Постанова № 42724681, 12.02.2015, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2015 р.

Справа № 923/605/13

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Разюк Г.П.,

суддів: Гладишевої Т.Я., Колоколова С.І.

при секретарі судового засідання Полінецькій В.С.

(сторони не використали законного права на участь у судовому засіданні, хоча про час та місце його проведення повідомлені належним чином (див. – рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень від 16.01.15р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю “Югтара” “Дніпрянська аграрна фірма ім. Солодухіна”, смт.Дніпряни м.Нова Каховка Херсонської області

на рішення господарського суду Херсонської області від 09.12.2014 року

по справі № 923/605/13

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", м.Київ

до відповідачів: 1. скаржника

2. Товариства з обмеженою відповідальністю “Югтара”, смт. Дніпряни м. Нова Каховка Херсонської області

про стягнення солідарно 12 983 233 грн. 25 коп.

В С Т А Н О В И В :

У травні 2013р. Публічне акціонерне товариство (далі по тексту – ПАТ) "Кредитпромбанк" звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом до Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю (далі – ДП ТОВ ) “Югтара” “Дніпрянська аграрна фірма ім. Солодухіна” та ТОВ “Югтара” про стягнення солідарно з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог / т. 1, а.с. 128-142/ заборгованості у розмірі 12 983 233,25грн., з яких 11 000 000грн. – за виданими та несплаченими траншами по тілу кредиту, 1 007 481,54грн. – за нарахованими та несплаченими відсотками за виданими кредитними траншами, 814 217,18грн. – пені, нарахованої по несплаті тілу кредиту, 161 534,53грн. – пені по відсоткам, крім того, позивач просив стягнути витрати по сплаті судового збору.

27 вересня 2013 року ПАТ “Кредитпромбанк” /продавець/ та ПАТ “Дельта Банк”/покупець/ уклали договір купівлі-продажу прав вимоги, згідно з умовами якого до покупця перейшли всі права вимоги за кредитним договором 04.1/09/11-КЛТ від 12.07.2011р. та додатковими угодами до нього, укладеними між ПАТ “Кредитпромбанк” та ДП ТОВ “Югтара” “Дніпрянська аграрна фірма ім. Солодухіна”. Факт переходу прав вимоги за договором підтверджується відповідним актом приймання-передачі та повідомленням скаржника про відступлення /т.2,а.с.31-37/.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 20.05.2014р. клопотання позивача з цього приводу задоволено та замінено ПАТ “Кредитпромбанк” на його правонаступника в правовідносинах сторін – ПАТ “Дельта Банк”.

Підставою позовних вимог є невиконання відповідачем-1 взятих на себе зобов’язань за кредитним договором № 04.1/09/11-КЛТ від 12.07.2011р., що порушує приписи ст.ст. 526, 530, 610, 611, 629, 1054 ЦК України, ст. 193 ГК України та є підставою відповідальності поручителя за договором поруки № 04.1/09/П03/11-КЛТ від 18.07.11р. в порядку ст.553-555 ЦК України.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 09.12.2014 року (суддя Закурін М.К.) позов задоволено повністю з підстав його обґрунтованості.

Не погоджуючись з вказаним вище рішенням, ДП ТОВ “Югтара” “Дніпрянська аграрна фірма ім. Солодухіна” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій стверджує, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права та неправильно застосував норми матеріального права, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення та прийняття нового про відмову у позові у повному обсязі.

Зокрема скаржник вважає, що:

- cуд не врахував, що у відповідності до ч. 1 ст. 617 особа, яка порушила зобов'язання звільняється від відповідальності, якщо це порушення є наслідком дії непереборної сили, форс-мажорних обставин; в травні 2012р. такі обставини мали місце і виразились в несприятливих погодних умовах, що призвело до пошкодження і загибелі сільськогосподарських культур, про що банк був повідомлений в червні 2012р..;

- судом не досліджувались обставини переходу права вимоги до ПАТ "Дельта Банк" і не враховане право боржника, надане ч. 2 ст. 517 ЦК України, не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні;

- порушено норми процесуального права, оскільки позивач не надав належних доказів на підтвердження своїх позовних вимог.

У запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача спростовує доводи апеляційної скарги, просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія прийшла до висновку про відсутність підстав для скасування оскарженого рішення, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено господарським судом першої інстанції, 12.07.2011р. між ПАТ "Кредитпромбанк" (Кредитор) та ДП ТОВ "Югтара" "Дніпрянська аграрна фірма ім.Солодухіна" ( Позичальник ) був укладений кредитний договір № 04.1/09/11-КЛТ (т. 1 а.с.8-11), згідно умов якого банк надає позичальнику кредити у межах загальної суми 42 000 000грн. з повною або частковою конвертацією у долари США та Євро зі строком повернення в період з 31.12.11р. до 31 грудня 2027р. /п.3.4.4/.

