Постанова № 42726158, 29.01.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/2707/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Молодецького Р.І.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лі Н.А.,

представника позивача - Білоярець І.С.,

представника відповідача - Вороніна В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Полтавхіммаш" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів , Головного управління Державної казначейської служби у Донецькій області, Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників про стягнення надміру сплачених грошових зобов'язань, -

В С Т А Н О В И В:

10 липня 2014 року Публічне акціонерне товариство "Полтавхіммаш" (надалі - позивач, ПАТ "Полтавхіммаш") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів (надалі - відповідач 1, СДПІ з ОВП у м. Донецьку МГУ МД) , Головного управління Державної казначейської служби у Донецькій області (надалі - відповідач 2) про стягнення надміру сплачених грошових зобов'язань податку на прибуток у розмірі 6 955 216 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на наявність у нього переплати з з податку на прибуток підприємств, щодо якої до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів подано заяву про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань. Проте, надміру сплачені грошові зобов'язання з податку на прибуток підприємств позивачу не повернуті.

У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав та просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач 1 про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, в судове засідання не з'явився, надіслав суду клопотання про розгляд справи без його участі.

У наданих письмових запереченнях відповідач 1 заперечував проти позовної заяви, просив відмовити у її задоволенні. В обґрунтування своїх заперечень посилався на те, що на подано заяву про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань СПДІ надано відповідь від 25.06.2014 №13050/10/28-03-20-03-13-3, де зазначено, що інспекція не має можливості виконувати функції щодо повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів та єдиного соціального внеску, через захват у Донецькій області приміщень НБУ у Донецькій області та ГУ ДКСУ у Донецькій області, тобто інспекцією фактично не було відмовлено позивачу у поверненні суми переплати. Крім того, відповідачем 1 зазначено, що на відміну від невідшкодування сум податку на додану вартість, податкове законодавство не визначає надмірно сплачені кошти з податку на прибуток як заборгованість бюджету та необхідність їх безпосереднього стягнення з Державного бюджету України.

Представник відповідача 2 у судове засідання не з'явився, хоча повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, надав суду письмові заперечення проти позовних вимог, за змістом яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначаючи, що станом на час розгляду справи жодного подання до Головного управління Державної казначейської служби у Донецькій області з боку відповідного органу не находило, а отже для органу Казначейства відсутні правові підстави та законні можливості для повернення сплаченої суми.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.10.2014 залучено до участі у справі в якості другого відповідача Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників (надалі - відповідач 3).

Протокольною ухвалою суду від 29 січня 2015 року здійснено заміну відповідача Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників його процесуальним правонаступником - Міжрегіональним головним управлінням ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників.

Представник відповідача 3 у судовому засіданні адміністративний позов не визнав та просив відмовити у задоволені позовних вимог, посилаючись на те, що заяву позивача було розглянуто контролюючим органом, в якому ПАТ "Полтавхіммаш" перебував на обліку, і в обов'язки якого входить підготовка висновку для повернення надміру сплачених сум для органу казначейського обслуговування, та своєчасно надано відповідь. Зазначав, що до Центрального офісу не надходило звернення від СДПІ з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів за рекомендаціями щодо подальших дій по здійсненню платежів. Крім того, звертав увагу на те, що з часу дії наказу Міністерства доходів і зборів України №318 від 08.07.2014 "Про встановлення простою у роботі територіальних органів Міндоходів" позивач не звертався до Центрального офісу з заявою про повернення надмірно сплачених сум та ним не заперечується можливість здійснення зарахування коштів у розмірі 6 955 216,00 грн. в рахунок майбутніх платежів ПАТ "Полтавхіммаш", в тому числі за результатами декларування за 2014 рік. Вказував, що оскільки декларування за 2014 рік станом на час розгляду справи не розпочалося, звітний податковий період 2014 рік, є незавершеним, тому не може ставитись питання про переплату з податку на прибуток в 2014 році.

Заслухавши представника позивача та представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Публічне акціонерне товариство "Полтавхіммаш" зареєстроване у якості юридичної особи, ідентифікаційний код: 00217449, місцезнаходження: 36007, Полтавська область, м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, буд. 85, що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААБ №239899 від 25.05.2011 та копією витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 14.10.2014.

Згідно пояснень представника позивача, на момент виникнення спірних правовідносин ПАТ "Полтавхіммаш" перебував на обліку у Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів, що підтверджується відомостями з витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 14.10.2014.

Судом встановлено, що 31.10.2012 року ПАТ «Полтавхіммаш» подав до контролюючого органу Податкову декларацію з податок на прибуток підприємства за ІІІ квартали 2012 року з додатками, в якій визначив податок на прибуток за звітній (податковий) період (рядок 14) в розмірі 24955499 грн. /а.с. 9-20, т.1/.

11.02.2013 року позивачем до податкового органу подано звітну Податкову декларацію з податок на прибуток підприємства за 2012 рік з додатками, в якій визначив податок на прибуток за звітній (податковий) період (рядок 14) в розмірі 35772489 грн. та авансовий внесок, що підлягатиме сплаті щомісяця у березні-грудні 2013 року та січні-лютому 2014 року (рядок 34) в розмірі 2981041 грн. /а.с. 21-30, т.1/.

07.03.2014 ПАТ «Полтавахіммаш» подано до СДПІ з ОВП у м. Донецьку МГУМД Податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2013 рік, уточнююча, в якій визначено авансовий внесок, що підлягає сплаті щомісячно у розмірі 993 134,00 грн. (рядок 23), податок на прибуток від діяльності, що не підлягає патентуванню визначено у розмірі 11 917 612,00 грн. (рядок 11), зменшення нарахованої суми податку - у розмірі 35 356 076,00 грн. (рядок 13 ЗП), а також, податок на прибуток за звітний (податковий) період визначено у розмірі "-23 438464,00 грн." (рядок 14) /а.с. 30-32, т.1./.

24.04.2014 року Позивачем подано до відповідача-1 податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за перший квартал 2014 рік, в якій визначено податок на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу (звітного) податкового періоду (рядок 16) у розмірі "-6 955 216,00 грн.", що відповідає значенню рядка 14 цієї декларації, об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності - "-5 222 982,00 грн." (рядок 07).

В даній декларації за результатами І кварталу 2014 року підприємством задекларовано збитки.

На підтвердження фактичного перерахування авансового внеску з податку на прибуток підприємства позивачем надані платіжні доручення /а.с.188-202, т.1/.

04 червня 2014 року між ПАТ "Полтавхіммаш" та відповідачем-1 складено та підписано акт №2768-20, відповідно до якого, за наслідками проведеного звірення розрахунків платника з бюджетом за період з 01.01.2014 до 31.05.2014 з податку на прибуток підприємств, підтверджено наявність позитивного сальдо розрахунків з бюджетом в розмірі 6957479,46 грн., як за даними контролюючого органу, так і за даними позивача /а.с. 50, т. 1/.

Згідно пояснень представника Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників заміненого його процесуальним правонаступником - Міжрегіональним головним управлінням ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників, зменшення нарахованої суми податку за І квартал 2014 року у розмірі 6955216,00 грн. складається з авансових внесків за податку на прибуток: за січень-лютий 2014 року, розрахованих на підставі декларації з податку на прибуток ха 2012 рік, у розмірі 2981041,00 грн. (2981041 * 2 = 5962082,00 грн.); за березень 2014 року, розрахованих на підставі декларації з податку на прибуток за 2013 рік, у розмірі 993134,00 грн. Отже розмір переплати з податку на прибуток відповідачем не заперечується. /а.с. 172-174, т.2/

Відповідно до відомостей інтегрованої (облікової) картки платника податків - ПАТ «Полтавхіммаш» за платежем 11021000 - податок на прибуток приватних підприємств обліковується переплата з податку в розмірі 6957479,46 грн. /а.с. 201, т.2/.

Згідно пояснень представника відповідача Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників, наданих під час розгляду справи, узгоджені та несплачені податкові зобов'язання платника податків станом на момент розгляду справи відсутні.

05 червня 2014 року позивачем до податкового органу була надіслана заява №07/1113 про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток у сумі 6 955 216,00 грн. на поточний рахунок позивача по результатам діяльності у І кварталі 2014 року, яка отримана СДПІ з ОВП у м. Донецьку МГУ МД 10.06.2014 року /а.с. 51, т. 1/.

