Рішення № 42728982, 05.02.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 362/1343/14-ц Головуючий у І інстанції Ковбель М.М.Провадження № 22-ц/780/26/15 Доповідач у 2 інстанції Волохов Л.А.Категорія 26 05.02.2015

РІШЕННЯ

Іменем України

05 лютого 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого Волохова Л.А.,

суддів: Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С.,

при секретарі Ромашині І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30 липня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

встановила:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором №0335/08/01-Nv від 14.07.2008 року.

У позовній заяві зазначено, що 14 липня 2008 року між АКБ «Форум», правонаступником якого з 19.04.2010 року є ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВЕРИСТВО «БАНК ФОРУМ» і громадянином ОСОБА_3 укладено кредитний договір №0335/08/01-Nv, на підставі якого відповідачу було надано кредит у сумі 350000,00 доларів США. Кредитні кошти надано строком по 14 липня 2018 року. За користування кредитними коштами встановлено плату в розмірі 13,5 % річних.

Надання відповідачу кредитних коштів у сумі 350 000,00 доларів США підтверджується заявою на видачу готівки №204110 від 14.07.2008 р. Позивач в повній мірі та належним чином виконав свої зобов'язання за кредитним договором перед відповідачем.

Згідно із п. 2.3. кредитного договору відповідач мав здійснювати повернення кредиту частинами щомісячно, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту в сумі не менше 2 916,67 доларів США на відкритий йому позичковий рахунок. Відповідно до умов кредитного договору відповідач зобов'язався сплачувати проценти за користування кредитними коштами, щомісячно, не пізніше 20-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитними коштами.

Відповідно до п.3.2.2. кредитного договору позивач має право вимагати дострокового повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником своїх обов'язків.

Також, позивач зазначав у позовній заяві, що відповідач порушив умови кредитного договору і станом на 23 січня 2014 року мав прострочену заборгованість в сумі 203 490,22 доларів США, з них: прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів - 22 340, 23 долари США; поточна заборгованість по поверненню кредитних коштів - 160416,45 доларів США; пеня за несвоєчасне повернення кредитних коштів - 20 733,54 долари США.

Станом на 17.02.2014 року позивачем визначено ціну позову з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленої НБУ - 1 долар=8,6405 грн, та зазначено, що заборгованість відповідача перед позивачем складає 1 758 257 грн. 24 коп. При цьому позивач зазначив у позовній заяви вимогу щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «БАНК ФОРУМ» заборгованості за кредитним договором №0335/08/01-Nv від 14.07.2008 року 203 490 долари США 22 центи, а також судові витрати в сумі 3654,00 грн.

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30 липня 2014 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» заборгованість за кредитним договором №0335/08/01-Nn від 14 липня 2014 року в розмірі 182 756,68 доларів США, у тому числі: прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів - 22 430,23 доларів США, поточна заборгованість по поверненню кредитних коштів 160 416,45 доларів США, пеню в розмірі 165 723,19 гривень. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» витрати по сплаті судового збору в розмірі 3654,00 гривень.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на те, що судове рішення є незаконним, у зв'язку з тим, що судом неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права, неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, осіб, які брали участь у справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. У пункті 2 постанови №14 Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року « Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам закону.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції обґрунтував своє рішення неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором, через що позивач набув право на стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у розмірі, зазначеному у позовній заяві.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Із матеріалів справи вбачається, що 14 липня 2008 року між Акціонерним комерційним банком «Форум» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №0335/08/01-Nv, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у сумі 350 000,00 доларів США на придбання нежилих приміщень з №1 по №12 (групи прим. №132) в літ. А) загальною площею 122,60 кв. м, за знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Мечнікова, буд.10/2. За користування кредитними коштами встановлена плата в розмірі 13,5 процентів річних.

У пункті 2.1 кредитного договору зазначено, що сторони договору домовилися про забезпечення повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування та можливої неустойки (штрафу, пені) є договір іпотеки зазначених вище нежилих приміщень, яке буде належати ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, укладеного 14 липня 2008 року між позичальником -ОСОБА_2 та ОСОБА_4, посвідченим нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстром №3265.

Відповідно до п.5.3. цього ж кредитного договору сторони домовились, що невиконання або неналежне виконання Позичальником (ОСОБА_2.) зобов'язань по поверненню суми кредиту, сплаті процентів та інших зобов'язань, передбачених п 3.3. цього Договору, є умовами, при настанні яких припиняється кредитування Банком Позичальника, а Позичальник здійснює повернення отриманих коштів Банку, сплачує Банку проценти за користування кредитними коштами. Для цього Банк надсилає рекомендованим листом Позичальнику письмову вимогу про повернення Позичальником кредитних коштів, сплату ним процентів за користування кредитними коштами з можливим нарахуванням штрафних санкцій та пені. У випадку непогашення зазначеної у вимозі суми, Банк по закінченню 15-ти денного строку з дати надіслання такої вимоги, звертає стягнення на заставлене майно.

