Постанова № 42722250, 10.02.2015, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2015 р. Справа № 7/86-1298

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді М.І.Хабіб

суддів В.М.Гриців

Я.О. Юрченка

при секретарі судового засідання Мазепа Н.В.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АСКО", м.Тернопіль, б/н від 29.12.2014

на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 18.12.2014, прийняту за наслідками розгляду заяви ТзОВ "АСКО" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Тернопільської області від 09.04.2012

у справі № 7/86-1298

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АСКО", м. Тернопіль,

до відповідача - 1: Приватного акціонерного товариства "Автотехсервіс", м.Тернопіль,

відповідача - 2: Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, м. Тернопіль

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Міське бюро технічної інвентаризації", м. Тернопіль

про: визнання права власності на будівлю АЗС

За участь представників:

позивача: Петрова Л.Ю. - адвокат

відповідача 1: Авдєєнко В.В. - представник (довіреність в матеріалах справи);

відповідача 2: не з'явився (належно повідомлений);

третьої особи: не з'явився (належно повідомлений).

Апеляційна скарга прийнята до розгляду 20.01.2015 колегією суддів у складі: головуючого - судді Хабіб М.І., суддів Зварич О.В. та Юрченка Я.О.

У зв'язку з перебуванням судді Зварич О.В. у відпустці розпорядженням голови суду від 09.02.2015 у склад колегії суддів замість судді Зварич О.В. введено суддю Гриців В.М.

ВСТАНОВИВ:

06.11.2014 ТзОВ "АСКО" звернулось до Господарського суду Тернопільської області із заявою № б/н від 05.11.2014 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Тернопільської області від 09.04.2012 у справі №7/86-1298 на підставі п.1 ч. 2 ст. 112 ГПК України, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 09.04.2012 по справі

№ 7/86-1298, прийняти нове рішення, яким задоволити його позов про визнання права власності на будівлю автозаправочної станції під літерою «А» загальною площею 39,8 кв.м. по вул. Микулинецька, 40 в м. Тернополі.

Як на нововиявлені обставини позивач посилається на наступні обставини:

- постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.10.2014 у справі № 9/43/5022-681/2012, якою встановлено , що додаток №1 до договору про спільну діяльність від 01.09.1998, на підставі якого, за твердженнями відповідача-1 - ПрАТ "Автотехсервіс", до нього перейшло право власності на будівлю АЗС, є неукладеним через відсутність у ньому всіх істотних умов, також встановлено відсутність вчинення сторонами дій на його виконання;

- висновок експертного дослідження від 15.10.2014, проведеного ТОВ "Серб" на замовлення позивача, яким встановлено, що станом на 01.01.2000 по вул. Микулинецькій,40 у м. Тернополі знаходилася стаціонарна АЗС середньої потужності, ІІ категорії, типу «Г» з наземним зблокованим ( контейнерним) розміщенням резервуарів, що не суперечило вимогам постанови КМ України від 20.12.1997 №1442;

- відповідь Відділу Держземагенства у м. Тернополі від 22.09.2014 №04-10/1359 на запит позивача про те, що ПрАТ "Автотехсервіс" користується земельною ділянкою площею 0,2475 га по вул. Микулинецькій,40 у м. Тернополі на підставі договору оренди( договір від 28.11.2011) Однак відомості про реєстрацію такого права на цю ділянку впродовж 1998-2014р.р. у відділі відсутні, яка, на думку позивача, підтверджує відсутність у ПрАТ "Автотехсервіс" до 28.11.2011 у користуванні земельної ділянки;

- постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2014, якою визнано нечинним свідоцтво про право власності на будівлю автозаправної станції від 31.01.2003, видане виконкомом Тернопільської міської ради Акціонерному товариству закритого типу "Автотехсервіс" про належність йому будівлі автозаправної станції загальною площею 39,8 кв.м. за адресою вул. Микулинецька,40 та скасовано рішення виконкому Тернопільської міської ради від 13.06.2012 року №976 про внесення змін до п.2 рішення цього комітету від 29.01.2003 №88.

В доповненні від 02.12.2014 ( т.8, а.с. 53-58) до заяви позивач посилається ще на одну нововиявлену обставину, а саме: висновок експерта за результатами проведення судово-технічної експертизи документів від 26.11.2014 №1202/14-22, наданий Тернопільським відділенням КНДІСЕ на підставі постанови слідчого СВ Тернопільського МВ УМВСУ в Тернопільській області в межах досудового розслідування, згідно з яким відтиск печатки ПрАТ "Автотехсервіс" на договорі про спільну діяльність від 01.09.1998 нанесений не 01.09.1998, а нанесений не раніше ніж 15.02.2000. Як стверджує позивач, з цього слідує, що договір про спільну діяльність від 01.09.1998 підроблений.

Зазначені обставини заявник вважає нововиявленими, в розумінні ст.112 ГПК України та такими, що мають істотне значення для справи, стверджує, що він є єдиним законним власником спірної АЗС, збудованої на земельній ділянці, що перебувала в його користуванні на підставі Державного акту, виданого відповідно до рішення Тернопільської міської ради від 08.02.1994 №87, на підставі дозволу на будівництво, наданого рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 941 від 18.10.1995, та прийнятої в експлуатацію згідно з актом державної комісії, затвердженим рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 17.08.1998 № 947. Проведення АТЗТ «Автотехсервіс» реконструкції спірної АЗС не може бути підставою для переходу права власності на АЗС.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 18.12.2014 у справі № 7/86-1298 (суддя І.П. Шумський) у задоволені заяви ТзОВ "АСКО" відмовлено. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 09.04.2012 у справі № 7/86-1298 залишено без змін.

Ухвала суду мотивована положеннями ст. 112 Господарського процесуального кодексу України, постановою пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" від 26.12.2011 №17, постановою пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №4.

При відмові у задоволенні заяви суд першої інстанції виходив з того, що наведені в заяві обставини не є нововиявленими в розумінні ст.112 ГПК України, вони не спростовують висновків суду, покладених в основу рішення, та не можуть бути підставою для зміни рішення. Підставою прийняття судового рішення від 09.04.2012 у справі №7/86-1298 була недоведеність позивачем права власності на будівлю АЗС по вул. Микулинецька,40 в м. Тернополі. Обставини, на які покликається заявник, не доводять протилежного, а зводяться лише до доводів про відсутність права відповідача -1 на спірне майно, а не до підтвердження права власності позивача на нього. Крім того, судом враховано, що станом 18.12.2014 власником будівлі АЗС по вул. Микулинецькій,40 у м. Тернополі є гр. Клепач І.Є. на підставі договору купівлі - продажу від 05.02.2014, який є чинним.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, вважає її такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить скасувати ухвалу, постановити нове рішення, яким задоволити заяву.

Скаржник вважає, що обставини, вказані в заяві, є нововиявленими, вони спростовують висновки суду, викладені в рішенні, зокрема, доводять, що договір про спільну діяльність від 01.09.1998 сфальсифікований, додаток №1 до нього є неукладеним, земельної ділянки у користуванні відповідач-1 не мав, що збудована позивачем АЗС та введена в експлуатацію в 1998 була стаціонарною, а не контейнерною, відтак АТЗТ «Автотехсервіс» не могло згідно з рішенням міської ради від13.01.2000 №12 проводити у законний спосіб реконструкцію АЗС з контейнерної на стаціонарну, оскільки стаціонарна АЗС була вже збудована і належала позивачу .

В судовому засіданні 10.02.15 представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав, подав додаткові пояснення до апеляційної скарги(вх.01-04/897/15 від 10.02.15), в яких зазначив, зокрема, що ведеться розслідування кримінального провадження по факту подання в матеріали даної справи №7/86-1298 при первісному розгляді Господарським судом Тернопільської області в 2010-2012 рр. підроблених документів: договору про спільну діяльність від 01.09.1998, додатку без дати до договору про спільну діяльність від 01.09.1998 та рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради №88 від 29.01.2003.

Представник відповідача-1 проти доводів апелянта заперечив з тих підстав, що обставини на які покликається позивач у своїй заяві, не можна вважати нововиявленими в розумінні ст.112 ГПК.

Відповідач-2 та третя особа явку повноважних представників не забезпечили, причини неявки суду не повідомили, хоча про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, апеляційний суд встановив наступне.

