суд першої інстанції вищезазначені вимоги дотримав.

Доводи апеляційної скарги про складний матеріальний стан ОСОБА_3, його неспроможність сплачувати аліменти на дитину у розмірі 500 грн., перебування на його догляді діда та баби, відповідно до вимог ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України, останнім не підтверджені.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач, будучи молодою, працездатною особою, не працює, на обліку в центрі зайнятості як шукаючий роботу не перебуває (а.с. 55), інших неповнолітніх дітей чи утриманців немає.

ОСОБА_3 не надано, а судом не встановлено належних та допустимих доказів на підтвердження неможливості сплачувати останнім аліменти у встановленому судом першої інстанції розмірі та наявності інших обставин, що мають істотне значення.

При визначенні розміру аліментів місцевий суд, відповідно до правил ст. 182 СК України, вірно врахував матеріальне становище платника аліментів і прийшов до правидьного висновку, що ОСОБА_3 спроможний сплачувати аліменти на утримання дитини в розмірі 500 грн. щомісячно.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно з'ясувавши всі дійсні обставини справи та виконавши інші вимоги цивільного судочинства, вирішив дану справу згідно із законом.

Підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає, оскільки ці доводи правильності зробленого судом першої інстанції висновку не спростовують.

Керуючись ст.ст. 303, 307-308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 23 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня набрання нею чинності.

Головуючий-суддя Шимків С.С.

Судді: Василевич В.С.

Малько О.С.