Ухвала суду № 42723383, 13.02.2015, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 740/5028/14 Головуючий у І інстанції Діденко О. П. Провадження № 11-кп/795/166/2015 Категорія - ст. 119 ч. 1 КК України Доповідач Салай Г. А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2015 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого-суддіСалая Г. А.

Суддів: Акуленко С.О., Рудомьотової С.Г.

Секретаря судового засідання - Сміян М.В.

За участю учасників судового провадження:

Прокурора - Гапєєвої Н.П.

Потерпілої - ОСОБА_2

Розглянула у відкритому судовому засіданні в порядку апеляційного розгляду кримінальне провадження, внесене в єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12014270180000969 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 18 грудня 2014 року відносно ОСОБА_4

В С Т А Н О В И Л А:

Цим вироком суду ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканць АДРЕСА_1, громадянин України, з середньою спеціальною освітою, розлучений, непрацюючий, раніше не судимий,

засуджений за ст. 119 ч. 1 КК України до 3 років позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_4 судові витрати в суммі 13617 грн. 12 коп. на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_5

Вироком суду ОСОБА_4 визнаний винним у тому, що 21 липня 2014 року близько 22 год. 30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись у кімнаті-кухні будинку АДРЕСА_1 - за місцем спільного зі своєю матір'ю ОСОБА_5 проживання, під час конфлікту, який виник між ними на ґрунті тривалих особистих неприязних відносин, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння у вигляді заподіяння смерті ОСОБА_5, хоча повинен був та міг їх передбачати, умисно штовхнув ОСОБА_5 рукою в область тулубу, від чого остання упала на підлогу, вдарившись при цьому лівою скронево-тім'яною ділянкою голови, та під час падіння отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої внутрішньо-черепної травми з травматичним субдуральним і субарахноїдальним крововиливами і забоєм головного мозку, які відносно живої людини, як небезпечні для життя в момент спричинення, носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень. Перебуваючи на стаціонарному лікуванні в реанімаційному відділенні Ніжинської центральної міської лікарні, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 від набряків головного мозку і легень, які виникли через порушення кровообігу внаслідок внутрішньо-черепної травми голови, померла. Також ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження у вигляді: підшкірної гематоми грудної клітки зліва, крововиливу в області обличчя в лівій скронево-тім'яній ділянці, опікової рани правого плечового суглобу, які не є у причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті ОСОБА_5

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 просить вирок суду змінити. Пом'якшивши покарання, яке вважає таким, що не відповідає тяжкості вчиненого. Звертає увагу на визнання обвинуваченим вини у повному обсязі.

В судовому засіданні прокурор та потерпіла просили залишити без задоволення подану апеляційну скаргу захисника обвинувачуваного.

Заслухавши доповідача, думки учасників судового засідання, дослідивши матеріали кримінального провадження та доводи, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Виннність ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого злочину, при обставинах, наведених у вироку суду повністю підтверджується сукупністю доказів, які належним чином досліджені в суді першої інстанції і в апеляційній скарзі захисником не оспорюється.

Обвинувачений ОСОБА_4 вину визнав частково та показав, що після розлучення з дружиною протягом останніх семи років проживав по АДРЕСА_1 однією сім`єю з матір`ю ОСОБА_5 знаходячись на її утриманні. Мати була вимоглива, але він вважає, що її вимоги не завжди були справедливими, тому між ними, хоча й не часто, виникали сварки. Інколи мати викликала міліцію. 21 липня 2014 року він просив у ОСОБА_5 гроші для придбання цигарок, і так як вона йому відмовила, то він здав у ломбард свій мобільний телефон, а на виручені гроші купив цигарки та пиво, якого випив того дня більше двох літрів. ОСОБА_5 просила його обірвати вишні, але він їй у цьому відмовив, так як перебував у стані алкогольного сп`яніння, на грунті чого між ними виникла сварка. У вечірній час, перебуваючи в кімнаті-кухні будинку, він поставив на плиту чайник, так як мав намір випити чаю, але ОСОБА_5, розмовляючи з ним, чимось йому дорікала. Він штовхнув ОСОБА_5 рукою, від чого вона впала, але умислу заподіяти їй тяжкі тілесні ушкодження в нього не було і її смерті він не бажав. Що знаходилося в ОСОБА_5 за спиною, коли вона падала, він не знає, бо в той час не було у кухні світла. Штовхнувши ОСОБА_5, він вийшов на вулицю, а коли через півгодини зайшов у будинок, то ОСОБА_5 знаходилася у своїй кімнаті на підлозі і просила його допомогти піднятися, але він був ображений на неї, тому не допоміг. Через деякий час він пішов з будинку, а коли повернувся вночі, то ОСОБА_5 сиділа в своїй кімнаті на підлозі, звернена обличчям до нього. Він ліг спати. Наступного дня на телефон ОСОБА_5 зателефонувала його дочка ОСОБА_6 та попросила покликати ОСОБА_5, на що він повідомив їй, що ОСОБА_5 спить. А через деякий час, коли ОСОБА_6 наполягала, щоб він розбудив ОСОБА_5, а він не зміг цього зробити, то він зрозумів, що з нею щось сталося. До нього приїхали ОСОБА_6 з чоловіком та колишня дружина із співмешканцем, які викликали міліцію та швидку допомогу. Оскільки були випадки, що ОСОБА_5 раніше падала, що мало місце і 05 липня 2014 року, то вважає, що травму голови вона могла отримати як до 21 липня 2014 року, так і 21 липня 2014 року, але не від його дій, а пізніше, оскільки допускає, що вона могла впасти після того, як він на певний час виходив з будинку.

Потерпіла ОСОБА_6 показала, що 21 липня 2014 року близько 12 год. в телефонній розмові з ОСОБА_4, який є її батьком, останній повідомив, що він посварився з ОСОБА_5, її бабусею, та попросив поговорити з нею. Вони домовилися, що батько приїде до неї до 15 год., але фактично він приїхав пізніше, коли її вже не було вдома. Батько і раніше їй розповідав, що вони з ОСОБА_5 сварилися, а бабуся ОСОБА_5, у свою чергу, скаржилася на батька і від бабусі їй відомо, що був випадок, коли ОСОБА_4 вдарив її в обличчя. Наступного дня їй зателефонувала мати та повідомила, що ОСОБА_4 по телефону просив її, щоб ОСОБА_9 - її брат, якому 13 років, до нього не приїжджав, мотивуючи тим, що ОСОБА_5 чимось невдоволена. Через деякий час знову їй зателефонувала мати та розповіла, що ОСОБА_4 у телефонній розмові з нею повідомив, що ОСОБА_9 ходить у нього на подвір`ї, не дивлячись на те, що він просив, щоб ОСОБА_9 до нього не приїжджав.

Така поведінка ОСОБА_4 викликала у них тривогу, оскільки ОСОБА_9 у цей час знаходився у матері вдома і не міг ходити по подвір`ю в батька та бабусі. Тому вона стала телефонувати ОСОБА_5 і лише після 5-6 телефонних дзвінків на її телефон відповів батько, який повідомив, що ОСОБА_5 спить і попросив зателефонувати пізніше, але вона наполягала, щоб батько розбудив ОСОБА_5 Через деякий час ОСОБА_4 по телефону повідомив, що він розбудити ОСОБА_5 не може. Вона зі своїм чоловіком та мати зі своїм співмешканцем у цей час вже під`їжджали до будинку ОСОБА_5, так як зрозуміли, що з бабусею щось трапилося. ОСОБА_4 вийшов до них на вулицю та повідомив, що ОСОБА_5 непритомна, після чого вона відразу викликала міліцію. Коли вони з чоловіком зайшли у будинок, то ОСОБА_5 сиділа на підлозі у своїй кімнаті зі схиленою головою та складеними на колінах руками і була непритомна. Мати відразу викликала швидку допомогу. Коли її чоловік та співмешканець матері поклали ОСОБА_5 на ліжко, то вона побачила на її голові підшкірний крововилив, але з якого боку - не пам`ятає. ОСОБА_4 розповів, що штовхнув ОСОБА_5 ненавмисно. Показання обвинуваченого ОСОБА_4 в тій частині, що ОСОБА_5 падала 05 липня 2014 року, де й могла отримати травму голови, потерпіла не підтвердила.

Згідно висновку комплексної судової психолого-психіатричної експертизи від 28.10.2014 року № 219 ОСОБА_4 у період часу, до якого відноситься інкриміноване йому кримінальне правопорушення, за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, на будь-який психічний розлад він не страждає, за своїм психічним станом може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними та приймати участь у проведенні досудового розслідування та у судовому провадженні і застосування примусових заходів медичного характеру не потребує, та що йому притаманні такі психологічні особливості, як: збереженість інтелектуально-мнестичної діяльності, схильність до розмірковувань, стійкість уваги, емоційна нестійкість, демонстративність, егоїстичність та такі особливості мотиваційної діяльності, як практично-побутова сфера інтересів, і він не виявляє таких індивідуально-психологічних особливостей, які б були значним чином виражені та суттєво вплинули на його поведінку в ситуації діяння, яке йому інкримінується; він не виявляє ознак підвищеної навіюваності, схильності до фантазування, здатний правильно сприймати обставини, які мають значення для справи.

