Ухвала суду № 42725438, 11.02.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2015 р.Справа № 816/4476/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

представника позивача - Чернобай О.В.,

представника позивача - Засядько Р.А.,

представника відповідача - Орлової М.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 15.12.2014р. по справі № 816/4476/14

за позовом Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія"

до Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області , Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання незаконними дій, визнання незаконними податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2014 року клопотання Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про залишення позовної заяви Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" без розгляду - задоволено частково.

Адміністративний позов Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" до Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області, Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання незаконним та скасування наказу, визнання незаконними дій, визнання незаконними податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити певні дії в частині визнання незаконним та скасування наказу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 05 серпня 2013 року №386 "Про додаткове залучення працівників до проведення виїзної планової документальної перевірки СП "Полтавська газонафтова компанія" код за ЄДРПОУ 20041662" та визнання незаконними дій Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області щодо передання акта від 27 серпня 2013 року №757/16-01-22-01-09/20041662 "Про результати планової виїзної перевірки Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" з питань дотримання податкового законодавства за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2012 року" Полтавській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області - залишено без розгляду.

У задоволенні іншої частини клопотання - відмовлено.

Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовних вимог без розгляду в зазначеній вище частині. Скаржник зазначає, що приймаючи зазначену ухвалу суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував до спірних правовідносин вимоги ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 56, 102 Податкового кодексу України та норми ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об'єктивності розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України та керуючись ч.1 ст.41 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, представників сторін, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Спільне підприємство "Полтавська газонафтова компанія" звернулось до суду з позовом до Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання незаконними дій щодо прийняття податкових повідомлень-рішень від 12 вересня 2013 року №№0001322200, 0001332200, 0001342200; зобов'язання скасувати податкові повідомлення-рішення від 12 вересня 2013 року №№0001322200, 0001332200, 0001342200.

11 грудня 2014 року представником позивача було подано заяву про збільшення позовних вимог та залучення другого відповідача /т. ІІ, а.с. 19-24/, що прийнята до розгляду ухвалою суду від 11 грудня 2014 року.

Представником відповідача 08 грудня 2014 року подано клопотання про залишення позовної заяви Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" без розгляду. Мотивуючи дане клопотання, представник відповідача наголошувала на тому, що про прийняття Полтавською ОДПІ податкових повідомлень-рішень №№0001322200, 0001332200, 0001342200 позивачу стало відомо 12 вересня 2013 року, а відтак, останній пропустив шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, визначений частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України та не навів суду жодних поважних причин пропуску строку звернення, у зв'язку з чим позов Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія", на переконання представника відповідача, має бути залишено без розгляду.

Представник позивача 11 грудня 2014 року подав заперечення на вказане клопотання, у яких посилаючись на положення статей 56, 102 Податкового кодексу України, просив відмовити у задоволенні клопотання.

Представник відповідачів в судовому засіданні 15 грудня 2014 року клопотання підтримала та просила залишити без розгляду позов Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" включно з вимогами, викладеними у заяві про збільшення позовних вимог від 11 грудня 2014 року.

Представники позивача проти залишення позовної заяви без розгляду заперечували, стверджували, що на спірні відносини поширюються положення статті 102 Податкового кодексу України, якою визначено строк у 1095 календарних днів.

Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що адміністративний позов подано з пропуском встановленого законом строку звернення до суду.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно з частиною першою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Тобто, чинне законодавство обмежує право особи на звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів конкретно визначеним строком. Це, насамперед, викликано специфікою спорів, що розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Дані строки обмежують час, протягом якого вказані правовідносини можуть вважатися спірними.

Згідно з частиною першою статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Частиною другою вказаної статті визначено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифіковано Україною 17 липня 1997 року) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Таким чином, особі гарантується право на звернення до суду.

Водночас, як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності від 30 серпня 2006 року (справа "Каменівська проти України"), "право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду ..., не є абсолютним; воно може бути обмеженим ... Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані...".

Отже, за практикою Європейського Суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

На розгляд суду передано вимоги Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" про:- визнання незаконним та скасування наказу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 05 серпня 2013 року №386 "Про додаткове залучення працівників до проведення виїзної планової документальної перевірки СП "Полтавська газонафтова компанія" код за ЄДРПОУ 20041662";- визнання незаконними дій Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області щодо передання акта від 27 серпня 2013 року №757/16-01-22-01-09/20041662 "Про результати планової виїзної перевірки Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" з питань дотримання податкового законодавства за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2012 року" Полтавській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області;- визнання незаконними дій Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області щодо прийняття податкових повідомлень-рішень від 12 вересня 2013 року №№0001322200, 0001332200, 0001342200;- визнання незаконними податкових повідомлень-рішень Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 12 вересня 2013 року №№0001322200, 0001332200, 0001342200;- зобов'язання Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області скасувати податкові повідомлення-рішення від 12 вересня 2013 року №№0001322200, 0001332200, 0001342200.

Частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, як зазначалось вище, в силу положень частини першої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Так, виходячи з приписів статей 56, 102 Податкового кодексу України платник податків може оскаржити в адміністративному суді рішення контролюючого органу про визначення грошових зобов'язань протягом 1095 календарних днів. Даний строк обчислюється з дня отримання платником податків спірного рішення та продовжується на час досудового врегулювання спору - процедури адміністративного оскарження відповідного рішення до контролюючого органу (від дня подачі скарги до моменту отримання рішення контролюючого органу за результатами її розгляду).

Матеріалами справи підтверджено, що податкові повідомлення-рішення Полтавської ОДПІ від 12 вересня 2013 року №№0001322200, 0001332200, 0001342200 позивач отримав 12 вересня 2013 року /т. ІІ, а.с. 3/.

Даний позов до суду подано 12 листопада 2014 року /т. І, а.с. 3/.

Враховуючи наведені обставини, колегія суддів погоджується з висноком суду першої інстанції, що вимогу про визнання незаконними податкових повідомлень-рішень Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 12 вересня 2013 року №№0001322200, 0001332200, 0001342200 позивачем заявлено в межах строку звернення до суду, визначеного статтями 56, 102 Податкового кодексу України. Оскільки, зважаючи на похідний характер позовних вимог Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" про визнання незаконними дій Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області щодо прийняття податкових повідомлень-рішень від 12 вересня 2013 року №№0001322200, 0001332200, 0001342200 та зобов'язання Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області скасувати податкові повідомлення-рішення від 12 вересня 2013 року №№0001322200, 0001332200, 0001342200, судом вірно застосовано до таких вимог строк звернення до суду, визначений статтями 56, 102 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим не вбачається підстав для залишення позову без розгляду в цій частині.

Стосовно позовних вимог Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" про визнання незаконним та скасування наказу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 05 серпня 2013 року №386 "Про додаткове залучення працівників до проведення виїзної планової документальної перевірки СП "Полтавська газонафтова компанія" код за ЄДРПОУ 20041662"; визнання незаконними дій Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області щодо передання акта від 27 серпня 2013 року №757/16-01-22-01-09/20041662 "Про результати планової виїзної перевірки Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" з питань дотримання податкового законодавства за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2012 року" Полтавській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що наказ від 05 серпня 2013 року №386 вручено головному бухгалтеру Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" Головахіній Н.П. 06 серпня 2013 року о 14:45 /т. ІІ, а.с. 16/.

Крім того, у податкових повідомленнях-рішеннях від 12 вересня 2013 року №№0001322200, 0001332200, 0001342200 зазначено, що підставою для їх формування є акт перевірки від 27 серпня 2013 року №757/16-01-22-01-09/20041662 /т. І, а.с. 3/. Вказані податкові повідомлення-рішення представник позивача отримав 12 вересня 2013 року. А тому, саме з цієї дати позивачу стало відомо про підставу для формування вказаних податкових повідомлень-рішень.

З урахуванням викладеного, матеріалами справи спростовуються доводи позивача про те, що про порушення прав та законних інтересів Спільному підприємству "Полтавська газонафтова компанія" стало відомо з експертного висновку від 10 листопада 2014 року /т. І, а.с. 215-218/.

Враховуючи наведені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду з вимогами про визнання незаконним та скасування наказу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 05 серпня 2013 року №386 "Про додаткове залучення працівників до проведення виїзної планової документальної перевірки СП "Полтавська газонафтова компанія" код за ЄДРПОУ 20041662"; визнання незаконними дій Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області щодо передання акта від 27 серпня 2013 року №757/16-01-22-01-09/20041662 "Про результати планової виїзної перевірки Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" з питань дотримання податкового законодавства за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2012 року" Полтавській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області.

При цьому, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно відхилено як необґрунтовані доводи представників позивача про те, що наказ є рішення контролюючого органу, а тому строк на звернення до суду з позовом про його оскарження становить 1095 календарних днів, оскільки положення статей 56, 102 Податкового кодексу України стосуються виключно рішень контролюючих органів про донарахування грошових зобов'язань.

Згідно з частиною другою статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

У відповідності до пункту 9 частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

За таких обставин, були наявні підстави для задоволення клопотання представника відповідачів про залишення позовної заяви Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" в даній частині без розгляду.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги позивача про порушення судом першої інстанції під час розгляду справи вимог ст. 99, п.9 ч. 1 155 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 56, 102 Податкового кодексу України та норм ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об'єктивності розгляду справи висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки при розгляді справи суд першої інстанції , відповідно до вимог ст. 159 КАС України повно і всебічно, в межах заявлених вимог, з'ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку наявним у справі доказам, правильно вирішив питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами.

З огляду на вищевикладене, ухвала суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм процесуального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" залишити без задоволення.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 15.12.2014р. по справі № 816/4476/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Спаскін О.А.Судді(підпис) (підпис) Сіренко О.І. Любчич Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 11.02.2015 р.