Постанова № 42726805, 09.02.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2015 року Справа № 876/11021/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Пліша М.А., Шинкар Т.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області на постанову Сокальського районного суду Львівської області від 22.10.2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання дій протиправними, скасування постанови та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 18.09.2014 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання дій протиправними щодо виконання виконавчого листа від 01.07.2014 року, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 10.09.2014 року та зобов'язання вчинити дії для виконання виконавчого листа.

Постановою Сокальського районного суду Львівської області від 22.10.2014 року позов задоволено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області подало апеляційну скаргу. В якій просить постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю, апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, а відтак на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, згідно постанови Сокальського районного суду від 31.05.2011 року, Головне управління МВС України у Львівській області зобов'язано провести розрахунок грошової компенсації за невидані ОСОБА_1 своєчасно предмети речового майна за період несення служби в Сокальському РВ ГУМВС України у Львівській області. Також, зобов'язано виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за вищевказані невидані предмети речового майна.

15.07.2014 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надано боржнику строк до 22.07.2014 року для самостійного виконання виконавчого листа. На заяву ГУМВС України у Львівській області, провадження виконавчих дій відкладено до 22.07.2014 року.

08.09.2014 року боржником надано копію платіжного доручення на підтвердження виплати ОСОБА_1 1898,20 грн. компенсації за невидані предмети речового майна за період несення служби.

Державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від 10.09.2014 року ВП №44004621.

З довідки рахунку №1 вбачається, що вартість невиданого ОСОБА_1 речового майна за час несення ним служби становить 1898,20 грн. звільненого від 25.12.2006 року.

Згідно платіжного доручення №1454 від 28.08.2014 року, ГУМВС України у Львівській області внесено 1898,20грн. на розрахунковий рахунок НОМЕР_1, який ОСОБА_1 зазначив у своїй заяві, та відповідно не заперечує у справі про отримання відповідних грошових коштів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 18 Закону України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року № 565-XII порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України. Працівники міліції мають єдиний формений одяг, зразки якого затверджуються Кабінетом Міністрів України, що видається безплатно, і відзнаки.

Пунктом 12 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №114, передбачено, що особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ одержують грошове і речове забезпечення за нормами, встановленими законодавством.

Кабінетом Міністрів України 17 листопада 2001 року прийнято постанову №1515 «Про формений одяг осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, військовослужбовців спеціальних моторизованих військових частин міліції внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу податкової міліції».

Пунктом 2 зазначеної постанови доручено Міністерству внутрішніх справ і Державній податковій адміністрації за погодженням з Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції і Міністерством фінансів розробити та затвердити: норми забезпечення форменим одягом (у мирний час) осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, військовослужбовців спеціальних моторизованих військових частин міліції внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу податкової міліції; правила носіння форменого одягу і знаків розрізнення зазначеними особами.

Наказом Міністерства внутрішніх справ від 5 грудня 2003 № 1489 було затверджено Положення про забезпечення речовим майном осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і військовослужбовців внутрішніх військ МВС України, пунктом 3.21 якого було визначено, що при звільненні осіб рядового та начальницького складу з органів внутрішніх справ, офіцерів, прапорщиків, військовослужбовців за контрактом з внутрішніх військ з ними здійснюються розрахунки за речове майно на день звільнення.

Відповідно до п.8 ч.1. статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року №-606-XIV виконавче провадження підлягає закінченню у разі: фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Частиною 3 про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Оскільки всі передбачені виконавчі дії були вчинені державним виконавцем, вказаний розрахунок та матеріали справи підтверджують його правомірність, також враховуючи виконавчий лист виданий судом першої інстанції, оскільки ним зобов'язано провести розрахунок грошової компенсації за не видані предмети речового майна Головне управлінням МВС України у Львівській області яким і здійснено розрахунок, який не оскаржений та кошти переведені і отримані позивачем відповідно до його заяви до ВПВР УДВС ГУЮ у Львівській області про перерахунок на розрахунковий рахунок.

Колегія суддів дійшла висновку, що оскільки позивачем було отримано кошти при виконанні виконавчого листа від 01.07.2014 року за №2а/1/11, розрахунок був здійснений відповідно до довідки-розрахунку №1 згідно сум речового майна на день звільнення його з органів внутрішніх справ 25.12.2006 року, а тому державним виконавцем вчинені дії відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. ст. 198, 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 207, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області - задовольнити.

Постанову Сокальського районного суду Львівської області від 22.10.2014 року у справі №454/2641/14-а - скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання дій протиправними, скасування постанови та зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Н.В. Ільчишин

Судді М.А. Пліш

Т.І. Шинкар