Згідно висновку судово-медичної експертизи від 27.08.2014 року № 221 на а.к.п. 47-54, в п. 6-5.6 підшкірна гематома, яка виявлена у ОСОБА_5 при поступанні на стаціонарне лікування, могла виникнути від удару кулаком в область грудної клітки зліва, що підтверджує ту обставину, що обвинувачений ОСОБА_4 штовхнув ОСОБА_5 рукою в область грудної клітки зліва, що визнає і він сам. З показань обвинуваченого ОСОБА_4, вони з ОСОБА_5 знаходилися у кімнаті-кухні будинку, де він і штовхнув її та де ОСОБА_5 впала, та з його ж показань, через певний час він виявив ОСОБА_5 у її кімнаті цього будинку, тобто, в іншій, на яку вказувала і потерпіла ОСОБА_6 Але дана обставина ні на доведеність винуватості ОСОБА_4, ні на кваліфікацію його дій не впливає, оскільки відповідно до п. 9-9 висновку судово-медичної експертизи від 27.08.2014 року № 221 на а.к.п. 47-54, враховуючи характер ушкоджень у постраждалої ОСОБА_5, на початку після травми у неї міг мати місце світлий проміжок, в перебігу якого постраждала могла здійснювати якісь дії, в тому числі кричати, рухатися. При проведенні слідчого експерименту за участю ОСОБА_4, як підозрюваного, він вказував на те, що 21.07.2014 року у вечірній час у кімнаті-кухні будинку, де проживали вони з ОСОБА_5, та в якій знаходилися кухонні меблі та газова плита, він штовхнув ОСОБА_5 рукою в область лівого плеча, від чого вона, не втримавшись на ногах, упала (а.п. 60-65).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 27.08.2014 року № 221 на а.к.п. 47-54: ушкодження в області голови ОСОБА_5 у вигляді закритої внутрішньо-черепної травми з травматичним субдуральним і субарахноїдальним крововиливами і забоєм головного мозку, відносно живої людини, як небезпечні для життя в момент спричинення, носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень; безпосередньою причиною смерті ОСОБА_5 стали набряки головного мозку і легень внаслідок порушення кровообігу, які виникли внаслідок внутрішньо-черепної травми голови; тілесні ушкодження в області голови, які виявилися причиною її смерті, могли виникнути у строк та за обставин, показаних ОСОБА_4 при слідчому експерименті, а саме 21.07.2014 року, при ударі головою об тверду поверхню (тверді предмети) при падінні ОСОБА_5 з висоти власного зросту з прискоренням (безпосередньому її поштовхом сторонньою особою), яке могло статися від удару кулаком в область грудної клітки зліва, та що в момент первинного удару в область грудної клітки ОСОБА_5 знаходилась у вертикальному положенні і була звернена обличчям до нападника, і при самовільному падінні з висоти зросту на тверду поверхню без прикладання сили, прискорення, тілесні ушкодження в області голови у ОСОБА_5 виникнути не могли та що ушкоджень, характерних для самозахисту, у ОСОБА_5 не виявлено, як і не виявлено ніяких тілесних ушкоджень у обвинуваченого ОСОБА_4, що підтверджується висновком судово-медичної експертизи від 23.07.2014 року № 206 (а.п.45-46).

Зазначеним висновком судово-медичної експертизи спростовуються показання обвинуваченого ОСОБА_4 в тій частині, що травму голови ОСОБА_5 могла одержати при самовільному падінні, а не внаслідок його дій. Саме по собі штовхання рукою в область тулубу не призвело до спричинення тяжких тілесних ушкоджень, а було лише причиною падіння потерпілої й удару головою об тверду поверхню (тверді предмети) при падінні, внаслідок чого нею отримано тяжкі тілесні ушкодження, які стали причиною смерті ОСОБА_5, умислом ОСОБА_4 не охоплювалося заподіяння їй тяжких тілесних ушкоджень, і штовхаючи потерпілу, він не передбачав її падіння і настання у потерпілої наслідків у виді тяжких тілесних ушкоджень, а також не передбачав можливості настання її смерті від вчиненої ним дії, хоча повинен був і міг це передбачати, оскільки ОСОБА_5 була жінкою і мала похилий вік - 78 років, у кухні-кімнаті, де обвинувачений штовхнув ОСОБА_5 та де вона впала, знаходилися кухонні меблі, газова плита, внизу стіни - металева труба і до того ж, з показань обвинуваченого, у кухні було відсутнє світло.

Дії ОСОБА_4 судом першої інстанції правильно кваліфіковані за ст. 119 ч. 1 КК України.

Покарання обвинуваченому ОСОБА_4 судом першої інстанції призначене у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, з врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину та обставин, що обтяжують та пом'якшують покарання, а також даних про особу обвинувачуваного. Обставиною, що обтяжує покарання судом визнано скоєння злочину у стані алкогольного сп'яніння. Обставиною, що пом'якшує покарання - щире каяття.

Призначене обвинувачуваному покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. Підстав для пом'якшення покарання обвинувачуваному ОСОБА_4 колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст., ст. 371, 404, 407, 418, 419 КПК України судова колегія ,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 залишити без задоволення, вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 18 грудня 2014 року відносно ОСОБА_4 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 3-х місяців з дня її проголошення.

СУДДІ:

Салай Г.А. Акуленко С.О. Рудомьотова С.Г.