Рішення № 42720542, 11.02.2015, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/1519/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"11" лютого 2015 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді - Марфіної Н.В.,

за участі секретаря - Бурлай О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

у с т а н о в и в :

17.01.2015 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення заборгованості. Вимоги позовної заяви мотивовано тим, що 20.04.2012 року між Банком та Позичальником було укладено кредитний договір №12Ф-4. На підставі пункту 1.1. Банк зобов'язався надати Позичальнику грошові кошти в сумі 150000,00 гривень на строк до 21.04.2017 року зі сплатою 24% річних за користування Кредитом. Кредит надається Банком, відповідно до пункту 1.2. Договору кредиту, у готівковій формі через касу Банку або у безготівковій формі шляхом перерахування з позичкового рахунку Позичальника на підставі письмової заяви Позичальника. На виконання своїх зобов'язань за Кредитним договором Банк надав Позичальнику Кредит, що підтверджується заявою на видачу готівки. Таким чином Банк виконав свої зобов'язання перед Позичальником за Кредитним договором в повній мірі. В свою чергу Позичальник зобов'язався за пунктом 4.2.1. здійснювати своєчасне повернення Кредиту на умовах пункту 2.1, згідно пункту 2.3.4 сплачувати проценти за поточний календарний місяць не пізніше 10 числа наступного місяця. Відповідно пункту 2.3.2 нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно за поточний календарний місяць в останній робочий день місяця. При розрахунку процентів враховується день надання процентів і не враховується день повернення кредиту (пункт 2.3.3. Кредитного договору). Згідно пункту 2.3.1. проценти нараховуються в межах строку користування кредитом, що визначений пунктом 1.1. цього договору, на суму фактичного залишку заборгованості за кредитом, із розрахунку фактичної кількості днів у місяці та році, згідно графіку наведеним у Додатку №1, а у разі неповернення Кредиту (в тому числі чергового платежу) у строки, що визначені у Додатку №1 до цього Договору, Банк здійснює нарахування процентів на суму простроченої заборгованості за фіксованою процентною ставкою 29 % річних. Забезпеченням виконань зобов'язань по Кредитному договору виступає укладений 20.04.2012 між Банком та Позичальником іпотечний договір. Відповідно до пункту іпотечного договору предметом іпотеки є земельна ділянка, загальною площею 0,0851 га, що розташована за адресою: Київська обл., Броварський район, с. Рожни, АДРЕСА_1, кадастровий номер: 3221287201:01:089:0033. Позивач зазначає, що протягом періоду кредитування Позичальником неодноразово порушувались умови Кредитного договору, у зв'язку з чим виникала заборгованість. Зі спливом строку сплати кредиторської заборгованості Банк із вимогою за вих. №210161/011-02 від 29.09.2014 року, звернувся до Позичальника про дострокове погашення заборгованості за Кредитним договором, вимагав сплатити борг. Так як жодних дій, направлених на задоволення вимог Банку з боку Позичальника не здійснено, а заборгованість по Кредитному договору в повному обсязі досі є не погашеною, Банк має право, відповідно до пункту 3.1.3. Кредитного договору, вимагати від Позичальника дострокового повернення заборгованості за цим Договором у випадку прострочення сплати чергового платежу по Кредиту або процентів за користування Кредитом строком понад 2 (два) місяці. Положенням пункту 6.1. Кредитного договору визначено, що за порушення строків погашення заборгованості за Кредитом та/або строків сплати процентів за користування Кредитом та/або комісії, Банк має право нараховувати Позичальнику неустойку за кожний день прострочення в розмірі подвійної процентної ставки, що визначена в пункті 1.1. Кредитного договору, від суми простроченої заборгованості. Позивач вказує, що уклавши Кредитний договір, Позивач взяв на себе зобов'язання повертати Кредит в обумовлений строк, однак свого обов'язку не виконав, чим порушив умови Кредитного договору та вимоги статей 526, 530 ЦК України. Станом на 22.12.2014 року загальна заборгованість Позичальника за Кредитним договором становить 189 171,86 грн. та складається із: заборгованості по Кредиту в розмірі 109229,50 грн.; заборгованості за процентами в розмірі 29511,74 грн.; пені за прострочення сплати Кредиту в розмірі 13957,20 грн.; пені за прострочення сплати процентів в розмірі 8861,38 грн.; суми індексації простроченої заборгованості в розмірі 7935,88 грн.; трьох процентів річних (за ст. 625 ЦК України) в розмірі 1426,16 грн.; штрафу за порушення вимог пункту 4.2. Іпотечного договору в розмірі 7500,00 грн.; штрафу за порушення вимог пункту 5.3.2. Іпотечного договору в розмірі 10750,00 грн. За наведених обставин позивач просить стягнути з відповідача вказаний розмір заборгованості за кредитним договором.

До початку судового розгляду представник позивача звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з'явився. Повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи суд визнає належним на підставі положень ст. 74 ЦПК України, враховуючи, що судова кореспонденція, яка направлялась за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача повернулась до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи зміст наведеної норми та викладені вище обставини, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріли справи, оцінивши наявні у справі докази, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20.04.2012 року між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір №12Ф-4. За змістом укладеного договору Банк зобов'язався надати Позичальнику грошові кошти в сумі 150000,00 гривень на строк до 21.04.2017 року зі сплатою 24% річних за користування Кредитом.

Кредит надається Банком, відповідно до пункту 1.2. Договору кредиту, у готівковій формі через касу Банку або у безготівковій формі шляхом перерахування з позичкового рахунку Позичальника на підставі письмової заяви Позичальника.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання щодо видачі кредиту виконав, що підтверджується, що підтверджується заявою на видачу готівки від 20.04.2012 року №2 (а.с. 10).

Позичальник зобов'язався за пунктом 4.2.1. здійснювати своєчасне повернення Кредиту на умовах пункту 2.1, згідно пункту 2.3.4 сплачувати проценти за поточний календарний місяць не пізніше 10 числа наступного місяця.

Відповідно пункту 2.3.2 нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно за поточний календарний місяць в останній робочий день місяця. При розрахунку процентів враховується день надання процентів і не враховується день повернення кредиту (пункт 2.3.3. Кредитного договору).

Згідно пункту 2.3.1. проценти нараховуються в межах строку користування кредитом, що визначений пунктом 1.1. цього договору, на суму фактичного залишку заборгованості за кредитом, із розрахунку фактичної кількості днів у місяці та році, згідно графіку наведеним у Додатку №1, а у разі неповернення Кредиту (в тому числі чергового платежу) у строки, що визначені у Додатку №1 до цього Договору, Банк здійснює нарахування процентів на суму простроченої заборгованості за фіксованою процентною ставкою 29% річних.

Забезпеченням виконань зобов'язань по Кредитному договору виступає укладений 20.04.2012 між Банком та Позичальником іпотечний договір. Відповідно до пункту іпотечного договору предметом іпотеки є земельна ділянка, загальною площею 0,0851 га, що розташована за адресою: Київська обл., Броварський район, с. Рожни, АДРЕСА_1, кадастровий номер: 3221287201:01:089:0033.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з неналежним виконання умов кредитного договору, позивач звернувся до відповідача з вимогою №210161/011-02 від 29.09.2014 року про дострокове повернення кредиту та погашення заборгованості. При цьому, за твердженням позивача, що не спростовано відповідачем, вказана вимога банку залишилась без задоволення.

Відповідно до пункту 3.1.3. Кредитного договору, банк має право вимагати від Позичальника дострокового повернення заборгованості за цим Договором у випадку прострочення сплати чергового платежу по Кредиту або процентів за користування Кредитом строком понад 2 (два) місяці.

Положенням пункту 6.1. Кредитного договору визначено, що за порушення строків погашення заборгованості за Кредитом та/або строків сплати процентів за користування Кредитом та/або комісії, Банк має право нараховувати Позичальнику неустойку за кожний день прострочення в розмірі подвійної процентної ставки, що визначена в пункті 1.1. Кредитного договору, від суми простроченої заборгованості.

Згідно положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У порушення зазначених норм закону та умов договору, відповідач зобов'язання за вказаним вище договором кредиту належним чином не виконав у зв'язку із чим станом на 22.12.2014 року виникла заборгованість на загальну суму - 189171,86 грн., яка складається з:

- заборгованість по Кредиту в розмірі 109229,50 грн.;

- заборгованість за процентами в розмірі 29511,74 грн.;

- пеня за прострочення сплати Кредиту в розмірі 13957,20 грн.;

- пеня за прострочення сплати процентів в розмірі 8861,38 грн.;

- сума індексації простроченої заборгованості в розмірі 7935,88 грн.;

- три проценти річних (за ст. 625 ЦК України) в розмірі 1426,16 грн.;

- штраф за порушення вимог пункту 4.2. Іпотечного договору в розмірі 7500,00 грн.;

- штраф за порушення вимог пункту 5.3.2. Іпотечного договору в розмірі 10750,00 грн.

Будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідач суду не надав, як і відсутні докази належного виконання відповідачем умов договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Згідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач порушив зобов'язання, встановлені договором, доказів своєчасної та повної оплати заборгованості за кредитним договором в матеріалах справи немає, суд дійшов до висновку про наявність законних підстав щодо задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 208, 209, 212-215, 218, 223, 224-226, 294 ЦПК України, ст.ст. 11, 16, 526, 530, 610-612, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" заборгованість за кредитним договором №12Ф-4 від 20.04.2012 року в загальній сумі 189171 (сто вісімдесят дев'ять тисяч сто сімдесят одна) грн. 86 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 1891 (одна тисяча вісімсот дев'яносто одна) грн. 72 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Дніпровським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя -