Постанова № 42724686, 12.02.2015, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2015 р.Справа № 916/1251/14Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого судді: Ліпчанської Н.В.

Суддів: Лисенко В.А., Ярош А.І..

Розглянувши апеляційну скаргу Заступника прокурора Одеської області та Затоківської селищної ради

на рішення господарського суду Одеської області від 08.12.2014р.

у справі № 916/1251/14

за позовом Заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Затоківської селищної ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудінвест"

про стягнення 929.148,26 грн..

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудінвест"

до 1) Заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Затоківської селищної ради

2) Виконавчого комітету Затоківської селищної ради Білгород-Дністроської міської ради

про визнання недійсним договору та додаткової угоди до нього

Встановив:

В березні 2014 року Заступник Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Затоківської селищної ради звернувся до господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудінвест" (Далі - ТОВ "Укрбудінвест") про стягнення заборгованості зі сплати пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт. Затока у розмірі 929.148,26 грн., з яких 825909,52 грн. - основний борг; 78461,45 грн. - пеня; 24777,29 грн. - 3% річних.

Обґрунтовуючи позовні вимоги Заступник прокурора посилався на те, що Білгород-Дністровською міжрайонною прокуратурою проведено перевірку додержання суб'єктами містобудівної діяльності вимог законодавства щодо сплати пайового внеску у розвиток інфраструктури населених пунктів та встановлено, що за договором про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури селища Затока від 11 квітня 2012 року, укладеного між Виконавчим комітетом Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради та ТОВ "Укрбудінвест" у останнього утворилась заборгованість в розмірі 825.909,52 грн..

Крім того, відповідно до п. 4.3 Договору у разі прострочення термінів сплати Замовник сплачує штрафні санкції у розмірі 0,1 % від нарахованої суми пайової участі (внеску) за кожну добу прострочення.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язань мало бути виконано.

Враховуючи, що відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), а міжрайонною прокуратурою позов пред'явлено 27.03.2013 розмір штрафних санкцій розраховано у період з 27.03.2013 по 01.07.2013: 78461,45 грн. (825,91 х 95 дні).

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, сума 3 % річних складає 24777,29 грн. (825909,52 х 3 %).

Згідно рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 р. за №3-рп/99, "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор або його заступник у кожному випадку самостійно визначає, в чому саме полягає порушення інтересів держави в конкретних правовідносинах, які підлягають вирішенню в судовому порядку.

Відповідно до п. 2 ст. 121 Конституції України, на прокуратуру України покладено представництво інтересів громадянина або держави у суді, у випадках, зазначених законом, в тому числі випадки, передбачені ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру".

Статті 2 ГПК України у випадках, встановлених законом, передбачає, що прокурор може звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інших інтересів осіб, або державних чи суспільних інтересів, та брати участь у цих справах. Але інтереси територіальної громади є складовою частиною державних інтересів.

Статтею 40 Конституції України передбачено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції України та законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Згідно положень ст. 1 Закону України "Про місцеве самоврядування", Затоківська селищна рада є представницьким виборним органом місцевого самоврядування, який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення. Право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Згідно ст. 145 Конституції України, права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.

Вказаним і обумовлюється необхідність представництва прокурором інтересів держави в особі Затоківської селищної ради.

25.09.2014 р. ТОВ "Укрбудінвест" звернулось до господарського суду Одеської області із зустрічним позовом до Виконавчого комітету Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради, заступника Білгород-дністровського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Затоківської селищної ради про визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності в порядку ст. 203 ч.1 ЦК України, відповідно до якої товариство просило суд:

- визнати недійсним договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури селища Затока від 11 квітня 2012 року, укладений між Виконавчим комітетом Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради в особі Затоківського селищного голови Звягінцева Василя Івановича та Директором ТОВ "Укрбудінвест" Дромашко Олександром Миколайовичем з моменту укладення, а саме з 11.04.2012р.,

- визнати недійсною Додаткову угоду до Договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури селища Затока від 11 квітня 2012р. на будівництво пансіонату відпочинку Клубного комплексу "Променад" (перша черга будівництва) розташованого за адресою: бульвар Золотий беріг, 33, Лиманський район смт. Затока м. Білгород-Дністровського Одеської області від 11 квітня 2012 року з моменту укладення, а саме з 11.04.12р.

- при визнанні недійсним Договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури селища Затока від 11 квітня 2012 року та Додаткової угоди, застосувати наслідки недійсності правочину: повернути сторони у первісний стан шляхом повернення другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а саме Виконавчому комітету Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради перерахувати на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудінвест" платежі у розмірі 200.000,00 (двісті тисяч гривень) грн..

ТОВ "Укрбудінвест" зазначає, що вищезазначений Договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно - транспортної і соціальної інфраструктури селища Затока від 11 квітня 2012р. та додаткова угода до нього підлягають визнанню недійсними з моменту їх укладання, а саме з 11.04.2012р., з підстав передбачених ч.1 ст.203 ЦК України; ч.1 ст.598 ЦК України; ч.1 ст.599 ЦК України; п.5 ст.28 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні»; ч. 2, 3, ст.40 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності».

Крім того, ч.9 ст. 40 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», передбачено, що договори про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається до прийняття об'єкта в експлуатацію.

Відповідач зазначає, що 01 вересня 2011 року, Товариством отриманий сертифікат серії ОД №16411036274, яким засвідчено прийняття в експлуатацію пансіонату відпочинку «Клубний комплекс «Променад» (1 черга будівництва), що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, бульвар Золотий беріг, 33. Тобто, при укладанні договору від 11.04.2012р. було порушено приписи ч.9 ст.40 Закону України, якою встановлено, що Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається до прийняття об'єкта в експлуатацію.

Рішенням господарського суду Одеської області від 08 грудня 2014 року, винесеним суддею Зайцевим Ю.О. в задоволенні позову Заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Затоківської селищної ради до ТОВ "Укрбудінвест" про стягнення заборгованості в розмірі 929.148,26 грн. було відмовлено.

Стягнуто з Затоківської селищної ради судові витрати в розмірі 18.582,97грн..

Припинено провадження по справі в частині розгляду позовних вимог за зустрічним позовом до Виконавчого комітету Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради в порядку п. 1. ч.1 т. 80 ГПК України.

Зустрічний позов ТОВ "Украбудінвест" - задоволено.

Визнано недійсним договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури селища Затока від 11 квітня 2012 року укладений між Виконавчим комітетом Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради в особі Затоківського селищного голови Звягінцева Василя Івановича та директором ТОВ "Укрбудінвест" Дромашком Олександром Миколайовичем.

Визнано недійсною додаткову угоду до договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури селища Затока від 11 квітня 2012 року.

Стягнуто з Затоківської селищної ради на користь ТОВ "Укрбудінвест" судові витрати в сумі 2.436,00 грн..

Мотивуючи дане рішення, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що зустрічний позов ТОВ "Укрбудінвест", заявлений з порушеннями норм ГПК України, оскільки одним з відповідачів визначено Виконавчий комітет Затоківської селищної ради, що є неналежним відповідачем у справі.

Враховуючи зазначене, суд припинив провадження по даній справі в частині розгляду позовних вимог за зустрічним позовом до Виконавчого комітету Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради в порядку п. 1. ч.1 т. 80 ГПК України, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Крім того, місцевим господарським судом було встановлено, що рішення Затоківської селищної ради №142 від 04 квітня 2008 року та протокол від 28.04.2008р. укладений між Затоківською селищною радою та ТОВ «Укрбудінвест» підтверджують той факт, що свої зобов'язання з пайової участі (внеску) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт. Затока, відповідач виконав в повному обсязі.

До того, задовольняючи зустрічні позовні вимоги в частині визнання Договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури селища Затока від 11 квітня 2012 року та додаткової угоди від 11.04.2012р. до нього недійсними, місцевий господарський суд зазначив, що вищезазначений Договір та додаткова угода були укладені після прийняття об'єкта в експлуатацію, що в свою чергу порушує вимоги ч.9 ст.40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідно до якої, Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Не погоджуючись із даним рішенням, Заступник прокурора Одеської області та Затоківська селищна рада звернулись до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційними скаргами в яких просять рішення скасувати, прийняти нове, яким позовні вимоги Заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Затоківської селищної ради задовольнити в повному обсязі, а в задоволенні зустрічного позову - відмовити.

Судове рішення підлягає скасуванню, оскільки його прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст.193 ГПК України, ст.ст. 3; 6; 203; 215; 509; 525; 526; 629 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 43; 84 ГПК України, п.п.1.4 Постанови Пленуму ВГСУ від 23.03.2012р. №6 "Про судове рішення".

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, дійшов висновку, що зобов'язання щодо сплати пайової участі Товариство виконало, здійснивши будівництво автошляху в Лиманському районі смт. Затока, уздовж пансіонату. Однак, даний висновок є необґрунтованим, який зроблений у порушення норм матеріального та процесуального права.

Обґрунтовуючи апеляційні скарги, скаржники зазначають, що згідно протоколу про виконання договірних зобов'язань між Затоківською селищною радою та ТОВ "Укрбудінвест", останнім повністю виконані зобов'язання зазначені у п. 29 Договору оренди земельної ділянки в частині будівництва автошляху вздовж пансіонату.

У зазначеному протоколі не йде мова, що будівництво автошляху є залученням коштів від пайової участі за будівництво пансіонату відповіднику Клубного комплексу «Променад».

Таким чином, на думку скаржників, ТОВ "Укрбудінвест" за договором оренди земельної ділянки та за договором пайової участі прийняло на себе два різні зобов'язання (будівництво автодороги та сплата пайової участі), які мають виконуватись відповідно до умов кожного з договорів.

Відзив на апеляційні скарги від Відповідача до суду не надходив.

У наданих усних поясненнях представник відповідача вважає заявлені скарги необґрунтованими та безпідставними, які не підлягають задоволенню. На його думку рішення господарського суду першої інстанції винесено у відповідності норм діючого законодавства з врахуванням обставин справи, а тому дане рішення слід залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що рішення господарського суду, слід залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено матеріалами справи, 22.10.2004 року між Затоківською селищною радою (Далі - Орендодавець) та ТОВ "Укрбудінвест" (Далі - Орендар) був укладений договір оренди землі, відповідно до п.1., Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування терміном на двадцять п'ять років земельну ділянку загальною площею 35,034 га., для реконструкції, експлуатації та обслуговування пансіонату, яка знаходиться за адресою: Одеська область, смт. Затока, м. Білгород-Дністровський, Лиманський курортний район. (а.с.84-89)

22.10.2004р. між Затоківською селищною радою та ТОВ "Укрбудінвест" було підписано акт прийому-передачі земельних ділянок, відповідно до якого згідно з договором оренди земельних ділянок від 22 жовтня 2004р., в оренду передаються земельні ділянки загальною площею 35,034 га, в тому числі 35,034 га забудованих земель у тому числі: кемпінгів, будинків для відпочинку або для проведення відпусток земель рекреаційного призначення Затоківської селищної ради. (а.с.89)

28.04.2005 року між Затоківською селищною радою та ТОВ "Укрбудінвест" була підписана додаткова угода до договору оренди від 22.10.2004р., відповідно до якої сторони визначили зобов'язання Орендаря виконати будівництво автошляху вздовж пансіонату в термін до першого травня дві тисячі шостого року. (а.с.92-93)

Рішенням Затоківської селищної ради №142 від 04 квітня 2008 року було надано дозвіл ТОВ "Укрбудінвест" на розробку проектної документації з будівництва переїзду не загального користування через залізничну колію на 53 км ПК 1 ст. Кароліно-Бугаз у Лиманському районі смт Затока Одеської області.