Із рішення суду першої інстанції та журналу судового засідання вбачається, що справу було розглянуто без участі сторін.

Представник позивача у день слухання справи 30.07.2014 року подав заяву до суду та просив слухати справу за його відсутності, зазначивши, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача та відповідач у судове засідання також не з'явились. Від представника відповідача 30.07.2014 року до суду надійшли заяви (а.с.61-63) у яких зазначалось про необґрунтованість позовних вимог, а також містилось клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб та витребуванні документів.

Відповідно до ч.3 ст.213 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Докази мають відповідати вимогам закону про їх належність та допустимість.

У рішенні Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30 липня 2014 року зазначено, що суд вирішив позов ПАТ «Банк Форум» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Принцип диспозитивності цивільного судочинства (ст.11 ЦПК) передбачає, що виключно позивач визначає межі позовних вимог і надає суду докази на підтвердження тих обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.

У позовній заяві, підписаній представником ПАТ «Банк Форум» А.М. Петровською, зазначено, що 14 липня 2008 року між позивачем та ОСОБА_3 Генадієвичем (далі-Відповідач) було укладено кредитний договір №0335/08/01-Nv.

Описова, мотивувальна частини позовної заяви не містить жодного посилання на те, що ОСОБА_2 порушив умову кредитного договору, оскільки цей текст містить лише посилання на дії або бездіяльність Відповідача- ОСОБА_3.

У прохальній частині позовної заяви зазначено, що позивач просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованість за кредитним договором еквівалентну 203 490, 22 дол. США.

У рішенні суду зазначено, що позивач вважає, що відповідач порушив умови кредитного договору і станом на 23 січня 2014 року має прострочену заборгованість в сумі 203 490,22 доларів США.

Із матеріалів справи вбачається, що до ухвалення рішення судом першої інстанції 30.07.2014 року позовна заява позивачем не уточнювалась, не доповнювалась і доказів протилежного позивачем під час розгляду справи апеляційним судом надано не було.

У рішенні суду зазначено, що ОСОБА_2 укладав з позивачем кредитний договір №0335/08/01-Nn тоді як у матеріалах справи є лише кредитний договір №0335/08/01-Nv.

Задовольнивши позовні вимоги у повному обсязі, суд ухвалив рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за кредитним договором №0335/08/01-Nn від 14 липня 2014 року в розмірі 182 756,68 доларів США.

Мотивувальна частина рішення суду першої інстанції не містить будь-яких мотивувань причин та підстав зменшення розміру заборгованості та відповідно зменшення суми стягнення на користь позивача, а також на посилання на будь-які докази щодо таких висновків суду.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції безпідставно було ухвалено рішення про задоволення позову.

Позивач не надав належних, допустимих доказів щодо невиконання умов кредитного договору саме ОСОБА_2 - відповідачем у справі; не надав належних доказів щодо суми заборгованості та її складових, а також розрахунки цих сум за відповідні періоди. Не перевірялось судом і належність виконання умов кредитного договору позивачем, оскільки кредитний договір передбачав права і обов'язки обох сторін, а не лише відповідача у справі.

Аналіз матеріалів справи дає можливість колегії суддів дійти висновку, що предметом кредитного договору був кредит у сумі 350 000,00 доларів США на придбання нежитлових приміщень, вартість яких і мала забезпечити повернення коштів, сплати процентів тощо. Саме за рахунок коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна, мали бути задоволені вимоги кредитора.

Зазначені обставини судом першої інстанції не перевірялись належним чином, а справа була вирішена без участі сторін, що не сприяло об'єктивності та законності розгляду справи, порушило права відповідача, який заявляв клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб, і клопотання відповідача не було розглянуто судом, оскільки матеріали справи не містять доказів протилежного.

Колегія суддів також вважає, що безпідставно залишилось поза увагою суду заперечення відповідача щодо позовних вимог та обставини звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису від 27 жовтня 2009 року, оскільки перевірка цих обставин стосувалась саме предмету позову - розміру заборгованості за кредитним договором.

Враховуючи зазначені вище обставини, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у позові, оскільки позивач не надав належних, допустимих доказів щодо обґрунтованості своїх позовних вимог.

Відповідно до ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Згідно із ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права.

Колегія суддів дійшла висновку, що саме зазначені підстави мають місце, а тому вважають за необхідне задовольнити апеляційну скаргу відповідача, скасувати рішення місцевого суду та ухвалити нове рішення про відмову у позові до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Керуючись ст. ст. 209, 218, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30 липня 2014 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити.

Судове рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: