Вирок № 42717219, 06.02.2015, Піщанський районний суд Вінницької області

В И Р О К 142/2401/14-к

Іменем України 1-кп/142/6/15

06.02.2015 року смт Піщанка

Піщанський районний суд Вінницької області

В складі :

Головуючого судді Щерби Н. Л.

при секретарі Косован О.В.

з участю прокурора Кічук І. Р.

захисника обвинуваченого ОСОБА_1,

та обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду смт. Піщанка Вінницької області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1201301026000296 від 26 листопада 2013 року

по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Піщанка Піщанського району Вінницької області, українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого проживаючого в АДРЕСА_2, не судимого відповідно до ст.. 89 КК України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2010 року в смт. Піщанка Піщанського району Вінницької області, неповнолітній ОСОБА_2, перебуваючи біля водоймища, для власних потреб без мети збуту, зірвав - незаконно придбав рослину зелено-коричневого кольору, яка відповідно до висновку експерта № 383 від 09 березня 2011 року є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, масою 46,04 г., у перерахунку на висушену речовину, та яку переніс додому, висушив, подрібнив та зберігав за місцем свого проживання по АДРЕСА_1, а 01 березня 2011 року працівниками Піщанського РВ УМВС України у Вінницькій області було виявлено та вилучено вищевказаний особливо небезпечний наркотичний засіб.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнав. Спочатку повідомив суду, що приблизно у вересні 2010 року він перебував біля водойми в смт. Піщанка Піщанського району Вінницької області та знайшов там пакет з рослинами коноплі, які забрав до місця свого проживання та зберігав там для ловлі риби. В подальшому ОСОБА_2 в судовому засіданні сказав, що у вересні 2010 року він перебував біля водойми в смт. Піщанка Піщанського району Вінницької області та побачив, що там ростуть рослини коноплі. Він зірвав їх та переніс їх до місця свого проживання, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1. Дані рослини коноплі він зберігав у себе вдома та мав намір в подальшому використовувати для риболовлі. Проте жодного разу так і не використав, так як забув про неї. Приблизно на початку весни 2011 року під час проведення в нього вдома обшуку працівниками міліції конопля була виявлена та вилучена. Про те, що конопля являється наркотичним засобом він не знав, так як тоді йому було лише шістнадцять років. На питання суду та обвинувачення, яким чином мав використовувати коноплю для риболовлі, ОСОБА_2, однозначної та чіткої відповіді дати не зміг.

Незважаючи на невизнання своєї вини у вчиненні злочинів, вина ОСОБА_2 підтверджується показами свідків та зібраними по справі і дослідженими у судовому засіданні доказами.

Свідок ОСОБА_3 суду повідомила, що працює техпрацівником в Піщанському РВ УМВС України у Вінницькій області. З ОСОБА_2 особисто не знайома. Приблизно два роки тому, навесні, можливо в 2011 році, вона була запрошена слідчим Мартинчуком Б. А. до його кабінету в якості понятої для огляду двох поліетиленових пакетів. Разом зі мною була ОСОБА_4 При них слідчий розпакував пакети та показав їхній вміст. В одному з них була ганчірка, яка саме вона не пам'ятає. В іншому знаходилися перемішані сміття та рослини коноплі, а саме листки коноплі. Пакети були темного кольору. Які саме були ці пакети вона не пам'ятає, так як ці події були давно.

Свідок ОСОБА_4 суду дала свідчення, відповідно до яких вказала, що працює техпрацівником в Піщанському РВ УМВС України у Вінницькій області. ОСОБА_2 знає так як вони проживають в одному населеному пункті, проте особисто з ним не знайома. Повідомила, що була присутня в якості понятої під час огляду речових доказів по вказаній справі. Це було приблизно три - чотири роки тому. Була запрошена для огляду слідчим Піщанським РВ УМВС України у Вінницькій області Мартинчуком Б. А. до його кабінету. Він показав два пакета: один чорний типу "boss", інший трохи світліший. З чорного пакету слідчий дістав ганчірку, наче залишки якогось халату. В іншому пакеті було завернуто рослину зеленного кольору - коноплю, було видно її листя і насіння. Скільки їх саме було вона не пам'ятає. При ній слідчий упакував все в пакети та опечатав.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні суду пояснив, що приблизно в 2011 році він був запрошений працівниками міліції для участі в обшуку в якості понятого. Обшук проводився квартирі, де проживав ОСОБА_2 При ньому працівниками міліції було знайдено ганчірку, в яку було завернуто рослини схожі на коноплю.

