Рішення № 42725836, 10.02.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.02.15р. Справа № 904/10034/14за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український аграрний ресурс", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Весна", с. Павлопілля Нікопольського району Дніпропетровської області

про стягнення 73 771 грн. 04 коп.

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: Потапов О.О. - представник, дов. від 22.01.2015р. №22/01/2015/7;

від відповідача: не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з відповідача 73 771 грн. 04 коп., що складає 53 724 грн. 70 коп. - заборгованості за продукцію, поставлену відповідно до умов Договору від 01.02.2012р. №02/02-12, 3 088 грн. 19 коп. - 3% річних та 16 958 грн. 15 коп. - інфляційних втрат.

Відповідач відзиву на позов та інших витребуваних господарським судом документів не надав, його представник у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Позивач у заяві (вх.№79937/14 від 17.12.2014р.) про забезпечення позову просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на поточних рахунках відповідача.

Відповідно до ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.2015р. заяву позивача про забезпечення позову було відхилено..

Також позивач у заяві (вх.№5719/15 від 02.02.2015р.) про повернення суми помилково сплаченого судового збору просить повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Український аграрний ресурс" із державного бюджету України зайво сплачений судовий збір у сумі 1 827 грн. 00 коп., перерахований на підставі платіжного доручення від 12.12.2014р. №466.

Оригінали документів, оглянуті у судових засіданнях, відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представником позивача заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2012р. між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Український аграрний ресурс", як постачальником, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Весна", як покупцем, було укладено Договір №02/02-12 (надалі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується в порядку і на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність покупцеві мікродобрива (товар), а покупець зобов'язується в порядку і на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти і оплатити цей товар.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2012р., а в частині настання взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (пункт 9.1 Договору).

Відповідно до пункту 1.2 Договору найменування, одиниці виміру та загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), визначаються специфікаціями, що є невід'ємними частинами договору.

У пункті 2.1 Договору сторони погодили, що ціна за одиницю товару та загальна вартість товару за кожною позицією встановлюється та відображається у специфікації на кожну окрему партію товару, яка підписується уповноваженими представниками сторін.

Загальна ціна договору складається з суми всіх партій товару, поставлених постачальником протягом строку дії даного договору (пункт 2.4 Договору).

Відповідно до умов Специфікації від 01.02.2012р. №1, яка є додатком до Договору (надалі - Специфікація), сторони узгодили найменування, одиницю виміру, кількість, ціну та загальну вартість товару.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачу товар - мікродобрива всього на суму 279 616 грн. 10 коп., що підтверджується видатковими накладними: від 20.04.2012р. №РН-0000037 на суму 55 891 грн. 40 коп., від 30.05.2012р. №РН-0000156 на суму 211 684 грн. 70 коп. та від 04.10.2012р. №РН-0000268 на суму 12 040 грн. 00 коп., а також довіреностями на отримання цінностей (а.с.18, 20, 23).

Згідно з пунктом 6.1 Договору умови та порядок проведення розрахунків за кожну партію товару визначаються у специфікації до даного договору, яка є його невід'ємною частиною.

У пункті 3 Специфікації (в редакції Додаткової угоди від 04.12.2012р. до Договору) сторони узгодили, що оплата партії товару за цією специфікацією здійснюється покупцем не пізніше 01.08.2013р. на розрахунковий рахунок постачальника згідно виставленого рахунку.

Позивачем на оплату відповідачу було виставлено рахунки: від 12.04.2012р. №СФ-0000021 на суму 267 576 грн. 10 коп. та від 04.10.2012р. №СФ-0000234 на суму 12 040 грн. 00 коп.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, відповідач повинен був оплатити поставлений товар до 01.08.2013р. (включно).

Відповідач за поставлений йому позивачем товар розрахувався частково на суму 225 891 грн. 41 коп., про що свідчать виписки по рахунку позивача за 15.05.2012р., за 24.05.2012р., за 22.08.2013р., за 25.07.2012р. та за 26.09.2014р. (а.с. 29-39).

Заборгованість відповідача перед позивачем становить 53 724 грн. 69 коп.

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем не надано.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, згідно розрахунку інфляційні нарахування становлять 16 958 грн. 15 коп. (з вересня 2013р. по листопад 2014р.), а річні - 3 088 грн. 19 коп. (з 23.08.2013р. по 25.09.2014р.).

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на відповідача у повній сумі, оскільки з його вини спір доведено до суду.

Одночасно, господарський суд задовольняє заяву позивача про повернення суми помилково сплаченого судового збору з огляду на наступне:

- Законом України „Про судовий збір" (абзац третій частини другої статті 6) передбачено, що у разі якщо позовну заяву подано після подання заяви про вжиття запобіжних заходів чи заяви про забезпечення доказів або позову, розмір судового збору зменшується на розмір судового збору, сплаченого за подання заяви про вжиття запобіжних заходів чи заяви про забезпечення доказів або позову;

- зазначене зменшення розміру судового збору здійснюється і в разі одночасного (в один і той же день) подання до господарського суду позовної заяви і заяви про забезпечення позову, в тому числі при об'єднанні їх в одному документі; передбачене згаданою нормою зменшення розміру судового збору не ставиться Законом у залежність від результатів судового розгляду (пункт 2.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року №7 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України");

- як вбачається позивачем заяву про забезпечення позову (вх.№79937/14 від 17.12.2014р.) було подано в один і той же день з позовною заявою (вх. №9859/14 від 17.12.2014р.), у зв'язку з чим розмір судового збору за подання позову підлягає зменшенню на розмір судового збору, сплаченого за подання заяви про забезпечення позову;

- за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1 827 грн. 00 коп., про що свідчить платіжне доручення від 12.12.2014р. №471 (а.с. 42);

- крім того, за подання до суду позовної заяви до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Весна" про стягнення 73 771 грн. 04 коп. позивачем було сплачено судовий збір у сумі 1 827 грн. 00 коп. (платіжне доручення від 12.12.2014р. №465);

- отже, позивачем було зайво сплачено судовий збір у сумі 1 827 грн. 00 коп. згідно платіжного доручення від 12.12.2014р. №471.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Весна" (53250, с. Павлопілля Нікопольського району Дніпропетровської області, вул. Комсомольська, 46; ідентифікаційний код 30791530) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український аграрний ресурс" (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 43; ідентифікаційний код 36790154) 53 724 грн. 69 коп. - заборгованості, 3 088 грн. 19 коп. - річних, 16 958 грн. 15 коп. - інфляційних нарахувань та 1 827 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повернути з Державного бюджету Товариству з обмеженою відповідальністю "Український аграрний ресурс" (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 43; ідентифікаційний код 36790154) судовий збір у сумі 1 827 грн. 00 коп., сплачений згідно платіжного доручення від 12.12.2014р. №471, про що винести ухвалу.

Ухвалу винести після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

"16" лютого 2015р.