Ухвала суду № 42718338, 10.02.2015, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа №303/521/14

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2015 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

Головуючого - Бисага Т.Ю.,

суддів - Фазикош Г.В., Дроботя В.В.,

при секретарі - Чучка Н.В.,

за участю представника Публічного акціонерного товариств "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Західне регіональне управління" АТ "Банк "Фінанси та Кредит" - Рогач В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 травня 2014 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариств "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Західне регіональне управління" АТ "Банк "Фінанси та Кредит" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору Мукачівський міський відділ Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Мукачівської міської ради про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2014 року ПАТ КБ "Фінанси та Кредит" в особі філії "Західне регіональне управління" АТ "Банк "Фінанси та Кредит" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору Мукачівський міський відділ Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Мукачівської міської ради про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.

Позовні вимоги мотивував тим, що 30 березня 2007 року між ОСОБА_2 та Відкритим акціонерним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" був укладений кредитний договір № 018/07 -MUK. Згідно договору відповідач отримав кредит у сумі 100 000 доларів США, зі сплатою 14,50 відсотків річних. Згідно умов Кредитного договору ОСОБА_2 зобов'язалася повернути кредит та сплачувати відсотки щомісячно згідно графіка погашення строком до 29 березня 2022 року включно. Також для забезпечення виконання зобов'язань по даному кредитному договору 30 березня 2007 року з відповідачами укладено Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу за реєстровим номером №1984, згідно якого в іпотеку банку передано нерухоме майно, а саме житловий будинок, загальною площею 163,8 кв.м, що розташований за адресою АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, з надвірними господарсько-побутовими будівлями та спорудами. Відповідач, всупереч Закону та умовам договору своїх зобов'язань перед позивачем не виконує, внаслідок чого за період з 15.04.2010 року по 23.01.2014 року у неї утворилася заборгованість перед позивачем по сплаті відсотків за користування кредитними коштами та пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за Кредитним договором в загальній сумі 2 727 784,21 грн.

Заочним рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 травня 2014 року позов задоволено частково.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 25 червня 2014 року заяву про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Не погоджуючись та вважаючи незаконним рішення першої інстанції, ОСОБА_2, подала апеляційну скаргу, якою просить скасувати рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 травня 2014 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, мотивуючи це неповним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи та порушенням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія приходить до наступного висновку.

У відповідності до ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, колегією встановлено, що 30 березня 2007 року між ОСОБА_2 та Відкритим акціонерним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" був укладений кредитний договір №018/07 -MUK. Згідно договору відповідач отримав кредит у сумі 100 000 доларів США, зі сплатою 14,50 відсотків річних.

З метою забезпечення виконання зобов'язань по даному кредитному договору 30 березня 2007 року з відповідачами укладено Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу за реєстровим номером №1984, згідно якого в іпотеку банку передано нерухоме майно, а саме житловий будинок, загальною площею 163,8 кв.м, що розташований за адресою АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2.

Відповідач, всупереч Закону та умовам договору своїх зобов'язань перед позивачем не виконує, внаслідок чого за період з 15.04.2010 року по 23.01.2014 року у неї утворилася заборгованість перед позивачем по сплаті відсотків за користування кредитними коштами та пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за Кредитним договором в загальній сумі 2 727 784,21 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, що листом №1283 від 17.12.2013 року позивач повідомляв відповідачів про сплату заборгованості за кредитним договором, а також попереджав про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення всіх мешканців в судовому порядку (а.с.25,26).

Згідно ст.7 Закону України "Про іпотеку", за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про іпотеку", у разі неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, зокрема, на підставі рішення суду.

Також на думку апелянта рішення суду є несправедливим та незаконним, так як порушує право на житло малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яке охороняється Законом України "Про основи соціального захисту бездомних осіб та безпритульних дітей".

Згідно з ч.2 ст.39 ЗУ "Про іпотеку" одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України "Про іпотеку" та ст. 109 ЖК України звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент укладення іпотечного договору ОСОБА_4 в іпотечному будинку зареєстрований не був, оскільки народився ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто після його укладання.

Таким чином на момент укладання іпотечного договору право власності на предмет іпотеки у малолітньої дитини - ОСОБА_4 було відсутнє і іпотечним договором порушене не було. Майнові права на користування малолітньої дитини на спірну квартиру відсутні.

За таких обставин суд першої інстанції правомірно звернув стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, та виселив його мешканців.

Аналогічна позиція викладена в ухвалах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.09.2013 року у справі №6-1917св13, від 24.02.2014 року у справі 6-48541св13.

Також безпідставними посилання ОСОБА_2 на Закон України "Про мораторій на стягнення майна, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", яким введено мораторій на примусове відчуження нерухомого майна, оскільки вказаний закон був прийнятий 03.06.2014 року та набрав чинності 07.06.2014 року, тобто після проголошення судом оскарженого рішення.

За таких обставин колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про задоволення позову Банку є правильним.

Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає. Доводи апеляції висновків суду не спростовують, а тому до уваги взяті бути не можуть.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2,- відхилити.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 травня 2014 року, - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: