Ухвала суду № 42724874, 23.12.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

іменем України

"23" грудня 2014 р. справа № 1170/2а-1457/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя Суховаров А.В. (доповідач)

судді Чепурнов Д.В., Олефіренко Н.А.,

розглянувши у письмовому провадженні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.11.2012 у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Астарта Груп» до Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування рішення про визначення податкових зобов'язань, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Астарта Груп» 18.04.2011 звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення від 23.11.2010 за №1 про визначення податкового зобов'язання із застосуванням звичайних цін.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.11.2012 позов задоволений.

Не погодившись з постановою суду, Маловисківська міжрайонна державна податкова інспекція подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, не повне з'ясування судом обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 14.10.2010 по 10.11.2010 повноважними особами Новомиргородського відділення Маловисківської МДПІ проведена планова виїзна перевірка ПП «Астарта Груп» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 30.06.2010, на підставі якої було складений акт перевірки №19/2310/1710/33333798 від 17.11.2010. В акті перевірки зроблено висновки про порушення позивачем пункту 5.2.9 статті 5, пунктів 7.4.2, 7.4.3 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого ПП «Астарта Груп» занижено податок на прибуток на 100843,00грн за 2009 рік.

Новомиргородським відділенням Маловисківської МДПІ було винесено рішення №1 від 23.11.2010 «про визначення податкових зобов'язань із застосуванням звичайних цін», згідно якого, на підставі пункту 4.3 статті 4, пункту 17.1.3 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ПП «Астарта Груп» визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 141180,20гр, в тому числі 100843,00гр за основним платежем, 40337,20гр за фінансовими санкціями.

Правомірність та обґрунтованість вказаного рішення відповідача є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для скасування оскарженого рішення ДПІ з наступних підстав.

Як вбачається з Акту перевірки, висновків про порушення позивачем норм податкового законодавства, ДПІ дійшла з огляду на наступне.

Перевіркою відображених у рядку 04.1 Декларацій витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11 показників за період з 01.10.2009 по 30.06.2010 в загальній сумі 26931244,00гр встановлено, що ПП «Астарта Груп» здійснювало операції з закупки сільськогосподарської продукції (зернові та технічні культури), пакувальників для зберігання зерна, мішків для зберігання зерна, імпорту зерносушарного обладнання, мішків для зберігання зерна, придбання виробничих запасів (ПММ, запасні частини, МШП, інші матеріали), попередня оплата за сільськогосподарську продукцію, послуги зберігання, оренди приміщень, транспорту, інші послуги.

ПП «Астарта Груп» 20.11.2009 придбало сільськогосподарську продукцію (ячмінь ярий) у ТОВ «Агроконтракт-Н» в кількості 1500 тон по ціні 781,67гр/т (без ПДВ), 25.11.2009 в кількості 1500 тон по ціні 781,67гр/т (без ПДВ), 27.11.2009 в кількості 2500 тон по ціні 781,67гр/т (без ПДВ) та в ФГ «Сад» 03.11.2009 року в кількості 92,106 тон по ціні 708,33гр/т (без ПДВ). В подальшому даний ячмінь реалізовано ТОВ «Луї Дрейфус Комодітіз України ЛТД» за ціною 940,00гр/т.

Згідно бази даних, ТОВ «Агроконтракт-Н» є платником фіксованого сільськогосподарського податку, тобто не є платником податку на прибуток.

Враховуючи викладене, на сторінці 7 акту перевірки, ДПІ дійшла висновку, що ПП «Астарта Груп» придбало в листопаді 2009 року ячмінь ярий у ТОВ «Агроконтракт-Н» за ціною більшою ніж у іншого постачальника на загальну суму 403370гр.

Будь-яких інших підстав, з якими б ДПІ пов'язувало порушення позивачем норм податкового законодавства в цій частині, акт перевірки не містить.

Відповідно до пункту 5.2.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який був чинний на час виникнення спірних правовідносин, до складу валових витрат включаються суми витрат по операціях, передбачених пунктом 5.9 цієї статті та статтею 7 цього Закону.

Згідно з пунктами 7.4.2, 7.4.3 статті 7 Закону, витрати, понесені платником податку у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у пов'язаної особи визначаються виходячи із договірних цін, але не більших за звичайні ціни, що діяли на дату такого придбання. Положення підпунктів 7.4.1, 7.4.2 поширюються також на операції з особами, які не є платниками податку, встановленого статтею 10 цього Закону, або сплачують податок на прибуток за іншими, ніж платник податку, ставками.

З огляду на акт перевірки та встановлених обставин справи, податкові зобов'язання позивача, від зазначених вище операцій, визначалися податковим органом виходячи із звичайних цін.

Відповідно до пункту 1.20.1 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Згідно з пунктом 1.20.2 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Підпункт 1.20.10 пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» зазначає, що донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами, а для платників податку, визнаних природними монополістами згідно із законом, - також відповідно до принципів регулювання цін, встановлених таким законом.

