Постанова № 42724653, 11.02.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2015 р. Справа№ 914/2658/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ільєнок Т.В.

суддів: Авдеєва П.В.

Яковлєва М.Л.

при секретарі судового

засідання: Грабовському Д.А.

за участі представників сторін:

позивача Усик А.Г. дов. від 19.01.2015р. № 46/01

відповідача не з'явився, про день, час та місце розгляду

справи повідомлений належним чином;

розглянувши матеріали

апеляційної скарги ПАТ "Європейський газовий банк"

на рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2014р.

у справі № 914/2658/14 ( суддя Бондарчук В.В.)

за позовом ПрАТ "Санаторно-готельний комплекс

"Дніпро-Бескид"

до відповідача ПАТ "Європейський газовий банк"

про зобов'язання вчинити дії та виконати умови

договору

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва ПрАТом "Санаторно-готельний комплекс "Дніпро-Бескид" було подано позов до відповідача-1: ПАТ "Європейський газовий банк" та до відповідача-2 Трускавецького відділення №1 ПАТ "Європейський газовий банк" про зобов'язання відповідача-1 здійснити платіжні операції ПрАТ СГК "Дніпро-Бескид" за Платіжними дорученнями:

- №175 на суму 50 000,00 грн. щодо перерахування коштів між власними рахунками за розпорядженням керівника від 21.05.2014 року на інший поточний (зарплатний) рахунок в іншому банку для виплати авансу працівникам;

- №180 від 05.06.2014 року за водопостачання по рахунку №8/1 від 20.05.2014 року на суму 40 000,00 грн., №181 від 05.06.2014 року за електропостачання по рахунку №П29314/1 від 13.05.2014 року на суму 120 000,00 грн.;

- №182 від 05.06.2014 року на перерахування грошових коштів між власними рахунками згідно розпорядження керівника від 05.06.2014 року для виплати заробітної плати/виплата зарплати 06.05.2014 року на суму 100 000,00грн. на поточний рахунок в ПАТ "Укрексімбанк" м. Львова;

- №183 від 19.06.2014 року на перерахування грошових коштів між власними рахунками згідно розпорядження керівника від 19.06.2014 року (для виплати дивідендів) на інший поточний рахунок в ПАТ "Укрексімбанк" на суму 2 320 000,00 грн. та зобов'язання відповідача-2 вчиняти всі види операцій за рахунком №260023013498 в ПАТ "Єврогазбанк" за розрахунковими документами ПрАТ "Санаторно-готельний комплекс "Дніпро-Бескид" відповідно до умов Договору та вимог законодавства України.

У процесі розгляду справи у суді першої інстанції, представником позивача було подано Заяву про уточнення (збільшення розміру) позовних вимог (вх. №4093/14 від 21.08.2014 а/с 66-69), за якою останній просив зобов'язати відповідачів - ПАТ "Європейський газовий банк" та Трускавецьке відділення №1 ПАТ "Єврогазбанк" повернути грошові кошти, що зберігалися на депозитному рахунку в сумі 500 000,00грн. та 8 797,00 грн. нарахованих відсотків за користування вкладом, які знаходяться на депозитному рахунку №2615430603498 у ПАТ "Єврогазбанк", термін якого закінчився 04.08.2014р., відповідно до Договору банківського вкладу №3498/26 від 01.08.2013р. (а/с 66-69). До названої Заяви додано доказ сплати суми судового збору, а саме Платіжне доручення №32736 від 20.08.2014р. на суму 10 175,94 грн. (а/с 80) Вказана Заява була прийнята місцевим господарським судом і подальший розгляд справи відбувся з її врахуванням.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.08.2014р. провадження у справі в частині заявлених позовних вимог до відповідача-2 Трускавецького відділення №1 ПАТ "Єврогазбанк" - припинено, а справу №914/2658/14 в іншій частині до відповідача-1 ПАТ "Європейський газовий банк" було направлено за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.10.2014 №914/2658/14 позовні вимоги ПрАТ "Санаторно-готельний комплекс "Дніпро-Бескид" задоволено частково. Зобов'язано ПАТ "Європейський газовий банк" виконати платіжне доручення №175 від 21.05.2014р. "про перекидку коштів" у розмірі 50 000,00 грн. з рахунку № 260023013498 на рахунок № 260040060941, виконати платіжне доручення №180 від 05.06.2014р. "про сплату коштів" у розмірі 40 000,00 грн. за водопостачання з рахунку №260023013498 на рахунок № 2600130152, виконати платіжне доручення №181 від 05.06.2014р. "про сплату коштів" у розмірі 120 000,00грн. за електроенергію з рахунку № 260023013498 на рахунок № 260363011877, виконати платіжне доручення №182 від 05.06.2014р. "про перекидку коштів" у розмірі 100 000,00 грн. для виплати заробітної плати з рахунку № 260023013498 на рахунок № 260040060941, виконати платіжне доручення №183 від 19.06.2014р. "про перекидку коштів" у розмірі 2 320 000,00 грн. для виплати дивідендів з рахунку № 260023013498 на рахунок № 260040060941. В іншій частині позовних вимог щодо повернення грошових коштів, що зберігалися на депозитному рахунку в сумі 500 000,00грн. та 8 797,00грн. нарахованих відсотків за користування вкладом, які знаходяться на депозитному рахунку №2615430603498 у ПАТ "Європейський газовий банк", термін якого закінчився 04.08.2014р., відповідно до Договору банківського вкладу №3498/26 від 01.08.2013р., відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим Рішенням, відповідач ПАТ "Європейський газовий банк" звернувся до Київського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просив Рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2014 №914/2658/14 скасувати частково, а саме в частині задоволених позовних вимог, та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