Відповідно до висновку спеціаліста від 09 березня 2011 року № 383 при розпакуванні упаковки, яка надійшла до Піщанського РВ УМВС України у Вінницькій області для проведення хімічного дослідження виявлено, робочий халат сірого кольору, в який загорнута суміш подрібненої речовини рослинного походження зелено-коричневого кольору та насіння, загальною масою 380,27 г, в процесі дослідження речовини були розділені, маса речовини рослинного походження склала 53,87 г - об'єкт № 1; маса насіння - 326,40 г об'єкт № 2. Відповідно до висновку спеціаліста надана на дослідження подрібнена речовина рослинного походження зелено-коричневого кольору, вилучена "під час проведення обшуку у громадянина ОСОБА_2" (згідно віднесення про призначення дослідження), є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, масою 46, 04 г у перерахунку на висушену речовину. Насіння рослин сірого та темно - сірого кольору, вилучене "під час проведення обшуку у громадянина ОСОБА_2" (згідно віднесення про призначення дослідження) - це насіння роду Коноплі, яке до наркотичних засобів не відноситься, масою 326, 40 г.

Відповідно до висновку експерта № 268 від 01 квітня 2011 року встановлено, що надані на експертизу сухі подрібнені речовини рослинного походження зелено-коричневого кольору є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, масами відповідно : об. №1 -45,74 г у перерахунку на висушену речовину (згідно висновку спеціаліста №383 від 09 березня 2011 року маса канабісу складала 46,04 г у перерахунку на висушену речовину), об №2 -43,99 г у перерахунку на висушену речовину (згідно висновку спеціаліста №377 від 28 лютого 2011 року маса канабісу складала 44,29 г у перерахунку на висушену речовину). Насіння рослини сірого та темно - сірого кольору, - це насіння роду Коноплі, яке до наркотичних засобів не відноситься, масою 326, 10 г.

З протоколу обшуку від 01 березня 2011 року вбачається, що під час проведення обшуку у будинку ОСОБА_7 за адресою АДРЕСА_1, в кімнаті, яка називається кладова, та розташована навпроти входу в квартиру виявлено тряпку чорного кольору з насінням схожим на коноплю.

Суд вважає, що досліджені докази в сукупності повністю узгоджуються між собою, отримані у рамках діючого процесуального закону, доповнюють один одного, та підтверджують наявність в діях обвинуваченого ОСОБА_2, які мали місце 01 в період часу з вересня 2010 року по 01 березня 2011 року складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

Судом критично оцінюються показання обвинуваченого ОСОБА_2, які він змінював та спочатку вказав, що знайшов рослини коноплі, потім повідомив суду, що все таки їх зірвав. Обвинувачений відразу вказав, що це були саме рослини коноплі, та дав суду підстави вважати, що бачив рослини коноплі раніше та був знайомий з їхнім зовнішнім виглядом. А тому суд сприймає показання обвинуваченого з приводу того, що він не знав, що конопля є наркотичним засобом як неправдиві. Обвинувачений також визнав та не заперечував в судовому засіданні, що зірвані рослини коноплі зберігав за місцем свого проживання без мети збуту. А тому суд cприймає показання обвинуваченого як спробу уникнути кримінальної відповідальності.

Суд бере до уваги, також показання свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які підтверджують, що у пакетах, які були пред'явленні їм для огляду та були вилученні під час огляду домогосподарства ОСОБА_2 були присутні листя та насіння коноплі. Проте судом також не ігнорується той, факт, що дані свідки є працівниками Піщанського РВ УМВС України у Вінницькій області, слідчими якого здійснювалося досудове розслідування в даному кримінальному провадженні, а тому їхні показання можуть бути упередженими та не об'єктивними.

Суд враховує, показання свідка ОСОБА_6, якими підтверджується вилучення у квартирі ОСОБА_2 рослинної речовини схожої на коноплю.

Суд вважає доведеним факт незаконного придбання обвинуваченим ОСОБА_2 наркотичного засобу, оскільки за змістом Закону "Про наркотичні засоби психотропні речовини і прекурсори" та постанови Плеунуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року "Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів" вбачається, що під незаконним придбанням розуміється також збирання залишків наркотиковмісних рослин на пожнивних земельних площах після зняття з них охорони, на земельних ділянках громадян, а також збирання таких дикорослих рослин чи їх частин на пустирях. Даний факт збирання рослин коноплі та в подальшому їх привласнення обвинуваченим ОСОБА_2 визний повністю. Суд бере до уваги, що не визнається незаконним придбання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів, якщо воно здійснено у відповідності до вимог статті 27 Закону "Про наркотичні засоби психотропні речовини і прекурсори" фізичною особою за медичними показаннями за рецептом лікаря або згідно зі статтею 5 Закону "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними"під час оперативної закупівлі.

Під незаконним зберіганням потрібно розуміти будь-які умисні дії, пов'язані з фактичним незаконним перебуванням наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів чи прекурсорів у володінні винної особи (вона може тримати їх при собі, у

будь-якому приміщенні, сховищі або в іншому місці). Відповідальність за незаконне зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів настає незалежно від його тривалості. В судовому засіданні обвинуваченим ОСОБА_2 було визнано повністю та не заперечувалося, що зірвані рослини коноплі він привласнив та переніс до місця свого проживання, де зберігав для власних потреб.

Під незаконним виготовленням наркотичних засобів, психотропних речовин суд розуміє всі дії (включаючи рафінування, підвищення в препараті концентрації наркотичних засобів і психотропних речовин чи їх переробку), здійснені всупереч встановленого законом порядку, у результаті яких на основі наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів наркотичних засобів і психотропних речовин одержуються готові до використання та (або) вживання форми наркотичних засобів, психотропних речовин або лікарські засоби, що їх містять, чи інші наркотичні засоби,

психотропні речовини. Тобто, виготовлення наркотичних засобів та препаратів може бути здійснене шляхом приведення рослин, що відносяться до групи наркотиковмісних, до стану, який дає можливість використовувати їх як наркотичний засіб в тому числі шляхом сушіння та подрібнення конопель.

Суд враховує, що відповідно ОСОБА_2 обвинувачується у придбанні, виготовленні та зберіганні наркотичного засобу без мети збуту, а саме відповідно до висновку експерта канабісу. При цьому суд керується визначенням канабісу, наведеним в ст.. 1 Єдиної конвенції про наркотичні засоби, яка відповідно до ст.. 9 Конституції України є частиною національного законодавства, та де вказано, що канабіс це верхівки рослин канабісу з квітками чи плодами (за виключенням насінна та листя, якщо вони не супроводжувалися верхівками), із яких не була виділена смола, хоч би якими назвами вони не були означені. Враховуючи, що для проведення хімічного дослідження надійшла подрібнена речовина рослинного походження зелено-коричневого кольору, яка в подальшому виявилася канабісом, суд вважає доведеною вину ОСОБА_2 у виготовленні наркотичного засобу.

Також суд враховує, що положеннями Закону України "Про наркотичні засоби психотропні речовини і прекурсори" що такі види діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів як культивування рослин, включених до Переліку, розроблення, виробництво, виготовлення, зберігання, перевезення, придбання, реалізація (відпуск), ввезення на територію України, вивезення з території України, використання, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, включених до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, серед яких в Таблиці I Списку N 1 , серед особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, вказано в тому числі канабіс, підлягають ліцензуванню, тобто вимагають отримання ліцензії - документу державного зразка, що дає право суб'єкту господарювання на здійснення зазначених у ньому видів діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів наркотичних засобів і психотропних речовин протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов. Враховуючи той факт, що під час розгляду справи не було доведено, що обвинувачений ОСОБА_2 є особою, якій за медичними показаннями наркотичні речовини виписані лікарем, не встановлено, що наркотичні речовини придбані ним під час оперативної закупівлі, а також те, що він ліцензії на придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів він не отримував, суд вважає придбання (виготовлення) та зберігання наркотичних засобів ОСОБА_2 незаконним.

Оцінюючи зібрані докази суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_2 у незаконному придбанні, виготовленні та зберіганні наркотичного засобу без мети збуту і кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 309 КК України.

Обираючи міру покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення (злочину), особу обвинуваченого.

До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого суд відносить вчинення злочину у неповнолітньому віці, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, ненастання тяжких наслідків від вчиненого кримінального правопорушення .

Обставин обтяжуючих покарання ОСОБА_2 судом не встановлено.

Оскільки, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень (злочинів) як засудженим, так і іншими особами, а особі, яка вчинила кримінальне правопорушення (злочин), має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень (злочинів), з урахуванням особи обвинуваченого та обставин справи, суд вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства, а тому покарання йому слід призначити у виді позбавлення волі, із звільненням від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладенні на нього обов'язки.

Процесуальні витрати за проведення судово-хімічних експертиз стягнути з обвинуваченого.

Відповідно до ст.. 85 КК України на підставі закону про амністію або акта про помилування засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.

Згідно із ч. 2 ст. 86 КК України, законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання.

Відповідно п. "а" ст.. 1 Закону України "Про амністію у 2014 році" від 08 квітня 2014 року, який набрав чинності 19 квітня 2014 року, звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини України особи, які на момент вчинення злочину були неповнолітніми.

В статті 12 Закону України "Про амністію у 2014 році" передбачено, що дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно, і не поширюється на осіб, які вчинили триваючі або продовжувані злочини, якщо вони закінчені, припинені або перервані після набрання чинності цим Законом.

ОСОБА_2 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі. На підставі ст. 75, ст.. 104 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного йому покарання, з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном 1 (один) рік.

Відповідно до п.2, п.3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 такі обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Таким чином, ОСОБА_2 засуджено за умисний злочин, який він вчинив до 19 квітня 2014, тобто до набрання чинності Законом України "Про амністію у 2014 році" від 08 квітня 2014 року. Крім того, ОСОБА_2 засуджено за умисний злочин, який згідно ст. 12 КК України класифікується як злочин середньої тяжкості.

Також, судом встановлено, що на момент вчинення злочину у вересні 2010 року ОСОБА_2 являвся неповнолітнім та мав повних шістнадцять років .

В статті 9 Закону України "Про амністію у 2014 році" передбачено, що виконання цього Закону покладається на суди. Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про амністію у 2014 році", питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2, ОСОБА_1, в судовому засіданні просив застосувати до обвинуваченого ОСОБА_2 п. "а" ст.. 1 Закону України "Про амністію у 2014 році" та звільнити його від призначеного покарання.

Обвинувачений ОСОБА_2 не заперечував проти застосування до нього амністії, та надав суду письмову згоду про застосування до нього амністії.

Згідно з ч. 9 ст. 9 Закону України "Про амністію у 2014 році", застосування амністії не допускається, якщо обвинувачений (підсудний) або засуджений заперечує проти цього.

В частині 10 статті 9 Закону України "Про амністію в 2014 році" вказано, що особа, щодо якої вирішується питання про застосування амністії, дає свою згоду суду в усній чи письмовій формі з обов'язковим зазначенням цього в журналі судового засідання.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про амністію у 2014 році", рішення про застосування чи незастосування амністії приймається судом стосовно кожної особи індивідуально після ретельної перевірки матеріалів особової справи та відомостей про поведінку засудженого за час відбування покарання.

Згідно із положеннями частини 2 статті 12 Закону України "Про амністію у 2014 році" особи, засуджені за вчинення злочину, які відповідно до цього Закону підлягають звільненню від відбування (подальшого відбування) покарання, звільняються не пізніше ніж протягом трьох місяців після опублікування цього Закону.

На підставі вищевикладеного, після ретельної перевірки матеріалів справи та відомостей про особу обвинуваченого, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 підлягає звільненню від покарання відповідно до Закону України "Про амністію у 2014 році" від 08 квітня 2014 року, оскільки він засуджений за умисний злочин, який не є тяжким або особливо тяжкими, на момент вчинення злочину був неповнолітнім, особа, щодо якої вирішується питання про застосування амністії дала свою письмову згоду та не заперечує проти застосування до нього амністії, а тому він підпадає під дію п. "а" ст. 1 вищевказаного Закону. Підстав, які перешкоджають застосуванню амністії не вбачається.

Згідно із ст.3 Закону України "Про застосування амністії у Україні" установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

Відповідно до інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання застосування амністії у 2014 році з урахування останніх законодавчих змін", суд першої інстанції, діючи відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про застосування амністії в Україні", ст.. 85 КК України, ч. 2 ст. 373 КПК України, установивши на стадії судового розгляду кримінального провадження (кримінальної справи) наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, за доведеності вини особи, за її ініціативою щодо застосування ЗУ "Про амністію у 2014 році", а також за відсутності заперечень з її сторони, якщо вона не була ініціатором, постановляє обвинувальний вирок із звільненням особи від відбування покарання.

Керуючись ст. ст. 371,373, 374 КПК України, Законом України "Про амністію у 2014 році" від 08 квітня 2014 року, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України і призначити покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75, ст.. 104 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного йому покарання, з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном 1 (один) рік.

Відповідно до п.2, п.3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 такі обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі міра запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 не обиралася.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, звільнити від призначеного покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі, на підставі п. "а" ст. 1 Закону України "Про амністію у 2014 році" від 08 квітня 2014 року.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області процесуальні витрати за проведення судово - хімічного дослідження № 383 від 09 березня 2011 року в розмірі 281 гривня 28 копійок та за проведення судово - хімічної експертизи № 268 від 01 квітня 2011 року в розмірі 421 гривня 92 копійки, для зарахування до державного бюджету , символ звітності 115, за кодом бюджетної класифікації доходів 24060300, Банк одержувача ГУДКСУ у Вінницькій області м. Вінниця, МФО 802015, номер рахунку 31115115700453, Код ЄДРПОУ 37908698, Одержувач : УК у Піщанському районі /Піщанський район/ 24060300.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Вінницької області через Піщанський районний суд Вінницької області .

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя :