Постанова № 42724676, 10.02.2015, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2015 р.

Справа № 916/2420/14

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Мишкіної М.А.,

суддів Будішевської Л.О., Бєляновського В.В.

(склад судової колегії сформований розпорядженням голови суду №2920 від 20.11.2014р.)

при секретарі судового засідання Шитря О.М.

за участю представників сторін:

від Заступника прокурора Одеської області – Коломійчук І.О. – прокурор відділу прокуратури Одеської області;

від Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області – Коломійчук І.О. – прокурор відділу прокуратури Одеської області;

від Біляївської райдержадміністрації Одеської області – не з’явився;

від ТОВ «Аероклуб «Одеса» - не з’явився;

від Біляївської райради Одеської області – не з’явився;

від Августівської сільради Біляївського району Одеської області – не з’явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора Одеської області

на рішення господарського суду Одеської області від 14 жовтня 2014 року

по справі №916/2420/14

за позовом Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області

до

- Біляївської районної державної адміністрації Одеської області;

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Аероклуб «Одеса»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

- Біляївська районна рада Одеської області;

- Августівська сільська рада Біляївського району Одеської області

про визнання недійсним договору та зобов’язання повернути земельну ділянку

Сторони та треті особи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

В судовому засіданні 10.02.2015р. згідно ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

встановив:

У червні 2014 року Біляївський міжрайонний прокурор Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Біляївської районної державної адміністрації Одеської області та Товариства з обмеженою відповідальністю «Аероклуб «Одеса», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Біляївська районна рада, в якому просив суд:

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки реєстраційний номер (04.05.516.00019) розташованої на території Августівської сільської ради за межами населеного пункту, загальною площею 101,19га, який укладено між ТОВ «Аероклуб «Одеса» та Біляївською районною державною адміністрацією 02.06.2006;

- визнати недійсним додаткову угоду (реєстраційний номер 04.10.516.00603) до договору оренди земельної ділянки від 02.06.2006, який укладено між ТОВ «Аероклуб «Одеса» та Біляївською районною державною адміністрацією;

- повернути до земель запасу Августівської сільської ради земельну ділянку реєстраційний номер (04.06.516.00019), розташовану на території Августівської сільської ради за межами населеного пункту, загальною площею 101,19 га та нормативною вартістю 370658,97 грн.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що Біляївською міжрайонною прокуратурою Одеської області у квітні 2014р. проведено перевірку, за результатами якої встановлено, що 02.06.2006р. між Біляївською райдержадміністрацією та ТОВ «Аероклуб «Одеса» укладено договір оренди землі, предметом якого є передача в користування відповідачу земельної ділянки загальною площею 101,19га, з порушенням вимог чинного земельного законодавства, а саме без затвердження нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка за вимогами ЗУ „Про оцінку земель” являється основою для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, (надалі - НГОЗД) районною радою в порушення вимог ст.23 ЗУ «Про оцінку земель», що призвело до ненабрання нею юридичної сили. Отже, сторонами спірного договору оренди вчинено правочин з порушенням вимог ч.1 ст.203 ЦК України, що є підставою для визнання недійсним договору оренди землі від 02.06.2016р. в порядку ст.215 ЦК України із зобов’язанням ТОВ «Аероклуб «Одеса» повернути до земель запасу Августівської сільської ради земельну ділянку загальною площею 101,19га.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.07.2014р. визначено процесуальний статус Біляївської районної ради у даній справі як третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою місцевого господарського суду від 01.08.2014р. залучено до участі у справі у якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Августівську сільську раду Біляївського району Одеської області.