На вказану заяву відповідачем-1 надана відповідь від 26.06.2014 №13050/10/28-03-20-03-13-3, в якій повідомлено ПАТ "Полтавхіммаш" про неможливість повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток, оскільки в Донецькій області з 12:00 16.06.2014 через захват приміщень НБУ у Донецькій області та ГУДКСУ у Донецькій області заблокована електронна система платежів. Також повідомлено, що з метою забезпечення можливості здійснення платежів податковий орган звернувся за рекомендаціями щодо подальших дій до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників.

12.09.2014 року між ПАТ "Полтавхіммаш" та відповідачем-1 складено та підписано акт №2596-20, відповідно до якого, за наслідками проведеного звірення розрахунків платника з бюджетом за період з 01.01.2014 до 12.09.2014 з податку на прибуток підприємств, підтверджено наявність позитивного сальдо розрахунків з бюджетом в розмірі 6957479,46 грн., як за даними контролюючого органу, так і за даними позивача /а.с. 204, т. 1/.

Таким чином, 6 957479,46 грн. переплати з податку на прибуток є надміру сплаченими грошовими зобов'язаннями, що не спростовується відповідачем-1.

Проте, зазначені кошти надміру сплаченої суми грошового зобов'язання з податку на прибуток органом доходів і зборів не були повернені, у зв'язку з чим ПАТ "Полтавхіммаш" звернулося до суду з позовом про стягнення надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку позовним вимогам позивача, суд виходить із наступного.

До спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Податкового кодексу Україні та інших законодавчих актів в редакції чинній на момент їх виникнення та існування.

Підпунктом 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Згідно із пп. 17.1.10 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України, платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Статтею 43 Податкового кодексу України визначені умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань, зокрема помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Таким чином, позивачем дотримано всіх вимог ст.43 Податкового кодексу України при подачі заяви про повернення надмірно сплаченого податку на прибуток. Вказана стаття містить вичерпний перелік умов повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань.

Як встановлено п. 43.5 ст. 43 Податкового кодексу України, контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

На виконання ст. 43 Податкового кодексу України спільним Наказом Міністерства фінансів України та Міністерства доходів і зборів України від 30.12.2013 № 882/1188, затверджений Порядок взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань.

Вказаний Порядок кореспондує ст. 43 Податкового кодексу України та визначає дії органу доходів і зборів.

Пунктом 5 Порядку встановлено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом Міндоходів на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Відповідно до абзаців 1 та 2 пункту 7 вказаного Порядку, орган Міндоходів на підставі даних особових рахунків платників готує висновок за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку, два примірники Реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, та три примірники Реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку. Контроль за прийняттям/передаванням висновків органи Міндоходів, місцеві фінансові органи, органи Казначейства проводять шляхом проставляння на відповідних примірниках Реєстрів відміток про надходження документів до установи у порядку, визначеному Типовою інструкцією з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року №1242.

За платежами, належними державному бюджету, орган Міндоходів у строк не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з Реєстром висновків за платежами, належними державному бюджету, для виконання відповідному органу Казначейства.

Пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України визначено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

З аналізу вказаних норм вбачається, що обов'язковою умовою для здійснення повернення надмірно сплачених сум грошових зобов'язань є подання платником податків заяви у довільній формі про таке повернення до контролюючого органу не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Вказаний строк позивачем не було пропущено.

Отже, право на повернення суми грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємства виникло у позивача на підставі заяви про їх повернення, поданої 05.06.2014 року, тобто в межах встановленого законом строку.

Зі змісту листа СДПІ з ОВМ у м. Донецьку МГУ Міндоходів від 26.06.2014 №13050/10/28-03-20-03-13-3 та пояснень відповідачів, які містяться в запереченнях до позову вбачається про неможливість повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток, оскільки в Донецькій області з 12:00 16.06.2014 через захват приміщень НБУ у Донецькій області та ГУДКСУ у Донецькій області заблокована електронна система платежів.

Надаючи оцінку твердженням відповідачів про неможливість повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з податок на прибуток, оскільки в Донецькій області з 12:00 16.06.2014 року через захват приміщень НБУ у Донецькій області та ГУДКСУ у Донецькій області заблокована електронна система платежів, про що позивача повідомлено листом СДПІ з ОВМ у м. Донецьку МГУ Міндоходів від 26.06.2014 року № 13050/10/28-03-20-13-3, суд виходить з наступного.

Згідно із правилами визначеними підпунктом 9.1.1. пункту 9.1. статті 9 Податкового кодексу України податок на прибуток підприємств належить до загальнодержавних податків.

Нормою підпункту 17.1.10. пункту 17.1. статті 17 Податкового кодексу України платнику податків надано право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пункту 1 Наказу Міністерства доходів і зборів України від 8 липня 2014 року № 381 «Про встановлення простою у роботі територіальних органів Міндоходів» у зв'язку із проведенням антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, відповідно до Указу Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України", положень ст. 34 Кодексу законів про працю України, ст. 12 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР "Про оплату праці", ст. 6 Закону України від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII "Про охорону праці" та з метою збереження життя і здоров'я працівників територіальних органів Міндоходів, захисту їх законних прав та інтересів, встановлено простій у роботі у тому числі Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

За змістом пунктів 2, 3 зазначеного нормативного акту визнано встановлений п. 1 цього наказу простій територіальних органів Міндоходів таким, що виник не з вини працівників та зумовлений загрозою їх життю та здоров'ю, визначено строком дії простою період з дня видання цього наказу до закінчення дії обставин, які створюють загрозу життю і здоров'ю працівників територіальних органів Міндоходів.

Отже простій у роботі Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів визначений з 08 липня 2014 року.

При цьому норма пункту 43.5. статті 43 Податкового кодексу України встановлює строки складання податковим органом висновку про повернення відповідних сум коштів та передбачає, що контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

З наявних у справі матеріалів вбачається, що заява ПАТ «Полтавахіммаш» про повернення переплати з податку на прибуток № 07/1113 від 05 червня 2014 року отримана СДПІ з ОВП у м. Донецьку МГУ Міндоходів 10 червня 2014 року, що підтверджується відомостями про дату її отримання, зазначену в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу /а.с. 51, т.1/.

Тобто відповідач - СДПІ з ОВП у м. Донецьку МГУ Міндоходів, посилаючись на блокування електронної системи платежів через захват приміщень НБУ у Донецькій області та ГУДКСУ у Донецькій області, власного обов'язку по підготовці висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету з урахуванням строків встановлених пунктом 43.5. статті 43 Податкового кодексу України, тобто до 24 червня 2014 року і до дати встановлення простою у роботі - до 08 липня 2014 року, не виконав.

Окрім того суд зазначає, що підпунктом 4.3. пункту 4 Наказу Міністерства доходів і зборів України від 8 липня 2014 року № 381 у період простою виконання функціональних обов'язків з обслуговування платників податків, які перебувають на обліку в територіальних органах Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників, покладено у межах компетенції на Міжрегіональне головне управління Міндоходів.

При цьому обов'язку платника податків по повторному зверненню до контролюючих органів із заявою на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань, за умов визначення в рамках простою контролюючого органу на якого покладено виконання відповідних функцій, законодавчо не встановлено.

Також суд зазначає, що відповідно до абзацу 1 пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України, в редакцій чинній на момент існування спірних правовідносин, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно абзацу 4 пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

За приписами абзацу 9, 10 пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податку, який сплачує авансовий внесок, за підсумками першого кварталу звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, він має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал. Такий платник податку авансових внесків у другому - четвертому кварталах звітного (податкового) року не здійснює, а податкові зобов'язання визначає на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік, яка подається до контролюючого органу в порядку, передбаченому цим Кодексом. Платник податку, який за підсумками минулого звітного (податкового) року не отримав прибутку або отримав збиток, податкові зобов'язання не нараховував і не мав базового показника для визначення авансових внесків у наступному році, а за підсумками першого кварталу отримує прибуток, має подати податкову декларацію за перше півріччя, три квартали звітного (податкового) року та за звітний (податковий) рік для нарахування та сплати податкових зобов'язань.

Порядок обчислення і сплати податку на прибуток підприємств визначається нормами розділу III Податкового кодексу України.

Нормою пункту 152.9. статті 152 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей цього розділу використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Базовим податковим (звітним) періодом для цілей цього розділу є календарний квартал або календарний рік для платників податків, визначених у пункті 57.1 статті 57 цього Кодексу.

За змістом підпункту 152.9.1. пункту 152.9. статті 152 Податкового кодексу України, звітний податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду, крім: виробників сільськогосподарської продукції, визначених статтею 155 цього розділу, для яких річний податковий період починається з 1 липня поточного звітного року і закінчується 30 червня наступного звітного року.

З матеріалів справи, пояснень представника позивача наданих під час розгляду справи, що не заперечується представником відповідача, слідує, що за результатами І кварталу 2014 року товариством позивача задекларовано збитки, що підтверджується відомостями Декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2014 року, поданою 24.04.2014 року до контролюючого органу, копія якої залучена до матеріалів /а.с. 38-39, т.1/. Внаслідок існування зазначених обставин ПАТ «Полтавахіммаш» припинив подальшу сплату авансових внесків з податку на прибуток, а звітними податковими періодами згідно вимог абзацу 9 пункту 57.1. статті 57, пункту 152.9. статті 152 Податкового кодексу України, для нього стали, відповідно, квартал, півріччя, три квартали, рік.

З огляду на викладені обставини суд відхиляє твердження представника відповідача, що для позивача звітній податковий період 2014 рік, є незавершеним, тому не може ставитись питання про переплату з податку на прибуток в 2014 році.

Крім того суд звертає увагу, що відповідно до п.2 ч.2 ст. 29 Бюджетного кодексу України, в редакції чинній на момент існування спірних правовідносин, встановлено, що до доходів загального фонду Державного бюджету України (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 1 частини другої статті 67-1 цього Кодексу) належить податок на прибуток підприємств (крім податку, визначеного пунктом 2 частини першої статті 69 цього Кодексу).

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Бюджетного кодексу України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Згідно ч.1 ст. 43 Бюджетного кодексу України, при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України

Відповідно до ч. 2 ст. 45 Бюджетного кодексу України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначає "Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845.

Пунктом 2 вказаного Порядку визначено, що безспірне списання - це операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

Відповідно до п.3 вказаного Порядку встановлено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Підпунктом 1 п.16 Порядку передбачено, що органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів.

За таких обставин, зазначені положення актів законодавства встановлюють порядок взаємодії державних органів між собою. Тому у разі, коли податковий орган в установлений законом строк не надає відповідний висновок органу державного казначейства, платник податку може скористатись своїм правом на судове оскарження бездіяльності шляхом звернення до суду з позовом про стягнення відповідної суми коштів (відшкодування заборгованості) з державного бюджету.

Відповідно до частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З огляду на викладене та беручи до уваги той факт, що у позивача на час звернення до податкового органу із відповідною заявою про повернення надміру сплачених коштів був відсутній узгоджений податковий борг, що не оспорюється відповідачами, не було прийнято рішення про задоволення вимог позивача щодо повернення коштів у сумі 6 955 216,00 грн. або про відмову у поверненні коштів, а сума переплати станом на момент розгляду справи залишається не повернутою позивачу, належним способом захисту порушеного права позивача є стягнення з Державного бюджету України надміру сплачених грошових зобов'язань податку на прибуток підприємств в розмірі 6 955 216,00 грн., що відповідає наведеним приписам законодавства

Таким чином, суд вважає позовні вимоги законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

При цьому, таке стягнення повинно проводитися виключно за рахунок бюджетних асигнувань розпорядника бюджетних коштів - суб'єкта владних повноважень, що був стороною у справі та не на користь якого винесено рішення суду.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Як свідчить наявне у матеріалах справи платіжне доручення від 04.07.2014 № 936, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом ПАТ "Полтавхіммаш" сплачено 10 відсотків розміру ставки судового збору, що становить 487,20 грн.

Отже, стягненню з Державного бюджету України на користь позивача підлягає сума фактично сплаченого судового збору в розмірі 487,20 грн.

В силу пункту 21 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" органи доходів і зборів звільнені від сплати судового збору, а тому судовий збір в сумі, що становить 90 відсотків розміру ставки судового збору, з відповідача до державного бюджету не стягується.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Полтавхіммаш" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби у Донецькій області, Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників про стягнення надміру сплачених грошових зобов'язань, задовольнити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Полтавхіммаш" (ідентифікаційний код 00217449, місцезнаходження: 36007, м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, б. 85) надміру сплачені грошові зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 6 955 216 (шість мільйонів дев'ятсот п'ятдесят п'ять тисяч двісті шістнадцять) гривень 00 (нуль) копійок.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Полтавхіммаш" (ідентифікаційний код 00217449, місцезнаходження: 36007, м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, б. 85) витрати зі сплати судового збору в розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 (двадцять) копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 03 лютого 2015 року.

Суддя Р.І. Молодецький