Постанова № 42726291, 17.02.2015, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2015 р.Справа № 915/1713/14Одеській апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

судді - доповідача Мирошниченко М.А., суддів: Воронюка О.Л. і Лашина В.В.,

(склад колегії суддів сформовано на підставі автоматичного розподілу справ між суддями та розпорядження в.о. голови суду № 125 від 17.01.2015 р.)

при секретарі судового засідання - Кияшко Р.О.

за участю представників:

ФОП ОСОБА_2 - не з'явився,

Миколаївської міської ради - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Миколаївської області від 04.12.2014 р. по справі № 915/1713/14 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Миколаївської міської ради про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі,

ВСТАНОВИЛА:

22.10.2014 р. Фізична-особа підприємець ОСОБА_2 (далі позивач) звернулась до господарського суду Миколаївської області з позовом до Миколаївської міської ради (далі відповідач) про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, укладеного між Миколаївською міською радою та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, зареєстрованого у Миколаївській регіональній філії ДП "Центр ДЗК" за № 040800100963, в редакції позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами спору укладено договір оренди землі зареєстрований у Миколаївській регіональній філії ДП «Центр ДЗК» 18.08.2008 р. за № 040800100963. Рішенням Миколаївської міської ради № 8/30 від 25.08.2011 р. позивачу було продовжено термін дії договору оренди землі на 3 роки. Договором про зміни № 302-11 від 23.01.2012 року сторони доповнили п. 3.1 Договору оренди землі від 23.01.2012 року, виклавши його в наступній редакції: "Договір діє до 18.08.2014 року. Орендар, який належним чином виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на продовження строку дії договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за шість місяців до закінчення строку дії договору письмово звернутись до орендодавця з клопотанням про продовження строку оренди. Підставою для продовження строку дії договору буде відповідне рішення орендодавця".

05.03.2014 року позивач звернувся до Миколаївського міського дозвільного центру за отриманням рішення Миколаївської міської ради про поновлення договору оренди земельної ділянки та надав всі необхідні документи.

По закінченню терміну дії договору відповідач не надав позивачеві жодних заперечень щодо поновлення договору оренди землі, в порядку визначеному ч. 6-8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

24.09.2014 року позивач звернувся до відповідача з пропозицією поновити дію договору оренди землі шляхом підписання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі та надав на підписання проект додаткової угоди від 22.09.2014 року про поновлення договору оренди землі від 08.08.2008 року.

Листом за вих. № 8982/020301-19074 від 08.10.2014 року відповідач повідомив про неможливість поновлення договору оренди землі та відмовив в підписанні додаткової угоди про поновлення договору оренди землі.

Крім того, позивач посилаючись на приписи ч. 2 ст. 187 ГК України та ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» зазначив, що момент поновлення договору оренди пов'язаний з моментом закінчення його строку, додаткова угода підлягає визнанню укладеною з 18.08.2014 р. (а.с. 2-4)

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 24.10.2014 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 915/1713/14. (а.с.1)

У письмовому відзиві на позов (Вх. № 21944/14 від. 28.11.2014 р.) відповідач не визнав позовні вимоги позивача посилаючись на приписи норм чинного законодавства України зазначив, що позивачем було втрачено переважне право на продовження строку дії договору оренди землі внаслідок несвоєчасного повідомлення про це відповідача ненадання до звернення проекту додаткової угоди та відсутності доказів фактичного використання земельної ділянки після закінчення строку дії договору.

Крім того відповідач зазначив, що у позивача відсутні підстави для продовження строку оренди землі, оскільки в порядку контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою, виконавчим комітетом Миколаївської міської ради направлені неодноразові повідомлення щодо не продовження договору оренди землі з позивачем, у зв'язку з затвердженою комплексною схемою розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності в м. Миколаєві, зо якою розміщення тимчасової споруди позивача АДРЕСА_1 не передбачено, адже вимоги містобудівної документації є обов'язковими для виконання всіма суб'єтами. (а.с. 36-40)

Позивач до місцевого господарського суду надав письмові пояснення (Вх. № 22381/14 від 04.12.2014 р.) в яких зазначив, що з об'єктивних причин до 18.02.2014 р. не міг надати необхідні для поновлення договору оренди документи, оскільки у цей період перебувала на амбулаторному лікуванні, що підтверджується відповідною довідкою. Щодо посилань відповідача на приписи п. 9.4 договору, то позивач посилається на приписи п. 12.5 договору та зазначає, що відповідач мав прийняти рішення про розірвання договору, проте жодних рішень прийнято з цього приводу прийнято не було, у зв'язку із чим переважне право позивача реалізовано належним чином.