В 2010 році ТзОВ "Аско" звернулося до Господарського суду Тернопільської області із позовом до Акціонерного товариства закритого типу "Автотехсервіс" (перетворене на приватне акціонерне товариство "Автотехсервіс") про визнання за ним права власності на будівлю АЗС під літерою "А" загальною площею 39.8 кв.м. по вул. Микулинецька, 40 в м. Тернополі. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався, зокрема, на рішення виконавчого комітету № 841 від 18.10.1995 "Про дозвіл на будівництво організаціям та підприємствам", згідно з п.3 якого дозволено ТзОВ "Аско" будівництво автозаправної станції на закріпленій території за адресою вул. Микулинецька, 40; дозвіл на виконання робіт від 12.11.1997, виданий ТзОВ «Аско» Інспекцією ДАБК м. Тернополя; Акт державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта - автозаправної станції потужністю 375 заправок на добу в кількості 3 блок-пунктів від 22.07.1998( замовник будівництва - ТзОВ "Аско", експлуатуюча організація -АТЗТ "Автотехсервіс"); рішення виконавчого комітету від 17.08.1998 № 947 "Про затвердження акту технічної комісії", яким затверджено Акт державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта автозаправної станції потужністю 375 заправок на добу в кількості 3 блок-пунктів від 22.07.1998.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 09.04.2012 у справі № 7/86-1298 відмовлено в задоволенні позову.

Дане рішення суду залишено без змін постановами Львівського апеляційного господарського суду від 26.07.2012 та Вищого господарського суду України від 13.11.2012

При прийнятті рішення про відмову в позові суд виходив з того, що ТзОВ "АСКО" не надало доказів на підтвердження свого права власності на АЗС, натомість матеріалами справи підтверджено, що влаштування контейнерної заправки та реконструкція АЗС на вул. Микулинецька, 40 здійснювалися за кошти АТЗТ "Автотехсервіс" на земельній ділянці за погодження власника землі (міської ради, яка делегувала повноваження в галузі будівництва виконавчому комітету) та землекористувача - ТзОВ « Аско».

Таких висновків суд дійшов на підставі наступних доказів, а саме:

- копії договору про спільну діяльність, укладеного 01.09.1998 ТОВ "Аско" в особі директора Флекей О.П. (Сторона -1), та АТЗТ "Автотехсервіс" в особі директора Богайчука Б.І.(Сторона - 2), відповідно до якого сторони зобов'язуються шляхом об'єднання майна і зусиль спільно діяти у сфері розробки, будівництва, запуску та експлуатації автозаправної станції (АЗС) за адресою м. Тернопіль, вул. Микулинецька,40, а саме: Сторона-1 зобов'язується передати право користування земельною ділянкою по вул. Микулинецькій,40 та проектну документацію на АЗС, частка у спільній діяльності складає -10%; Сторона - 2 зобов'язується провести будівництво АЗС шляхом здійснення фінансування усіх робіт, необхідних для експлуатації АЗС, оформити документи для прийняття в експлуатацію АЗС, надати обладнання для АЗС, організувати роботу АЗС, найм персоналу, забезпечувати постачання паливно - мастильних матеріалів та інше, частка у спільній діяльності складає - 90%; керівництво сумісної діяльності та ведення спільних справ доручається Стороні-2 ; відповідно до п.4.5 договору побудоване спільне майно (автозаправочна станція) протягом 30 календарних днів з моменту підписання акту вводу майна в експлуатацію переходить на баланс АТЗТ "Автотехсервіс", договір підписаний та скріплений печатками товариств;

- додатку до договору про спільну діяльність від 01.09.1998, згідно з яким Сторона -2 сплачує Стороні-1 частку, яка складає 10% і майно залишається за Стороною-2, і його частка складає -100%. Додаток підписаний від ТОВ "Аско" директором Андрійчук Т.Д., а від АТЗТ "Автотехсервіс" Богайчук Б.І., підписи яких засвідчені печатками товариств;

- листа директора ТОВ "Аско" Флекей О.П. від листопада 1999р.№115/99, адресованого голові міської ради, про те, що товариство не заперечує проти реконструкції існуючої АЗС по вул. Микулинецька,40 під стаціонарну з підземним розміщенням резервуарів силами, коштами та засобами АТЗТ "Автотехсервіс";

- рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 13.01.2000 №12 "Про надання дозволу на реконструкцію автозаправної станції", відповідно до якого дозволено АТЗТ "Автотехсервіс" провести реконструкцію автозаправної станції в межах закріпленої земельної ділянки за адресою вул. Микулинецька,40 та зобов'язано проектну документацію на реконструкцію АЗС погодити в управлінні містобудування та архітектури, отримати в інспекції державного архітектурно - будівельного контролю дозвіл на виконання робіт, та після завершення робіт здати об'єкт в експлуатацію ;

- розпорядження міського голови від 06.03.2000 №206 "Про затвердження акту обстеження земельної ділянки", яким затверджено акт обстеження земельної ділянки під реконструкцію існуючої АЗС на стаціонарну АЗС потужністю 250 заправок на добу по вул. Микулинецькій,40 в м. Тернополі;

- дозволу на виконання будівельних робіт від 12.06.2000, виданого АТЗТ "Автотехсервіс" інспекцією на виконання робіт по реконструкції існуючої АЗС відповідно до затвердженої 27.03.2000 проектної документації;

- договору довгострокової оренди від 30.09.2000, укладеного ТОВ "Аско" в особі директора Андрійчук Т.Д. (орендодавець) та АТЗТ "Автотехсервіс" в особі директора Богайчук Б.І.(орендар), відповідно до якого орендодавець передає для облаштування АЗС площадку площею 1000кв.м. по вул. Микулинецька,40 та не втручається в господарську діяльність орендаря, а орендар зобов'язується сплачувати щомісячно до 5 числа місяця за звітним 2280 грн. орендної плати, строк дії договору до 30.09.2010;

- акту державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію від червня 2001р. - реконструкція існуючої автозаправної станції потужністю 250 заправок на добу, складається з операторської з магазином супутніх товарів, загальна площа-39,8кв.м. (забудовник АТЗТ "Автотехсервіс") ;

- рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 08.08.2001 №1002 "Про затвердження акту державної технічної комісії", яким затверджено Акт державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта автозаправочної станції потужністю 250 заправок на добу, по вул. Микулинецькій, 40 здійснену АТЗТ "Автотехсервіс" (інд. код 23588912) на підставі рішення виконавчого комітету від 13.01.2000 №12;

- довідки АТЗТ "Автотехсервіс" від 18.11.2002 №89 про те, що балансова вартість АЗС по вул. Микулинецькій,40 складає 50324,33 грн.;

- довідки Тернопільського обласного управління статистики №22-12 про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Акціонерного товариства закритого типу "Автотехсервіс".

Ці докази та нотаріально посвідчені пояснення колишніх керівників ТзОВ "Аско" Флекей О.П. та Андрійчук Т.Д., стали підставою для відхилення доводів та доказів позивача та для відмови у задоволенні позову.

Як вбачається з матеріалів справи, у 2013 році ТОВ "Аско" зверталось до Господарського суду Тернопільської області із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду від 09.04.2012 у справі №7/86-1298 з інших підстав.

Ухвалою суду від 15.10.2013, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 20.05.2014, в задоволенні зазначеної заяви було відмовлено.

Дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Згідно з пунктом 1 частини 2 ст. 112 ГПК України підставою для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Як зазначено у п.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" від 26.12.2011 № 17, необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов:

по-перше, їх існування на час розгляду справи,

по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи,

по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

Виходячи з аналізу нововиявлених обставин, на які посилається позивач, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що такі обставини не є нововиявленими в розумінні ст. 112 ГПК України, вони не відповідають названим вище необхідним для нововиявлених обставин трьом ознакам та не спростовують, фактів, покладених в основу рішення.

Так, посилання скаржника як на нововиявлену обставину на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.10.2014 у справі № 9/43/5022-681/2012, якою встановлено, що додаток №1 до договору про спільну діяльність від 01.09.1998 є неукладеним через відсутність істотних умов, не може братися до уваги, оскільки оцінка судом додатку до договору як неукладеного не може вважатися встановленим фактом. Тим більше, про зміст додатку, його умови, а отже, чи є він укладеним, чи ні, сторонам могло бути відомо на час розгляду справи. Крім того, названа постанова скасована постановою Вищого господарського суду України від 24.12.14

Безпідставним також є посилання на висновок експертного дослідження від 15.10.2014, проведеного ТзОВ "Серб" на замовлення позивача, яким встановлено, що станом на 01.01.2000 по вул. Микулинецькій,40 у м. Тернополі знаходилася стаціонарна АЗС середньої та відповідь Відділу Держземагенства у м. Тернополі від 22.09.2014 №04-10/1359 на запит позивача про те, що ПрАТ "Автотехсервіс" не мало права на земельну ділянку, на якій розміщена спірна АЗС, оскільки на час розгляду справи судом позивач не був позбавлений права замовити відповідне експертне дослідження щодо АЗС та звернутися із запитом до відділу Держземагенства у м. Тернополі щодо реєстрації права відповідача-1 на земельну ділянку та отримати відповідну інформацію. Звернення позивача через декілька років після розгляду справи з відповідними запитами та отримання ним відповіді на ці звернення не можна вважати нововиявленими обставинами.

В рішенні від 09.04.2012 суд не посилався ні на свідоцтво про право власності на будівлю АЗС від 31.01.2003, видане виконкомом Тернопільської міської ради АТЗТ "Автотехсервіс", ні на рішення виконкому Тернопільської міської ради від 29.01.2003 №88 та від 13.06.2012 №976, тому посилання скаржника на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2014 у справі № 876/5239/13, якою визнано нечинним свідоцтво про право власності та скасоване рішення виконкому Тернопільської міської ради від 13.06.2012 року №976 про внесення змін до п.2 рішення цього комітету від 29.01.2003 №88, не можуть братися до уваги.

Щодо доводів скаржника про те, що договір про спільну діяльність від 01.09.1998 є сфальсифікованим, які ґрунтуються на висновку експерта за результатами проведення судово-технічної експертизи документів від 26.11.2014 №1202/14-22, наданим Тернопільським відділенням КНДІСЕ на підставі постанови слідчого СВ Тернопільського МВ УМВСУ в Тернопільській області в межах досудового розслідування, то в силу ст. 35 ГПК України лише вирок суду у кримінальній справі, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні події та ким вони вчинені, а не висновок експерта, наданий на стадії досудового розслідування.

Крім того, при перегляді рішення за нововиявленими обставинами судом першої інстанції встановлено, що станом 18.12.2014 власником спірної будівлі є гр. Клепач І.Є. на підставі договору купівлі - продажу від 05.02.2014, укладеного з ПрАТ "Автотехсервіс". Право власності зареєстровано в Державному реєстрі прав на нерухоме майно. Вказаний договір на час перегляду судового рішення не визнано недійсним, а реєстрація права власності не скасована.

При цьому, рішенням Апеляційного суду Тернопільської області від 28.10.2014 у справі № 607/2629/14-ц скасовано рішення Тернопільського міськрайонного суду від 15.08.2014 , прийнято нове рішення, яким відмовлено ТзОВ «Аско» в задоволенні позову до відповідачів: ПАТ "Автотехсервіс", Клепача І.Є., третьої особи - реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції в частині визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно - будівлю АЗС по вул. Микулинецька,40 в м. Тернополі, від 14.02.2013, виданого ПрАТ "Автотехсервіс", та скасування державної реєстрації права власності за ПрАТ "Автотехсервіс" на вказане майно

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 21.08.2014 у справі № 607/ 7048/14-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 27.11.2014, задоволено позов Клепача І.Є. до ТзОВ "Аско", виконкому Тернопільської міської ради, визнано незаконним та скасовано п.2 рішення виконкому від 29.01.2003 №88 в частині оформлення права власності за ТзОВ "Аско" на будівлю автозаправочної станції по вул. Микулинецька,40 в м. Тернополі та визнано право власності на вказану будівлю за Клепачем П.Є.

На підставі викладеного апеляційний суд погоджується з висновками місцевого господарського суду та вважає, що в задоволенні заяви про перегляд рішення Господарського суду Тернопільської області від 09.04.2012 у даній справі за нововиявленими обставинами підставно та обґрунтовано відмовлено.

В силу ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Скаржником не доведено наявності підстав для скасування ухвали місцевого господарського суду та для задоволення апеляційної скарги. Отже, ухвалу суду першої інстанції належить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Судовий збір, сплачений скаржником за подання апеляційної скарги,покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103, 105, 112, 114 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 18.12.2014 у справі № 7/86-1298 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3.Справу повернути до місцевого господарського суду.

Постанова підписана 14.02.2015

Головуючий - суддя М.І. Хабіб

Суддя В.М. Гриців

Суддя Я.О. Юрченко