В пункті 3 вищезазначеного рішення сторони погодили, що будівництво дороги в Лиманському районі смт. Затока уздовж пансіонату ТОВ "Укрбудінвест" вважається залученням коштів підприємства на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури на території смт. Затока м. Білгород-Дністровського Одеської області. (а.с.97)

Протоколом від 28.04.2008 року складеним між Затоківською селищною радою та ТОВ "Укрбудінвест" було ухвалено, що ТОВ "Укрбудінвест" повністю виконано зобов'язання, які визначені в п. 29 Договору оренди від 22.10.2008 року в частині будівництва автошляху вздовж пансіонату та визначена вартість цього внеску в розмірі 599.906,00 грн.. (а.с.98)

Крім того, як встановлено матеріалами справи, 11 квітня 2012 року між Виконавчим комітетом Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради в особі Затоківського селищного голови Звягінцева В.І. та Директором ТОВ "Укрбудінвест" Дромашко О.М. був укладений Договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури селища Затока. (а.с. 137-138)

Відповідно до п. 1 вищезазначеного Договору, його предметом є пайова участь (внесок) Замовника на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт Затока за будівництво пансіонату відпочинку Клубного комплексу "Променад" (перша черга будівництва), розташованого за адресою: бульвар Золотий беріг, 33, Лиманський район, смт Затока, м.Білгород-Дністровського, Одеської області.

11 квітня 2012 року між Виконавчим комітетом Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради в особі Затоківського селищного голови Звягінцева В.І. та Директором ТОВ "Укрбудінвест" Дромашко О.М. укладено Додаткову угоду до Договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури селища Затока від 11 квітня 2012 р. на будівництво пансіонату відпочинку Клубного комплексу "Променад" (перша черга будівництва) розташованого за адресою: бульвар Золотий беріг, 33, Лиманський район смт Затока м. Білгород-Дністровського Одеської області. (а.с.139)

Відповідно до п.п. 1, 3 Додаткової угоди, встановлено, що сплата пайової участі (внеску) в сумі 960.909,52 грн. на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт. Затока здійснюється Замовником будівництва до 01 січня 2013 року.

Відповідно до платіжного доручення №314 від 05 вересня 2012 року, ТОВ "Укрбудінвест" перерахувало 135.000,00 грн. на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури селища Затока. (а.с.26)

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, правовідносини щодо пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт. Затока виникли і були виконані відповідачем ще в 2008 році, що підтверджується Протоколом від 28.04.08р. року між Затоківською селищною радою та ТОВ "Укрбудінвест".

Враховуючи вищезазначене, судова колегія погоджується із висновком місцевого господарського суду стосовно, того що п. 3 Рішення Затоківської селищної ради №142 від 04 квітня 2008 року, встановлено, що будівництво дороги в Лиманському районі смт. Затока уздовж пансіонату ТОВ "Укрбудінвест" вважається залученням коштів підприємства на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури на території смт. Затока м. Білгород-Дністровського Одеської області.

Таким чином, свої зобов'язання щодо участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту смт. Затока м.Білгород-Дністровського Одеської області, ТОВ "Укрбудінвест" було виконано ще в 2008 році, шляхом будівництва дороги в Лиманському районі смт. Затока уздовж пансіонату відпочинку Клубного комплексу «Променад».

Згідно ч.1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до статті 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оскаржуючи рішення господарського суду Одеської області від 08.12.2014р., Затоківська селища рада в апеляційній скарзі зазначає, що Рішенням Затоківської селищної ради від 22 вересня 2014 року за №2303 було скасовано п. 3 Рішення Виконавчого комітету Затоківської селищної ради від 04 квітня 2008р. №142 «Про видачу дозволу на розробку проектної документації по будівництву переїзду не загального користування через залізничну колію на 53 км ПК 1 ст. Кароліно - Бугаз в Лиманському районі смт. Затока» .

Крім того, в мотивувальній частині апеляційної скарги, Затоківська селищна рада зазначає, що місцевий господарський суд взагалі не дослідив та не надав юридичної оцінки даному рішенню.

Однак з даною позицію Затоківської селищної ради не може погодитись судова колегія з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 101 ГПК України, апеляційний суд переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами.

Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою ГПК покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов'язаний самостійно з'ясовувати відповідні причини.

Відповідно до чинного законодавства поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу апелянта на те, що для вирішення господарським судом питання щодо залучення додаткових доказів на стадії апеляційного перегляду судового рішення, самого лише клопотання недостатньо, наявність причин щодо неможливості надання даного документу в суд першої інстанції має бути доведена заявником.

Однак, в апеляційній скарзі Затоківська селищна рада взагалі не зазначає будь-яких підстав щодо неможливості подання даного документа до суду першої інстанції та посилається тільки на те, що рішення господарського суду Одеської області від 08.12.2014р. по даній справі не містить відповідної належної оцінки вищезазначеного документа.

Крім того, судова колегія звертає увагу апелянта на те, Рішення Затоківської селищної ради за №2303 датовано 22 вересня 2014 року, а рішення господарського суду Одеської області по даній справі було прийнято 08 грудня 2014 року.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Враховуючи вищезазначене, судова колегія вважає, що надаючи до Одеського апеляційного господарського суду Рішення Затоківської селищної ради від 22 вересня 2014 року за №2303, апелянт - Затоківська селищна рада, не зазначила поважних причин не можливості подання даного документа до суду першої інстанції, а тому дане рішення не може бути прийнято до уваги в процесі перегляду даної справи в апеляційному порядку.

Таким чином, зважаючи на передбачений законодавчо одноразовий внесок у розвиток інфраструктури, замовник - ТОВ "Укрбудінвест", виконав взяті на себе зобов'язання з розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури на території смт. Затока м.Білгород-Дністровського Одеської області збудувавши дорогу уздовж пансіонату, а укладений після прийняття до експлуатації договір є порушенням ст. 40 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" та відповідно є підставою до ч. 1 ст. 203 ЦК України для визнання його недійсним.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлюється, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Положеннями Закону передбачається, що пайова участь замовників являє собою одноразовий внесок, що сплачується до бюджету.

Згідно з ч. 3 ст. 40 вищезазначеного Закону, пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Частиною 9 ст. 40 Закону встановлюється, Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Таким чином, відповідно до приписів ч.9 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.11р., обмежені строки на укладання відповідного договору моментом прийняття комплексу до експлуатації та встановлено, що договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається до прийняття об'єкта в експлуатацію.

Як встановлено матеріалами справи, 01 вересня 2011 року ТОВ "Укрбудінвест" отриманий Сертифікат серії ОД №16411036274, яким засвідчено прийняття в експлуатацію пансіонату відпочинку "Клубний комплекс "Променад" (1 черга будівництва), що знаходиться за адресою: Одеська область, м.Білгород-Дністровського, смт. Затока, бульвар Золотий беріг, 33, тоді як спірний договір був укладений після цього - 11 квітня 2012 року. (а.с.136)

Відповідно до ч.1ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам

На підставі статті 215ЦК України недійсними можуть визнаватися не лише правочини, які не відповідають цьому Кодексу, а й такі, що порушують вимоги інших законодавчих актів України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів, виданих державними органами, у тому числі відомчих, зареєстрованих у встановленому порядку.

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину. У разі коли після такого вчинення набрав чинності акт законодавства, норми якого інакше регулюють правовідносини, ніж ті, що діяли в момент вчинення правочину, то норми такого акта, якщо він не має зворотної сили, застосовуються до прав та обов'язків сторін, які виникли з моменту набрання ним чинності.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується із висновком місцевого господарського суду, стосовно того, що передбачений законодавством одноразовий внесок у розвиток інфраструктури, замовник - Товариство виконало взяті на себе зобов'язання з розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури на території смт. Затока м. Білгород-Дністровського Одеської області збудувавши дорогу уздовж пансіонату, а укладений після прийняття до експлуатації договір та додаткова угода до нього є порушенням положень статті 40 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» та відповідно є підставою для визнання їх недійсними.

Пунктом 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" №9 від 06.11.2009 року роз'яснюється, що відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.

Статтею 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, судом встановлюється наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Аналогічна правова позиція викладена у п. 2.1 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними".

Зважаючи на вищезазначене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що під час розгляду справи місцевим господарським судом були встановлені всі фактичні обставини справи на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм надана правомірна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для скасування рішення не вбачається.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 99;101;103-105

ГПК України суд, -

Постановив:

Апеляційні скарги Заступника прокурора Одеської області та Затоківської селищної ради - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 08.12.2014р. по справі № 916/1251/14 - залишити без змін.

Стягнути з Затоківської селищної ради в доход державного бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 7899,48 грн..

Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 16.02.2015р.

Головуючий суддя Ліпчанська Н.В.

Суддя Лисенко В.А.

Суддя Ярош А.І.