Ухвала суду № 42718154, 13.01.2015, Воловецький районний суд Закарпатської області

Справа № 300/1281/14-к

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.01.2015 смт.Воловець

Воловецький районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Вотьканича В.А., за участю: секретаря судового засідання Бирак О.Т., прокурора Демко В.В., обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження щодо:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця АДРЕСА_1 українця, громадянина України, освіта середня-спеціальна, непрацюючого, неодруженого, не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 статті 156, ч.2 статті 300, ч.2 статті 301, ч.3 статті 302 КК України, установив:

13 січня 2015 року під час підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_1 заявив клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт або особисте зобов'язання.

Клопотання мотивоване тим, що він хворіє, є ВІЛ інфікованим, не судимий. Обвинувачений у клопотанні завіряє, що не буде впливати на потерпілих, частина з яких вже повнолітні, злочинів вчиняти не буде, щиро кається у вчиненому.

Прокурор вважає, що підстав для зміни заходу забезпечення кримінального провадження у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 немає.

Заслухавши доводи обвинуваченого, позицію прокурора, вивчивши доводи клопотання суд дійшов висновку, що підстав для зміни запобіжного заходу у виді тримання під вартою на інший вид забезпечення кримінального провадження немає.

Встановлено, що згідно з ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 25 вересня 2014 року запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_1 було залишено попередній у виді тримання під вартою.

Ухвалою Воловецького районного суду Закарпатської області від 24 грудня 2014 року строк дії зазначеного запобіжного заходу у виді тримання під вартою було продовжено до 21 лютого 2015 року.

Відповідно до ч.3 статті 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід обраний щодо обвинуваченого.

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 статті 156, ч.2 статті 300, ч.2 статті 301, ч.3 статті 302 КК України, два з яких відносяться до категорії тяжких злочинів згідно з ч.4 статті 12 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінальних правопорушень не заперечується і самим обвинуваченим ОСОБА_1, який на підтвердження клопотання обіцяє не вчиняти протиправних дій щодо неповнолітніх потерпілих.

Вирішуючи питання про відмову в задоволення клопотання про зміну запобіжного заходу суд враховує наявність ризиків, передбачених ч.1 статті 177 КПК України, зокрема, що: обвинувачений може переховуватися від суду, з врахуванням можливої міри покарання за кримінальні правопорушення в яких він обвинувачується; незаконно впливати на неповнолітніх потерпілих у справі; вчинити інше протиправне діяння, з огляду на особу обвинуваченого.

Крім цього, суд бере до уваги, що потерпілими в цьому кримінальному провадженні є неповнолітні особи, а тому застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе відвернути ризики, зазначені у статті 177 КПК України.

Разом з тим, клопотання не містить доводів обвинуваченого щодо наявності у нього хвороб, які унеможливлюють застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Керуючись ст.ст.29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, стч.3 статті 315 КПК України, суд ухвалив:

Клопотання ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 статті 156, ч.2 статті 300, ч.2 статті 301, ч.3 статті 302 КК України про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на інший запобіжний захід відхилити.

Ухвала суду про відмову в задоволенні клопотання оскарженню не підлягає.

Головуючий В.А. Вотьканич