Ухвала суду № 42723379, 12.02.2015, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 738/2619/14-ц Провадження № 22-ц/795/139/2015 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Чепурко В. О. Доповідач - Острянський В. І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2015 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіОстрянського В.І., суддів:Бечка Є.М., Горобець Т.В., при секретарі:Мартиновій А.В., за участю:представників позивача ОСОБА_5 і ОСОБА_6, відповідачки ОСОБА_7 та її представника ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_9 на рішення Менського районного суду Чернігівської області від 27 листопада 2014 року в справі за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_7 про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою,

в с т а н о в и в:

У апеляційній скарзі ОСОБА_9 ставить питання про скасування рішення Менського районного суду від 27 листопада 2014 року та про постановлення нового рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує на те, що суд не взяв до уваги докази, надані позивачем, і віддав перевагу доказам, наданим стороною відповідача, що є порушенням процесуального закону. Що перебування відповідача у відрядженні не спростовує обставин скоєння за її участю дорожно - транспортної пригоди в ніч з 22 на 23 травня 2014 року, в результаті якої торгівельному приміщенню АДРЕСА_1 була заподіяна матеріальна шкода в розмірі 27 тисяч 660 грн. 30 коп. Що міліцейськими матеріалами однозначно встановлено, що матеріальну шкоду майну позивача заподіяно відповідачем ОСОБА_7. Також суд помилково стягнув судові витрати за надання правової допомоги з позивача в користь відповідача в розмірі 2500 грн..

Рішенням Менського районного суду від 27 листопада 2014 року в задоволенні позову ОСОБА_9 до ОСОБА_7 про відшкодування шкоди, завданої дорожно-транспортною пригодою і моральної шкоди було відмовлено та стягнуто з ОСОБА_9 в користь ОСОБА_7 судові витрати по справі за надання правової допомоги в розмірі 2500 грн.

У запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_7 просить апеляційний суд відхилити апеляційну скаргу та залишити рішення Менського районного суду від 27.11.2014 року без змін, вважаючи, що суд першої інстанції постановив його з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає відхиленню, враховуючи наступне.

Постановивши оскаржуване рішення, місцевий суд виходив з того, що в судовому засіданні було встановлено, що згідно з довідкою № 837 від 11.11.2014 року за ОСОБА_7 зареєстрованих транспортних засобів не значиться та що автомобіль марки „Volkswagen transporter", номерний знак НОМЕР_1, належить на праві власності ОСОБА_10, жителю АДРЕСА_2. Що згідно з повідомленням № 74.22-1411 від 08.11.2014 року Менського районного сектору УДМС України в Чернігівській області ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, документована паспортом громадянина України, виданого Менським РВ УМВС України в Чернігівській області 04.03.2010 року серії НОМЕР_2 взамін втраченого паспорта серії НОМЕР_3, виданого тим же органом 15.08.2002 року. Що згідно з витягом з наказу № 117-к від 28.04.2014 року Чернігівського обласного центру зайнятості та з посвідченням про відрядження від 18.05.2014 року, ОСОБА_7 перебувала з 12.05.2014 року по 23.05.2014 року включно у відрядженні до Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України в м.Києві.

Що наданими і дослідженими в судовому засіданні доказами підтверджується, що відповідач ОСОБА_7 не керувала в ніч з 22 на 23 травня 2014 року автомобілем марки "VOLKSWAGEN TRANSPORTER", державний номер НОМЕР_1, який скоїв наїзд на приміщення АДРЕСА_1, а обставини, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог про грубе порушення правил дорожного руху відповідачем ОСОБА_7, що призвели до заподіяння матеріальної та моральної шкоди, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні місцевого суду. Суд вважав, що постанова Менського районного суду від 29 вересня 2014 року не може бути доказом в розумінні ст.61 ЦПК України, який підтверджує факт притягнення ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності, оскільки, ні описова, ні резолютивна її частини не містять висновків про винність ОСОБА_7 у вчиненні адміністративних правопорушень і провадження у цій справі закрито на підставі ст.ст. 38 та 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Тому, врахувавши наведене в сукупності, місцевий суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Такий висновок суду першої інстанції підтверджується матеріалами справи, яким суд дав правильну оцінку і не суперечить нормам матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини.

Крім того, апеляційний суд в порядку підготовки до розгляду справи і з"ясування обставин в межах доводів апеляційної скарги, зобов"язав з"явитись в судове засідання, як позивача, так і відповідача та власника автомобіля, на якому було скоєно наїзд на приміщення позивача, однак до апеляційного суду прибула лише відповідач у даній справі. Їй у судовому засіданні було пред"явлено документи з підписом від імені ОСОБА_7, які містяться в матеріалах справи та міліцейських матеріалах з висновком по факту дорожно-транспортної пригоди, яка мала місце у травні 2014 року в м.Чернігові по вул.Бєлова, 33.

З пояснень відповідачки ОСОБА_7, даних останньою в судовому засіданні апеляційного суду, слідує, що вона в лютому 2010 року втратила паспорт і на початку березня 2010 року звернулась до Менського РВ УМВС України в Чернігівській області з заявою про заміну паспорта, який отримала і яким користується в даний час. Що їй нічого невідомо про втрачений паспорт та категорично заперечила підписи від її імені у протоколі про адміністративне правопорушення від 18 червня 2014 року, копія якого знаходиться в міліцейських матеріалах, доданих до справи.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд не взяв до уваги докази, надані позивачем, і безпідставно віддав перевагу доказам відповідача; що перебування відповідача у відрядженні не спростовує обставин скоєння за її участю дорожно-транспортної пригоди в ніч з 22 на 23 травня 2014 року і заподіяння матеріальної шкоди майну позивача в розмірі 27 тисяч 660 грн. 30 коп.; що міліцейськими матеріалами однозначно встановлено, що шкоди майну позивача було заподіяно відповідачем ОСОБА_7 та що суд помилково стягнув судові витрати за надання юридичної допомоги з позивача в користь відповідача в розмірі 2500 грн. - не можуть бути підставою для скасування судового рішення і не знайшли свого підтвердження на нормах чинного законодавства в засіданні апеляційного суду.

За таких обставин місцевий суд постановив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_9 - відхилити.

Рішення Менського районного суду Чернігівської області від 27 листопада 2014 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: