Ухвала суду № 42722743, 10.02.2015, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження 22-ц/791/286/15 Головуючий в 1 інстанції Кусік І.В.

Категорія: 5 Доповідач Орловська Н.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2015 року лютого місяця 10 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого: Орловської Н.В.

Суддів : Майданіка В.В.

Кутурланової О.В.

при секретарі: Гончар К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, діючого від імені ОСОБА_3, на рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 02 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Олександрівської сільської ради Білозерського району Херсонської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,

В С Т А Н О В И Л А :

07 жовтня 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до Олександрівської сільської ради Білозерського району Херсонської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, вказуючи,що житловий будинок АДРЕСА_1 за даними погосподарських книг належав ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Остання доводилась тіткою його матері, ОСОБА_5, яка проживала у вказаному будинку як член сім'ї до смерті ІНФОРМАЦІЯ_2.

У вказаному будинку як члени сім'ї разом з батьками проживав він з часу свого народження ІНФОРМАЦІЯ_3, та сестра, ОСОБА_6, яка постійно проживає в м. Миколаєві з 1972р.

Оскільки спадщину після ОСОБА_4 ніхто не прийняв, а позивач добросовісно володіє чужим майном більше 10 років, просив визнати за ним право власності на житловий будинок з господарськими спорудами за набувальною давністю.

Рішенням Білозерського районного суду Херсонської області від 02 грудня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, діючи від імені ОСОБА_3, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов, посилаючись на неправильне застосовування норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

За змістом наведеної норми права, позивач має довести, окрім безперервності, відкритості і давності володіння нерухомим майном, щодо якого у нього відсутні підстави для володіння і набуття права власності, ще і інші обставини, які мають суттєве значення для справи, зокрема, чи може бути спірне майно об'єктом набувальної давності, добросовісність володіння, відсутність інших осіб, які претендують на це майно.

Порядок ведення погосподарських книг в сільських радах народних депутатів, затверджено ЦСУ СРСР від 13.04.1979р. № 112/5 та передбачає, що у п.18 розділу третього у четвертому розділі погосподарської книги форми №1 зазначаються споруди, які є особистою власністю господарства.

З матеріалів справи вбачається, що за даними погосподарської книги колгоспу 12 років Жовтня за 1947-1949р. ОСОБА_4 є головою колгоспного господарства, за яким зареєстрований житловий будинок загальною площею 55 кв.м. та сарай, збудовані до 1918 року.

Членами цього господарства зареєстровані ОСОБА_7, та ОСОБА_5 та після шлюбу останньої у погосподарський книзі цього ж господарства за 1953-1955 роки зареєстрований ОСОБА_9 (а.с.33-38).

Після смерті ОСОБА_4 головою цього ж господарства у погосподарський книзі за 1961-1963р. зареєстрований ОСОБА_9, а після смерті останнього головою цього ж господарства зареєстрована мати позивача, ОСОБА_5 ( а.с.47-65).

Наявність підстав для визнання за позивачем права на домоволодіння останній пов'язував із тим, що після смерті ОСОБА_4 домоволодінням заволоділа його мати, а після її смерті, в 1994р. і він та продовжує володіти і користуватись більше 10 років.

За описом майна, наведеним у технічному паспорті станом на 05.08.2014р. щодо якого позивач звернувся за судовим захистом, вбачається, що житловий будинок зведений у 1940р., загальною площею 63 кв.м., прибудова площею 11,6 кв.м. зведена у 1960р., а також господарські споруди і будівлі: навіси літ. «Б» і «Г», літня кухня літ. «В», сарай літ. «Д», туалет літ. «Е», душ літ. «Ж», огорожа, ворота, водопровід, басейн для води, мостіння, які зведені у період з 1978 - 2006 роки. (а.с.78,80).

При цьому за життя ОСОБА_5 із заявою про реєстрацію прав власності на новозведені споруди не зверталась (а.с. 66,81).

Відповідно до ч. 3. ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державні реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

За відсутності відомостей щодо дотримання забудовником порядку отримання дозволу , відведення земельної ділянки під будівництво та здачу збудованого об'єкту в експлуатацію уповноваженим органом та відповідної реєстрації прав власності за забудовником, спірне майно статусу об'єкта нерухомості в розумінні ст. 182 ЦК України немає, у зв'язку із чим не може бути предметом судового захисту.

Крім того, позивачем не надано належних доказів щодо добросовісності набуття ним права володіння спірним майном та наявність прав власності після смерті забудовника та кола спадкоємців останнього, а тому суд першої інстанції у відповідності до вимог ст. 344 ЦК України дійшов правомірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог із заявлених позивачем підстав.

На підставі викладеного, ст. 182, ст. 344 ЦК України, керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, діючого від імені ОСОБА_3, відхилити.

Рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 02 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: