Постанова № 42726204, 12.02.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/2589/14 Головуючий у 1-й інстанції: Орленко В.І.

Суддя-доповідач: Шурко О.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Дешко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції про скасування постанов, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, державним виконавцем винесено ряд постанов, зокрема про накладення штрафу, про стягнення виконавчого збору, та про стягнення витрат на організацію та проведення виконавчих дій.

Не погоджуючись із даним рішенням, позивач звернувся до суду із даним позовом, в якому просив суд визнати протиправними, та скасувати наведені вище постанови державного виконавця.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що державний виконавець не пересвідчився у поважності причин невиконання позивачами рішення суду, яке зобов'язує боржників до звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки. Крім того зазначено, що оскільки на час прийняття державним виконавцем оскаржуваних рішень позивачі звертались до відповідача з вимогою відкласти виконавчі дії та враховуючи подальшу заборону (за рішенням суду) вчиняти будь-які дії щодо майна, яке є предметом розгляду цивільної справи № 2-53-2011, то в даному випадку позивачами жодними чином не були порушені вимоги ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження».

Колегія суддів не може погодитись із таким рішенням в повній мірі, мотивуючи свою позицію наступним.

Так, згідно ст.. 25 Закону України «Про виконавче провадження» (із змінами та доповненнями) державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова..

Відповідно до ст.. 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені ч. 2 статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений ч. 2 ст. 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача.

Згідно підпункту 3.7.1 пункту 3.7 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5, постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю на наступний день після завершення строку, наданого боржнику для самостійного виконання рішення. У постанові про стягнення виконавчого збору визначається розмір виконавчого збору, що підлягає стягненню, зазначений у ч. 1 статті 28 вказаного Закону. Примусове стягнення виконавчого збору здійснюється відповідно до вимог Закону.

Так, суд зазначає, що постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та накладення штрафу належать до видів відповідальності за невиконання рішення самостійно та за невиконання без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі. Виконавчий збір - це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його самостійного виконання. Для застосування виконавчого збору виконавець приймає постанову, яка, у разі її невиконання самостійно, виконується примусово в установленому Законом України «Про виконавче провадження» порядку.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 6 постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 року № 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби».

Як вбачається з матеріалів справи, заочним рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 06.09.2011р. у справі № 2-53-2011р. задоволено позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_5, ОСОБА_6 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності позивачці, шляхом знесення гаражу, який розташований на даній земельній ділянці, за рахунок відповідачів.

На підставі виконавчого листа Соснівського районного суду м. Черкаси від 27.03.2014р. у справі № 2-53-2011р. та заяви ОСОБА_4 від 13.05.2014р., 15.05.2014р. державним виконавцем Центрального відділу ДВС Черкаського МУЮ відкрито виконавчі провадження № 43299262, № 43299329 по зобов'язанню ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вчинити певні дії, а саме - звільнити самовільно зайняту земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, шляхом знесення гаражу, який розташований на земельній ділянці.

05.06.2014 року позивачі звернулись до керівника Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського МУЮ зі скаргою на дії державного виконавця та з проханням відкласти виконавчі дії по виконавчим провадженням № 43299262, № 43299329, оскільки рішення від 06.09.2011р. у справі № 2-53-2011р. про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки є для скаржників незрозумілим і його слід роз'яснити. В своєму листі позивачі також повідомляють державного виконавця про розгляд Соснівським районним судом м. Черкаси цивільної справи №2/712305/12, в якій предметом оскарження є рішення Черкаської міської ради стосовно виділу земельної ділянки, на якій знаходиться гараж позивача (справа № 2/712305/12).

Матеріалами справи також встановлено, що 06.06.2014р. державними виконавцем прийнято постанови про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виконавчого збору по 680,00 грн., а в подальшому відкрито виконавчі провадження по його стягненню.

16.06.2014р., у зв'язку з невиконанням вищевказаних вимог державного виконавця, останнім прийняті постанови про застосування до позивачів штрафу по 680,00грн., а також направлено подання в порядку п. 3 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» до Соснівського РВ УМВС України у Черкаській області. Оскільки штраф в розмірі 680,00 грн. позивачами сплачений не був, 24.06.2014р. державним виконавцем Центрального відділу ДВС Черкаського МУЮ прийнято постанови про відкриття виконавчих проваджень № 43807419 та № 43807556 для його стягнення в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

В подальшому, позивачами до Соснівського районного суду м. Черкаси була подана заява про роз'яснення заочного судового рішення від 06.09.2011р. у справі № 2-53-2011р. та про зупинення виконавчих проваджень, відкритих на підставі виконавчого листа від 27.03.2014р. у справі № 2-53-2011р.

При вивченні матеріалів адміністративної справи судом також встановлено, що в провадженні Соснівського районного суду м. Черкаси перебувала цивільна справа №2/712305/12, провадження № 2/712/844/14 за позовом ОСББ «Котовського 178», ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 до ОСОБА_4, Черкаської міської ради, третя особи - Міськрайонне управління Держкомзему у м. Черкаси про визнання рішення Черкаської міської ради недійсним, скасування державного акту на право власності на земельну ділянку.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 19.06.2014р. задоволено частково клопотання представника позивача у вищевказаній справі про забезпечення позову, шляхом заборони вчиняти будь-які дії щодо знесення майна (гаража), розташованого на земельній ділянці по АДРЕСА_2, до розгляду даної справи по суті. Зазначена ухвала залишена без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 29.07.2014р.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме після 19.06.2014 року державний виконавець повинен був зупинити свої дії щодо зобов'язань позивачів виконувати заочне рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 06.09.2011р. у справі № 2-53-2011р.

Колегія суддів не бере до уваги доводи позивачів про неможливість виконання рішення суду у зв'язку з його незрозумілістю, як на поважну причину його невиконання, оскільки оскаржуване рішення було прийнято в 2011 році, однак за його роз'ясненням останні звернулись лише 2014 році, тобто через три роки після його оголошення.

Враховуючи все вище наведене, колегія суддів приходить до висновку, що дії державного виконавця до 19.06.2014 року, щодо зобов'язань виконання заочного рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 06.09.2011р. у справі № 2-53-2011р. за виконавчим листом по даній справі, є правомірними, оскільки такі дії є прямим обов'язком державного виконавця які передбачені Законом України «Про виконавче провадження».

Однак, враховуючи ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 19.06.2014р. про забезпечення позову, шляхом заборони вчиняти будь-які дії щодо знесення майна (гаража), розташованого на земельній ділянці по АДРЕСА_2, судова колегія приходить до переконання, що державний виконавець повинен був зупинити свої дії щодо зобов'язань позивачів виконувати заочне рішення, а отже, Постанови державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції від 24.06.2014 №43807484; №43807594; №43807419; №43807556; №43807040; №43807093 є протиправними та підлягають скасуванню.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні спірного судового рішення було неповно з'ясовано фактичні обставини справи та порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справ та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції - задовольнити частково.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2014 року - скасувати, та постановити нову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати Постанови державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції від 24.06.2014 №43807484; №43807594; №43807419; №43807556; №43807040; №43807093.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.