Щодо доводів відповідача про ненадання при звернені 005.03.2014 р. проекту додаткової угоди про поновлення договору оренди, то позивач зазначив, що посилання відповідача на приписи п.п. 2.3 Рішення Миколаївської міської ради № 1409 від 14.12.2012 р., яким встановлена заборона вимагати від заявника документів не передбачених порядком надання документів дозвільного характеру, а тому заперечення відповідача щодо ненадання проекту додаткової угоди в порядку ст.. 33 Закону України «Про оренду землі», є таким що суперечить рішенню Миколаївської міської ради № 1409 від 14.12.2012 р., Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» та Закону України «Про адміністративні послуги».

Крім того позивач зазначив, що відповідач в продовж місяця після закінчення терміну дії договору відповідач не надав позивачу жодних заперечень щодо поновлення договору, в порядку визначеному ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренд землі», в зв'язку із чим позивач продовжував користування земельною ділянкою. (а.с. 46-47)

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 20.10.2014 р. (повний текст якого складено та підписано суддею Олейняш Е.М. 08.12.2014 р.) в задоволенні позов відмовлено.

З посиланням на приписи ч. 3 ст. 24, п. 34. ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. ст.. 13, 31, 33 Закону України "Про оренду землі", п. 2.17. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", місцевий господарський суд зазначив у рішенні, що позивач несвоєчасно (05.03.2014 р.) звернувся до відповідача із заявою про поновлення договору оренди, у зв'язку з чим втратив переважне право на поновлення договору оренди землі на новий строк, про що його неодноразово було повідомлено. Законом України "Про оренду землі" не передбачено обов'язку органу місцевого самоврядування щодо винесення рішення про відмову в поновленні дії договору оренди землі у випадку звернення орендаря з порушенням визначеного договором строку, в межах якого орендар мав право реалізувати своє переважне право на поновлення договору.

Щодо посилань позивача на відсутність заперечень органу місцевого самоврядування щодо поновлення договору оренди землі протягом місяця після закінчення строку його дії, що в силу ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" свідчить про автоматичне його поновлення, то суд зазначив, що викладені обставини спростовуються листами Миколаївської міської ради від 14.03.2014 року, 29.07.2014 року та від 08.10.2014 року, якими позивач неодноразово повідомлявся про відсутність згоди на поновлення дії договору оренди землі. Відтак, відсутні підстави стверджувати про автоматичне поновлення договору оренди землі. (а.с. 52-55)

Не погоджуючись з цим судовим рішенням позивач звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою у який просив рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування заявлених вимог, скаржник зазначив ті ж самі доводи, що і у позовній заяві та письмових поясненнях наданих суду першої інстанції під час розгляду справи.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суд від 19.01.2015 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 17.02.2014 р. об 10:00 год., про що сторони, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені.

Оскільки представники сторін не з'явились в судове фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснювалась але вівся протокол судового засідання.

Представники сторін в судове засідання не з'явились ,хоча повідомлялись належним чином про час дату та місце розгляду справи. Клопотань про відкладення розгляду справи не заявили, про причини свого нез'явлення суд не повідомили.

Враховуючи вказані обставини колегія суддів прийняла рішення про розгляд справи за їх відсутністю.

Згідно ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошувались лише вступна та резолютивна частини судової постанови.

Обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, дослідивши обставини справи та наявні у ній докази, а також перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи та встановлено місцевим судом 08.08.2008 року між Миколаївською міською радою (за договором орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (за договором орендар) було укладено Договір оренди землі (далі - договір), за умовами якого орендодавець на підставі рішення від 25.04.2008 року за № 23/40 передає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку для обслуговування тимчасово розміщеного кіоску по продажу газет та канцелярських виробів по АДРЕСА_1 без права оформлення свідоцтва про право власності на нерухоме майно (Центральний район) (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 4 кв. м. без права її передачі в суборенду.

Пунктом 3.1 Договору договір діє протягом 3 років з дати його державної реєстрації. Після закінчення строку договору орендар має право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

У розділі 6 договору сторони встановили, що передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту її відведення за актом приймання-передачі об'єкта оренди в день державної реєстрації цього договору. Право на оренду земельної ділянки виникає після державної реєстрації цього договору.

Підпунктом «г» п. 9.3 договору сторони передбачили, що орендар земельної ділянки має право після закінчення строку, на який було укладено цей договір при умові належного виконання обов'язків відповідно до умов цього договору, орендар має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору за ти самим цільовим призначенням земельної ділянки, за яким вона надається.

Відповідно до вимог підпункту «и» п. 9.4 договору орендар не пізніше ніж у трьох місячний термін до закінчення строку договору оренди, звертається до міської ради з клопотанням про продовження строку оренди, при цьому орендна плата за землю вноситься по день фактичного використання земельної ділянки або до укладення нового договору оренди землі.

Пунктом 12.6 договору сторони встановили, що після закінчення строку, на який було укладено цей договір, орендар за умови належного виконання своїх обов'язків, має інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Вказаний договір зареєстрований у Миколаївській регіональній філії ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 18.08.2008 року за № 040800100963.

Крім того, як свідчать матеріали справи сторонами спору 23.01.2012 р. укладався договір про зміни № 302-11 до Договору оренди землі (а.с. 13). Згідно умов якого внесено зміни до п. 3.1 договору, яким встановили, що договір діє до 18.08.2014 р.. Орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, мА за інших рівних умов переважне право на продовження строку дії договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за шість місяців до закінчення строку дії договору письмово звернутись до орендодавця з клопотанням про продовження строку оренди. Підставою для продовження строку дії договору буде відповідне рішення орендодавця.

Договір про зміни № 302-11 зареєстрований у Управлінні Держкомзему у м. Миколаїв, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 23.01.2012 року за № 481010004000660.

Відповідно до вимог ст.. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із вимогами ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Як свідчать матеріали справи та це встановив місцевий господарський суд, на виконання умов вищевказаного договору орендодавець передав, а орендар прийняв земельну ділянку, що є предметом договору, що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки від 18.08.2008 року, який укладено та підписано сторонами. (а. с. 9).

З наявного в матеріалах справи рішення Миколаївської міської ради № 8/30 від 25.08.2011 року "Про вилучення, надання, передачу за фактичним землекористуванням, продовження строку користування земельними ділянками юридичним особам, громадянам, зміну цільового призначення земельної ділянки та внесення змін до рішень міської ради та виконкому міської ради по Центральному району м. Миколаєва", а саме п. 4 вбачається, що було вирішено продовжити Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 на 3 роки термін оренди земельної ділянки загальною площею 4 кв. м., яка була надана рішенням міської ради від 25.04.2008 року № 23/40, залишивши земельну ділянку в землях комерційного використання, для обслуговування кіоску по продажу газет та канцелярських товарів по АДРЕСА_1 (а. с. 10).

Як було зазначено вище, сторонами спору було укладено договір про зміни № 302-11, згідно якого п. 3.1 договору викладено у наступній редакції, а саме договір діє до 18.08.2014 року. Орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на подовження строку дії договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за шість місяців до закінчення строку дії договору письмово звернутися до орендодавця з клопотанням про подовження строку оренди. Підставою для подовження строку дії договору (поновлення договору) буде відповідне рішення орендодавця".

Тобто позивач (орендар) для продовження строку дії договору повинен був звернутись в установленому законодавством порядку до відповідача не пізніше 18.02.2014 року.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

- власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

- уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Відповідно до п. 2.17. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" (з останніми змінами та доповненнями від 10.07.2014 р.) у вирішенні спорів, пов'язаних з поновленням (пролонгацією) договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, судам слід враховувати положення статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", який набрав чинності з 12.03.2011). Частиною шостою зазначеної статті передбачено, що договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою і за відсутності протягом місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі.

Відтак господарським судам у вирішенні відповідних спорів необхідно з'ясовувати, зокрема, чи повідомляв орендар орендодавця у встановленому порядку про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк та чи заперечував орендодавець у строк, визначений законом, проти поновлення договору.

