Ухвала суду № 42722189, 16.02.2015, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26 А

________________________

УХВАЛА

"16" лютого 2015 р. Справа № 918/54/15

Суддя Павленко Є.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі – Відділення) до товариства з обмеженою відповідальністю "Санком-Рівне" (далі – Товариство) про стягнення 136 000 грн. 00 коп.,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2015 року Відділення звернулося до господарського суду Рівненської області з позовною заявою про стягнення з Товариства 68 000 грн. 00 коп. штрафу, накладеного на відповідача рішенням адміністративної колегії позивача від 26 червня 2013 року № 51 у справі № 03-1/26-13, а також пені в сумі 68 000 грн. 00 коп. за прострочення відповідачем сплати вищезазначеного штрафу.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 28 січня 2015 року порушено провадження у справі № 918/54/15 та призначено її до розгляду на 11 лютого 2015 року.

Ухвалою суду від 11 лютого 2015 року розгляд справи відкладено на 25 лютого 2015 року.

До початку розгляду даної справи по суті через канцелярію суду надійшов зустрічний позов Товариства до Відділення про визнання недійсним рішення первісного позивача від 26 червня 2013 року № 51 у справі № 03-1/26-13, яким на Товариство було накладено спірний штраф у розмірі 68 000 грн. 00 коп.

Відповідно до статті 60 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Судом встановлено, що вказаний зустрічний позов відповідає вимогам, встановленим положеннями ст.ст. 54, 57 ГПК України.

Відтак, оскільки предметом первісного позову у даній справі є вимога позивача про стягнення з Товариства 68 000 грн. 00 коп. штрафу, накладеного на відповідача рішенням адміністративної колегії позивача від 26 червня 2013 року № 51 у справі № 03-1/26-13, та пені в сумі 68 000 грн. 00 коп. за прострочення відповідачем сплати вищезазначеного штрафу, а предметом зустрічного позову є вимога про визнання недійсним вищенаведеного рішення адміністративної колегії Відділення, суд дійшов висновку, що зазначені позови є взаємопов'язаними, а тому їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору у даній справі.

У той же час судом також встановлено, що за подання даної зустрічної позовної заяви Товариство повинно було сплатити до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 218 грн. 00 коп.

Водночас у прохальній частині зустрічного позову Товариство просило суд відстрочити сплату судового збору за подання вказаного зустрічного позову до ухвалення рішення у даній справі.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (далі – Закон) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, – у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У той же час статтею 8 Закону унормовано, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі.

З аналізу вищезазначених імперативних приписів чинного законодавства вбачається, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (далі – Постанова).

Обґрунтовуючи клопотання про відстрочення сплати судового збору, Товариство посилалося на своє скрутне матеріальне становище.

У разі відстрочення або розстрочення сплати судового збору господарський суд повинен зазначити в ухвалі (про прийняття заяви чи скарги до провадження або в іншій) конкретний строк (строки) сплати судового збору, який (які) не може бути пізнішим за дату, на яку судом призначено розгляд заяви чи скарги.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 3.2 Постанови.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення вказаного клопотання Товариства та відстрочення сплати судового збору за подачу зустрічного позову у встановленому законом порядку і розмірі до дня призначеного судового засідання.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статями 60, 65, 86 Господарського процесуального кодексу України, статтею 8 Закону України "Про судовий збір",

УХВАЛИВ:

1. Клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Санком-Рівне" про відстрочку сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі задовольнити частково.

2. Відстрочити сплату товариством з обмеженою відповідальністю "Санком-Рівне" судового збору за подачу зустрічної позовної заяви на строк до 25 лютого 2015 року.

3. Прийняти зустрічну позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Санком-Рівне" до Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення для спільного розгляду з позовом Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до товариства з обмеженою відповідальністю "Санком-Рівне" про стягнення 136 000 грн. 00 коп. у справі № 918/54/15.

Суддя Є.В. Павленко