У своїй апеляційній скарзі позивач вказує на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а тому не правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, зокрема статтю 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідач зазначає, що він знаходиться у процедурі ліквідації, у зв'язку з чим припинено здійснення банківських операцій, а тому позивач має право отримати грошові кошти виключно в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» відповідно до встановленого порядку. Разом з тим, скаржник стверджує, що юридичні особи не підпадають під визначення поняття «вкладник» у розумінні вищеназваного Закону.

Ухвалою КАГС від 28.11.2014р. № 914/2658/14 порушено апеляційне провадження за скаргою відповідача та призначено судове засідання (колегія суддів у складі: головуючої судді Ільєнок Т.В., суддів: Авдеєва П.В., Яковлєва М.Л.).

В останнє судове засідання від 11.02.2014 не з'явився представник відповідача-скаржника, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про належне повідомлення відповідача свідчить залучене до матеріалів справи зворотнє поштове повідомлення № 09-33/5362/15.

Враховуючи, що присутній представник позивача не заперечував проти продовження розгляду апеляційної скарги у відсутності представника відповідача-скаржника, колегія суддів перейшла до здійснення апеляційного перегляду справи по суті за наявними матеріалами.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представника позивача, дійшла висновку апеляційну скаргу відповідача ПАТ "Європейський газовий банк" залишити без задоволення, Рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2014 по даній справі залишити без змін, приймаючи до уваги наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 15.06.2009р. між ЗАТ "Санаторно-готельний комплекс "Дніпро-Бескид", правонаступником якого є ПрАТ "Санаторно-готельний комплекс "Дніпро-Бескид" (далі - клієнт або позивач) та ВАТ "Європейський газовий банк", правонаступником якого є ПАТ "Європейський газовий банк" (далі - банк або відповідач) було укладено Договір банківського рахунку № 3498 (далі - Договір), відповідно до умов якого банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий Клієнту, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій за рахунком. (а/с 18-19)

Згідно п. 1.2. Договору, банк відкриває Клієнту рахунок № 260023013498 в національній валюті України та в іноземних валютах та здійснює його розрахунково-касове обслуговування.

Станом на 04.06.2014р. на рахунку позивача обліковуються грошові кошти у розмірі 2 630 066,31 грн. (копія банківської виписки залучена до матеріалів справи а/с 25-26).

Як вбачається з матеріалів справи:

- 21.05.2014р. відповідачу було надано для виконання платіжне доручення №175 від 21.05.2014р. "про перекидку коштів" у розмірі 50 000,00 грн. з рахунку № 260023013498 на рахунок № 260040060941; (а/с 20)

- 05.06.2014р. відповідачу було надано для виконання платіжне доручення №180 від 05.06.2014р. "про сплату коштів" у розмірі 40 000,00 грн. за водопостачання з рахунку № 260023013498 на рахунок № 2600130152; (а/с 21)

- 05.06.2014р. відповідачу було надано для виконання платіжне доручення №181 від 05.06.2014р. "про сплату коштів" у розмірі 120 000,00 грн. за електроенергію з рахунку № 260023013498 на рахунок № 260363011877; (а/с 22)