Разом з тим судам слід враховувати, що до спірних правовідносин має застосовуватися саме та редакція закону, яка була чинною на дату, з якої виникло переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки. При цьому, якщо відповідні правовідносини виникли між сторонами до внесення змін Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (набрав чинності з 12.03.2011) до статті 33 Закону України "Про оренду землі", судам слід брати до уваги, що попередня редакція зазначеної статті Закону України "Про оренду землі" не передбачала автоматичного поновлення договорів оренди землі. Реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності пов'язувалася з наявністю відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

З урахуванням норм чинного законодавства України та приписів п. 2.17. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" від 17.05.2011 р., колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 05.03.2014 р. позивач звертався до Миколаївського міського дозвільного центру зі зверненням (реєстраційний номер 006299) з метою отримання рішення міської ради про поновлення договору оренди земельної ділянки. (а. с. 14)

Миколаївська міська рада листом вих. № 031919 від 14.03.2014 року повідомила, що згідно комплексної схеми розміщення тимчасових споруд на території м. Миколаєва розміщення вищезазначеного об'єкта не передбачено, тобто фактично відмовила в пролонгації договору (а. с. 15)

13.06.2014 р. позивачем повторно було подано звернення до Миколаївського міського дозвільного центру (реєстраційний номер 006712) з метою отримання рішення міської ради про поновлення договору оренди земельної ділянки. (а. с. 16)

Листом вих. № 6677/02020119/03/14 від 29.07.2014 року виконавчий комітет Миколаївської міської ради повідомив позивача, що згідно з комплексною схемою не передбачено розміщення тимчасових споруд на зазначеній ділянці, а також недоцільність продовження терміну оренди земельної ділянки площею 4.0 кв.м по АДРЕСА_1 для розміщення торговельного кіоску з подальшим демонтажем тимчасової споруди та відновленням благоустрою зазначеної ділянки. (а. с. 17-18)

24.09.2014 р. позивач звернувся до Миколаївського міського голови із заявою, у якій просив поновити дію договору оренди землі в порядку, встановленому законом, шляхом підписання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, зареєстрованого Миколаївською регіональною філією ДП "Центр ДЗК" 18.08.2008 року за № 040800100963. До заяви було подано три екземпляри додаткової угоди. (а. с. 19-20)

Листом вих. № 8982/020301-19074 від 08.10.2014 року виконавчий комітет Миколаївської міської ради повідомив позивача, що листом від 29.07.2014 року йому вже направлялись заперечення на продовження строку оренди земельної ділянки. Поновлення договору оренди землі № 5852 шляхом підписання додаткової угоди є неможливим. (а.с. 21)

Як вже було зазначено вище сторони договору передбачили, що орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на подовження строку дії договору та повинен письмово звернутися до орендодавця з клопотанням про подовження строку оренди не пізніше ніж за шість місяців до закінчення строку дії договору, тобто не пізніше 18.02.2014 року.

Однак, як вірно встановив місцевий господарський суд позивач в порушення погоджених договором строків звернувся до відповідача із заявою про поновлення договору лише 05.03.2014 року, тобто з пропущенням встановлено п.п.3.1.і 12.6. договору шестимісячного строку і при цьому у порушення приписів ст. 33 Закону України «Про оренду землі» не направив відповідачу проект додаткової угоди про продовження дії договору, а відтак це звернення не може враховуватись, оскільки воно не відповідає вимогам вищевказаної правової норми.

Також не може враховуватись, як подане відповідно до вимог чинного законодавства, звернення позивача до відповідача від 13.06.2014 року, оскільки і до цього звернення він також не додав проект додаткової угоди про продовження дії договору, як це передбачено та зобов'язує його приписами ст.33 Закону України «Про оренду землі»

Матеріали справи свідчать, що такий проект було направлено позивачем відповідачу лише зі заявою від 24.09.2014 р., тобто вимоги законодавства щодо надання при зверненні зі заявою про продовження дії договору проекту додаткової угоди позивачем було виконано лише 24.09.2014р.,тобто понад місяць після закінчення припинення договору, дія якого, з урахуванням договору про зміни, закінчилась 18.08.2014 р., а згідно приписів ст. 33 Закону України "Про оренду землі", орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

Доводи позивача що не було необхідності надавати до заяви про продовження дії договору проекту додаткової угоди, оскільки це суперечить рішенню Миколаївської міської ради № 1409 від 14.12.2012 р., Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» та Закону України «Про адміністративні послуги», не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки основним і спеціальним законом який регулює правовідносини оренди землі є Закон України «Про оренду землі», а він передбачає обов'язковість надання при зверненні такого проекту.