15.07.2014р. ТОВ «Аероклуб «Одеса» подало місцевому господарському суду відзив на позов, в якому просило відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Рішенням господарського суду Одеської області від 14.10.2014р. (головуючий суддя Рога Н.В., судді Власова С.Г., Зайцев Ю.О.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення суду обґрунтовано положеннями ст.203, ч.1 ст.215, ст.792 ЦК України, ст.ст. 17, 201 Земельного кодексу України, ст.ст.13,15 ЗУ „Про оренду землі”, ст. ст.18,23 ЗУ «Про оцінку земель», ст.21 ЗУ «Про місцеві державні адміністрації» та вмотивовано тим, що із змісту спірного договору оренди землі вбачається, що відповідачі дійшли згоди відносно всіх істотних умов договору оренди землі, які передбачені ч.1 ст.15 ЗУ «Про оренду землі» (у редакції, чинній на момент укладення спірного договору), а також договір містить усі невід’ємні частини договору, що, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин частини другої цієї статті щодо визнання договору оренди землі недійсним. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, Договір оренди землі від 02.06.2006р. зареєстровано Одеською регіональною філією Державного підприємства „Центр державного земельного кадастру” 04.09.2006р. за №04.06.516.00019. За умови наявності витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виготовленого Біляївським районним відділом земельних ресурсів 02.06.2006р., незатвердження Біляївською районною радою виготовленої Одеською регіональною філією ДП „Центр державного земельного кадастру” 31.05.2006р. технічної документації не має своїм наслідком її недійсність, а, відтак, підстави для визнання договору оренди недійсним відсутні. Крім того, відповідач є власником будівель та споруд, що розташовані на орендованій земельній ділянці. Право власності ТОВ „Аероклуб „Одеса” зареєстроване у відповідності до норм чинного законодавства, а отже, позбавлення ТОВ „Аероклуб „Одеса” права користування земельною ділянкою, на якій розташовані належні йому на праві власності об’єкти нерухомості, може призвести до порушення його конституційних прав, що є неприпустимим.

Також суд першої інстанції у своєму рішенні зазначив, що відповідно до ст.17 ЗУ “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” від 23.02.2006 р. № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права. В рішенні від 24.06.2003р. у справі “Стретч проти Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії” Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що визнання недійсним договору, згідно з яким особа отримала майно від держави, та подальше позбавлення цього майна на підставі того, що державний орган порушив закон, є неприпустимим. Зазначене рішення Європейського суду з прав людини застосовано Вищим господарським судом України при прийнятті постанови від 23.01.2007р. у справі №47/83. При цьому Вищий господарський суд України у вказаних постановах констатував необхідність застосування судової практики Європейського суду з прав людини у національному законодавстві як інструменту функціонування Конвенції про захист прав та основних свобод людини, що є частиною національного законодавства України.

Не погодившись з рішенням суду від 14.10.2014р., заступник прокурора Одеської області звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення як таке, що прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права з прийняттям нового рішення про задоволення позову повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги прокурор зазначає, що рішення місцевого господарського суду від 14.10.2014р. прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст.215,216 ЦК України, ст.ст.13,23 ЗУ «Про оцінку земель», ст.21 ЗУ «Про оренду землі», ст. ст.4-7, 43 ГПК України, підлягає скасуванню з наступних підстав:

- у порушення вимог ст.23 ЗУ «Про оцінку земель» технічна документація з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, що була передана в оренду, на розгляд до Біляївської райради не передавалась, останньою не затверджувалась та відповідно не має юридичної сили, що підтверджується листом Біляївської районної ради від 13.04.2014р. та листом архівного відділу Біляївської райради від 18.09.2014р;

- при визначенні розміру орендної плати сторони керувались технічною документацією з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка не мала юридичної сили, у зв’язку із чим її розмір визначено незаконно, а відтак і договір, укладений на її підставі, підлягає визнанню недійсним на підставі ст.215 ЦК України;

- посилання суду першої інстанції на позицію Європейського суду у справі «Стреч проти Об’єднаного Королівства Великобританії і Північної Ірландії» не відповідає обставинам справи, оскільки прокурор звернувся до суду із позовом на захист інтересів держави, що спрямовано на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання про відчуження земель, належних Українському народу, тобто державі, на користь однієї юридичної особи та повернення у власність держави земельної ділянки, яка вибула з її володіння незаконно;