Відповідно до п. 1.2 договору зобов’язання банку щодо надання кредитів та зобов’язання позичальника щодо повернення кредитів, сплати процентів, а також інші права та обов’язки сторін, що передбачені цим договором виникають з моменту укладання сторонами додаткових угод про надання кредитів, які є невід'ємною його частиною. Строк користування кожним окремим кредитом в межах загальної суми, встановленої в п. 1.1 цього договору, та термін його повернення визначаються додатковими угодами, але не пізніше строку, встановленого в п. 3.4.4. договору.

У відповідності до п.п. 2.7.1. кредитного договору розрахунок суми процентів за користування кредитами починається з дня зарахування сум кредитів на позичкові рахунки відповідача-1, а згідно до пункту 2.7.2. договору проценти нараховуються за кожним кредитом, наданим згідно з додатковою угодою, в останній робочий день місяця, у день повного дострокового погашення заборгованості за кредитом та у день повного погашення заборгованості за кредитом, вказаній у відповідній додатковій угоді, виходячи із суми заборгованості за кредитом, яка обліковується на позичковому рахунку, та процентної ставки, яка встановлена у відповідній додатковій угоді.

У відповідності до п. 5.1. договору кредиту даний договір набуває чинності з дня його підписання і діє до повного погашення позичальником кредитів, процентів за користування ними, а при наявності простроченої заборгованості – і пені за несвоєчасне погашення кредитів та сплату відсотків.

У відповідності до кредитного договору між сторонами були підписані додаткові угоди №№01-32 щодо окремих траншів з визначенням їх сум, річних процентів та строків погашення, які вірно відображені в рішенні господарського суду першої інстанції.

Додатковою угодою № 32 від 17.08.2012р. сторони змінили строк сплати кредитних траншів, виданих по додатковим угодам до Кредитного договору № 05 від 18.08.2011р. на суму 575627,87 грн.; № 06 від 25.08.2011р. на суму 61277,51 грн.; №07 від 29.08.2011р. на суму 1589181,82 грн.; № 08 від 31.08.2011р. на суму 202291,60 грн.; № 09 від 02.09.2011р. на суму 724703 грн.; № 10 від 07.09.2011р. на суму 294299,51 грн.; № 11 від 15.09.2011р. на суму 731959,87 грн.; № 12 від 20.09.2011р. на суму 900000,80 грн.; № 13 від 26.09.2011р. на суму 249395,75 грн., №14 від 29.09.2011р. на суму 741855,68 грн., який встановили до 01.10.2012р. .

Для забезпечення зобов`язань за кредитним договором № 04.1/09/11-КЛТ від 12.07.2011р. між ПАТ "Кредитпромбанк" і ТОВ "Югтара" був укладений договір поруки № 04.1/09/П03/11-КЛТ від 18.07.2011р., у відповідності до умов якого визначалася солідарна відповідальність поручителя і боржника перед ПАТ "Кредитпромбанк" за своєчасне та повне виконання зобов`язань ДП ТОВ "Югтара" “Дніпрянська аграрна фірма ім. Солодухіна” за кредитним договором, укладеним між банком та позичальником.

Згідно п.п. 2.1. договору поруки у разі невиконання позичальником своїх зобов`язань за платежами, що передбачені кредитним договором, поручитель на підставі платіжного повідомлення позичальника або банку не пізніше трьох робочих днів після одержання такого письмового повідомлення погашає за рахунок власних коштів на рахунок банку в повному обсязі заборгованість за позичальника за кредитним договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами, відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов’язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

ПАТ "Кредитпромбанк" виконав умови договору та надав ДП ТОВ “Югтара”“Дніпрянська аграрна фірма ім. Солодухіна” кредитні кошти у розмірі 42 000 000 грн. та кредитні транші відповідно до додаткових угод, що підтверджується меморіальними ордерами / т. 1 а.с. 46-72/.

В порушення умов кредитного договору починаючи з жовтня 2012року ДП ТОВ “Югтара” “Дніпрянська аграрна фірма ім. Солодухіна” не виконувало прийняті на себе зобов’язання щодо повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитними коштами, внаслідок чого ПАТ "Кредитпромбанк" звернулося до нього з вимогами №5788/04-б.б-02 від 25.10.2012р., №6752/04-б,б-02 від 24.12.2012р., №1586/04-б.б-03 від 25.04.2013р. /т.1 а.с. 73-76/ про сплату простроченої заборгованості за кредитним договором № 04.1/09/11-КЛТ від 12.07.2011р.. Означені вимоги були отримані відповідачем 30.10.12р. та 28.12.12р., про що свідчать поштові повідомлення /т.1 а.с.73-76/, але залишені без виконання, через що позивач зажадав повернення кредиту в судовому порядку.

