Рішення № 42725101, 10.02.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2015Справа №910/27867/14

За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до Комунального комплексного позашкільного навчального закладу «Київський міський будинок учителя»

про стягнення 221 290, 82 грн.

Суддя Ломака В.С.

Представники сторін:

від позивача: Левченко В.І. за довіреністю № 91/2014/09/05-4 від 05.09.2014 р.;

від відповідача: Гетьман О.Й. за довіреністю № 229 від 14.01.2015 р.;

В судовому засіданні присутні вільні слухачі: Калніболоцька О.Л., Кучкова Ю.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Київенерго» (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Комунального комплексного позашкільного навчального закладу «Київський міський будинок учителя» (далі - відповідач) про стягнення 221 290, 82 грн. основного боргу. Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати щодо сплати судового збору в розмірі 4 425, 82 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що відповідно до укладеного між сторонами Договору на постачання теплової енергії у гарячій воді він поставив відповідачу теплову енергію у вигляді гарячої води, за яку останній в порушення взятих на себе зобов'язань не розрахувався, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем за період з 01.01.2013 р. по 01.01.2014 р. у розмірі 221 290, 82 грн. Враховуючи зазначене, позивач вирішив звернутись до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.12.2014 р. порушено провадження у справі № 910/27867/14, її розгляд призначено на 15.01.2015 р.

При цьому, означеною ухвалою суд доручив Комунальному підприємству «Головний інформаційно-обчислювальний центр» надати інформацію про зарахування коштів на розрахунковий рахунок ПАТ «Київенерго» в оплату теплової енергії, поставленої протягом періоду з 01.01.2013 р. по 01.01.2014 р. за Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 320098 від 27.03.2013 р., укладеним з Комунальним комплексним позашкільним навчальним закладом «Київський міський будинок учителя».

14.01.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

В судовому засіданні 15.01.2015 р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 15.01.2015 р. позовні вимоги визнав, надав додаткові документи для долучення до матеріалів справи, а також відзив на позовну заяву № 228 від 14.01.2015 р., згідно з яким невиконання умов Договору з його боку виникло у зв'язку з відсутністю планового фінансування по загальному фонду бюджету, а заборгованість за використану теплову енергію в сумі 221 290, 82 грн. станом на 01.01.2014 р. підтверджена обліковими відомостями та повністю обґрунтована.

В судовому засіданні 15.01.2015 р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 10.02.2015 р.

26.01.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр» надійшов лист № 02-323 від 22.01.2015 р. про неможливість надання запитуваної ухвалою суду від 15.12.2014 р. інформації, оскільки між КП ГІОЦ та Комунальним комплексним позашкільним навчальним закладом «Київський міський будинок учителя» не укладався договір про надання послуг з обробки та розщеплення платежів за житлово-комунальні послуги.

У судовому засіданні 10.02.2015 р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.07.1999 р. між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» (правонаступником якого є позивач) (далі - енергопостачальна організація/позивач) та відповідачем (далі - абонент) було укладено Договір № 032-0098-7 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір), предметом якого згідно з п. 1.1. є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим Договором.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що при виконанні умов цього Договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською держадміністрацією, Положенням про Держенергоспоживнагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж (далі Правил), нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

Згідно з п. 2.2.1. Договору позивач зобов'язався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з Додатком № 1 до цього Договору.

За умовами п. 5.1. Договору облік споживання абонентом теплової енергії проводиться по приладах обліку.

В силу п. 2.3.1. Договору абонент зобов'язався додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у Додатку № 1 до Договору, не допускати їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Пунктом 2.3.2. Договору передбачено, що абонент зобов'язався виконувати умови та порядок сплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в Додатку № 4 до Договору.

Відповідно до п. 2. Додатку № 4 до Договору, абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у Районному відділі теплозбуту № 1 за адресою: вул. Жилянська, буд. 3, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ), та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Пунктом 3. Додатку № 4 до Договору передбачено, що сплату за вказаними в п. 2. цього Додатку документами, абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця, при цьому:

3.1. В разі, якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку, йому пред'являється до сплати заявлена кількість теплової енергії на поточний місяць (згідно Додатку № 1 до Договору). У випадку перевищення фактичного використання теплової енергії понад заявленого, ця кількість перевищення самостійно сплачується абонентом не пізніше 28 числа поточного місяця. У випадку, якщо фактичне використання нижче від заявленого, сплата проводиться за фактичними показниками.

3.2. Абонентам, що не мають приладів обліку:

- щомісячно виставляється до сплати кількість теплової енергії згідно до договірних навантажень з урахуванням середньомісячної розрахункової температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та фактичного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду;

- кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання абонента в розрахунковому періоді.

3.3. Бюджетні організації споживають теплову енергію в межах коштів, передбачених кошторисом витрат, як на поточне споживання, так і на покриття заборгованості з поданням енергопостачальній організації кошторису витрат на кожний рік.

Цей Договір набуває чинності з дня його підписання, та діє до 31.12.1999 р. (п. 8.1. Договору).

При цьому, виходячи з п. 8.4. Договору, він вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

У зв'язку з набранням чинності Закону України «Про здійснення державних закупівель», 27.03.2013 р. між позивачем (учасник) та відповідачем (замовник) було укладено Договір про закупівлю товару (теплова енергія у гарячій воді/парі) за державні кошти № 320098 (далі - Договір № 320098), відповідно до п. 1.1. якого учасник зобов'язується поставити замовнику товар, зазначений в п. 1.2. Договору, а замовник - прийняти і оплатити товар в порядку і строки згідно з цим Договором.

Пунктом 1.2. Договору № 320098 передбачено найменування товару - пара та гаряча вода; постачання пари та гарячої води (код згідно ДК 016-2010: 35.30.1). Товар за цим Договором постачається замовнику за допомогою технічних засобів передачі та розподілу гарячої води та пари. Одиницею виміру теплової енергії є 1 Гкал.

Відповідно до п. 1.3. Договору № 320098 теплова енергія поставляється замовнику у кількості 1172,11 Гкал, згідно з Додатком 1 до цього Договору.

В силу п. 5.1. Договору № 320098 строк поставки товарів - до 31.12.2013 р.

Місце поставки (передачі) товару - межа балансової належності (п. 5.2. Договору № 320098).

За приписами п. 6.3.1. Договору № 320098 учасник зобов'язаний постачати теплову енергію у гарячій воді/парі на потреби: опалення та вентиляції - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та обсягах згідно з Додатком № 1 до цього Договору в період його дії.

Пунктом 5.3. Договору № 320098 передбачено, що межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності встановлюється згідно з Додатками № 5, 6 до Договору і не підлягає зміненню в односторонньому порядку. Поставка товару здійснюється учасником згідно з заявленими замовником обсягами та договірним приєднаним тепловим навантаженням, зазначеними в Додатку 1.

Обсяги постачання теплової енергії сторонами визначено в Додатку № 1 до Договору № 320098, а саме: 0,440 Гкал/год. на опалення.

У відповідності з п. п. 6.1.1., 6.1.2. Договору № 320098 замовник зобов'язаний додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у Додатку № 1 до Договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії, а також виконувати умови та порядок оплати в обсягах і в терміни, які передбачені в Додатку № 4 до Договору.

При цьому, за умовами п. 4.2. Договору № 320098, розрахунки проводяться щомісячно шляхом оплати замовником вартості спожитої теплової енергії протягом 3-х діб після пред'явлення учасником рахунка на оплату товару або після підписання сторонами акта приймання-передавання товарної продукції за звітний період згідно з Додатком 4.

До рахунка учасником додаються: облікові картки за звітний період, акти приймання-передавання товарної продукції за звітний період та акти звіряння розрахунків на звітну дату (п. 4.3. Договору № 320098).

Згідно з п. 10.1. Договору № 320098, цей Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2013 р., а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення.

Відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України умови цього Договору застосовуються до відносин, що виникли між сторонами до моменту укладання цього Договору з 01.01.2013 р.

При цьому, відповідно до п. 11.1. Договору № 320098 сторони домовились у зв'язку з безперервним технічним процесом постачання теплової енергії вважати додатками до даного Договору додатки до Договору на постачання теплової енергії від 01.07.1999 р. № 320098.

Як зазначає позивач та не спростовано відповідачем, в період з 01.01.2013 р. по 01.01.2014 р. свої зобов'язання за зазначеним Договором відповідач не виконав належним чином, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за використану теплову енергію в сумі 221 290, 82 грн.

Так, факт отримання послуг на суму 629 070, 64 грн. за Договором у спірний період підтверджується доданими до матеріалів справи обліковими картками (табуляграмами) за період з січня 2013 року по грудень 2013 року включно, а саме: за січень 2013 року - 118 921, 27 грн., за лютий 2013 року - 109 490, 54 грн., за березень 2013 року - 108 093, 85 грн., за квітень 2013 року - 72 044, 14 грн., за травень 2013 року - 0, 00 грн., за червень 2013 року - 0, 00 грн., за липень 2013 року - 0, 00 грн., за серпень 2013 року - 0, 00 грн., за вересень 2013 року - 0, 00 грн., за жовтень 2013 року - 30 026, 08 грн., за листопад 2013 року - 77 297, 76 грн., за грудень 2013 року - 113 196, 97 грн.

Як стверджує позивач та не спростовано відповідачем, за поставлену теплоенергію відповідач розрахувався частково, сплативши позивачу 407 779, 82 грн., у зв'язку з чим у нього утворився борг перед позивачем на суму 221 290, 82 грн. за період з 01.01.2013 р. по 01.01.2014 р.

Оскільки відповідач в добровільному порядку вказану суму боргу не погасив, позивач вирішив звернутись з даним позовом до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором енергопостачання.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

В силу приписів ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалось вище, відповідно до п. 3. Додатку № 4 до Договору, який в силу п. п. 11.1., 12.1. Договору № 320098 є його невід'ємною частиною, сплату за вказаними в п. 2. цього Додатку документами, абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця, при цьому:

3.1. В разі, якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку, йому пред'являється до сплати заявлена кількість теплової енергії на поточний місяць (згідно Додатку № 1 до Договору). У випадку перевищення фактичного використання теплової енергії понад заявленого, ця кількість перевищення самостійно сплачується абонентом не пізніше 28 числа поточного місяця. У випадку, якщо фактичне використання нижче від заявленого, сплата проводиться за фактичними показниками.

3.2. Абонентам, що не мають приладів обліку:

- щомісячно виставляється до сплати кількість теплової енергії згідно до договірних навантажень з урахуванням середньомісячної розрахункової температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та фактичного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду;

- кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання абонента в розрахунковому періоді.

3.3. Бюджетні організації споживають теплову енергію в межах коштів, передбачених кошторисом витрат, як на поточне споживання, так і на покриття заборгованості з поданням енергопостачальній організації кошторису витрат на кожний рік.

Відповідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Оскільки відповідач взяв на себе зобов'язання з оплати поставленої позивачем теплової енергії, однак в обумовлені строки не сплатив позивачеві повністю її вартості, позовні вимоги на суму боргу, яка існує на момент вирішення спору в суді в сумі 221 290, 82 грн. є законними та обґрунтованими.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності боргу перед позивачем.

Відповідно до п. 2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе за договором обов'язки щодо оплати вартості поставленої позивачем теплової енергії, позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням зазначеного.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

При цьому, позивачу має бути повернуто з Державного бюджету України судовий збір в сумі 340, 65 грн., оскільки у позовній заяві він визначив позовні вимоги на загальну суму в розмірі 221 290, 82 грн., проте, при подачі позову сплатив судовий збір в сумі 4 766, 47 грн., хоча з заявленої до стягнення суми судовий збір мав становити 4 425, 82 грн.

Внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» є підставою для повернення відповідної суми судового збору.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального комплексного позашкільного навчального закладу «Київський міський будинок учителя» (01030, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 57; код ЄДРПОУ 02597232) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, місто Київ, площа Івана Франка, будинок 5; код ЄДРПОУ 00131305) 221 290 (двісті двадцять одна тисяча двісті дев'яносто) грн. 82 коп. основного боргу та 4 425 (чотири тисячі чотириста двадцять п'ять) грн. 82 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Повернути Публічному акціонерному товариству «Київенерго» (01001, місто Київ, площа Івана Франка, будинок 5; код ЄДРПОУ 00131305) зі спеціального фонду Державного бюджету України 340 (триста сорок) грн. 65 коп. судового збору, сплаченого на підставі платіжного доручення № 247 від 03.12.2014 р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

4. Після вступу рішення в законну силу видати накази.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.02.2015 р.

Суддя В.С. Ломака