- обставини справи «Стреч проти Об’єднаного Королівства Великобританії і Північної Ірландії» та справи за позовом прокурора істотно відрізняються, а тому висновки щодо справедливої рівноваги між інтересами суспільства і особи в кожній з цих справ не можуть бути тотожними, а висновок Європейського суду з прав людини про порушення прав заявника у відповідній справі не може бути безумовним прецедентом при розгляді даної справи за позовом прокурора;

- безпідставним є посилання суду на розміщення на спірній земельній ділянці будівель та споруд, власником яких є відповідач, оскільки це лише підтверджує право останнього орендувати земельну ділянку, однак з дотриманням всіх норм земельного законодавства.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 24.11.2014р. відновлено заступнику прокурора Одеської області строк на подання апеляційної скарги, прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні.

В засіданні суду апеляційної інстанції прокурор підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

Представник ТОВ «Аероклуб «Одеса» у судовому засіданні 22.01.2015р. заперечував проти доводів та вимог апеляційної скарги з підстав законності та обґрунтованості оскарженого рішення.

Біляївська райдержадміністрація Одеської області, ТОВ «Аероклуб «Одеса», Біляївська райрада Одеської області та Августівська сільрада Біляївського району Одеської області своїх представників в засідання суду апеляційної інстанції, призначене на 10.02.2015р., не направили.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника ТОВ «Аероклуб «Одеса», обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення виходячи із наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в ході апеляційного розгляду, що на замовлення ТОВ «Аероклуб «Одеса» (договір №206-VI від 23.05.2006р.) Одеською регіональною філією Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» 31.05.2006р. була проведена нормативна грошова оцінка земельної ділянки ТОВ «Аероклуб «Одеса» для розміщення та експлуатації спортивного аеродрому (площею 101,19га) розташованої за адресою: Одеська область, Біляївський район, на території Августівської сільської ради (за межами населених пунктів), в результаті чого складено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки ТОВ «Аероклуб «Одеса» для розміщення та експлуатації спортивного аеродрому, копія Витягу з якої наявна у матеріалах справи.

02.06.2006р. Біляївським районним відділом земельних ресурсів складено Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 1018900кв.м. щодо користувача ТОВ «Аероклуб «Одеса», за яким НГОЗД становить 370658,97грн.

Витяг завірено підписом начальника та печаткою Відділу земельних ресурсів.

Біляївська районна рада Одеської області, розглянувши проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки «ТОВ «Аероклуб «Одеса», розроблений Одеською регіональною філією ДП «Центр державного земельного кадастру», прийняла рішення №336-IVвід 16.05.2005р., яким вирішила:

- погодити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВу «Аероклуб «Одеса» для розміщення та експлуатації спортивного аеродрому на території Августівської сільської ради (за межами населених пунктів) Біляївського району Одеської області (пункт 1 рішення);

- погодити відведення земельної ділянки ТОВу «Аероклуб «Одеса» в довгострокову оренду терміном на 14 років із земель запасу промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення площе. 101,19га забудованих земель під аеродромами та відповідними спорудами на території Августівської сільської ради для розміщення та експлуатації спортивного аеродрому (пункт 2 рішення).

02.06.2006р. між Біляївською районною державною адміністрацією Одеської області (Орендодавець) та ТОВ «Аероклуб «Одеса» (Орендар) був укладений Договір оренди землі (надалі – Договір оренди), згідно якого Орендодавець надає, а Орендар приймає у строкове, платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області (п.1 Договору оренди), В оренду передається земельна ділянка загальною площею 101,19га забудованих земель під аеродромом та відвідними спорудами (пункт 2 Договору оренди).

У пункті 3 Договору оренди зазначено, що на земельній ділянці знаходяться об’єкти нерухомого майна, які належать орендарю на підставі свідоцтва про право власності на будівлі за №71 від 19.12.2003р. та згідно з договором оренди від 27.05.1998р. Інші об’єкти інфраструктури: територія обладнана електропостачанням та теплопостачанням.

Згідно із п.4 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 370658,97грн., що відповідає даним Витягу з НГОЗД.

Договір оренди укладено на 14 років (п.7 Договору оренди).

Відповідно до п.п.8-10 Договору оренди орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 3706,60грн. в рік. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно, у розмірі 1/12 частини річної орендної плати до 30 числа місяці, за який вноситься орендна плата.

Договір оренди зареєстровано Одеською регіональною філією Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» 04.09.2006р. за № 04.06.516.00019.

Згідно акту приймання – передачі об’єкта оренди строком на 14 років ТОВ «Аероклуб «Одеса» для розміщення та експлуатації спортивного аеродрому - Орендодавець передав згідно договору оренди землі та плану землекористування земельну ділянку загальною площею 101,19га забудованих земель під аеродромом та відповідними спорудами, а Орендар прийняв в оренду вищезгадану земельну ділянку строком на 14 років, згідно договору оренди землі для розміщення та експлуатації спортивного аеродрому.

Межі земельної ділянки, що відводиться в оренду ТОВ «Аероклуб «Одеса» для розміщення та експлуатації спортивного аеродрому були встановлені в натурі, що підтверджується відповідним Актом від 31.05.2006р., копія якого наявна в матеріалах справи.

20.10.2009р. між Біляївською райдержадміністрацією та ТОВ «Аероклуб «Одеса» було укладено додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки від 02.06.2006р., згідно якої уточнено мету використання земельної ділянки - для розміщення спортивного аеродрому з метою розвитку авіаційних видів спорту, малої авіації та уставної діяльності орендаря. Крім того сторони встановили, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 101,19га забудованих земель під спортивним аеродромом та відповідними спорудами. Сторони за договором також змінили строк дії Договору та визначили, що Договір оренди укладено на 24 роки - до 02.06.2030р. Пунктом 5 додаткової угоди внесено зміни до п.8 Договору оренди та збільшено розмір орендної плати до 8500 грн. в рік.

Предметом даного спору є вимога заступника прокурора Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області визнати недійсним договір оренди землі від 02.06.2006р., укладений між відповідачами з додатковою угодою, на підставі ст. ст. 203, 215 ЦК України та повернути до земель запасу Августівської сільської ради земельну ділянку загальною площею 101,19га, що орендувалася за цим договором, в порядку ст. 216 ЦК України. Обґрунтована дана вимога тим, що оспорюваний договір укладено з порушенням вимог діючого земельного законодавства. Підставами для визнання оспорюваного договору оренди землі недійсним заступник прокурора вказує те, що технічна документація з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка є об’єктом оренди за спірним договором, не затверджена Біляївською районною радою, а відтак не має юридичної сили.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду такого.

Відповідно до ст.792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі».

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі».

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно із ст.13 ЗУ «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.14 ЗУ «Про оренду землі» договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Згідно зі ст. 15 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, яка була чинною на момент укладення спірного договору) істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови, зокрема якісний стан земельних угідь, порядок виконання зобов'язань сторін, порядок страхування об'єкта оренди, порядок відшкодування витрат на здійснення заходів щодо охорони і поліпшення об'єкта оренди, проведення меліоративних робіт, а також обставини, що можуть вплинути на зміну або припинення дії договору оренди, тощо. Невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Законом. У разі якщо договором оренди землі передбачається здійснити заходи, спрямовані на охорону та поліпшення об'єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи.

З правового аналізу змісту спірного договору оренди землі вбачається, що Біляївська райдержадміністрація Одеської області та ТОВ «Аероклуб «Одеса» дійшли згоди відносно всіх вищенаведених істотних умов договору оренди землі, які передбачені частиною ч.1 ст.15 ЗУ «Про оренду землі» (у редакції, чинній на момент укладення спірного договору), а також договір містить невід'ємні частини договору.

Незатвердження Біляївською районною радою технічної документації з нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки не має своїм наслідком визнання договору оренди недійсним з цієї підстави з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 13 ЗУ «Про оцінку земель» передбачена обов'язковість проведення оцінки землі у разу визначення розміру орендної плати земель державної та комунальної власності.

Відповідно до ст.18 Закону України «Про оцінку земель» розроблення відповідної документації проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до ЗУ «Про землеустрій».

В силу ч.2 ст.26 ЗУ «Про землеустрій» розробниками документації із землеустрою є юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою; фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

Саме розробники документації із землеустрою несуть відповідальність за відповідність технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, яка засвідчується підписом та печаткою даних осіб, державним стандартам, нормам, правилам, іншим нормативно-правовим актам на землях усіх категорій та форм власності.

Відповідно до ч.2 ст.23 ЗУ «Про оцінку земель» технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, затверджується районними радами.

Відповідно до ч.2 ст.20, ч.2 ст.23 ЗУ «Про оцінку земель» дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативно-грошової оцінки земель, який видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Таким органом є Державне агентство земельних ресурсів України, яке згідно з Указом Президента України від 08.04.2011р. №445/2011 є правонаступником Державного комітету України із земельних ресурсів.

Біляївським районним відділом земельних ресурсів Одеського обласного головного управління земельних ресурсів 02.06.2006 року за реєстраційним номером 5069 сформовано та видано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що передавалася в оренду відповідачу - ТОВ «Аероклуб «Одеса», в якому вказано нормативну грошову оцінку земельної ділянки - 370658,97грн. (а.с.53)

Таким чином, видавши Витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, Біляївський райвідділ земельних ресурсів Одеського обласного головного управління земельних ресурсів виконав вимоги статей 20, 23 Закону України «Про оцінку земель», надавши відповідні дані у передбаченій законом формі.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що саме Витяг є підставою для визначення грошової оцінки земельної ділянки, яка у подальшому стала підставою для розрахунку орендної плати.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що за умови наявності Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку цієї земельної ділянки від 02.06.2006р., виданого Біляївським райвідділом земельних ресурсів, незатвердження Біляївською районною радою цієї технічної документації не має своїм наслідком її недійсність, а, відтак, підстави для визнання договору оренди недійсним у зв’язку із порушенням вимог ст.23 ЗУ «Про оцінку земель» відсутні.

Окрім того, реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Статтею 54 ГПК України встановлено, що подана до господарського суду позовна заява повинна містити зміст позовних вимог та обставини, якими позивач їх обґрунтовує.

Як вказувалося вище, предметом даного спору є вимога заступника прокурора визнати недійсним договір оренди земельної ділянки на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України; обґрунтована дана вимога тим, що оспорюваний договір укладений з порушенням вимог діючого законодавства.

Згідно з ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 5 п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" встановлено, що відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру” (в редакції чинній на момент звернення заступника прокурора до господарського суду з даним позовом) представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави. Обираючи форму представництва, передбачену частиною п’ятою цієї статті, прокурор визначає, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави чи громадянина, обґрунтовує необхідність їх захисту.

Відповідно до положень ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

Отже, виходячи із наведених приписів, прокурор, звертаючись до суду із даним позовом та вимагаючи визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, зобов'язаний довести, яким чином оспорюваний ним договір порушує або загрожує порушенням інтересів держави, а суд, в свою чергу, перевірити доводи та докази, якими прокурор обґрунтовує свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.

Тобто, порушення або загроза порушення інтересів держави, за захистом яких прокурор звертається до суду, є обов'язковими; обов'язком прокурора, відповідно до ст. 33 ГПК України є доведення/підтвердження/ в установленому законом порядку наявності факту порушення або загрози порушення інтересів держави.

Разом з тим, як свідчить правовий аналіз матеріалів справи, прокурор не зазначив, яким чином порушуються інтереси держави продовженням дії оспорюваного ним договору оренди земельної ділянки, а лише стверджує про невідповідність оспорюваного ним договору нормам діючого земельного законодавства.

Однак, уявлення прокурора про невідповідність оспорюваного договору нормам чинного законодавства за відсутності при цьому порушень інтересів держави, не є підставою для визнання такого договору недійсним в судовому порядку, оскільки, відповідно до ст.2 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" завданням суду є саме захист порушених або оспорюваних прав та інтересів.

