Ухвала суду № 42724879, 29.01.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

29 січня 2015 рокусправа № 804/7085/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

за участю представників:

позивача: - Домрачева С.М. (за поспортом),

відповідача: - Фініченко Л.В. (за довіреністю від 04.07.2014 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 червня 2014 року

у справі № 804/7085/14

за позовом приватного підприємства «СПЕЦКОМПЛЕКТ»

до державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2014 року приватне підприємство «СПЕЦКОМПЛЕКТ» звернулося у Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 27 грудня 2013 року № 0005871501, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 13105826,25 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 червня 2014 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, державна податкова інспекція у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі.

Представник приватного підприємства «СПЕЦКОМПЛЕКТ» заперечує проти вимог апеляційної скарги з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, заслухавши пояснення представників апелянта та позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, на підставі наказу від 15 листопада 2013 року № 443, проведено документальну позапланову виїзну перевірку приватного підприємства «СПЕЦКОМПЛЕКТ» з питань дотримання вимог податкового законодавства, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх податків та зборів при проведенні операцій з купівлі-продажу векселів, емітентом яких є товариство з обмеженою відповідальністю «МОНТАЖБУДСТРОЙ», за період з 01 жовтня 2010 року по теперішній час, за результатами якої складено акт від 06 грудня 2013 року № 1104/04-61-22-1/31912143

Перевіркою встановлено порушення підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підпункту 135.5.15 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 12720164,00 грн.

З акту перевірки вбачається що відповідачем встановлено, що векселі товариства з обмеженою відповідальністю «МОНТАЖБУДСТРОЙ» не мають властивостей визначених статтею 14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» та видані в порушення вимог статті 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні», та відповідно до норм підпункту 14.1.244 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України не є товаром. Таким чином, операції з купівлі-продажу векселів, здійснені приватним підприємством «СПЕЦКОМПЛЕКТ», не є операціями з активами фондів в розумінні підпункту 4.2.8 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та підпункту 136.1.9 пункту 136.1 статті 136 Податкового кодексу України. Отже, грошові кошти отримані на розрахункові рахунки приватного підприємства «СПЕЦКОМПЛЕКТ» за договорами купівлі-продажу цінних паперів всього в сумі 54637800,00 грн. є іншими доходами позивача в розумінні підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» і підпункту 135.5.15 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України.

При цьому, до таких висновків податковий орган дійшов, зокрема, з аналізу пояснень керівника товариства з обмеженою відповідальністю «МОНТАЖБУДСТРОЙ» громадянки ОСОБА_3 та вироку Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 07 листопада 2011 року по кримінальній справі № 1-702/11, яким визнано товариство з обмеженою відповідальністю «МОНТАЖБУДСТРОЙ» фіктивним, створеним з метою прикриття незаконної діяльності.

На підставі акту перевірки від 06 грудня 2013 року державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення рішення від 27 грудня 2013 року № 0005871501, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 13105826,25 грн., в тому числі 12720164,00 грн. за основним платежем та 385662,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Судом першої інстанції встановлено, що у вироку Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 07 листопада 2011 року по кримінальній справі № 1-702/11 не встановлено фактів щодо наявності зловмисних дій при укладенні та виконанні договорів купівлі-продажу цінних паперів - векселів, емітованих товариством з обмеженою відповідальністю «МОНТАЖБУДСТРОЙ», між приватним підприємством «СПЕЦКОМПЛЕКТ» та його контрагентами.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Пояснення громадянки ОСОБА_3, також не можуть бути підставою наведених в акті перевірки висновків та нарахування позивачу грошових зобов'язань зі сплати податку на прибуток підприємств.

Таким чином, висновок державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області про те, що векселі товариства з обмеженою відповідальністю «МОНТАЖБУДСТРОЙ» не мають властивостей визначених статтею 14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» та видані в порушення вимог статті 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні», та відповідно до норм підпункту 14.1.244 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України не є товаром, є безпідставним.

Крім того, договори купівлі-продажу векселів укладено до прийняття рішення Ленінським районним судом м. Запоріжжя від 07 листопада 2011 року по кримінальній справі № 1-702/11, тобто до визнання товариство з обмеженою відповідальністю «МОНТАЖБУДСТРОЙ» фіктивним.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 7.6.1 пункту 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на час виникнення спірних правовідносин) платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому, облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами. Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону. Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж, виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду. Усі інші витрати та доходи такого платника податку, крім витрат та доходів за операціями з цінними паперами (корпоративними правами) та деривативами, визначеними цим підпунктом, беруть участь у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених цим Законом.

Підпунктами 7.6.3, 7.6.4 пункту 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що витрати це сума коштів або вартість майна, сплачена (нарахована) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

Доходи - сума коштів або вартість майна, отримана (нарахована) платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів та деривативів, збільшена на вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням. До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

Відповідно до підпункту 153.8.1 пункту 153.8 статті 153 Податкового кодексу України облік загального фінансового результату (прибутку/збитку) за операціями з торгівлі цінними паперами ведеться платником податку окремо від інших доходів і витрат.

Платник податку визначає фінансовий результат за операціями з цінними паперами, що перебувають в обігу на фондовій біржі, окремо від фінансового результату за операціями з цінними паперами, що не перебувають в обігу на фондовій біржі.

Платники податку визначають фінансовий результат за операціями з цінними паперами відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку шляхом зменшення прибутків за операціями з цінними паперами на суму збитків від операцій з іншими цінними паперами протягом такого звітного періоду.

Прибуток за кожною окремою операцією з цінними паперами розраховується як позитивна різниця між доходом від такого відчуження та сумою витрат у зв'язку з придбанням таких цінних паперів за винятком операцій з торгівлі борговими цінними паперами, в яких сума доходу від відчуження зменшується на суму нарахованих, але не отриманих процентів і оподаткування яких здійснюється відповідно до пункту 137.18 цього Кодексу та сума витрат з придбання таких цінних паперів зменшується на суму сплачених процентів продавцю нарахованих згідно з умовами випуску таких цінних паперів.

Збиток за кожною окремою операцією з цінними паперами розраховується як від'ємна різниця між доходом від такого відчуження та сумою витрат у зв'язку з придбанням таких цінних паперів за винятком операцій з торгівлі борговими цінними паперами, в яких сума доходу від відчуження зменшується на суму нарахованих, але не отриманих процентів і оподаткування яких здійснюється відповідно до пункту 137.18 Податкового кодексу України та сума витрат з придбання таких цінних паперів зменшується на суму сплачених процентів продавцю. Для цілей цього пункту дохід платника податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів визнається на дату переходу покупцеві права власності на такі цінні папери.

Витрати платника податку на користь продавця або емітента цінних паперів визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від відчуження таких цінних паперів.

Аналіз вищезазначених норм законодавства, яке регулює порядок ведення податкового обліку фінансових результатів за операціями з торгівлі цінними паперами, не передбачає віднесення грошових коштів отриманих платником податків за операціями з купівлі-продажу цінних паперів до інших доходів.

Таким чином, висновки відповідача стосовно заниження приватним підприємством «СПЕЦКОМПЛЕКТ» податку на прибуток підприємств є необґрунтованими.

Відповідно до пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Між тим, податкове повідомлення-рішення № 0005871501 прийнято контролюючим органом лише 27 грудня 2013 року, тоді як граничний строк його прийняття - 23 грудня 2013 року. При цьому, вручено зазначене податкове повідомлення-рішення лише 27 лютого 2014 року.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків, що позивачем не допущено порушень зазначених в акті перевірки від 06 грудня 2013 року, а тому податкове повідомлення-рішення від 27 грудня 2013 року № 0005871501 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 червня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим