Постанова № 42727231, 16.02.2015, Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 156/125/15-а

Номер провадження: 2-а/156/5/15

рядок статзвіту 2.19.6

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2015 року смт. Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді Нєвєрова І.М.

при секретарі: Киці Л.Ф.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Костюка А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Нововолинської ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Нововолинської ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Свій позов мотивує тим, що згідно акту фактичної перевірки споживчого товариства «Заставне-І» № 3052/03/20/22/38298224 від 17 грудня 2014 року Нововолинської ОДПІ встановлено, що товариство не забезпечило можливості здійснення держателями електронних платіжних засобів розрахунків за продані товари з використанням електронних платіжних засобів, а саме, не забезпечено здійснення розрахунку з використанням терміналу спеціалізованого платіжного засобу. На підставі зазначеного акту, в.о. начальника Нововолинської ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області було винесено постанову від 28 січня 2015 року про накладення адміністративного стягнення на позивача, директора СТ «Заставне-І» у виді штрафу в сумі 1700 грн., правопорушення передбачене ст. 163-15 КУпАП.

Із зазначеною постановою позивач не згідна посилаючись на те, що господарську діяльність вони здійснюють у с. Заставне Іваничівського району, де кількість жителів становить 649 чоловік, а тому згідно з чинним законодавством встановлення терміналу не є обов'язковим. На підставі наведеного просить постанову скасувати, як таку що винесена незаконно.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала повністю, просить позов задовольнити та додатково пояснила, що встановлення терміналу спеціалізованого платіжного засобу у магазині с. Заставне Іваничівського району законодавством не передбачено, а тому в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-15 КУпАП. Разом з тим, не заперечила той факти, що магазин в якому здійснюється господарська діяльність за площею становить більше 20 кв.м., однак зазначена діяльність нею здійснюється населеному пункті із незначним населенням.

Представник відповідача Нововолинської ОДПІ Костюк А.Ю. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю, просить відмовити у задоволенні позову та зазначив, що згідно п. 14.19 ст. 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» суб'єкти господарювання зобов'язані забезпечувати можливість здійснення держателями електронних платіжних засобів розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням електронних платіжних засобів не менше трьох платіжних систем, однією з яких є багатоемітентна платіжна система, платіжною організацією якої є резидент України. У пункті 1 Постанови КМ України від 29 вересня 2010 року № 878 чітко зазначено, що суб'єкти господарювання, які провадять діяльність у сфері продажу товарів, громадського харчування та послуг, і які відповідно до закону використовують реєстратори розрахункових операцій та повинні здійснити перехід на обов'язкове приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги). Всупереч вище вказаним нормативно-правовим актам позивач не забезпечила здійснення розрахунків за горілку «Українка» з використанням електронних платіжних засобів.

Крім того, позивачем, згідно акту фактичної перевірки було не оприбутковано готівку в сумі 2622,55 грн., чим порушено п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637. Згідно п. 2.6 розділу 2 «Вимоги до організації готівкових розрахунків» Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, уся готівка, що надходить до кас має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО. Оскільки позивач порушила вище вказані вимоги закону, то відповідачем було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення. Зазначає, що підстав для скасування вище вказаної постанови немає.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши надані докази, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі акту фактичної перевірки споживчого товариства «Заставне-І» № 3052/03/20/22/38298224 від 17 грудня 2014 року відносно ОСОБА_1, директора СТ «Заставне-І», було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення в розмірі 1700 грн. за порушення п. 14.19 ст. 14 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та Постанови КМ України «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням платіжних систем». Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення передбачена ст. 163-15 КУпАП.

Крім того, в.о. начальника Нововолинської ОДПІ при перевірці магазину було встановлено факт не оприбуткування готівки в загальній сумі 2622,55 грн., чим порушено п.2.2, п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ 15 грудня 2004 року № 337, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320 за що позивача також було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 163-15 КУпАП.

Однак, як вбачається із диспозиції ст. 163-15 КУпАП, позивач не несе відповідальності передбаченої вище вказаною статтею за порушення ведення касових операцій.

Постановою КМ України від 29 вересня 2010 року № 878 «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів» передбачено, звільнення від обов'язкового приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) заклади громадського харчування закритого типу, які обслуговують певний контингент споживачів, зокрема особовий склад Збройних сил та інших військових формувань, студентів, учнів та викладачів вищих, професійно -технічних, загальноосвітніх закладів, працівників промислових підприємств, підприємства торгівлі з торговельною площею до 20 кв. метрів (крім автозаправних станцій), а також суб'єкти господарювання, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше ніж 25 тис. осіб.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач ОСОБА_1 є суб'єктом господарювання, яка проводить господарську діяльність у населеному пункті, а саме, у с. Заставне Іваничівського району, де чисельність населення становить 395 чоловік, що підтверджується довідкою Заставненської сільської ради (а.с. 6), тобто кількість населення є меншою ніж передбачена у вище вказаному нормативно-правовому акті, а тому вона звільнена від обов'язкового приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари і на думку суду в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 163-15 КУпАП, що дає підстави суду задовольнити позовні вимоги.

Керуючись ст. ст. 17, 69, 94, 104, 160-163 КАС України, ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05 квітня 2001 року № 2346, Постановою КМ «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів» від 29 вересня 2010 року № 878, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АВ № 881630 від 28 січня 2015 року Нововолинської ОДПІ про накладення стягнення на ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 1700 гри. - протиправною та скасувати.

Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя І. М. Нєвєров