Норма ч.3 ст.215 ЦК України визначає визнання договору недійсним як право суду, яким він користується з урахуванням конкретних обставин справи, оцінивши наявні докази у їх сукупності за правилами ст.43 ГПК України.

Охоронюваний законом інтерес держави в даному випадку полягає, на думку колегії суддів, в продовженні дії договору оренди, збереженні орендних відносин, оскільки орендна сплата потрапляє у місцевий та Державний бюджети та втрата цих надходжень негативно позначиться на їх поповненні.

Таким чином, прокурором не обґрунтована наявність підстав, з якими закон (ст.215 ЦК України), пов’язує недійсність правочинів, а також порушення відповідачами інтересів держави або завдання шкоди державі внаслідок укладення ними спірного договору, чим обумовлено звернення до суду із заявленим позовом з метою захисту інтересів держави, у зв’язку з чим відсутні правові підстави для задоволення вимоги про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки з додатковою угодою та похідної вимоги про повернення земельної ділянки до земель запасу.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позбавлення ТОВ «Аероклуб «Одеса» права користування спірною земельною ділянкою, на якій розташовані належні йому на праві власності об’єкти нерухомості, може призвести до порушення його конституційних прав, що є неприпустимим, оскільки ТОВ «Аероклуб «Одеса» є власником будівель та споруд, що розташовані на орендованій земельній ділянці (свідоцтво про право власності №53 від 31.01.2003р., свідоцтва про право власності серія ЯЯЯ №278819 та серія ЯЯЯ №278818 від 20.07.2006р.). та має право користуватись земельною ділянкою для їх обслуговування та експлуатації.

Разом з цим, колегія суддів звертає увагу на те, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні необґрунтовано послався на рішення Європейського суду з прав людини від 24.06.2003р. у справі «Стретч проти Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії».

Відповідно до ст.17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 р. № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У вищезазначеному рішенні Європейський суд з прав людини з прав людини дійшов висновку, що визнання недійсним договору, згідно з яким особа отримала майно від держави, та подальше позбавлення цього майна на підставі того, що державний орган порушив закон, є неприпустимим.

Дослідивши зміст рішення Європейського суду з прав людини від 24.06.2003р. у справі «Стретч проти Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії», колегія суддів дійшла висновку про неможливість його застосування як джерела права при розгляді справи за позовом Біляївського міжрайонного прокурора, оскільки обставини справ істотно відрізняються, а тому висновки щодо справедливої рівноваги між інтересами суспільства і особи в кожній з цих справ не можуть бути тотожними, а висновок Європейського суду з прав людини про порушення прав заявника у відповідній справі не може бути безумовним прецедентом при розгляді справи за позовом прокурора.

Застосування рішення Європейського суду з прав людини від 24.06.2003р. у справі «Стретч проти Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії» в даній справі не є обґрунтованим з тих підстав, що право ТОВ «Аероклуб «Одеса» на мирне володіння переданим в оренду майном не зазнавало невиправданого втручання з боку державного органу, який передав це майно у володіння відповідача як орендаря, на відміну від обставин, встановлених у рішенні Європейського суду з прав людини від 24.06.2003р. у справі «Стретч проти Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії». Біляївська райдержадміністрація Одеської області не приймала будь-яких рішень та не вчиняла дій, спрямованих на порушення права Орендаря на володіння земельною ділянкою (порушення ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Водночас, встановивши обставини, які мають значення для вирішення даного спору, суд першої інстанції на законних підставах відмовив у задоволенні позовних вимог у зв’язку із їх необґрунтованістю.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків місцевого господарського суду та підставою для його скасування слугувати не спроможні.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення господарського суду Одеської області від 14.10.2014р. відповідає обставинам справи та нормам чинного законодавства, що є підставою для залишення рішення без змін.

Керуючись ст.ст.99,101-103,105 ГПК України, колегія суддів ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 14.10.2014р. у справі №916/2420/14 залишити без змін.

Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 16. 02 .2015р.

Головуючий суддя Мишкіна М.А.

Суддя Будішевська Л.О.

Суддя Бєляновський В.В.