Податковий орган має право застосувати звичайні ціни для визначення бази оподаткування у випадках, передбачених законом, незалежно від виду господарської операції, що здійснюється платником цього податку, або податкового статусу іншої сторони такої операції. Поширення законом на порядок донарахування податкових зобов'язань платника податку внаслідок визначення звичайних цін процедури, встановленої для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами, означає, що податковий орган, здійснивши відповідне донарахування податкових зобов'язань, зобов'язаний звернутися до суду з позовом про стягнення з платника податків в доход відповідного бюджету донарахованої суми.

Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу №20/11/2009 від 20.11.2009, укладеного ПП «Астарта Груп» з ТОВ «Агроконтракт-Н», договору купівлі-продажу №03/11/09 від 03.11.2009 р., укладеного ПП «Астарта Груп» з ФГ «Сад», ПП «Астарта Груп» придбало ячмінь у кількості 5592,106 тон на загальну суму 5237311,73грн:

- видаткова накладна №РН-0000131 від 24.11.2009;

- видаткова накладна №РН-0000132 від 25.11.2009;

- видаткова накладна №РН-0000130 від 20.11.2009;

- накладна №6 від 03.11.2009.

В подальшому даний ячмінь ярий, на підставі контракту К0911-3303 від 20.11.2009, укладеного між ТОВ «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД» та ПП «Астарта Груп», було реалізовано ТОВ «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД» в кількості 5626 тон на загальну суму 5288440гр:

- видаткова накладна №РН-0000042 від 20.11.2009;

- видаткова накладна №РН-0000043 від 24.11.2009;

- видаткова накладна №РН-0000044 від 25.11.2009.

Сторонами при укладені вищевказаних договорів було самостійно визначено (тим самим узгоджено) ціну, порядок виконання зобов'язань, істотні умови укладеного правочину (договору купівлі-продажу, контракту). Договори підписані з обох сторін (як продавцем, так і покупцем), скріплено їх печатками та на підставі видаткових накладних виконані в повному обсязі. Ні з матеріалів справи, ні із пояснень сторін не вбачається, що вказані правочини визнанні нікчемними.

Крім того, з огляду на вищевказані норми права, звичайна ціна товарів (робіт, послуг) має бути визначена виходячи з інформації про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах.

Проте, податковим органом при визначенні звичайної ціни не враховано вимоги пункту 1.20.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії); строки виконання зобов'язань; умови платежів, звичайних для такої операції; інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну.

Так, позивачем було придбано різний товар за якісними показниками, а саме: у ТОВ «Агроконтракт-Н» (договір №20/11/2009 від 20.11.2009) було придбано ячмінь із вмістом зернової домішки 5%, а у ФГ «Сад» (договір №03/11/09 від 03.11.2009) розмір зернової домішки становив 10%, що є суттєвим відмінним фактором, тим більше позивач з огляду на дану обставину та наявності зобов'язань перед ТОВ «Луї Дрейфус Комодітіз України ЛТД» (контракт К0911-3303 від 20.11.2009) здійснив поліпшення показників зернової домішки ячменя котрий було придбано у ФГ «Сад» до показника 5% зернової домішки, як наслідок поніс відповідні витрати котрі властиві даній процедурі, що аналогічно також впливає на вартість ячменю.

Окрім того, позивачем було придбано різний товар за якісними показниками по визначенню натури, так у ТОВ «Агроконтракт-Н» було придбано ячмінь за показами натури 620г/л, а у ФГ «Сад» показники натури становили 590г/л, що є суттєвим відмінним фактором, тим більше позивач з огляду на дану обставину та наявності зобов'язань перед ТОВ «Луї Дрейфус Комодітіз України ЛТД» здійснив поліпшення показників натури ячменя котрий було придбано у ФГ «Сад» до показника 620г/л.

Позивачем було придбано товар у різних часових проміжках що безумовно впливає на вартість товару. Так, позивачем було придбано товар у ФГ «Сад» 03.11.2009 року і з врахуванням виконання власних зобов'язань перед ТОВ «Луї Дрейфус Комодітіз України ЛТД», а партії товару ячменя від ТОВ «Агроконтракт-Н» позивач придбав партіями 20, 24-25 листопада 2009 року. Відтак різними являлися і строки придбання товару, що автоматично впливає на собівартість товару придбано позивачем у ФГ «Сад» та ТОВ «Агроконтракт-Н» на предмет вартості зерна як у часовому проміжку (подорожчання) так і на виконання власне зобов'язань позивача перед ТОВ «Луї Дрейфує Комодітіз України ЛТД».

Різними являлися також і кількісні показники товару котрі також впливають на вартість товару. Так позивачем було придбано у ФГ «Сад» ячменя в кількості дев'яносто дві тонни сто шість кілограм а у ТОВ «Агроконтракт-Н» п'ять тисяч п'ятсот тон ячменя.

Вказані обставини були встановлені постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.10.2011, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2012.

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на вказане, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність рішення відповідача №1 від 23.11.2010 «про визначення податкового зобов'язання із застосуванням звичайних цін».

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено вірне по суті рішення, у зв'язку з чим підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не існує.

Керуючись пунктом 1 статті 198, статтями 200, 205, 206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.11.2012 - без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Суховаров

Суддя: Д.В. Чепурнов

Суддя: Н.А. Олефіренко