- 05.06.2014р. відповідачу було надано для виконання платіжне доручення №182 від 05.06.2014р. "про перекидку коштів" у розмірі 100 000,00 грн. для виплати заробітної плати з рахунку № 260023013498 на рахунок № 260040060941; (а/с 23)

- 16.06.2014р. відповідачу було надано для виконання платіжне доручення № 183 від 19.06.2014р. "про перекидку коштів" у розмірі 2 320 000,00 грн. для виплати дивідендів з рахунку № 260023013498 на рахунок № 260040060941. (а/с 24)

Проте, слід зазначити, що вище перелічені Платіжні доручення відповідачем виконано не було та не надано позивачеві роз'яснень про причини невиконання зобов'язань, що власне і слугувало підставою звернення позивачем ПрАТом "Санаторно-готельний комплекс "Дніпро-Бескид" до господарського суду з відповідним позовом.

01.08.2013р. між ПАТ "Європейський газовий банк" (далі - банк або відповідач) та ПрАТ "Санаторно-готельний комплекс "Дніпро-Бескид" (далі - вкладник або позивач) було укладено Договір банківського вкладу № 3498/26, за умовами якого, банк відкриває вкладнику депозитний рахунок № 2615430603498 та приймає для зберігання грошові кошти в національній валюті України, що надійшли від вкладника, на строк з 01.08.2013р. до 04.08.2014р.

Згідно п. 1.2. Договору, вкладник перераховує з власного поточного рахунку, а банк приймає на відкритий вкладнику рахунок грошові кошти в сумі 500 000,00 грн.

Пунктом 1.3. Договору передбачено, що за використання грошових коштів банк щомісячно нараховує і щомісячно сплачує вкладнику проценти із розрахунку 22 процентів річних.

Відповідно до п. 2.1.1. Договору, по закінченню строку вкладу або в день повернення вкладу з інших підстав, передбачених договором та чинним законодавством України, банк зобов'язався повернути вклад на підставі розрахункового документа банку на поточний рахунок вкладника № 260023013498 в АТ "Єврогазбанк".

15.08.2014р. позивачем було направлено на адресу відповідача Заяву-вимогу № 720/04 від 14.08.2014р. з проханням повернути депозитні кошти у розмірі 500 000,00 грн. (а/с 71-73)

Однак вказана Заява-вимога № 720/04 від 14.08.2014р. банком виконана не була.

Враховуючи вищенаведене, позивач звернувся до господарського суду з позовом про зобов'язання відповідача виконати Платіжні доручення:

- № 175 від 21.05.2014 р. "про перекидку коштів" у розмірі 50 000,00 грн. з рахунку № 260023013498 на рахунок № 260040060941;

- №180 від 05.06.2014 р. "про сплату коштів" у розмірі 40 000,00 грн. за водопостачання з рахунку № 260023013498 на рахунок № 2600130152;

- №181 від 05.06.2014 р. "про сплату коштів" у розмірі 120 000,00 грн. за електроенергію з рахунку № 260023013498 на рахунок № 260363011877;

- №182 від 05.06.2014 р. "про перекидку коштів" у розмірі 100 000,00 грн. для виплати заробітної плати з рахунку № 260023013498 на рахунок № 260040060941;

- №183 від 19.06.2014 р. "про перекидку коштів" у розмірі 2 320 000,00 грн. для виплати дивідендів з рахунку № 260023013498 на рахунок № 260040060941;

- а також зобов'язати відповідача повернути депозитні кошти у розмірі 500 000,00 грн.

Суд першої інстанції, приймаючи судове рішення про часткове задоволення позовних вимог, посилався на наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 1074 Цивільного кодексу України, обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", встановлено правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 2 ст. Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", неплатоспроможний банк - банк, щодо якого Національний банк України прийняв рішення про віднесення до категорії неплатоспроможних у порядку, передбаченому Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 16.07.2014р. № 57 було розпочато процедуру виведення ПАТ "Європейський газовий банк" з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації з 17.07.2014р. по 17.10.2014р.

Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Згідно з пунктами 3, 4 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти, в свою чергу, вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Як вбачається з ч. 1 та п. п. 3, 4 ч. 2 ст. 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", уповноважена особа Фонду діє від імені Фонду відповідно до цього Закону і нормативно-правових актів Фонду. Уповноважена особа Фонду має право, зокрема, продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій та відмовлятися від виконання або розривати в порядку, встановленому законодавством України, будь-які договори (правочини) за участю банку, які є збитковими чи непотрібними для банку або виконання яких має негативний вплив на фінансовий стан банку.