Позивач у скарзі посилається на те, що строк звернення з клопотанням про продовження строку дії договору він не пропустив, так як перебував на амбулаторному лікуванні по 10.03.2014 р. не приймається судом до уваги, з огляду на таке.

Дійсно з наданої позивачем копії виписки з амбулаторної картки, вбачається, що ОСОБА_2 перебувала на амбулаторному лікуванні по 10.03.2014 р.

Однак, по-перше з цієї довідки не вбачається з якої дати і який період часу позивач знаходився на амбулаторному лікуванні, а по-друге знаходження на амбулаторному лікуванні не позбавляло позивач можливості звернутись до відповідача зі заявою про продовження дії договору, а тому ця довідка не може бути визнана належним і достатнім доказом, який би підтверджував неможливість позивача з поважних причин звернутись до відповідача у встановлені строки з заявою про продовження дії договору.

Враховуючи викладене, колегія суддів не приймає доводи скаржника з приводу наявності у останнього переважного права на продовження дії договору, з вищевикладених підстав та вважає їх необґрунтованими.

Щодо доводів скаржника з приводу відсутності від органу місцевого самоврядування будь-якого рішення або іншого документу щодо розірвання договору, а також посилань на ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", колегія суддів апеляційної інстанції, з цього приводу вважає за необхідне зазначити наступне.

Законом України "Про оренду землі" не передбачено обов'язку органу місцевого самоврядування щодо винесення рішення про відмову в поновленні дії договору оренди землі у випадку звернення орендаря з порушенням визначеного договором строку, в межах якого орендар мав право реалізувати своє переважне право на поновлення договору.

Згідно ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Колегія суддів вважає доцільним вкотре послатись на обставини, які спростовують доводи скаржника, а саме листи Миколаївської міської ради від 14.03.2014 року, 29.07.2014 року та від 08.10.2014 року, якими позивач (скаржник) неодноразово повідомлявся про відсутність згоди на поновлення дії договору оренди землі, з боку відповідача.

Крім того, зазначеним листами, також спростовуються доводи скаржника з приводу автоматичного поновлення договору оренди землі.

Посилання скаржника що відповідно до вимог чинного законодавства у разі відмови в продовженні договору відповідачем на сесії по повинно виноситись відповідно рішення, не приймається судом до уваги, оскільки у діючій на час виникнення у позивача права на продовження договору редакції Закону «Про оренду землі» не передбачено прийняття сесією міської ради рішення про продовження дії договору, тобто передбачений спрощений порядок вирішення цього питання.

Крім того колегія суддів звертає увагу на те, що умовами договору передбачено не просто право (орендаря) позивача на продовження дії договору, а переважне право, тобто він якщо інші особи претендують орендувати цю земельну ділянку має ( при виконанні вищезазначених вимог законодавства та у встановленому законодавством порядку) на переважне відносно цих осіб право на продовження дії договору.

Проте з листів відповідача направлених на адресу позивача, в яких відмовлено в продовженні дії договору, зазначається що згідно комплексної схеми розміщення тимчасових споруд на території м. Миколаєва розміщення вищезазначеного об'єкта не передбачено, тобто відповідач як власник землі взагалі не планує в подальшому розташування на цій земельній ділянці тимчасових споруд та укладати угоди про оренду землі на вказану земельну ділянку ні з позивачем ні з іншими особами .

Враховуючи викладене. колегія суддів дійшла висновку, що місцевий суд обґрунтовано відмовив позивачу в задоволенні його позовних вимог.

Згідно Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 22.03.2012 р. Про судове рішення" рішення господарського суду повинно ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до статті 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

На думку судової колегії місцевий суд повністю встановив та дослідив фактичні обставини справи дав повну та всебічну оцінку наявним у ній доказам та правильно застосував норми матеріального права, тобто рішення місцевого суду відповідає вищезазначеним вимогам.

Наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи, як зазначалось вище, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового про задоволення позову.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а рішення господарського суду Миколаївської області від 04.12.2014 р. у справі № 915/1713/14 - без змін.

Постанова, згідно ст. 105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено і підписано 17.02.2015 р.

Суддя - доповідач: М.А. Мирошниченко

Судді: О.Л. Воронюк

В.В. Лашин