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Таким чином, вимоги позивача є обгрунтованими та суд дійшов вірного висновку про те, що вони підлягають задоволенню.

ДП ТОВ “Югтара” “Дніпрянська аграрна фірма ім. Солодухіна” порушило умови договору, внаслідок чого станом на 01.06.2013р., у відповідності до розрахунків позивача, мало заборгованість: 11000000грн. основного боргу за кредитним договором № 04.1/09/11-КЛТ від 12.07.2011р. та додатковими угодами до нього, 1 007 481,54 грн. боргу і з несплачених відсотків за кредитом, 814 217,18грн. – пені, нарахованої по несплаті тілу кредиту, 161 534,53грн. – пені по відсоткам.

Під час розгляду в суді першої інстанції ухвалами від 9 липня 2013р. та 8 липня 2014р. за клопотаннями ДП ТОВ “Югтара” “Дніпрянська аграрна фірма ім.Солодухіна” по даній справі призначалися судово-бухгалтерські експертизи, проте через несплату останнім вартості експертного дослідження, дані експертизи проведені не були. На час розгляду спору, настав строк повернення кредитних траншів за усіма додатковими угодами, укладеними сторонами, при цьому будь-яких доказів на спростування розрахунків позивача відповідач-1 не надав, отже господарський суд підставно погодився з обгрунтованістю розрахунків позивача щодо розміру заборгованості, заявленої до стягнення.

Згідно ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку, поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У відповідності до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Листом №1586/04-б.б-03 від 25.04.13р., який отримано відповідачем-2 30.04.13р. /а.с.75,76/, позивач звернувся до поручителя з вимогою протягом трьох днів погасити заборгованість ТОВ "Югтара" “Дніпрянська аграрна фірма ім. Солодухіна” у зв'язку з невиконанням останнім зобов'язань за кредитним договором № 04.1/09/11-КЛТ від 12.07.2011р..

Таким чином, судова колегія на підставі ст.ст. 525,526, 553,554, 629, 1054 ЦК України, ст.193 ГК України погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення солідарно боргу за кредитним договором та договором поруки за надані кредитні кошти у розмірі 11 000 000грн. – за виданими та несплаченими кредитними траншами по тілу кредиту, 1 007 481,54грн. – за нарахованими та несплачені відсотки за виданими кредитними траншами, 814 217,18грн. – пені по тілу кредиту, 161 534,53грн. – пені по відсоткам.

У своїй апеляційній скарзі на рішення Господарського суду Херсонської області скаржник вказує, що суд першої інстанції не врахував настання обставин непереборної сили, що у відповідності до ч. 1 ст. 617 ЦК України звільняє його від виконання зобов'язання. Скаржник стверджує, що на весні 2012р. внаслідок несприятливих погодних умов мали місце пошкодження і загибель сільгоспкультур, про що він сповіщав банк в травні.

Колегія суддів не може прийняти означені твердження до уваги, оскільки, по- перше вони в порушення вимог ст. 33 ГПК України не підтвердженні документально, по-друге, про дані обставини скаржник не заявляв при розгляді спору в суді першої інстанції, а відповідно до ч.1 ст.101 ГПК України додаткові докази приймаються судом апеляційної інстанції тільки, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Також скаржник наголошував, що судом не досліджувались обставини переходу права вимоги за кредитним договором до ПАТ “Дельта Банк". Судова колегія відхиляє дані заперечення з огляду на їх безпідставність, оскільки судом ухвалою від 20.05.14р. вірно встановлено, що заміна кредитора відбулася згідно до вимог чинного законодавства /ч. 1 ст. 516 ЦК України/ на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.13р., що був укладений між ПАТ "Кредитпромбанк" та ПАТ “Дельта Банк”, про що боржник повідомлявся листом №10429/КРМ/10102013-073 від 10.10.13р. /т.2,а.с.37/.

На думку скаржника відсутність судово-економічної експертизи є порушенням вимог процесуального законодавства, яке допущено судом. Такі твердження є хибними, оскільки судом клопотання скаржника про призначення судових експертиз задовольнялися двічі, але експертне дослідження не проводилось саме з вини ДП ТОВ “Югтара” “Дніпрянська аграрна фірма ім. Солодухіна” через несплату останнім рахунків експертної установи.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим і не вбачає підстав для його зміни або скасування.

Згідно із ст.49 ГПК України витрати скаржника по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 49, 99,101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Рішення господарського суду Херсонської області від 09.12.2014 року по справі № 923/605/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю “Югтара” “Дніпрянська аграрна фірма ім. Солодухіна” – без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Відповідно до ст. 110 ГПК України постанова може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови складено 16.02.2015 р.

Головуючий суддя Г.П. Разюк

Суддя Т.Я. Гладишева

Суддя С.І. Колоколов