З огляду на вищенаведене, банк був зобов'язаний виконувати власні зобов'язання перед позивачем щодо перерахування грошових коштів з відкритого для клієнта банківського рахунку та задовольняти платіжні доручення позивача, що ним подавалися, до моменту введення тимчасової адміністрації, тобто до 17.07.2014р.

За оцінкою колегії суддів, оскільки, Заяву-вимогу № 720/04 від 14.08.2014р. з проханням повернути депозитні кошти у розмірі 500 000,00грн. позивачем було надіслано 14.08.2014р., тобто вже після введення тимчасової адміністрації (17.07.2014р.), у банку відсутні правові підстави для виконання даної вимоги, а тому дану позовну вимогу правомірно визнано судом першої інстанції необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Колегія суддів також погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість вимог позивача в частині зобов'язання відповідача виконати:

- платіжне доручення №175 від 21.05.2014 р. "про перекидку коштів" у розмірі 50 000,00 грн. з рахунку № 260023013498 на рахунок № 260040060941;

- платіжне доручення №180 від 05.06.2014 р. "про сплату коштів" у розмірі 40 000,00 грн. за водопостачання з рахунку № 260023013498 на рахунок № 2600130152;

- платіжне доручення №181 від 05.06.2014 р. "про сплату коштів" у розмірі 120 000,00 грн. за електроенергію з рахунку № 260023013498 на рахунок № 260363011877;

- платіжне доручення №182 від 05.06.2014 р. "про перекидку коштів" у розмірі 100 000,00 грн. для виплати заробітної плати з рахунку № 260023013498 на рахунок № 260040060941;

- платіжне доручення №183 від 19.06.2014 р. "про перекидку коштів" у розмірі 2 320 000,00 грн. для виплати дивідендів з рахунку № 260023013498 на рахунок № 260040060941, в зв'язку з тим, що останні були пред'явленні до виконання до початку введення тимчасової адміністрації банку, а саме до 17.07.2014р.

Щодо посилання відповідача у доводах апеляційного оскарження на те, що юридичні особи не підпадають під визначення поняття «вкладник» у розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в зв'язку з чим відсутні підстави задоволення позовних вимог, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п.16 ст.2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 36 даного Закону врегульовані наслідки запровадження тимчасової адміністрації. Зокрема, згідно з ч.5 даної статті під час тимчасової адміністрації не здійснюється: 1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; 2) примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку; 3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку; 4) зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом; 5) нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед кредиторами.

Відповідно до ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти

Згідно із постановою Національного банку України "Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами" від 03.12.2003 N 516) вкладник - це юридична чи фізична особа, яка здійснила розміщення готівкових (безготівкових) грошових коштів або банківських металів на рахунок у банку чи придбала ощадний (депозитний) сертифікат банку на договірних умовах.

Згідно п.4 ч.1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" термін "вкладник" вживається у значенні "фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката".

Отже, враховуючи дану норму Закону, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та юридичні особи не підпадають під визначення поняття "вкладник" у розумінні вищевказаного Закону, а тому, на них не поширюється виняток з обмеження встановленого п.1 ч.5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Разом із цим, даний Закон не дає визначення поняття "кредитор банку". Визначення "кредитор банку" міститься у ст.2 Закону України "Про банки і банківську діяльність", та під яким розуміється - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що вимога позивача до відповідача не є майновою вимогою, а є вимогою про зобов'язання відповідача вчинити певні дії, зокрема перерахувати кошти з рахунку позивача, відкритого у відповідача, на інший банківський рахунок, а отже, позивач не є кредитором відповідача, на якого поширюються обмеження встановлені п.1 ч.5 ст.36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а саме не задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку під час тимчасової адміністрації.

Аналогічної правової позиції щодо поняття «вкладник» у розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та здійснення операцій з переказу коштів юридичних осіб під час тимчасової адміністрації, дійшов і Вищий Господарський суд України, зокрема у Постановах від 09.12.2014 у справі №910/9233/14, від 18.12.2014 у справі №910/11139/14.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 85, 99, 101-105 Господарського процесуального Кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відповідача ПАТ "Європейський газовий банк" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2014 №914/2658/14 залишити без змін.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2015р. №914/2658/14 набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2015р. №914/2658/14 може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у 20-денний строк.

Матеріали справи №914/2658/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Т.В. Ільєнок

Судді П.В. Авдеєв

М.Л. Яковлєв